История развития волейбола

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………………... 3 

Історія виникнення волейболу……………………………………………….  4 

Волейбол  в Україні…………………………………………………………...6 

Зміст і правила гри…………………………………………………………… 7 

Специфика волейбола………………………………………………………... 9 

Висновок………………………………………………………………………10 

Список  літератури……………………………………………………………….  11

 

Вступ 

   З моменту свого «винаходу» гра  у волейбол переживає бурхливий  розвиток. Це виражається і в зростаючій кількості волейболістів, і в  зростаючій кількості країн-членів Міжнародної федерації волейболу. За своєю поширеністю ця гра займає провідне становище на світовій спортивній арені.

   Гра у волейбол стала не тільки суто спортивного, а й відбувається розвиток волейболу як гри заради відпочинку, гра у волейбол стала засобом  організації дозвілля, підтримки здоров'я і відновлення працездатності. У своєму рефераті я розповім про розвиток волейболу в світі і в нашій країні, про правила цієї гри, про її техніці і тактиці.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ВОЛЕЙБОЛ 

    Офіційно, датою народження волейболу вважається 1895 рік, коли викладач фізкультури Геліокського коледжу (штат Массачусетс, США) Вільям Морган винайшов гру волейбол, а потім і розробив її перші правила. Це офіційна версія, хоча є й інші. Деякі схильні вважати родоначальником волейболу американця Халстед із Спрінгфілда, який у 1866 році почав пропагувати гру в «літаючий м'яч», названу ним волейболом. Спробуємо простежити за розвитком предка волейболу. Збереглися, наприклад, хроніки римських літописців 3 століття до нашої ери. У них описується гра, в якій по м'ячу били кулаками. До нашого часу дійшли і правила, описані істориками в 1500 році. Гру тоді називали «фаустбол». На майданчику розміром 90х20 метрів, розділеної невисокою цегляною стіною, змагалися дві команди по 3-6 гравців. Гравці однієї команди прагнули перебити м'яч через стіну на бік суперників.

    Пізніше італійський фаустбол став популярним в Німеччині, Франції, Швейцарії, Австрії, Данії та інших країнах Європи. З часом і майданчик, і правила  змінилися. Так, довжина площадки була зменшена до 50 метрів, а замість стіни з'явився шнур, натягнутий між стовпами. Строго визначився і склад команди - 5человек. М'яч перебивали через шнур кулаком або передпліччям, причому вже обговорювали три торкання м'яча. Можна було перебивати м'яч через шнур і після відскоку від землі, але в цьому випадку дозволялося один дотик. Гра тривала у два тайми по 15 хвилин. Ця спортивна гра з'явилася давно, але її вік відраховується тільки з 19 століття тому, що перші правила волейболу були оприлюднені в 1897 році. Природно, зараз вони у багато відрізняються від первісних, волейбол росте і вдосконалюється. У нашій країні волейбол широко розповсюдили після революції 1917 року.  

    У 1925 року за ініціативою секції ігор у Москві скликається актив, на якому були прийняті перші в нашій країні правила гри, в цьому ж році відбулися перші офіційні змагання з волейболу. З 1927 року проводиться щорічне першість Москви. У наступні роки волейбол отримує повсюдне розвиток. У 1928 році в Москві відбувся чемпіонат СРСР, який увійшов в програму 1 Всесоюзної спартакіади. У ньому брали участь команди з усієї країни. Однак, незважаючи на бурхливе розповсюдження і популярність нової гри, і цілий ряд новинок, які привезли на цей чемпіонат команди, спортивну майстерність волейболістів знаходилося ще на низькому рівні. Велика Вітчизняна війна загальмувала розвиток волейболу. Але незважаючи на величезні труднощі воєнного часу, спортивне життя в країні не завмирало. У 1943 році розігрується першість Москви, в 1944 році першість і кубок Москви з волейболу.

