Фізичне виховання

Фізична культура-це частина загальної культури, сукупність досягнень суспільства на області фізичного вдосконалення людини, нагромаджених процесі суспільно історичної практики (А. У.Кенеман). Матеріальних цінностям ставляться: спортивні споруди (стадіони, спортивні зали, басейни та інших.), інвентар, (спеціальний одяг, взуття та ін.). До духовних цінностей належать: наука, витвори мистецтва.

Фізичне виховання - це вид виховання, специфічним змістом якого є навчанням рухом, виховання фізичних якостей, оволодіння спеціальними фізкультурними знаннями й формування усвідомленої потреби физкультурних занять. Отже, фізичне виховання - це наука про законах управління процесом фізичного вдосконалення людини.

Фізичний розвиток - це процес зміни форм та зняття функцій організму людини впродовж індивідуального життя.

Фізична підготовка - прикладна спрямованість фізичного виховання за відношення до трудової чи іншого діяльності, що вимагає фізичної підготовленості.

Фізична підготовленість - це рівень розвитку рухових навичок, умінь, фізичних якостей.

Фізична досконалість — це історично обумовлений рівнь фізичного розвитку та високий рівень здоров'я.

Основними завданнями фізичного виховання є:

- зміцнення і охорона  здоров'я, загартовування організму;

- досягнення повноцінного  фізичного розвитку (статури, фізична  і розумова працездатності дитини);

- створення умов доцільною  рухової активності дітей;

-формування життєво важливих  видів рухових дій: ходьба, бігу, стрибків, повзання ілазания, кидання,  ловлі і метання; ходьби на  лижах, плавання, їзда велосипедом;

- формувань кола ігрових  дій;

- розвиток фізичних (рухових)  якостей: спритності, витривалості, швидкісно-силових якостей;

-сприяння формуванню  правильної постави й попередження  клишоногості;

- формування доступних  уявлень, і знання користь занять  фізичними вправами і іграми, обгрунтованих гігієнічних вимогах  закону і правилах;

- виховання інтересу до  активної роботи і потреби  у ній. (Осокіна Т. І.).

 

Головний зміст фізичного виховання  полягає в оволодінні дитиною  основами фізичної культури:

1. Опанування основ особистої гігієни.  Йдеться про охайність, чистоту  тіла, одягу, взуття, гігієну приміщення, режим дня (сон, харчування, раціональна  організація активної діяльності  й відпочинку).

З раннього віку дитину слід привчати до систематичного догляду за своїм  тілом, прищепити навички здорового  способу життя, бажання займатися  фізичною культурою і спортом.

До  культурно-гігієнічних навичок, якими  повинні оволодіти діти протягом дошкільного дитинства, належать:

— навички їжі (акуратно їсти, користуватися  посудом, серветкою та ін.);

— навички догляду за тілом (умивання, чищення зубів, розчісування волосся  та ін.);

— навички утримання у чистоті  і порядку одягу, дотримання порядку  в приміщенні, його прибирання;

— навички здійснення різних видів  діяльності (гри, праці, навчання) з  дотриманням культурно-гігієнічних  вимог.

2. Загартовування організму (здійснюють  його з використанням природних  факторів — сонця, повітря,  води).

3. Виконання фізичних вправ, що  є головним засобом фізичного  виховання.

Завдання  фізичного виховання дітей дошкільного  віку поділяють на три групи.

1. Оздоровчі завдання. Це охорона  і зміцнення здоров'я дітей,  загартовування організму, підвищення  його опору шкідливим впливам  зовнішнього середовища, своєчасний  розвиток усіх систем організму,  підвищення їх функціональних  можливостей, формування правильної  постави і стопи.

2. Формування рухових навичок і  умінь, виховання фізичних якостей.  Це завдання полягає у розвитку  життєво необхідних видів рухових  дій: ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, плавання, їзди на велосипеді; рухів рук, ніг, тулуба; шикування і перешиковування. Рухова діяльність впливає на формування таких фізичних ознак організму, як спритність, сила, гнучкість, швидкість, загальна витривалість, від яких залежить успішне подолання людиною різних життєвих труднощів. Цілеспрямований розвиток рухових умінь і якостей слід починати в ранньому віці й організовувати його відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей.

Важливе значення для здоров'я і  фізичного розвитку дитини має формування правильної постави — звичного положення  тіла у спокої та в русі. Правильна  постава створює оптимальні умови  для роботи серцево-судинної, дихальної  та травної систем, значною мірою  впливає на самопочуття та настрій. Порушення її може бути спричинене недотриманням гігієнічних умов, недостатньою розвиненістю кістково-м'язового  апарату, недостатнім рівнем рухової  активності дітей, відсутністю або  низьким рівнем профілактичної роботи, вродженими вадами. Тому необхідно  стежити за дотриманням таких  гігієнічних умов життя і діяльності дітей, як освітлення, відповідність  меблів та одягу, взуття віку дітей; правильно  організовувати заняття фізичними  вправами: бігом, стрибками, підлізанням, пролізанням, що зміцнюють м'язи  спини та підвищують гнучкість хребта. А головне — переконати дитину в значенні правильної постави для  її здоров'я і краси, навчити правил самоконтролю під час сидіння, стояння, ходіння, раціонального розподілу  навантаження.

