Аналіз справляння акцизного збору і мита у Сполучених Штатах Америки

 Служба внутрішніх  доходів США включає в себе  центральний апарат, сім регіональних  податкових управлінь, 58 податкових  управлінь, що здійснюють контроль  за надходженням податків; правильністю  заповнення податкових декларацій, здійснюють стягнення заборгованості  по податкам; повернення платникам  податків зайве переплачених  сум; стягнення штрафу з неплатників.  [13, с. 122].

Кожен штат має свою податкову  службу – департамент доходів, що відповідає за стягнення встановлених в ньому податків. Як правило, керівник цієї служби назначається головою виконавчої влади штату – губернатором. В  трьох штатах голова департаменту доходів  обирається на виборах всім населенням штату, а в кількох штатах  таким  департаментом управляє комісія, що призначається губернатором.

Департаменти доходів  частіш організовані за функціональним принципом, а не  за принципом  збирання окремих податків. До їх складу входять підрозділи по ідентифікації  та реєстрації платників податків; податковим деклараціям та грошовим переказам; розрахункам податків; пільгам  та примусовому стягненню податків; освіти та допомоги платникам податків та інші.

В Сполучених Штатах Америки  відсутні структурно відокремлені правоохоронні  органи в сфері оподаткування. Здійсненням  поліцейських функцій в центральному апараті Служби внутрішніх доходів  (СВД) займається відділ розшуку. Відділи фінансового розшуку являють собою спеціалізовані поліцейські служби, укомплектовані фахівцями високої кваліфікації, що мають поліцейську підготовку та певний рівень знань бухгалтерської справи. Спеціальні агенти використовують при проведенні розслідувань такі специфічні методи, як: негласне спостереження, опит свідків з оточення підозрюваної особи, перлюстрацію поштових відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, використовуючи документи різних урядових і навіть приватних організацій.

Вони також мають право:

вручати та виконувати судові ордери на обшук та арешт;

проводити арешт без судового ордера у випадку скоєння в  їх присутності тяжкого злочину  або при наявності деяких інших  обставин, передбачених законодавством США;

викликати та проводити допит  свідків;

здійснювати конфіскацію  майна;

носити та застосовувати  вогнепальну зброю [13, с. 124].

Судові позови за справами про несплату або недоплату податків порушуються тільки тоді, коли мова йде про велику суму або несплати мають регулярний характер, але більш  ніж 90 відсотків таких справ закінчуються судимістю обвинувачених. За ухилення від сплати податків в США передбачається ув’язнення до 5 років та штраф у  розмірі 100 тисяч доларів (для корпорацій – до 500 тис. дол.). В американському суді доказами свідомої несплати податків вважаються: підробка фінансових документів, відмова їх пред’явлення, заняття трудовою або підприємницькою діяльністю за підробленими документами або від імені підставних осіб, наявність значних сум, походження яких не підтверджено документами, а також якщо у податковій декларації не вказано джерело доходу. Діє принцип: платник податку на вимогу податкових органів повинен документально підтвердити законне надходження всіх коштів, які він має і мав у минулому [15].

Масштаби діяльності СВД  ілюструють і такі показники . Щорічно  в СВД поступає близько 120 млн. декларацій індивідуального і 4 млн. декларацій корпораційного податків, а також маса інших документів, що містять податкову інформацію, значна частина яких передається через електронні засоби зв’язку. Середній задекларований дохід становить близько 40 тис. дол., що в національному масштабі складає в останні роки 5–5,4 трильйони доларів. Щорічно агенти СВД здійснюють повний аудит крупних корпорацій, а також перевіряють 1–2% поданих податкових декларацій. Останні відбираються на основі ознак імовірних податкових порушень через комп’ютерне рейтингове сканування за спеціальною вибірковою програмою (Discriminative Function System). За результатами аудиту податкові органи мають право брати у заставу та продавати майно платника з метою погашення податкової заборгованості.

