Захисна промова

МІНІСТРЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ  «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 
 
 

Кафедра конституційного та адміністративного  права 
 
 
 
 

Індивідуальна робота

з дисципліни

«Судова риторика»

Виконала:

студентка 4 курсу

6 групи,  спец 6402

Юридичного  факультету

Товстолік О.В. 
 

Київ 2012 

Захисна промова

            Шановні пані та панове! Прошу звернути Вашу увагу на лавку  підсудних. Перед вами сидить людина, яку хочуть засудити за злочин, який то і злочином назвати важко. Ви тільки подумайте. Що в би робили на місці мого підзахисного, якби вас змушували до вчинення подібного злочину під погрозою вбивтва вас та вашої родини? Я думаю, що не соромно признатись в тому, що кожна людина насамперед думає за життя та благополуччя себе та своїх близьких. Тому, мій підзахисний вибрав цей хибний для себе шлях з метою захисту свого життя та життя близьких.

            Поспілкувавшись з  підсудним і вислухавши відгуки  його близьких та знайомих, я прийшов  до висновку, що це людина високих моральних переконань яка через тяжкі життєві обставини, дозволила собі хвилину слабкості і через це перебуває тепер на лаві підсудних і обвинувачується за ч.1 ст. 258 КК України. А саме –тероризм. Шановні, про який тероризм може йти мова. Метою мого підзахисного та його завданням була лише агітація стосовно віросповідання.

            Захист не погоджується з висунутим обвинуваченням. І  просить суд звернути увагу на пояснення інших свідків у  справі та осіб, які дають характеристику підсудному.

           З біографії Філонова відомо, що він раніше  вже мав судимість за крадіжку. Проте, прошу зауважити, що діяння, вчинені раніше моїм підзахисним мали помякшуючий характер, а саме вчинення злочину під впливом погрози, що передбачено в п. 7 ч. 1 ст. 66 ККУ. Цю ж ситуацію  ми маємо в теперішній справі, що сьогодні розглядається.

   Захистом були проведені бесіди з рідними, близькими та колегами мого підзахисного, які характеризували його як порядну, виховану людину, хоча життю мого підзасного заздрити не варто. Бо як зазначалось, він нещодавно повернувся з місця відбування покарання. Сімя зустріла Приймака тепло та привітно. Всі любили свого батька, чоловіка та дідуся. Що зробиш? Від негараздів ніхто не застрахований. Так сталося і з Приймаком.

            Він потрапив за грати  перший раз через поргрозу розправи з ним та його родиною у разі невчинення злочину і зараз перебуває на лаві підсдних по тій же причині. Хіба можна вимагати таку міру покарання для людини, яка просто перебувала в залежності, і як то кажуть, «на гачку» в іншої особи – справжнього злочинця.

      Складність  полягала ось в чому. В молодості  Приймак мав друга, який познайомив його з його теперішньою дружиною. Приймак вперше побачивши ту молоду дівчину, яка в майбутньому стала  матірю його дітей, - шалено закохався  і попросив свого товариша, який її знав, познайомити їх. Так сталося. Друг бачив, що Приймак просто втратив голову.

      Незабаром відбулось весілля. Проте,як то кажуть, людській заздрості немає меж. В  сімї Приймака все було добре, в той  час, коли у Іщенка(прізвище товариша) негаразди йшли один за одним. Смерть батьків, інвалідність брата, нестача коштів – все це спрямувало його на злочинний шлях. Він неодноразово відбував покарання, повертався і знову брався за своє. Отже, переживши багато бід, Іщенко виріішив, що не одному йому їсти «солону юшку» і під погрозою розповісти дружині про походеньки в його молодості до інших дівчат,  а також  погрожуючи згвалтувати її, коли вона повертатиметься пізно додому з роботи, Іщенко схилив Приймака на вчинення першого злочину, за який мій підзахисний відбув покарання.