    У 1945 році знову проводиться першість СРСР. Чемпіонами країни стали московські команди «Динамо» (чоловіки) та «Локомотив» (жінки). На цих змаганнях чоловіча команда «Динамо» (Москва) широко застосовувала  у захисті взаємодія захисних ліній і дограванні прийнятих м'ячів, а в нападі використовувала весь простір по довжині сітки для випадання нападаючого удару. Така організація гри і принесла команді титул чемпіонату СРСР і дала поштовх подальшому розвитку тактики волейболу. Минулі в 1946-1947 рр.. першості країни, а також успішний виступ радянських волейболістів на міжнародній арені послужили поштовхом до подальшого розвитку волейболу в СРСР. У 1947 році радянські волейболісти, беручи участь у змаганнях на міжнародному фестивалі демократичної молоді в Празі, зайняли перше місце. У цьому ж році створюється Міжнародна федерація волейболу (ФІВБ). Після виступу Всесоюзній волейбольної секції в члени цієї організації (1948году) волейболісти СРСР, стають учасниками всіх міжнародних змагань.

    У 1949 році чоловіча команда радянських волейболістів завойовує звання чемпіона в першому офіційному першості світу. Наші збірні команди чоловіків  і жінок перемагають і в  першості Європи. Свої чемпіонські  титули вони підтверджують і в  наступні два роки. Влітку 1952 року першість світу проводилося в Москві. Радянські волейболісти і волейболістки в цих змаганнях стали найсильнішими в світі. Включення в 1964 році волейболу до програми Олімпійських ігор значно підвищило вимоги до гри волейболістів.  
 
 

 

ВОЛЕЙБОЛ  В УКРАЇНІ

Кубок України з волейболу серед  чоловічих та жіночих команд розігрується з 1992 року.

 У  кубковому розіграші беруть участь  команди суперліги і вищої  ліги. Призери отримують право  грати в єврокубкових турнірах, що проводяться під егідою ЄКВ (Європейська конфедерація волейболу).

У весняному  сезоні 1992 року розіграш Кубка України  не проводився. У сезоне-1994/95 замість  Кубка України був розіграний Кубок Федерації волейболу України. Провідні жіночі команди країни «Іскра» (Луганськ), «Орбіта-ЗАЕС» (Запоріжжя) та «Динамо-Дженестра» (Одеса) участі в розіграші не приймали, тому що гравці цих команд готувалися у складі збірної України до Євро-1995.

 Чемпіонат  проводиться у трьох дивізіонах - Суперлізі, вищій лізі і першій  лізі. Між лігами за підсумками кожного сезону проводиться обмін командами - найгірші вибувають у нижчий за рангом дивізіон, їх місця займають найкращі команди нижчих ліг. Кращі команди Суперліги отримують право грати в єврокубкових турнірах, що проводяться під егідою ЄКВ (Європейська конфедерація волейболу).

 У  України є відомі клуби такі  як: Діамант (чоловічий клуб), Іскра  (жіночий клуб), Шахтар (чоловічий  клуб) і т.д.. На даний момент  чемпіоном України з чоловічих  клубів з 2008-2010 є клуб "Локомотив"  Харків

 

     ЗМІСТ І ПРАВИЛА ГРИ 

    У волейбол грають на майданчику розміром 9х18 метрів. Весь майданчик розділена  на дві рівні половини середньої  лінією, над якою підвішується сітка. Висота сітки залежить від віку і  статі, що грають. У грі беруть участь 12 гравців (по 6 гравців з кожної сторони), і ведеться вона м'ячем вагою 250грамм і колом 65-68 сантиметрів.

    Сенс  гри в тому, щоб не дати м'ячу  впасти на своєму майданчику, докладаючи зусилля для падіння його на стороні  протилежної команди. Дії, що грають, обмежені правилами, виконуються ігровими прийомами: подачею, передачею, нападників ударом і блокуванням. Вихідними положеннями для ігрових прийомів будуть стійки (при діях на місці) і переміщення (при діях у русі). Гра складається з трьох або п'яти партій, в кожній рахунок ведеться до 15 очок. Перемагає та команда, яка виграє дві партії з трьох або три з п'яти. Якщо першу партію виграє одна команда, а другу інша, то проводиться третя, вирішальна.

    Аналогічні  умови і при грі з п'яти  партій. Після кожної партії команди  міняються майданчиками. Розташування гравців на майданчику наступне. Три  гравці займають місце на передній лінії у сітку, решта - на задній лінії, але так, щоб можна було контролювати весь майданчик. Волейболісти, що знаходяться на передній лінії, беруть участь у прийомі і передачах м'яча, нападають, блокують, підстраховують один одного.

