Напрямки соціально-педагогічної роботi з девіантними підлітками

Вирішальна роль у  психічному розвитку підлітка належить, перш за все, системі соціальних стосунків, які встановлюються з навколишнім світом, тому що біологічний фактор має вплив на підлітка не прямо, а опосередковано, через систему соціальних стосунків з оточенням.

Важливе значення для  підлітка у соціальній ситуації розвитку має те місце, яке він займає у  сім'ї. Якщо батьки враховують його потреби і можливості, ставляться до нього з повагою та довірою, допомагають долати труднощі у навчанні й спілкуванні, то цим самим створюють сприятливі умови для його розвитку.

У підлітковому віці  виникає специфічний комплекс потреб, що виражається в прагненні вийти за межі  та приєднатися до життя і діяльності дорослих, знайти своє місце у групі ровесників.

У кінцевому результаті розвиток підлітка – це завжди рівняння на дорослого. Але це може виявитися не безпосередньо, а через наслідування однолітків, в чомусь уже більш дорослих. Однак вплив однолітків, як правило, не може применшити того значення, яке мають для розвитку підлітка безпосередні контакти з дорослими, спільні дії з ними.

Дорослий повинен бути другом підлітка, але другом особливим, не подібним на друга-однолітка. Дорослий - друг-керівник, його завдання - допомогти підліткові пізнати себе, оцінити свої здібності й можливості, знайти своє місце в світі дорослих. Наявність дорослого друга - найважливіша умова нормального розвитку, правильного формування  особистості дитини в найважливіший період її  життя.

У підлітковому віці виникає, підвищений інтерес до внутрішнього стану людини, до її почуттів і переживань.

Спілкування з ровесниками  стає дуже важливими фактором розвитку  особистості підлітка. Тому організовуючи навчально-виховну роботу з підлітками, необхідно враховувати, що на їхню поведінку і діяльність вагомий вплив має думка однолітків

Отже, центральним і  специфічним новоутворенням, в  особистості  підлітка є виникнення у нього уявлення про те, що він уже не дитина. Дієва сторона цього уявлення  виявляється в прагненні бути і вважатися дорослим.

Наявні у психологічній  літературі дані дозволяють зробити  такі узагальнення:

- підлітковий вік є  сензитивним періодом у онтогенезі  самосвідомості;

-розвиток здатності  до самопізнання як основи  самокорекції і самовдосконалення  – важлива передумова успішного  становлення  особистості   підлітка;

-цілеспрямоване формування  здатності до самопізнання у  підлітків потребує забезпечення  певних психологічних умов і вимагає спеціального керівництва діяльністю самосвідомості.

Дуже важливим фактором у розвитку правильних оцінних суджень  про себе є самовиховання. Тому виховна  робота з підлітками повинна бути спрямована на прищеплення їм інтересу до праці над собою, до самовдосконалення. Цілеспрямована робота з розвитку в підлітків адекватних стійких самооцінок, повинна бути невід'ємною складовою частиною всього навчально-виховного процесу.

Прагнення до самоосвіти - характерна особливість як  підлітків  підліткового, так і раннього юнацького віку.

Важливими умовами, які  сприяють розвитку і зміцненню пізнавального  інтересу підлітків є:

• опора   педагога на активну розумову діяльність (застосування методів проблемного навчання і творче використання репродуктивних методів);
• організація навчального процесу на оптимальному рівні розвитку  підлітків;
• створення сприятливої емоційної атмосфери навчання;
• забезпечення спілкування підлітків між собою та з учителем у навчальному процесі.

Мова підлітків стає більш контрольованою і регульованою. Зокрема, в деяких особистістно значущих ситуаціях вони особливо намагаються говорити красиво, правильно. Усе це - нові та важливі зрушення в розвитку мови підлітка  порівняно з молодшим школярем.

У підлітковому віці збільшується словниковий запас, а також набувається навички оперування словом - це шлях до масової словесної творчості, типової для підлітків. Це шлях однаковою мірою як спотворення мови, так і її збагачення.

