Фінансова та кредитна система України

   Спосіб  погашення :

- Позички  погашаються одноразовим внеском  (платежем) з боку позичальника. Традиційна форма повернення короткострокових позичок, досить функціональна з позиції юридичного оформлення, тому що не вимагає використання механізму вирахування диференційованого відсотка.

- Позички,  що погашаються на виплат протягом  усього терміну дії кредитного договору. Конкретні умови (порядок) повернення визначаються договором, у тому числі — у частині антиінфляційного захисту інтересів кредитора. Завжди використовуються при довгострокових позичках і, як правило, при середньострокових.

   Спосіб  стягування позичкового відсотка :

- Позички,  відсоток по яких виплачується  в момент її загального погашення. Традиційна для ринкової економіки форма оплати короткострокових позичок, що має найбільш функціональний з позиції простоти розрахунку характер.

- Позички,  відсоток по яких виплачується  рівномірними внесками позичальника протягом усього терміну дії кредитного договору. Традиційна форма оплати середньо  і довгострокових позичок, що має досить диференційований характер у залежності від домовленості сторін (наприклад, по довгострокових позичках виплата відсотка може починатися як по завершенні першого року користування кредитом, так і більш тривалий термін).

- Позички,  відсоток по яких утримується  банком у момент 
безпосередньої видачі їхньому позичальникові. 
 
 
 
 
 
 
 

   2.1.2 Комерційний кредит. 

   Одна  з перших форм кредитних відносин в економіці, що породила вексельне звертання і тим самим активно сприяла розвиткові безготівкового грошового обігу, знаходячи практичне вираження у фінансово-господарських відносинах між юридичними особами у формі реалізації продукції або послуг з відстрочкою платежу. Основна мета цієї форми кредиту — прискорення процесу реалізації товарів, а отже, витягу закладеної в них прибутку.

   Інструментом  комерційного кредиту традиційно є  вексель, що виражає фінансові зобов'язання позичальника стосовно кредитора. Найбільше  поширення одержали дві форми векселя — простий вексель, що містить пряме зобов'язання позичальника на виплату встановленої суми безпосередньо кредиторові, і перекладний (тратта), що представляє письмовий наказ позичальникові з боку кредитора про виплату встановленої суми третій особі або пред'явникові векселя. У сучасних умовах функції векселя часто приймає на себе стандартний договір між постачальником і споживачем, що регламентує порядок оплати реалізованої продукції на умовах комерційного кредиту.

   2.1.3. Споживчий кредит.

   Головна відмітна його ознака — цільова форма кредитування фізичних осіб. У грошовій формі надається як банківська позичка фізичній особі для придбання нерухомості, оплати дорогого лікування і т.п., у товарної — у процесі роздрібного продажу товарів з відстрочкою платежу. На Україні тільки одержує поширення, обмежено використовується при кредитуванні під заставу нерухомості (найчастіше — житла). У закордонній же практиці споживчий кредит охоплює всі шари працездатного населення, в основному через різні системи кредитних карток.

   2.1.4 Державний кредит

   Основна ознака цієї форми кредиту — неодмінна  участь держави в особі органів  виконавчої влади різних рівнів. Здійснюючи функції кредитора, держава через НБУ робить кредитування:

- конкретних галузей або регіонів, що випробують особливу потребу у фінансових ресурсах, якщо можливості бюджетного фінансування уже вичерпані, а позички комерційних банків не можуть бути притягнуті в силу дії факторів кон'юнктурного характеру;

- комерційних банків у процесі аукціонного або прямого продажу кредитних ресурсів на ринку міжбанківських кредитів.

   У ролі позичальника держава виступає в процесі розміщення державних  позик або при здійсненні операцій на ринку державних короткострокових цінних паперів(облігації внутрішньої  державної позики).

   Основною  формою кредитних відносин при державному кредиті є такі відносини, при  яких держава виступає позичальником  засобів.

