Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2012 в 11:25, реферат
Форма держави є однією з головних категорій, які її характеризують. Форма надає буття змісту і сутності держави. Дослідження форми держави має давню історію. Ще у Древній Греції та Римі філософи і юристи висловлювали думки щодо розуміння форми держави. Так Платон поділяв держави за формою, виходячи з того, хто здійснює управління державою.
РОЗДІЛ І.Форма держави. Поняття та структура.
1.1.Дослідження форми держави.
1.2.Ознаки.
1.3. Різновиди.
1.4.Фактори впливу на специфіку форми держави.
РОЗДІЛ ІІ. Форма державного правління . Поняття та види.
2.1.Монархія.Її види.
2.2. Республіка. Її види.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Республіканська форма правління виникла ще у античному світі, але широке розповсюдження республіканського ладу розпочалося у 19 сторіччі.
2.2. Республіка (від латинс. res publika – загальна справа) – це така форма правління, при якій вищі органи державної влади обираються безпосередньо народом або формуються виборними установами на певний строк.
Республіка характеризується рядом ознак.
1. Виборність
вищих органів держави
2. Змінюваність
вищих посадових осіб і
3. Строковість
повноважень вищих посадових
осіб держави і державних
4. Відповідальність вищих посадових осіб держави за неналежне виконання свої повноважень перед народом або вищим представницьким органом.
5. Верховенство
актів, які видаються вищим
представницьким органом
В історії існували різні види республік: Афінська демократична, Спартанська аристократична, Римська аристократична, феодальні міста-республіки, буржуазно - демократичні соціалістичні, і інші. Сучасні республіки поділяються на парламентські, президентські і змішані (президентсько-парламентські або парламентсько-президентські).
Досить значну кількість серед республік, особливо у Європі, займають парламентські республіки. В парламентських республіках верховна державна влада належить обраному народом органу – парламенту, який, як правило, формує усі інші вищі органи державної влади. До таких республік можна віднести Італію, ФРН, Австрію, Індію, Угорщину, Чехію, Грецію і інші.
До основних ознак парламентських республік слід віднести наступні.
1. Провідна
роль парламенту серед інших
органів державної влади.
2. Відсутня
заборона депутатського
3. Уряд підконтрольний
і підзвітний парламенту, несе
політичну відповідальність
4. Парламент
має право висловити недовіру
уряду, що тягне за собою
його відставку. В свою чергу,
уряд може звернутися до
5. Наявність окремого органу конституційної юрисдикції, як правило, конституційного суду, який формується за спеціальною ускладненою процедурою різними гілками влади для контролю за дотриманням конституції.
Позитивні якості парламентської республіки вбачаються в їх здатності частіше встановлювати стабільну демократію і надавати політичному процесу певної гнучкості. Проте ці позитиви можуть проявитися у повній мірі за наявності високої політичної і правової культури у суспільстві, стабільності демократичних засад суспільства. За відсутності цих факторів парламентська республіка може виявитися нестабільною і недієздатною у вирішенні загальносуспільних питань. Недоліки пов’язуються з можливою нестабільністю виконавчої влади, що виражається в частих урядових кризах за умови відсутності постійної правлячої більшості у парламенті (наприклад, Італія).
Президентська республіка. До таких республік можна віднести США, Аргентину, Мексику, Іран, Бразилію, Швейцарію і інші. Загальними ознаками президентських республік є:
1. Президент є одночасно главою держави і уряду (виконавчої влади). Він керує різними сферами суспільного життя за допомогою підпорядкованого йому державного апарату. Тому, як правило, відсутня посада прем’єр-міністра.
2. Президент обирається безпосередньо народом або обраними народом виборщиками, а тому несе політичну відповідальність безпосередньо перед народом.
3. Уряд формується президентом і відповідальний перед ним.
4. Наявність
інституту відповідальності
5. Члени парламенту не можуть бути членами уряду.
