Теоретична сутність та показники урожайності зернових

 

      З таблиці 2.1 можна побачити, що при  підвищенні урожаю зернових культур  собівартість падає. Так, наприклад, при  урожайності рівній 30,8 ц/га, собівартість відповідно складає 15,57 грн., а витрати на 1 га зернових культур дорівнює 796,53 грн. І навпаки, коли урожайність культури дорівнює 6,3 ц/га, собівартість становить 68,67 грн., а витрати, відповідно, дорівнюють 525,00 грн. 

      2.2. Побудова групування господарств  Житомирського району за урожайністю зернових 

     Статистичне групування представляє собою розчленовування  сукупності масових громадських  явищ на однорідні, типові групи по істотним для них ознакам. Одна із головних задач групування полягає  в тому, щоб відібрати такі істотні ознаки, які дозволили б виділити дійсно типові, відмінні один від одного групи. За допомогою угрупувань розв’язуються в основному дві основні задачі. Перша полягає у виділенні та всебічної характеристики різних типів явищ, друга – у вивченні взаємозв’язків між окремими ознаками сукупностей. Угрупування, в основу яких покладені результативні ознаки, які є наслідком дії будь-яких факторів, називаються результативними. Наприклад, угрупування по урожайності, собівартості. Ми в якості групувального фактору візьмемо урожайність зернових культур. Визначимо по кожному господарству величину урожайності зернових культур, для чого валовий збір зернових культур (показник №7) поділимо на посівну площу (показник №6) і результат запишемо в фішку кожного господарства в графу №9.

     Потім побудуємо вихідний ряд розподілу  по урожайності зернових культур, ц/га:

 

     Побудуємо поле розсіювання господарств по урожайності.

      Рис. 2.1. Поле розсіювання господарств  по урожайності зернових культур

      Потім побудуємо ранжируваний ряд розподілу  господарств по величині групувальної ознаки, тобто розташуємо господарства по урожайності зернових культур у зростаючій послідовності, розташувавши наступним чином фішки по показнику №9:

 

      Таблиця 2.2

      Ранжируваний  ряд господарств Житомирського  району по урожайності зернових культур, 2007 р.

 

      Ранжируваний  ряд розподілу дозволяє встановити розмах варіації урожайності зернових культур (R=x_max – x_min= 30,8-6,3=24,5 ц/га) та інтенсивності її зміни при переході від однієї одиниці (господарства) до іншої.

      Для зручності аналізу ранжируваного  ряду розподілу його зображують графічно за допомогою метода Гальтона, в  якій по осі ординат відкладають значення групувальної ознаки, а по осі абсцис – номера одиниць сукупності в ранжируваному  ряді.

      Побудуємо графік розподілу господарств по урожайності зернових культур (рис. 2.2).

      Рис. 2.2. Ранжируваний ряд розподілу господарств по урожайності зернових 

     Графік  показує інтенсивність зміни  урожайності: збільшення урожайності  йде поступово (до 5-го номера господарства), потім крива робить невеликий скачок (від 5 до 7-го господарства), потім (до 12-го господарства) знову плавно зростає, після чого збільшення урожайності знову йде скачками (від 12-го до 17-го, від 17-го до 20-го, від 20-го 23-го). Урожайність у останніх в ранжируваному ряді розподілу господарств (з 1-го по 12-й номер) значно відрізняється від останніх.

     Слід  відзначити, що сукупність господарств розподілити на групи безпосередньо по даним ранжируваного ряду складно через плавні переходи. Тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд, розділивши всю сукупність на достатньо велику кількість груп, з тим, щоб в подальшому, проаналізувавши економічні показники цих груп, розв’язати питання про їх укрупнення. Для побудови інтервального варіаційного ряду необхідно визначити кількість груп і величину інтервалу. Число груп залежить від загальної чисельності одиниць сукупності, характеру групувальної ознаки та виду групування. Разом з тим при розв’язанні цього питання повинно виконуватися дві важливих вимоги побудови угрупувань:

     1) виділені групи повинні відрізнятися  якісною однорідністю;

     2) число одиниць в кожній групі повинно бути більшим.

