Теоретична сутність та показники урожайності зернових

      ,                                                                                                (3;1)

     де  – вирівняне значення результативної ознаки;

     х – значення факторної ознаки;

     а – початок відліку;

     в – коефіцієнт регресії. 

     При вивченні кореляційного зв’язку  виникає необхідність поряд з  вирішенням рівнянь регресії вимірювати також ступінь тісноти зв’язку  між ознаками. При парній лінійній залежності тіснота зв’язку визначається за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції:

      ,                                                                                               (3;2)

     де , ,

      ,

     Коефіцієнт  знаходиться в межах від - 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то зв’язок відсутній, якщо одиниці, то зв’язок функціональний. Знак + ,–  біля коефіцієнта кореляції вказує на направлення зв’язку (+ - пряма, – обернена). Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим зв’язок між показниками тісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації (г²). Він показує, яка частина сукупній варіації ознаки визначається фактором, що вивчається. Якщо коефіцієнт детермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіація залежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. При наявності криволінійної залежності тіснота зв’язку між ознаками визначається за допомогою кореляційного відношення: 

     h= ,                                                                                                 (3;3) 

     де  – міжгрупова дисперсія;

       – загальна дисперсія. 

     Кореляційне відношення знаходиться в інтервалі  від 0 до 1 і може бути використано  для вимірювання тісноти зв’язку  довільної форми.

     Використовуючи  дані про урожайність зернових культур і її факторах проведемо регресійно-кореляційний аналіз зв’язку між двома ознаками – урожайністю та якістю ґрунту. Для характеристики цього зв’язку необхідно визначити: 1) форму зв’язку і математичне рівняння зв’язку, для чого побудуємо графік кореляційної залежності між урожайністю (у – результативна ознака) і якістю ґрунту (х – факторна ознака);

     2) параметри рівняння регресії;

     3) тісноту зв’язку (коефіцієнти  кореляції і детермінації).

     Для визначення форми зв’язку між  урожайністю (у) і якістю ґрунту (х) побудуємо  графік – кореляційне поле. На осі абсцис нанесемо значення факторної ознаки (незалежної змінної – якість ґрунту), а на осі ординат – результативної ознаки (залежної змінної - урожайності). Графік показує, що зв’язок в даному випадку близький до прямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої.

     Ця  лінія показує зміну урожайності  під впливом якості ґрунту при  виключенні випадкових відхилень ознаки. Параметри рівняння прямої а і  б знайдемо із системи нормальних рівнянь: 

       

     Всі необхідні дані для вирішення системи запишемо у таблицю 3.1.

     383,5=24*a+988,0*b*24

     17401,9=988,0*а+43156,0*b*988,0

     Поділимо  рівняння на коефіцієнт при а:

     16,0=а+41,2*b

     17,6=a+43,7*b

     Візьмемо  перше рівняння із другого:

     1,6=2,5*b

     Звідси: ц/га на 1 бал

     Підставивши значення b в І рівняння, знайдемо а:

     16,0=а+41,2*b

     16,0=а+41,2*0,64

       ц/га

     Рівняння  регресії, яке виражає зв’язок  між урожайністю та якістю ґрунту, матиме вигляд:

     

     Коефіцієнт  регресії b=0,64 показує, що з підвищенням якості ґрунту на 1 бал урожайність зернових культур у середньому для даної сукупності ТОВ зростає на 0,64 ц/га.

     Перевіримо  правильність розрахунків системи, виходячи із рівності:

     16,0=– 10,4+0,64*41,2;

     16,0 = 16,0

     За  рівнянням регресії можна визначити очікувані значення урожайності при різних значеннях якості ґрунту. Для цього замість х підставимо його конкретні значення і обчислені дані запишемо в останню графу таблиці 3.1.

     Перевіримо  правильність усіх розрахунків, зіставивши суми фактичної і розрахункової урожайності:

      ;

     383,5=383,5.

     Таблиця 3.1

     Дані  для розрахунку показників кореляційного  зв'язку

 
 

     Визначимо тісноту зв’язку між досліджуваними ознаками (урожайністю та якістю ґрунту). 

      ; ;

      =10,04

     

     

     Отриманий результат свідчить про  існування  тісного зв’язку між кількістю  внесених добрив і урожайністю зернових культур.  Коефіцієнт детермінації показує, що 99% загального коливання урожайності зернових в даній сукупності господарств зумовлено відмінностями в рівнях внесення мінеральних добрив.

     На  основі таблиці 3.1 можемо побудувати кореляційне поле залежності урожайності зернових культур від якості ґрунту та теоретичну лінію регресії (рис.3.1).

     

     Рис. 3.1. Кореляційне поле залежності урожайності  зернових культур від якості ґрунту 

      

 

     Висновки та пропозиції 

     Написавши даний курсовий проект ми можемо зробити  висновок, що в господарствах Житомирського району ефективність вирощування зернових культур є не тільки не ефективними, але і збитковими. Так, достатньо подивитись на низьку урожайність зернових культур СТОВ "Корчацьке" (6,3 ц/га), СТОВ "Агро-Полісся" (7,2 ц/га), ЗАТ "Агрофірма Буки" (7,7 ц/га), щоб переконатися у цьому.

     Найбільша урожайність зернових культур в СВК "Вертокиївка" – 30,8 ц/га, також непогана урожайність в СТОВ "Укрхміль-Сінгури" – 29,7 ц/га, ПСП "Вереси" – 24,4 ц/га.