Отже, підлітковий вік – це найважчий  і складнішийий із усіх  періодів, що проходить дитина, це період становлення особистості. Цей вік характеризується наявністю найрізноманітніших психологічних проблем і труднощів, які частіше за все витісняються у зв'язку із страхом усвідомлення.

В даній дипломній  роботі роботі були наведені факти, що свідчать про зростання числа підлітків з девіантною поведінкою. Це  виявляється в асоціальних, конфліктних і агресивних вчинках.

 У дипломній   роботі ми вивчили причини  виникнення такого феномена як  девіантна поведінка, визначили  найефективніші методи допомоги проблемним дітям у соціальних притулках.

У першому - теоретичному розділі ми розкрили теоретичні аспекти  психокорекції девіантних підлітків: їх психологічну характеристику, визначили  причини виникнення  поведінки, що не є нормативною.

Більшість людей порушують  певні прийняті в суспільстві  норми і правила поведінки. Скажімо, підліток може  покурювати цигарки  з маріхуаною. Навколишні  спочатку сприймають  ці вчинки крізь пальці, а людина, яка порушує правила, перш за все не вважає себе девіантним. Означений тип поведінки психологами називається первинна девіація. Але що станеться, якщо товариш, член сім”ї, колега   здогадаються про такі вчинки і розкажуть іншим. Часто це приводить до того, що називається вторинною девіацією. На людину ставлять клеймо девіантна, оточуючі починають поводитись з ним не як із девіантом, поступово вона і сама починає вважати себе такою і поводиться  відповідно до  цієї  ролі.

     Причини  злочинності в соціальних факторах, а в інших випадках – вони  зумовлені психологічними розладами (шизофренія) і духовною пустотою.

      Біокримінологи  впевнені, що деякі особливості, пров’язані з кримінальною поведінкою мають біологічну основу і тому не пов’язані із соціалізацією .  Людська поведінка й погляди формуються під  неправильною дією -  у виховання й спілкування, під впливом умов  існування тої чи іншої підгрупи і її власних інтересів, а також ще під більшою дією структури суспільства.

Отже, узагальнюючи вищезазначений матеріал можна зробити висновок, що серед чинників, що впливають на  виникнення девіантної поведінки найголовнішим є соціальне середовище, в якому росте і розвивається дитина.

У практичному розділі  ми подали основні методики для виявлення  та корекції девіантної поведінки підлітків  в умовах соціальних притулків.

Також подано основні  прийоми роботи педагогів з такими  підлітками в умовах притулку.