3. Виховання у дітей культурно-гігієнічних  навичок і вмінь здорового  способу життя. Діти повинні  знати, що добре, а що шкідливе  для організму, і відповідно  організовувати свою поведінку. Вміння доглядати за тілом, одягом, особистими речами, культурно поводитися за столом під час вживання їжі, підтримувати порядок у приміщенні повинні перерости у стійкі звички. Не менш важливі здобуття уявлень і знань про користь занять фізичною культурою, іграми, виховування інтересу до активної рухової діяльності, формування потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Фізичне виховання дітей дошкільного  віку вирішує багато загальновиховних завдань. Фізичні вправи сприяють пізнанню навколишнього світу, розвитку органів  чуття, координації рухів, морально-вольових якостей (сміливості, відповідальності, наполегливості та ін.). Загартовувальні  процедури, оволодіння рухами, участь у рухливих і спортивних іграх  виховують цілеспрямованість, самостійність, формують уміння управляти своєю  поведінкою і своїм тілом. Колективні ігри допомагають вихованню дружніх  і товариських стосунків, налаштованості на спільні дії, розвивають уміння взаємодіяти, адекватно оцінювати ситуацію, себе і партнерів. Відчуття краси і  доцільності рухів тіла, звичка до чистоти й акуратності сприяють вихованню естетичних почуттів.

Фізичне виховання дітей не може бути спонтанним, безсистемним, закостенілим щодо використовуваних форм і методів. Організація його має відбуватися за дотримання таких  умов:

— охорона нервової системи дитини, раціональне чергування активної діяльності та відпочинку, гігієна денного і  нічного сну;

— наявність сприятливих умов для  постійного позитивного емоційного стану, відсутність чинників, які  пригнічують нервову систему  дитини;

— планування й утримання відповідно до санітарно-гігієнічних норм приміщень  дитячого садка і майданчика, обладнання фізкультурного залу, достатня кількість  необхідного для кожного віку дітей спортивного інвентаря  та іграшок.

Програми виховання і навчання у дошкільних закладах України визначають конкретні завдання і зміст роботи з фізичного виховання дітей  кожної вікової групи.

Наприклад, програма «Малятко» до найголовніших завдань дошкільного  виховання зараховує турботу  про фізичне і психічне здоров'я  дітей, забезпеченню якого має бути підпорядкована організація їхнього  життя, предметного та соціального  середовища, всіх видів діяльності. Основний показник роботи вихователя — фізично розвинені, загартовані, активні діти, які спокійно і вільно спілкуються між собою та з  дорослими. Зміст розділу «Виховуємо здорову дитину» програми спрямовує  на поетапне фізичне вдосконалення  дітей, передбачаючи гнучкий режим  дня, оптимальний повсякденний руховий  режим. Програма орієнтує вихователів  на використання різних форм роботи: щоденних занять з фізичної культури, ранкової та гігієнічної гімнастики, рухливих ігор, фізкультурних пауз, розваг, свят, днів здоров'я, піших переходів, самостійної  рухової діяльності.

Програма  «Дитина» виокремлює такі головні завдання фізичного виховання:

— зміцнення здоров'я, всебічний фізичний розвиток, загартування, удосконалення  функцій організму, підвищення фізичної та розумової працездатності дітей;

— сприяння формуванню правильної постави, профілактика плоскостопості;

— формування ігрових дій;

— розвиток рухових якостей (спритності, швидкості, сили, гнучкості, загальної  витривалості);

— виховання позитивних моральних  і вольових рис характеру дитини;

— сприяння набуттю доступних уявлень  і знань про користь занять фізичною культурою, іграми, про основні  гігієнічні вимоги і правила;

— виховання інтересу до активної рухової  діяльності та формування потреби у  систематичних заняттях фізичними  вправами.

У фізичному вихованні дошкільників важливо дотримуватися принципу індивідуалізації та диференціації. У  дитячих садках фізкультурно-оздоровчого  типу виправданим є функціонування: групи загального типу; фізкультурно-оздоровчої групи, що дає змогу враховувати  інтереси та здібності дітей щодо оволодіння різними фізичними вправами; групи дітей, які за станом здоров'я належать до підготовчої медичної групи; групи, вихованці якої мають певні порушення у стані здоров'я (спеціальні медичні групи), порушення опорно-рухового апарату; спортивні секції; фізкультурні гуртки; центри здоров'я та реабілітації.

Отже, фізичне виховання є однією з  передумов ефективності розумового, морального, естетичного виховання, а належний рівень загального розвитку робить привабливою мету, пов'язану  із досягненням фізичної досконалості.