     Ми  вважаємо, що досягти більш швидких темпів збільшення виробництва зернових культур в господарствах Житомирського району, слід створити та застосувати більш урожайні сорти та гібриди зернових культур, розробити раціональну видову структуру посівів, впровадити інтенсивні технології оброблення зернових культур, сутність яких полягає в повному використанні матеріальних ресурсів сільськогосподарського виробництва, досягнень науки та техніки. Особливе значення при цьому мають активізація ґрунтової родючості, використання більш високих норм добрив для створення сприятливого поживного режиму захисту рослин від шкідників, хвороб, бур'янів; потрібний біологічний контроль за станом рослин.

     Важлива роль у впровадженні інтенсивних  технологій належить інтенсивному використанню техніки. Спеціалісту сільського господарства поряд з агротехнічними вимогами потрібно знати способи налагодження та регулювання машин на оптимальні рівні роботи в залежності від конкретних умов. Необхідні також знання основ виробничої експлуатації МТП, так як правильне використання сільськогосподарської техніки дозволяє значно збільшити продуктивність машин, виконувати польові роботи в оптимальні строки з високою якістю і отримувати гарантований урожай зернових культур з мінімальними затратами праці та засобів.

     Звичайно  проведення запропонованих нами заходів в значній мірі залежить від інвестиційної політики держави, але і в не менш значній мірі залежить від самих працівників. 

 

      Використана література 

1. Алєксєєв  Л.О. Організація  і економіка вирощування зернових. Київ Урожай, 1980.
2. Біологічне рослинництво. Навч. Посіб. О.І. Зінченко, О.С. Алексеева, П.М. Приходько та ін. За ред. О.І. Зінченка. – К.: Вища школа, 1996.
3. Бугай С.М. Рослинництво – К.: Вища школа, 1997. 
4. Буздалов М.Е., Шумейкич П.А. Экономичесская эффективность сельскохозяйственного производства. М. – 1973.
5. Головач А.В., Єрина В.І.. Статистика: підручник. Київ. Вища школа, 1993.
6. Горкавий.В. Н. Статистика: Навчальний посібник – Київ: Вища школа, 1994.
7. Дем’янюк В.В. Економічна ефективність в рослинництві // Зерно і хліб – 2001 №2.
8. Долгунец Ф.Г., Христинец А.Т. Сельськохозяйственная статистика. М. Статистика – 1976.
9. Економіка АПК, 1987 №8. Кодянська М.Ю. Розвиток ринку цукру.
10. Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві. А.М. Розвадовський, А.О. Бабич, В.Ф. Периченко – К.: Урожай, 1990.
11. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. За ред. Зінченко О.І. – К.: Аграрна освіта, 2001.
12. Интенсивные технологи возделывания сельскохозяйственных культур. Г.В. Коренев. Г.Г. Гатаулина, А.И. Зинченко и др. Под ред. Г.В. Коренева –М.: Агропромиздат, 1988
13. Маркевич И.Л. Растениеводство. – М,: Высшая школа, 1968
14. Мармоза А.Т. Математичні розробки: практичні заняття і самостійні роботи по загальній теорії статистики для студентів економічного факультету. Житомир, 1988.
15. Мармоза А.Т.. Практикум з теорії статистики. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 344с.
16. Мармоза. А.Т. Практикум з сільськогосподарської статистики: Навч. посіб. – Житомир, Видавництво Державного агроекологічного університету, 2008. -490с.
17. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. К. “Вища школа”. – 1994.
18. Методичні рекомендації щодо застосування кореляційно-регресійного аналізу в курсовому та дипломному проектуванні та наукових дослідженнях” Мармоза А.Т., Чугаєвська С.В. Видавництво Державного агроекологічного університету.Житомир-2008. -34с.
19. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посіві якості. Технічні умови. Державний стандарт України.
20. Наукові основи ведення зернового господарства. В.Ф. Сайко, М.Г. Лобак, І.В. Яновський та ін. За ред. В.Ф. Сайко – К.: Урожай, 1994.
21. Озимі зернові культури. Л.О. Животков, С.В. Бірюков, Л.Г. Бабаянець та ін. За ред. Л.О. Животкова і С.В. Бірюкова - К.: Урожай, 1993.
22. Практическое пособие для арендаторов – земледельцев. М.Я. Молоцький, Л.П. Зиневич, В.М. Ткачук и др. Под ред. М.Я. Молоцкого, Л.П. Зиневича – К.: Урожай, 1989.
23. Растениеводство. П.П. Вавилов, В.В. Грищенко, В.С. Кузнєцов и др.. Под ред. П.П. Вавилова, Изд. 4-е, - М.: Колос, 1979.
24. Ремесло В.М., Сайко В.Ф. Сортовая агротехника пшеницы – К.: Урожай, 1981.
25. Ресурсозберігаюча і економічна чиста технологія вирощування озимої пшениці. Л.О. Животков, М.В. Душко, О.Я. Степаненко та ін. За ред. Л.О. Животкова і О.К. Медведовського – К.: 1992.
26. Технічні культури. В.М. Євмінов, І.П. Капець, Г.І. Сенченко А.В. Тарасов та ін. За ред. Г.І. Сенченко – К.: Урожай, 1982 
    19. Технические культуры. Я.В. Губатов, С.Ф. Тихвиницький, Е.П. Горелов и др. Под ред. Я.В. Губанова – М.: Агропромиздат, 1986
27. Нікулін Н.К. Практикум по математичній статистиці. Москва, 1978.