Отже, проблема девіантної поведінки підлітків не є достатньо  дослідженою на сьогоднішній день, тому потребує подальшого дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Бовть О.Б. Исследование и коррекция социально-психологических и индивидуально-личностных характеристик младших школьников, коррелирующих с их агрессивностью // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. - № 2. – С. 4-9.
2. Бовть О.Б. Причини і форми агресивної поведінки підлітків. // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - № 5. – С. 14-15.
3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – С.Пб.: Питер Ком. 1999. – 528 с.
4. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – С.Пб.: Питер. 1997. – 336 с.
5. Волков Ю.Г. , Добреньков В.И., Кадария З.Д.. Савченко И.П., Шаповалов В.А. “Социология молодежи”; Уч.пособие Под ред.проф.Ю.Г.Волкова – Ростов – Н) Д… Феникс, 2001 – 576 с.
6. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т. – М..,1984 – т. 4. (Педология подростка: 5 – 243).
7. Гилинский Я., Афанасьев В. Социология девиантного (отклоняющегося)                 поведения: Учебное пособие. СПб., 1993.
8. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М., 1991.
9. Давыдов В.В. Понятие деятельности как основание исследований падиной школы. Л.С. Выготского // Вопросы психологии. – 1996. - № 5.
10. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности / Под ред. В.Н. Панферова. – Псков: Издат. Псковского обл. ИУУ, 1994. – 280 с.
11. Забродський М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль.: Навчальна книга. – Богдан. 2002. – 112 с.
12. Іванова В.В. Причини і форми агресивної поведінки  підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - № 5. – С. 14-16.
13. Зинченко В.Л. От классической коранической психологии // Вопросы психологии. – 1996. - № 5. – С. 7-20.
14. Колесіна Т.Д. Діагностика і корекція розвитку  підлітків, як засіб профілактики відхилень у їх поведінці. // Початкова школа. – 2000. - № 5. – С. 30.
15. Колесіна Т.Д. Діагностика і корекція розвитку  підлітків, як засіб профілактики відхилень у їх поведінці. // Початкова школа. – 2000. - № 6. – С. 41.
16. Криминология: Учебник / Под ред. В.В.Орехова. СПб., 1992.
17. Лучшие психологические тесты. / Под ред. А.Ф. Кудранюва. – Петрозаводск: Петроком 1992. – 320 с.
18. Марінушкіна О.Є. Проблема шкільної дезадаптації у  підлітків молодшого шкільного віку. // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - № 2-3. – С. 10-11.
19. Марциновская Т.Д. История детской психологии: учебник для студентов пед. вузов. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 272 с.
20. Мертон Р. Социальная структура и аномия.// Социол. исследования. 1992.№ 2, 3, 4 С.121.
21. Мид М. Развитие ребенка. – М.: Наука, 1968. – 246 с.
22. .Леонтьев А.М. Избранные психологические произведения:В 2 т.- М.,1983.- Т.1.
23. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. пос. – К.: В. шк., 2000. – 479с.
24. Настольна книга практического психолога. Учебное пособистостіе в 2-х кн. – 2-е изд. Перераб и доп. – М.: Гуманит изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – кн.1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384 с.
25. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов вузов: В 3-х кн. – 3-е. изд. – М.: ВЛАДОС, 1999. – кн. 2: Психология образования. – 608 с.
26. Пелеха Ю.І. та ін. Основи психології та педагогіки: Навчально методичний посібник. 2-е вид., под. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 164 с.
27. Помазін С.І., Сібіль О.І. Як допомогти підлітку з „важким” характером. К.: НЦП. Перспектива, 1996. – 160 с. – Рос. м.
28. Практикум по психодиагностике: Психодиагностика мотивации и саморегуляции. М.: Изд-во МГУ. 1990. – 160 с.
29. Практическая психодиагностика (Методики и тесты): учеб. пособие. – Самара: Издат. Дом «БАХРАХ». – 1997. – 672 с.
30. Психологія: Підручник / Н.Л. Трофімов та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
31. Психолого-педагогічний довідник / І.М. Цимбалюк. – Рівне: Тетіс, 1998., 48 с.
32. Рогов Е.И. Эмоции и воля. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 240 с.
33. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Уч. пос. в 2х кн. – 2-е изд. перераб. и дополн. – М.: ВЛАДОС. 1999. – Кн. 1.
34. Система работы с детьми разного возраста. – 384 с.
35. Розеншток-Хюсси О. Речь и действительность. – М.: Лабиринт, 1994. – 205 с.
36. . Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. // Мир психологии и психология в мире. – 1994. - № 10 (октябрь - декабрь). – С. 57-63.
37. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. – М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 96 с.
