Злиття та поглинання в міжнародній фінансовій сфері

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Міжнародні фінансові  відносини є невід’ємною складовою міжнародних економічних відносин. Тому цілком закономірно виникнення світової фінансової системи, що поєднує національні фінансові системи, і як наслідок, міжнародні фінансові установи. Фінансові системи різних держав не функціонують в ізоляції один від одного, вони перебувають у постійній взаємозалежності, взаємовпливі, взаємодії.

Актуальність дослідження  за дану тему зумовлена глобалізаційними процесами у світовій економіці та міжнародних економічних відносинах, що призводять до появи «іноземного» елемента в національних банківських системах, формування транскордонного фінансового ринку

В умовах глобалізації світового  господарства одним із найважливіших  факторів, що визначають конкурентоспроможність будь-якої країни є ефективне функціонування її бізнес-середовища, Для постійного розвитку лідерських позицій в умовах жорсткої конкуренції державі необхідні ефективні власники компаній, які спроможні вивести організацію на вищий рівень і займатись їх постійним вдосконаленням. Процеси злиттів і поглинань є одним із механізмів перерозподілу власності, і тому безпосередньо впливають на те, як буде функціонувати економіка далі. Саме тому дослідження процесів злиття і поглинання, а також визначення тенденцій розвитку даного ринку є своєчасним на сьогоднішній день.

Серед наукових праць, у  яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище, умови та мотивації консолідації компаній, а також організація цих процесів, необхідно виділити такі дослідження: І. Г. Владимирової, В.М. Гейця, П. Гохана, Т. Дж. Галпіна, С. Крістофферсон, С. Ляпіної, С.Мочерного, О.Пасхавера, К. Савіцького, А. В. Сизова, В. В. Уварова, Р. С.Фостер та багатьох інших. Але не зважаючи на це проблематика злиття та поглинання в міжнародній фінансовій сфері потребує подальшого вивчення, оскільки в цьому напрямку постійно з’являються нові способи злиття капіталів і досягнення потужних результатів господарської діяльності.

Метою написання роботи є дослідження теоретичних та науково-методологічних засад, які  прямо чи опосередковано впливають  на злиття та поглинання в міжнародній фінансовій сфері. Також буде розглянуті мотиви і причини таких утворень, їх наслідки в різних країнах світу.

Для розкриття заданої  теми будуть виконані наступні завдання:

• охарактеризувати основні етапи та засоби для міжнародного фінансового злиття і поглинання;
• розглянути теоретичні схеми таких утворень і реформувань;
• описати мотиви міжнародного злиття і поглинання;
• оцінити ринок злиттів і поглинань у Китайській народній республіці
• простежити закономірності розвитку процесів поглинання і злиття в країнах ЄС;
• дослідити сучасні тенденції злиття та поглинання у фінансовій сфері вітчизняної економіки;
• визначити основні проблеми та наслідки злиття і поглинання в Україні та в світі в цілому.

Об’єктом дослідження для даної роботи є злиття та поглинання в міжнародній фінансовій сфері.

Предметом курсової роботи є розкриття основних положень злиття та поглинання в міжнародній фінансовій сфері, характеристика світового та вітчизняного ринку злиттів і поглинань, дослідження їх причин і наслідків.

 

РОЗДІЛ 1. Тенденції  злиття і поглинання в міжнародній  фінансовій сфері

1.1. Етапи та  засоби злиття і поглинання

 

Злиття та поглинання компаній – один з найбільш поширених  шляхів розвитку, до якого вдаються в даний час більшість навіть самих успішних компаній. Цей процес у сучасних умовах стає явищем звичайним, практично повсякденним [10, с. 22].

В економічній літературі існують різні підходи до визначення і класифікації угод злиття і поглинання. У вузькому розумінні під злиттям  розуміється передача всіх прав і обов’язків двох або більше компаній новому юридичній особі в процесі реорганізації. Відповідно, поглинанням вважається припинення діяльності одного або кількох товариств передачею всіх їх прав і обов’язків іншій юридичній особі. У широкому розумінні злиття і поглинання пов’язано з переходом контролю над діяльністю компаній, який може носити як формальний, так і неформальний характер [14, с. 69].

Злиття та поглинання традиційно розуміються як передача корпоративного контролю у всіх формах, включаючи покупку і обмін акціями. У злиття і поглинання вмикають самі злиття (з’єднання двох або більше компаній в одну), поглинання, придбання компаній, а в широкому трактуванні - викуп акцій позиковими засобами, ворожі поглинання, рекапіталізацію, зміна структури власності, виділення і продаж бізнес-одиниці.