6. Президент
не має повноважень щодо
7. Відсутній
інститут парламентської
8. У президентській
республіці існує чітке
Позитивними якостями президентських республік є найперше те, що Президент в таких республіках є символом об’єднання загальнонаціональних прагнень. Президентська система правління, як правило, забезпечує більшу ступінь стабільності, ніж парламентська. Тим не менш президентська республіка, теж не є ідеальною формою правління. Не виключено, що Президент може не мати достатньої кількості голосів у парламенті, щоб провести в життя свою програму, хоча за допомогою права вето може перешкодити парламентові схвалити альтернативну законодавчу програму.
В останні
десятиріччя внаслідок
До загальних
ознак змішаного правління
1. Формування уряду за участю глави держави (президента) й парламенту;
2. Відповідальність уряду перед главою держави й перед парламентом;
3. Біцефальність
виконавчої влади (наявність
4. Відсутність
конституційного визначення
5. Повноваження
президента як арбітра між
гілками влада та гаранта у
певних сферах державної
6. Заміщення поста (посади) президента шляхом загальних прямих виборів.
В президентсько-парламентських республіках президент наділений більш широкими повноваженнями у формуванні уряду і впливі на нього, ніж парламент. В таких республіках президент, хоча і не є офіційним керівником уряду, проте може давати йому керівні вказівки, головувати на його засіданнях, відміняти нормативні акти, що видає уряд, відправляти уряд у відставку, має широкі повноваження при його формуванні тощо. До таких республік слід віднести, наприклад, Францію, Росію і ін.
В парламентсько-президентських республіках президент також наділений широкими повноваженнями, проте його вплив на формування і роботу уряду обмежений повноваженнями парламенту у цій сфері. Саме до таких республік відноситься Україна. Згідно з Конституцією України Президент України вносить у Верховну Раду кандидатуру Прем’єр-міністра України не самостійно, а за пропозицією коаліції депутатських фракцій або депутатської фракції, яка має більшість від конституційного складу Верховної Ради. Самостійно він надає до Верховної Ради подання на призначення міністра оборони і міністра закордонних справ, а парламент приймає рішення про їх призначення. Усі інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. Президент не може відміняти актів уряду, а з мотивів невідповідності Конституції України тільки зупиняти їх дію з одночасним зверненням з цього приводу до Конституційного Суду України. Кожна з цих різновидів змішаних республік може бути етапом переходу до президентської або парламентської республіки.
ВИСНОВОК
Для багатьох країн інститут монархії втілює собою міф про величне минуле нації і про її історичну єдність , непорушність політичного порядку, бо влада монарха не залежить від гри політичних сил. Монархи вважаються особами, які забезпечують спадкоємність політичного розвитку, є хранителями традицій і політичної культури суспільства. Крім того, особистий авторитет окремих коронованих персон в суспільстві достатньо великий. Наприклад, іспанський король Хуан Карлос зумів зірвати дві спроби військових і встановити авторитарний режим і по праву вважається рятівником демократії в Іспанії. У деяких республіканських країнах, які переживають глибоку кризу суспільства у відновленні монархії бачить шлях заповнення дефіциту духовних цінностей і перший крок до відродження єдності нації.
Республіка є найдемократичнішо
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України.
2. Підручник «Загальна теорія держави і права» за ред. Доктора юридичних наук, проф., академіка АПрН України М.В.Цвіка, Доктора юридичних наук, проф., академіка АПрН України О.В.Петришина – Харків.: Право,2002.
3. Воронянський О.В., Борисов Г.В., Зайончковський Ю.В., Основи правознавства: Навчальний посібник. – Харків.: Папірус,2005.
4. Скакун О.Ф., Теорія держави і права: Підручник./ Пер. з рос. – Харків: Консум,2008.
5. Теорія держави та права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко.- К.: Юрінком Інтер, 2006.
6. Правознавство: Підручник / А.І.Берлач, Д.О.Карпенко, В.С.Ковальський, А.М.Колодій, А.Ю.Олійник, О.О.Підопригора, за ред. В.В.Копєйчикова, А.М. Колодія – К. Юрінком Інтер, 2006.
Информация о работе Елемент форми держави: Форма державного правління