38. Сіданіч І.В. Поведінка  підлітків крізь призму психології // Початкова школа. – 1999. - № 12. – С. 5.
39. Сіданіч І.В. Поведінка  підлітків крізь призму психології // Початкова школа. – 1999. - № 13. – С. 3.
40. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособистостіе. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.: ил – Библиогр: С. 146-150.
41. Словарь практического психолога. – М., 1998. – 458 с. / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1997. – 800 с.
42. Смольникова С.В. Крадіжки молодших  підлітків // Початкова освіта. – 2000. - № 11. – С. 5.
43. Трудный возраст / Н. Аллахвердова, С. Соловейчик. – М. Знание, 1966. – 158 с.
44. Трудный подросток: причини и следствия / Под ред. В.А. Татенко. – К.: Радник., 1985. – 175 с.
45. Учебник для студентов пед. вузов: В 3х кн. – 3-е изд. М.: ВЛАДОС. 1999. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научно психологическое исследование с элементами математической статистики. – 632 с.
46. Фройд З. Вступ до психоаналізу / Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками ; Пер. з нім. Петро Таращук. – К.: Основи, 1998.-709 с.
47. Фром Э. Азбука для родителей. – Л., 1991, - 319 с.
48. Фурманов Н.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. – Минск. – 1996. – 192 с.
49. Шебанова В.І. Експрес-діягностика агресивного типу реагування молодших  підлітків у ситуаціях фрустрації // Практична психологія і соціальна  робота.  – 2002. - № 3. – С. 4-8.
50. Шпалінський В.В. Бєлавіна Т.І. Вступ прикладної практичної психології  особистості і колективу: навч. посібник. – Харків: ХДПІ, 1991. – 88 с.
51. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. – М., 1995
52. Божович Л.И. Формирование  личности  в  подростковом  возрасте.,292-365.-М.,1984.
53. Вачков І.В. Основи технології групового тренінгу. Психотехніки: Навчальний посібник. - 2-е видан., переробл. і доповн. - М.: Видавництво “Вісь-89”, 2000. - 224 с.
54. Кон И.С. В поисках себя. – М., 1984.
55. Кон И.С. Психология ранней юности. – М., 1989.
56. Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис. М.:Прогрес. 1999.
57. Немов Р.С. Психологія: Підручник для студентів вищ. пед. навч. Закладів: в 3 кн. кн.2. Психологія навчання. - 3-е видан. - М.: Гуманіт. Видавн. Центр ВЛАДОС, 1998.- 608 с.  
58. Немов Р.С. Психологія: Підручник для студентів вищ. пед. навч. Закладів: в 3 кн. кн.3. Експерементальна педагогічна психологія і психодіагностика. - 3-е видан. - М.: Гуманіт. Видавн.  ВЛАДОС, 1998.- 512 с.
59. Прутченко А.С. Тяжелое восхождение к себе. Методические разработки и сценарии занятий социально-психологических тренингов. - М.: Российское педагогическое агенство, 1995. - 140 с.
60. .Осіпова А.А. Введення в практичну психокорекцію: групові методи роботи. - М.: Московський психолого-соціальний інститут; Воронеж: Видавництво НПО “МОДЕК”, 2000. - 240 с.
61. Платон К.Н.,  Снегирева  Т.В.  Особености  межличностного восприятия  в  подростковом  и  раннем  юношеском  возрасте. – Кишинев,1988.
62. Психологическая реабилитация детей и подростков / Под ред.И.В. Дубровиной. – Калуга, 1994.
63. Психология современного подростка / Под ред. Д.И. Фельдштейна. – М., 1987.
64. Психологія. Словник/ Під загальною редакцією А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського. - 2-е видав., переробл. і доповн. - М.: Політвидавн.; 1990. - 494 с.
65. Рождестсвенкая Н.А. Как понять подростка. – М., 1995. - 432 с.
66. Словник практичного психолога/ За ред. С.Ю. Головін. - Мінськ: Харвест, 1997. - 800 с.
67. Снегирева Т.В.  Личностное  самоопредиление  в  старшем  школьном  возрасте /Вопросы  психологии. – 1989. - №2.
68. Самопонимание, самовоспитание, самопомощь, самообладание, саморозвитие, самореализация подростка/Подред. И.ВДубровиной. –Н. Новгород, 1995.
69. Фельдштейн Д.И. Психология становления личности. – М., 1994.
70. Формирование личности в переходный период: От подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1987.
71. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник : пер. с англ./ Общ. Ред.Л. А. Гозмана и Д. А. Леонтьева; -М.: Прогресс, 1990.-368с.
72. Цимбалюк І.М. Психологія. К.: Професіонал.2005.- 274 с.
73. Цимбалюк І.М. Психологія. Рівне.Вид.ЦНТЕІ.2002.- 234 с.
74. Цимбалюк І.М. Підвищення  педагогічної кваліфікації: психологія педагогічної праці. К.: Професіонал.2005.- 267 с.
75. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція.К.: Професіонал.2005.- 667 с.
76. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. – М., 1995.- 345 с.
77. Якобсон П.М..  Емоциональноя жизнь школьника. – М.., 1966: 114 – 141.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета

