Реформування чинноi податковоi системи оподаткування в Украiнi в контекстi эвроiнтеграцiйних процесiв

       Таким чином, на сьогодні існують значні проблеми в проведенні ефективної податкової політики, відсутній глибокий аналіз фінансових зв'язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання покладених на неї  функцій щодо регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримки на належному рівні  суспільного добробуту, обороноздатності та систем державного управління. Недоліки існуючої податкової системи вимагають її реформування.

       Основним  напрямом реформування податкової системи  України є створення більш  ефективної і раціональної податкової системи, що дозволить забезпечити  сприятливі умови для ведення  бізнесу, здійснення інвестицій, зростання  споживчого попиту на внутрішньому ринку, а також за збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів.

       Отже, для усунення недоліків, які існують  у податковій системі, необхідно:

• забезпечити, щоб зміни ставок податків, зборів, механізму їх сплати приймалися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року;
• скоротити кількість податків, тобто усі малоефективні податки мають бути скасовані;
• податковий облік повинен будуватися не паралельно до бухгалтерського обліку, а базуватися на його результатах. 3 метою забезпечення інтересів держави фінансовий результат діяльності підприємств для цілей оподаткування податком на прибуток повинен максимально спрощено коригуватися тільки за основними позиціями, суттєвими та необхідними в масштабах держави, без жорсткого регулювання усіх можливих витрат;
• у податкових законах необхідно мінімізувати кількість рівних нюансів та особливих порядків, пільг та виключень. Податкові пільги повинні мати жорстке цільове призначення, бути обмеженими у часі, а їх надання необхідно супроводжувати комплексним моніторингом, щоб уникнути можливостей для зловживань;
• покращити систему адміністрування зборів податків, зокрема удоско-налити процедуру реєстрації, у т.ч. правил добровільної реєстрації платників ПДВ; розробити систему моніторингу оплати ПДВ як передумови для удосконалення контролю за сплатою податку тощо. Переглянути функції та забезпечити реорганізацію органів державної податкової служби;
• змістити податкове навантаження в бік непрямих податків, підвищити роль екологічних і ресурсних платежів, місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів, запровадити податок на нерухоме майно, а також рентні платежі не лише на видобуток нафти і газу, а й інших корисних копалин.

       Реформування  податкової системи проводитиметься синхронно з упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків і вирішенням таких питань:

• підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;
• наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• запровадження мінімальної погодинної заробітної плати, здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки виходячи з тарифу I розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;
• розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;
• перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;
• забезпечення ефективності системи надання медичних послуг шляхом впровадження в практику страхової медицини із залученням фінансової підтримки держави;
• підтримка проведення структурних реформ в економіці;
• надання необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема вугільної промисловості, сільського господарства;
• забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;
• переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а також виконання програм енергозбереження та охорони довкілля;
• проведення реформ у бюджетній сфері, спрямованих на зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування та вдосконалення міжбюджетних відносин.

       Отже, шляхом застосування зазначених методів  можна досягти сталого економічного зростання у кpaїні та її регіонах, підвищення життєвого рівня громадян та сформувати прозору податкову систему в Україні. 
 

3.2 Реформування  податкової системи України в  контексті прийняття Податкового  кодексу 
 

       Унаслідок кризового стану економіки України  та кроків уряду до стійкого розвитку, недоліки чинної податкової системи  стали ще очевиднішими. Тому було намічено шляхи її реформування з урахуванням  найкращого світового досвіду.

       Численні  зміни, спрямовані на вдосконалення  податкової системи України, що перманентно  вносилися до податкового законодавства, привели до прийняття великої  кількості законів і підзаконних  актів, яким сьогодні керується національна  податкова служба. Безумовно такий  стан податкового законодавства  потребує докорінних змін та створення  єдиного закону – Податкового  кодексу, що гармонізував би всю систему.

       Метою податкової реформи є формування податкової системи, яка сприятиме  підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній  основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведенню збалансованої бюджетної  політики на середньо- й довгострокову перспективу.

       Причинами наведених вище проблем є:

• значна кількість малоефективних податків та зборів і незначна тривалість базових податкових періодів;
• нестабільна нормативно-правова база оподаткування й суперечливість окремих законодавчих норм;
• нераціональна система податкових пільг, що залишає можливості для ухиляння від сплати податків і не стимулює інноваційну діяльність та енергоефективність;
• значні розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком;
• відсутність оподаткування майна.