    Гравці  задньої лінії подають подачу, приймають і передають м'яч, підстраховують, але не мають права виходити на передню лінію для атаки і блокування.

    Гра починається з подачі м'яча однієї з команд. Право на першу подачу визначається жеребкуванням, яке проводить  суддя з капітанами команд. Причому капітан команди, який виграв жереб, отримує право на вибір майданчика або на першу подачу. Коли гравці займають свої місця на майданчику, суддя подає команду починати гру.

    На  подачу відводиться не більше 5 секунд. Один гравець виконує подачі до тих пір, поки його команда не зробить помилку. Якщо це сталося, то м'яч передається суперникові.

   У цьому випадку команда, відіграла  подачу, виробляє перехід гравців  із зони в зону за годинниковою стрілкою. Кожна команда, приймаючи м'яч з подачі суперника, має право на три почергових торкання. Якщо два гравці однієї команди одночасно стосуються м'яча, то зараховується два дотики. Якщо ж м'яч затримується над сіткою між руками гравців різних команд, то гра зупиняється.        

   Проводиться повторна подача для розіграшу спірного м'яча. М'яч вважається вийшли з гри, якщо він пролетів за обмежувальними стрічками на сітці, які кріпляться над проекцією бічних ліній, або торкнулося предметів поза майданчиком. Бічні і лицьові лінії (розмітка) входять до площа ігрового поля. Команда втрачає право на подачу або суперник виграє очко, якщо: - м'яч падає на своє майданчику; - команда робить більше трьох торкань; - мяч брошен или задержан;

   - М'яч торкнувся тіла гравця  нижче пояса;

   - гравець торкається сітки;

   - гравець звершував два торкання  підряд;

   - ступня гравця повністю знаходиться  на стороні суперника і не  стосується середньої лінії;

    - гравець проводить нападаючий  удар на стороні суперника;

    - гравець задньої лінії з площі  нападу перебиває на бік суперника м'яч, який знаходиться вище верхнього краю сітки;

   - гравець задньої лінії брав  участь у блокуванні і торкнувся  м'яча; 

   - команда порушує розташування  в момент подачі;

   - гравець під час удару по  м'ячу користується підтримкою  товариша по команді; 

   - гравець отримує персональне  зауваження;

   - гравець торкається м'яча або  гравця протилежної команди , коли м'яч знаходиться на стороні  противника; - навмисне затягується  гра; 

   - заміна гравця сталася неправильно;  вимагатись третій перерву для  відпочинку після попередження;

   - використано більше 30 секунд на  другу перерву для відпочинку;

   - гравець без дозволу судді  йде з майданчика під час  перерв у грі; 

   - гравці роблять дії для того, щоб перешкодити супернику; 

   - порушені правила блокування.

   Партія  вважається виграною, якщо одна з команд набрала 15 очок з перевагою не менше 2 = х очок. За рахунку 14:14 гра продовжується до тих пір, поки одна з команд не доб'ється переваги в 2 очки (16:14; 17:15 і т.д.) Команда має право на дві перерви по 30 секунд у кожній партії. Дозволена заміна гравців, але не більше шести в кожній партії. Волейболісти повинні мати однакову форму. Тапочки не повинні мати підборів. Гравцям забороняється мати прикраси, які в ході гри можуть стати причиною травми. На майки наносять номери (з 1-го по 99-й), причому в команді не повинно бути двох і більше гравців з однаковими номерами на майках. Під час гри до судді може звертатися тільки капітан команди. Гравець не має права: - оскаржувати рішення суддів і робити зауваження на їхню адресу; - вести себе нетактовно по відношенню до суперника або робити образливі зауваження на адресу гравців протиборчої команди. Кожен гравець зобов'язаний добре знати правила гри, суворо їх виконувати та дотримуватися норм поведінки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    СПЕЦИФИКА ВОЛЕЙБОЛ 

   Специфіка волейболу почасти полягає в  самому його назві: «волею» - на льоту, «бол» - м'яч.