      Проте, як бачите біди не скінчилися,і тепер  під погрозою вбивства у разі невиконання  вказівок Іщенка, Приймак знову вчинив злочин. Не маючи сімї в такому вже  зрілому віці, Іщенок захопився релігією і змусив це зробити, знову ж таки, під погрозою Приймака. Шановний суд, вина мого підзахисного полягає лише в його слабкодухості. Він не зміг просто одразу звернутись в міліцію, а просто через побоювання за свою сімю, вчинив цей злочин. Проте, він не має субєктивної сторони, оскільки відсутній прямий умисел. Прошу звернути вашу увагу також на зазначену в промові прокурора «небезпеки для життя чи здоров'я людини». Зазначимо, що вона полягає у таких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю особи, власності, нормальному функціонуванню транспорту,, зв'язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчування тощо. Реальність загрози визначається з урахуванням місця та часу терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цінностей, використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих властивостей і потужності тощо. В нашому випадку ніхто не постраждав, все закінчилось добре. Надаю суду протоколи допиту свідків,а також характеристики особи підсудного з військової частини, де підсудний служив в 1979 році. Ці всі характеристики  містять в собі лише позитивні відгуки. Прошу суд звернути на них особливу увагу.

     Окрім цього, Приймак зізнався у вчиненні злочину Так, він в цьому зізнався. Адже він – людина чесна, порядна і відповідальна. Він зрозумів, що вчинив це в стані великого відчаю, і тому вирішив щиро розкаятися у вчиненому.

     Піднімаючи  питання правосуддя вважаю необхідним і прошу шановний суд керуватися не лише “буквою” закону, а й не забувати про пануючий в цивілізованому суспільстві принцип гуманізму. Тому, прошу звернути увагу суду на ряд пом’якшуючих обставин, а саме:

     - щире каяття підсудного Приймака та активне сприяння ним розкриттю справи;

     - вчинення злочину під впливом погрози,  примусу  або  через матеріальну, службову чи іншу залежність, що передбачено в п. 6 ч. 1 ст. 66 КК.

     І в разі відсутності однієї зі сторін злочину, прошу звільнити підсудного Приймака від кримінальної відповідальності.

     Всі названі мною обставини не лише є вагомими з точки зору людяності, а й крім цього передбачені п.1 ст.66 ККУ і носять характер пом’якшуючих.

Дякую. В мене все.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Аналітична  записка 

     Дана  судова промова відноситься до –  захисної  промови адвоката в  кримінальній справі в суді першої інстанції. 

     В захисній промові використовується аргументація - це процес обґрунтування людиною певного положення з метою переконання в його істинності й слушності.   

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ:

-тези;

-аргументи. 

ВИДИ  АРГУМЕНТАЦІЇ

-пряма(від тези до аргументів);

-доказова (не що інше, як доведення; правдоподібне  твердження). 

ФОРМА АРГУМЕНТАЦІЇ:

-використання  у виді дедуктивного міркування(дедуктивна  аргументація) – міркування, що спирається  на логічний закон, в якому  з істинних засновків, отримують істинний висновок.   

НЕВЕРБАЛЬНІ ПРИЙОМИ ВПЛИВУ:

- жести;

 міміку;

 тембр  голосу. 
 

ВИД КРИТИКИ:

-критика  аргументів -  вид критики, який  спрямований на обґрунтування  безпідставності (хибності або  незначного ступеня правдоподібності) аргументів, які застосовує пропонент для обґрунтування тези. (критика аргументів прокурора стосовно судимості Філонова).

-критика  тези (непряма критика) – вид  критики, який спрямований на  обґрунтування безпідставності  тези, яку висуває пропонент. 

ОСОБИСТІ ЯКОСТІ ЗАХИСНИКА:

• висока змагальність;
• професійна культура;
• глибоке знання права;
• манера проголошення промови.
• використання приказок, виразів тощо.

- підтримування  зорового контакту з аудторією.