     Так, як якісні переходи встановити заздалегідь складно, то групування проведемо у наступній послідовності:

     1) побудуємо ранжируваний ряд розподілу  по обґрунтовано виділеній групувальній ознаці (якщо в ранжируваному ряді є одиниці, що різко відрізняються по значенню групувальної ознаки, то їх слід виділити в особливу групу);

     2) побудуємо інтервальний варіаційний  ряд розподілу з виділенням  достатньо великої кількості  груп;

     3) побудуємо проміжне аналітичне  групування і шляхом об’єднання  дрібних однорідних груп перейдемо до типологічного групування.

     Отже, почнемо з першого етапу. Для  побудови інтервального варіаційного ряду розподілу визначимо кількість  груп та величину інтервалу. Величина інтервалу визначається по формулі:

     і =                                                                                           (2.1)

     де  x_max і x_min – максимальне та мінімальне значення ознаки;

     n – кількість груп.

     Із  формули видно, що величина інтервалу  знаходиться в прямій залежності від розмаху варіації і в оберненій від кількості груп: чим більше розмах варіації, тим більше величина інтервалу; чим більша кількість груп, тим менша величина інтервалу.

     Кількість груп може бути приблизно визначена  по формулі Стерджеса:

     n=1+3,322 lgN                                                                                           (2.2)

     де N – чисельність сукупності.

     Визначимо кількість груп для нашої задачі:

     n=1+3,322 lg24 = 1+3,322∙ 1,38021124=5,5851≈ 6 груп.

     Тоді  величина інтервалу складе:

     і = = ц/га.

     Визначимо величини інтервалів. Мінімальне значення урожайності  ц/га приймемо за нижню границю першого інтервалу, а верхнє значення визначення як = 6,3+4,08 = 10,38 ц/га. Тоді границі першого інтервалу будуть 6,3-10,38.

     Верхня  границя першого інтервалу є  нижньою границею другого інтервалу. Знову додаючи до неї величину інтервалу, знаходимо верхню границю  другого інтервалу. Тоді другий інтервал має границі 10,4-14,5.

     Аналогічно визначимо границі всіх інтервалів (груп). Щоб було зрозуміліше, до якого інтервалу відносити окремі об’єкти, треба вказати, що нижня границя береться "включно", і друга "виключно" (від і до). Для цього значення границь запишемо з одним позитивним знаком. Наприклад: 6,3-10,38, 10,4-14,46 і т.д. Підрахуємо кількість одиниць в кожному інтервалі. Отриманий інтервальний ряд розподілу запишемо в таблиці 2.3. 
 
 

     Таблиця 2.3

     Інтервальний  ряд розподілу 24 господарств за урожайністю  зернових культур 

 

     Виділені  малочисельні групи слід укрупнити, об’єднати в більш укрупнені, типові. Однак об’єднати можна лише якісно однорідні групи. Для того, щоб провести обґрунтування об’єднання груп, слід розрахувати ряд істотних показників, що розкривають специфіку груп, провести по цьому комплексу статистичних показників економічну оцінку груп.

     Проведемо економічну оцінку виділених груп, для чого розрахуємо ряд істотних показників кожної групи, що розкривають  якісні особливості груп. Такими показниками  для нашої сукупності господарств  будуть: 1) якість ґрунту, балів; 2) внесено мінеральних добрив на 1 га зернових культур, ц.д. р.; 3) приходиться на 100 га відповідних угідь: робітників, чол.; основних виробничих фондів, тис. грн. Всі розрахунки запишемо в таблицю 2.4.

     Таблиця 2.4

     Проміжне  аналітичне групування господарств Житомирського району по урожайності зернових культур, 2007 р.