   Слід  зазначити, що в умовах перехідного  періоду він повинний використовуватися не тільки як джерело залучення фінансових ресурсів, але й ефективного інструмента централізованого кредитного регулювання економіки.

   2.1.5. Міжнародний кредит

   Міжнародний кредит - рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, зв'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності, терміновості і сплати відсотка.

   Джерелами міжнародного кредиту служать:, що вивільняється  тимчасово в підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора , банками. Міжнародний кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупненням цих традиційних джерел за рахунок їхнього залучення з ряду країн. У ході відтворення на визначених ділянках виникає об'єктивно з:

   1) кругообігом засобів у господарстві;

   2) особливостями виробництва і реалізації;

   3) розходженнями в обсязі і термінах зовнішньоекономічних угод;

   4) необхідністю одночасних великих капіталовкладень для розширення виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

      Фінанси та кредит – це категорії, які досліджують майже всі напрями економічної науки. Фінанси та кредит є продуктом існування держави і товарно-грошових відносин.

          Фінанси - це економічна категорія, що відбиває економічні відносини в процесі створення і використання фондових коштів. Фінанси є неминучим атрибутом, як організації підприємницької діяльності, так і держави. Необхідність фінансів обумовлена об'єктивністю товарного виробництва, дією законів виробництва і законів обміну, національними інтересами держави і суспільства. У межах суспільства і держави фінанси, як і економічна система в цілому, здобувають національні ознаки. Вони виражають сукупність національних відносин, за допомогою яких здійснюють розподіл валового суспільного продукту і національного доходу для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення сфери виробництва, соціальної інфраструктури і підйому рівня життя людей.

    Фінанси є основою формування і дії  економічного і соціального механізму, тобто механізму функціонування виробництва і соціального розвитку.

    За  допомогою фінансів відбувається процес «з'єднання» робочої сили, засобів  праці і предметів праці в  єдиний виробничий механізм, у якому  реалізуються економічні стимули й інтереси людини, колективу і держави, створюються матеріальні передумови задоволення соціальних потреб суспільства.

         Фінансова система  — це сукупність різноманітних видів  фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих  у розпорядженні держави, нефінансового  сектора економіки (господарських  суб'єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб.

         Кредитна система - це сукупність банків і інших кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових  капіталів і здійснюючу акумуляцію і мобілізацію грошового капіталу.

      Отже, на підставі вищевикладеного та проведеного аналізу можна зробити висновок, що фінансова та кредитна системи, є важливими взаємопов’язаними економічними категоріями, які являються неминучим атрибутом організації підприємницької діяльності і держави в цілому. Використання фінансів і кредиту дає можливість підприємствам забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішення виробничих, економічних ат соціальних завдань, формування фондів грошових коштів на рівні як держави, так і суб’єктів господарювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституції України
2. Закони України "Про бюджетну систему України"
3. Закон України "Про систему оподаткування України"
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність"
5. Благодатин А.А. Финансовый словарь. – М.: ИНФРА – М.: 1999.
6. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1997.
7. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. – К.: Основи, 1996.
8. Карпінський Б.А. Фінансова система: Навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2003.
9. Єпіфанов А.О., Сало І.В, Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Навч. посіб. – К.: Наук. думка, 1997.
10. Фінанси (теоретичні основи): Підручник /  М.В. Грідчіна, В.Б. Захожай та ін. – К.: МАУП, 2002. – 280 с.
11. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підруч. – К.: Вид-во НІОС, 2000.
12. Голуб А., Семенюк А., Смовженко Т. Гроші. Кредит. Банки. — Львів,1997
13. Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций. – 3-е изд., испр. и доп. – К.: МАУП, 2003
14. Фінанси (теоретичні основи): Підручник /  М.В. Грідчіна, В.Б. Захожай та ін. – К. 2002
15. Павлова Л.Н. Финансы предприятия.- М.1998р.