Більшість угод злиттів  і поглинань не випадково припадають на періоди промислових криз і  різкі підйоми, посилення інфляції і піків технологічних революцій, тобто на періоди явних структурних  змін. Саме зараз світова економіка (включаючи вітчизняну) переживає такий період, коли злиття і поглинання поряд з іншими інтеграційними методами стають найважливішими з інструментів конкурентної стратегії.

У компаній часто не буває  кращої альтернативи, ніж шукати довгострокового союзника чи партнера. Сильні гравці на ринку можуть собі дозволити відмовитися від отримання прямої вигоди при злитті і розрахувати відстрочений ефект від реструктуризації навіть у прогнозований кризовий період; в будь-якому випадку проведена операція призведе до зростання їх бізнесу [15].

У найбільш поширеному розумінні  злиття чи поглинання (mergers/acquisitions) є  одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї  діяльності та сфер впливу на окремому ринку.

Злиття чи поглинання, як угоди щодо придбання одних компаній іншими, в різні часи, незалежно від країни, привертали до себе увагу, породжували тривалі дискусії, обговорення та прогнози у фінансових колах. Це пов’язано з тим, що здійснювались вони у переважній більшості між відомими компаніями, які до того ж були конкурентами. Залежно від мети та налаштованості компанії-ініціатора такі альянси з конкурентами мають дружній чи ворожий характер.

Перші хвилі угод про  злиття компаній мали місце ще в  ХІХ ст. і зумовили процеси горизонтальної інтеграції компаній-учасників та появу потужних монополій в індустріальній економіці. Характерною особливістю моделей злиття чи поглинання у цей період був множинний характер укладених між компаніями угод. Так, у 75% укладених угод учасниками в середньому були п’ять компаній, а в решті – більше десяти компаній [1]. Створення монополістичних гігантів у різних галузях не могло лишатися непомітним, тому розпочалась активна робота законодавчих органів ряду країн із вдосконалення існуючого та розробки нового антимонопольного законодавства.

Введення обмежень на деякий час зменшило кількість укладених  угод і створених альянсів між  компаніями-конкурентами. Однак із часом, а саме у 30-х роках ХХ ст., бізнес пристосувався до нових умов, і процес злиття чи поглинання компаній перейшов до іншого етапу свого розвитку – створення олігополістичних альянсів шляхом диверсифікації та вертикального злиття.

Якісно новим етапом розвитку процесу злиття чи поглинання стали 70-ті роки минулого століття, коли почали створюватися альянси конгломератного типу між компаніями різних галузей економіки.

Зауважимо, що практично  всі укладені угоди про злиття компаній характеризувались взаємною заінтересованістю учасників, тобто  мали дружній характер. Починаючи  з 80-90-х років характер угод про злиття та поглинання змінився: виникає тенденція ворожих поглинань та укладення угод із чітким стратегічним розрахунком отримати синергічний ефект від нового бізнес-альянсу.

В сучасному ринковому  середовищі феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, тобто підвищення рівня концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. У кінці 2011 року, за оцінками аналітиків, було зафіксовано близько 40 000 угод про злиття чи поглинання загальною вартістю понад $3,4 трлн. Масштаби цих угод спричинили фундаментальні зміни у ряді галузей економіки, зокрема хімічній, телекомунікаційній, а також у банківській сфері.

Оцінюючи тенденції  існування феномену злиття та поглинання як варіанту розвитку компаній, можна дійти висновку, що способи їх здійснення ускладнювалися з кожним наступним етапом розвитку світової економіки.

Серед засобів злиття і поглинання можна виділити наступні [20]:

1. Подаж бізнесу або його частини.
2. Вхід на ринок через придбання національної компанії.
3. Придбання додаткових активів для прискорення подальшого зростання бізнесу.
4. Злиття з іншою компанією.
5. Реструктуризація бізнесу, із продажем недостатньо ефективних активів або частини бізнесу.

За аналітичними підрахунками у світі щорічно укладається близько п’ятнадцяти тисяч угод по M & A. Лідируюче місце за сумами і обсягами угод займає Російська Федерація. Очевидні причини: на сьогоднішній день економіка Росії перебуває в чи не найсприятливіший період. Усі вільні грошові кошти ефективні компанії вкладають у бізнес. Логічно те, що інвестори прагнуть зберегти і стабілізувати безпосередній контроль за використанням своїх фінансів. Оптимальним варіантом для цього служить безпосередню участь в управлінні компанією. Отже, з’єднання компаній - це одна з можливостей інвестора управляти своїми капіталами особисто.