„ Молодь і  протиправна поведінка”

1. Яка, на вашу думку, основна причина, що спонукає молодь до протиправних дій?
1. Вплив алкоголю та наркотиків.
2. Низький рівень доходів сім”ї.
3. Захист себе і близьких.
4. Упевненість у безкарності.
5. Солідарність із компанією.
6. Бажання розважитися.
7. Необхідність здобути гроші.
2. Яке ваше ставлення до (дайте відповідь за кожним рядком) (див. табл. 1)?..

Таблиця 1.

	Позитивне	Негативне	Допустимо в окремих  випадках	Важко відповісти
Крадіжок	1	2	3	4
Застосування фізичної сили щодо іншої особистості	1	2	3	4
Уживання спиртних напоїв	1	2	3	4
Уживання наркотичних  та токсичних речовин.	1	2	3	4
Азартних ігор	1	2	3	4
Проституції	1	2	3	4
Незаконного придбання  та зберігання зброї	1	2	3	4
Самогубства	1	2	3	4

 

3. Як часто ви вживаєте (дайте відповідь за кожним рядком) (див. табл. 2)?..

 

Таблиця 2.

	Не вживаю	Інколи	1 – 2 рази в тиждень	Щоденно
Цигарки	1	2	3	4
Спиртні напої	1	2	3	4
Токсичні речовини	1	2	3	4

 

4. Яке  Ваше ставлення до наркоманії  у підлітковому середовищі?

1. Негативне.
2. Наркоманія в підлітківжному середовищі допустима, але не бажана.
3. Позитивне.
4. Мені це байдуже.
5. Інше (напишіть).

5.Чи  пробували Ви коли – небудь  наркотики?

1. Раз.
2. Періодично вживаю наркотики.
3. Постійно вживаю наркотичні засоби.
4. Ніколи не пробував.
5. Узагалі не бажаю мати справу з наркотиками.
6. Чи хотіли б Ви спробувати наркотики, якщо це не зашкодило б Вашому здоровю і про це ніхто не дізнався?
1. Так.
2. Ні.
3. Важко відповісти.
7. Чи отримуєте Ви у школі інформацію про:
1. Шкідливість вживання алкоголю.
2. Шкідливість вживання наркотиків.
3. Небезпеку скоєння правопорушень.
8. У який спосіб Ви отримуєте цю інформацію?
1. На уроках валеології, психології, етики та інших дисциплін.
2. Даній тематиці присвячені виховні години.
3. Проводяться факультативні заняття.
4. Відводяться певні уроки для обговорення даних проблем.
5. Проводяться зустрічі
6. Не отримую жодної інформації.
9. Наскільки Вас цікавить дана інформація?
1. Дуже цікавить.
2. Частково.
3. Майже не цікавить.
4. Ні.
5. Важко відповісти.
10. Як Ви оцінюєте власний рівень знань про алкоголь та наркотики; їх дію на організм; наслідки цього вживання?
1. Достатньо.
2. Не достатньо.
3. Дещо чув (ла).
4. Нічого не відомо.
11. Чи проводяться у школу зустрічі – бесіди з лікарями, юристами, представниками правоохоронних органів з питань профілактики правопорушень та шкідливості вживання наркотиків?
1. Так.
2. Інколи.
3. Майже не проводяться.
4. Ні.
12. Якщо проводяться, то як часто це буває.
1. Раз на тиждень.
2. Раз на місяць.
3. Раз на семестр.
4. Раз на півроку.
5. Раз на рік.
13. Чи доцільно, на вашу думку, проводити ці зустрічі?
1. Так.
2. Ні.
3. Важко відповісти.
14. Чи обговорюєте Ви у колі своїх ровесників проблеми, що піднімаються на цих зустрічах?
1. Так.
2. Інколи.
3. Майже ні.
4. Ні.
15. Чи ваші батьки, спілкуючись з вами, торкаються проблем(дайте відповідь за кожним рядком) (див. табл. 3)?..