Порівняльна характеристика умов праці в країнах СНД

     У всіх країнах Співдружності в  даний час здійснюється реформування пенсійних систем. Це пов'язано в  першу чергу з тим, що діючі  раніше системи, повністю побудовані на розподільному принципі базувалися на поточних страхових внесках і залежали цілком від вступників коштів. Дані пенсійні системи втратили свою ефективність в умовах нестійкості економіки, що загострилася демографічної ситуації.

     В ході реформ передбачається здійснити  заходи, спрямовані на підвищення рівня  пенсійного обслуговування, залучення для цього додаткових ресурсів, забезпечення фінансової стабілізації пенсійних систем, тісній залежності між трудовим внеском працівника і розміром його пенсії, а також зацікавленості самих працівників у формуванні пенсійного бюджету.

  Політика держав Співдружності при проведенні пенсійної реформи будується на наступних принципах.

1. Відмова  в перспективі від розподільних  принципів пенсійного забезпечення  як основної пенсійної системи.

2. Перехід  більшості держав на трирівневу  систему

пенсійного забезпечення, що сполучає принципи солідарності і накопичення (умовно-накопичувальну).

3. Обрання  в якості основного принципу  побудови пенсійної системи - накопичувальний (Казахстан).

4. Розвиток  добровільного пенсійного забезпечення  і страхування, відповідних фінансових інститутів.

     За  характером намічуваних і проведених реформ в галузі пенсійного забезпечення в країнах СНД намітилися наступні загальні для них тенденції:

       - Збереження солідарної системи  з визначеними виплатами, поступовим  розширенням накопичувальних елементів і доповненням її професійними обов'язковими або добровільними недержавними системами. Це характерно для більшості держав СНД, основою пенсійних систем в яких є державне пенсійне забезпечення та державне пенсійне страхування;

       - Впровадження, як основну, системи  пенсійного забезпечення на накопичувальних  принципах. Здійснюється в Казахстані  на основі недержавного (приватного) пенсійного забезпечення.

     Передбачається  створення нової дворівневої  системи державного пенсійного страхування:

-   Перший рівень - пенсії із солідарної системи;

- Другий  рівень - пенсійні виплати, накопичені  на індивідуальних накопичувальних  пенсійних рахунках.

Передбачається  також створення третього рівня  пенсійного забезпечення -  добровільного. Основою цього рівня стануть недержавні пенсійні фонди, в тому числі утворені з корпоративних і професійних ознаках.

     Виходячи  з викладеного, слід підкреслити, що більшість країн СНД обрала в  якості основної моделі пенсійного забезпечення змішану трирівневу систему, що поєднує солідарні принципи з накопичувальними.

ВИСНОВКИ

     В якості висновків згадаємо про таку складову умов праці людей, як охорона  праці. Дане питання є достатньо  «болісним» в усіх країнах СНД, де безпека праці знаходиться на низькому рівні. Для подолання даної ситуації пропонуємо ряд заходів. Щоб удосконалити національні системи охорони праці, країнам регіону необхідно:

1. Модернізувати і, де необхідно, відтворити національну систему охорони праці на основі принципів Конвенції МОП 2006 року № 187, що включає в себе розробку законодавства, правозастосовчу практику, інформаційну роботу, навчання, інспекцію та моніторинг;
2. Впровадити на підприємствах сучасні системи управління охороною праці відповідно до Керівництва МОП з систем управління охороною праці МОТUСУОТ 2001 (прийнятий країнами регіону ГОСТ 12.03.230U2007 повністю відповідає даному керівництву);
3. відтворити і модернізувати систему страхування від нещасних випадків і захворювань на виробництві на основі принципів профілактики та консультування (нова система покликана замінити застарілу практику виплати «надбавок за шкідливість»).

     Модернізація  систем охорони праці повинна здійснюватися на основі аналізу ситуації в кожній конкретній країні. Мова йде про оцінку рівня інформованості, чинного законодавства, що є в країні органів охорони праці, ступеня розвитку соціального діалогу. Досвід країн СНД свідчить: для ефективного впровадження в умовах конкретної країни принципово нового

підходу до охорони праці необхідно пройти кілька етапів. Основний елемент системи управління охороною праці - оцінка ризиків, спрямована на профілактику нещасних випадків на робочих місцях і на поліпшення умов праці. 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Інструкції МОП по системам управління охороною праці МОТUСУОТ 2001 (прийнятий країнами регіону ГОСТ 12.03.230U2007)
2. http://www.ilo.org/ilolex/english/convdisp1.htm
3. Зеркалов Д.В. «Оплата труда в странах СНГ» http://zerkalov.org.ua
4. Газета http://telegraf.by
5. Четвернина Т. Государственные и государственные приоритеты на рынке труда // вопросы экономики - 2007 г. - №2.