 

1.2. Теоретичні  схеми злиттів і поглинань  в міжнародній фінансовій сфері

 

Підхід до ідентифікації  процесів злиття та поглинання базується  на появі нової компанії в результаті інтеграції або здійсненні процесів у рамках існуючих форм. У цьому випадку можна розглянути два основних види інтеграційних процесів з деякою мірою їх деталізації до підвидів. Під придбанням ми будемо розуміти процес набуття прав корпоративного контролю в односторонньому порядку і в рамках існуючих організаційних форм. Якщо ж мова йде про інтеграцію на базі новостворених компаній, ми говоримо про злиття.

Підвиди процесу придбання [19, c. 93]:

1. Як приєднання розглядається  процес, в результаті якого приєднується компанія стає частиною компанії-покупця.

2. При повному придбанні  відбувається прийняття прав  єдиного учасника статутного  капіталу, повного контролю над  учасником зі збереженням його  юридичної самостійності. Число  юросіб в момент і після процесу не змінюється.

3. Часткове придбання  характеризується прийняттям прав  на участь у статутному капіталі, часткового контролю через участь  у складі ради директорів. Число  учасників у результаті процесу  не змінюється. Відмінною особливістю часткового придбання є мінливість ступеня корпоративного контролю. Тут мається на увазі не тільки зміна власників в результаті операції купівлі-продажу акцій, а й зниження ступеня контролю в результаті збільшення розміру статутного капіталу компанії, наприклад шляхом проведення додаткової емісії акцій у формі відкритої підписки серед необмеженого кола осіб або у формі закритої підписки серед частини існуючих акціонерів.

При розгляді процесів злиття ми маємо справу з появою нового учасника (нової юридичної особи); якщо при злитті форм ми маємо справу з процесом, встановленим у законодавстві, то при злитті активів має місце дещо інша картина.

Процес злиття активів  характерний здійсненням процесу  на базі знову організує компанії (основний в термінах російського законодавства) з передачею власникам компаній-учасниць в якості внеску до статутного капіталу прав контролю над своїми компаніями і збереженням діяльності та організаційно-правової форми останніх. Ще раз відзначимо, що це один з варіантів процесу створення компанії, але внеском у даному випадку можуть бути виключно права контролю над компанією [5].

У залежності від цілей  і способів (перекуповування, викуп  контрольного пакету акцій) придбання  бувають: дружні, на основі офіційної  пропозиції, підтримуваного керівництвом компанії, що поглинається, наприклад, стратегічні поглинання, або злиття, засновані на аналізі вигод від об’єднання; ворожі, коли компанія-поглинач робить тендерну пропозицію про скупку зазвичай 95-100% акцій за готівку гроші акціонерам компанії, що купується, з яким її керівництво і рада директорів не згодні, але акціонери можуть підтримувати таку міру. Основними різновидами ворожого придбання є: поступова скупка акцій, спрямована на зміну ради директорів; обмін акцій, коли акціонерам набувається, пропонується обміняти їх акції на акції компанії-поглинача [17].

У залежності від національної приналежності об’єднуються компаній можна виділити два види злиттів і поглинань: національні - об’єднання компаній, що знаходяться в рамках однієї держави, і транснаціональні (транскордонні) злиття і поглинання - злиття та поглинання компаній, що знаходяться в різних країнах, придбання компаній в інших країнах [2].

Залежно від характеру  інтеграційних процесів на рівні  компаній виділяються наступні види угод зі злиттів і поглинань компаній:

1. Горизонтальні злиття та поглинання - об’єднання компаній однієї галузі, що виробляють один і той же виріб або здійснюють одні й ті ж стадії виробництва;

2. Вертикальні злиття та поглинання - об’єднання компаній різних галузей, пов’язаних технологічним процесом виробництва готового продукту, тобто розширення компанією-покупцем своєї діяльності або на попередні виробничі стадії, аж до джерел сировини, або на наступні - до кінцевого споживача;

3. Конгломератні злиття та поглинання - об’єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу - це злиття фірми однієї галузі з фірмою іншій галузі, яка не є ні постачальником, ні клієнтом, ні конкурентом. У рамках конгломерату об’єднуються компанії не мають ні технологічного, ні цільового єдності з основною сферою діяльності фірми-інтегратора. Профілюючі виробництво в такого виду об’єднаннях приймає розпливчасті обриси або зникає зовсім [18].