     Податкова реформа здійснюється з метою  забезпечення стійкого економічного зростання  на інноваційно-інвестиційній основі за одночасного збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Відповідно необхідним є вирішення  таких стратегічних завдань:

• зміцнення позиції вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування й сплату податків;
• підвищення ефективності адміністрування податків;
• побудова цілісної й всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізовану із законодавством ЄС;
• встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України;
• зменшення глибини соціальної нерівності.

       Реформування  податкової системи відбуватиметься  згідно з такими принципами:

• економічної ефективності – шляхом реформування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва, скасування економічно необґрунтованих податкових пільг, охоплення базою оподаткування податком на додану вартість усіх кінцевих споживчих витрат;
• фіскальної достатності – шляхом розширення податкової бази, вдосконалення системи адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків;
• соціальної справедливості – шляхом забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження, зменшення масштабів ухилення від сплати податків та наближення внаслідок цього до реалізації принципу загальності оподаткування;
• рівності всіх перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
• забезпечення єдиного підходу до суб’єктів господарювання при визначенні прав і обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
• адміністративної простоти й економічності оподаткування – шляхом скасування неефективних податків і зборів;
• стабільності оподаткування – шляхом недопущення зміни ставок податків її зборів та механізмів їх адміністрування пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року, в якому мають почати діяти нові правила і ставки;
• гармонійного поєднання інтересів держави та платників і зборів.

       Стратегічними завданнями податкової реформи є  наступні:

• підвищення темпів економічного зростання;
• зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;
• створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційної діяльності всередині країни;
• скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави – на їх адміністрування;
• підвищення місця України у глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу за показником «сплата податків»;
• забезпечення раціонального використання природних ресурсів, зниження енерго- й ресурсомісткості виробництва, поліпшення екологічної ситуації, формування податкових стимулів, спрямованих на зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• створення фіскальних умов для легалізації доходів;
• формування відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов’язань, забезпечення зменшення масштабів ухилення від податків;
• подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС відповідно до перспектив поглиблення економічної інтеграції з ЄС;
• демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами.

       Відповідно  до ст. 1 Конституції України, Україна  є соціальною правовою державою, податкова  система якої має відповідати  вимогам соціальної держави щодо рівня фінансування суспільних благ і перерозподілу ВВП через  податкову систему, який забезпечуватиме  формування фінансових ресурсів, достатніх  для виконання конституційно  закріплених функцій держави  та додержання конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень.

       Реформування  податкової системи здійснюється в  умовах подолання наслідків фінансово-економічної  кризи, зменшення податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів, високого рівня бюджетного дефіциту, дефіциту Пенсійного фонду України, зменшення інвестицій у економіку, падіння ділової активності в реальному секторі економіки та фінансово кредитній сфері.

       Реформування  податкової системи відбуватиметься  синхронно з упорядкуванням і  оптимізацією державних видатків та виконанням таких завдань:

• відновлення економічного зростання та його забезпечення на інноваційно-інвестиційній основі;
• масштабна модернізація національного виробництва, впровадження енергозбереження, зростання продуктивності праці, зміцнення конкурентних позицій вітчизняного виробника на зовнішніх товарних ринках;
• стимулювання регіональних «точок зростання» економіки та залучення інвестицій;
• запровадження європейських стандартів соціального захисту, якісне підвищення рівня життя громадян;
• перегляд пільг, надання яких є необґрунтованим, та вжиття заходів щодо їх скасування, впровадження програм поетапної заміни пільг, що виконують функцію соціальної підтримки вразливих верств населення, адресною допомогою;
• реформування пенсійної системи України, забезпечення її прозорості і стабільного функціонування, збалансування бюджету Пенсійного фонду, впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
• поетапне збільшення обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров’я до загально пенсійного рівня, забезпечення належної якості гарантованих державою медичних послуг;
• перегляд державних цільових програм на предмет доцільності продовження їх бюджетного фінансування та концентрація бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямах науково-технічного й інноваційного розвитку;
• підтримка впровадження енергоефективних і енергозберігаючих технологій, а також технологій із використанням відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
• концентрація державної підтримки на здешевленні кредитних ресурсів, пов’язаних із реалізацією інноваційних проектів у сільському господарстві, які забезпечуватимуть досягнення світових стандартів продуктивності та якості сільськогосподарської продукції.