В деяких передбачених законом  випадках СВД з метою визначення суми податкового зобов’язання має  право застосувати непрямі методи, що передбачено ст. 7602 податкового  кодексу США. Наприклад, про всі  перекази і виплати коштів більші 10 тис. дол. банки зобов’язані інформувати  СВД і Федеральне бюро розслідувань (ФБР). Якщо платник у процесі розслідування  співробітничає з податковими органами, то згідно ст. 7441 податкового кодексу  обов’язок і відповідні витрати  по доведенню порушення під час  розгляду судової справи покладається на федеральний уряд. У противному разі вартість доведення відсутності  вини покладається на самого платника [17, c.7].

Податкова система США  сама масштабна в світі за величиною  фіскальних надходжень, вона відноситься  до самих розвинених за рівнем наукової розробки та організаційного оформлення. Не зупиняючись на досягнутому, в останні роки її вдосконалення йде за рахунок активізації людського фактора в адміністративній, інформаційній і технологічній сферах оподаткування. Модернізація податкової служби здійснюється в рамках поетапної адміністративної реформи СВД. Концепція реформи передбачає реалізацію таких цілей:

- усунення факторів, які  перешкоджають справедливому ставленню  до всіх платників податків;

- перехід від традиційного  податкового контролю до сервісного  обслуговування громадян по типу  клієнтів податкової служби на  основі презумпції невинності  громадян як платників;

- здійснення структурної  реорганізації, скорочення персоналу  до 40 тис.;

- проведення суцільної  професійної перепідготовки персоналу  СВД;

- запровадження найсучасніших  комп’ютерних технологій податкових  розрахунків та дублюючих систем  багатократного безконтактного  контролю;

- посилення внутрішньої  безпеки шляхом регулярного контролю  за поведінкою персоналу;

- підвищення ефективності  координації СВД з іншими федеральними  відомствами – ФБР, Агентством  національної безпеки, Управлінням  соціального забезпечення, пенсійними  і страховими фондами. 

Оцінюючи реформу адміністрування  податків у США, можна побачити, що належним чином налагоджені організація  та управління здатні, подібно до інтелекту, інформації, капіталу і знань створювати і/або зберігати суспільне багатство. Податки як раз і є формою суспільного  багатства, що поступає в розпорядження  органів державної влади всіх рівнів, обов’язок яких – інвестувати  податкові надходження у виконання  державних функцій по забезпеченню благ і послуг в інтересах самих  платників податків. [16, с.6]

Американські вчені та спеціалісти аналізують адміністрування  податкової системи за допомогою  ефектів, що дозволяють оцінити економічні втрати платників і самої податкової служби, обумовлені чинними законами, правилами і технологіями оподаткування. [18, c. 225]

ВИСНОВКИ.

Кожна держава проводить  певну політику у галузі зовнішньої торгівлі. Методами її здійснення є  різні обмеження у вигляді  тарифів, податків, акцизів та інших  зборів, а також нетарифні бар'єри  у вигляді кількісних обмежень імпорту .

Досвід розвинутих країн  світу показав, що гармонізація акцизного збору, особливо у Сполучених Штатах та в країнах – членах ЄС, ще далека від свого завершення. Сьогодні ця проблема залишається актуальною, оскільки саме від зближення податкового законодавства залежить успішний розвиток американського та європейського бізнесу, ринкової економіки в цілому. Уніфікація ставок акцизного збору дасть можливість використовувати переваги загального ринку і єдиної валюти на цих територіях. Питання щодо активізації акцизного оподаткування в регулюванні економічних, політичних, соціальних процесів, які сьогодні та в найближчій перспективі мають бути вирішені в Україні, – це, перш за все, удосконалення податкового законодавства, а саме: прийняття Податкового кодексу з метою впорядкувати перелік підакцизних товарів, визначити розмір ставок акцизного збору, рівень диференціації акцизних ставок у межах однієї групи підакцизних товарів, порядок зміни податкових ставок та одиниць виміру. [5, c. 2]

Збільшення податкових надходжень у бюджет має забезпечуватися шляхом скорочення, а в окремих випадках повної ліквідації податкових пільг. Пільги мають носити тимчасовий і цільовий характер. У разі нецільового використання фінансових ресурсів, заощаджених за рахунок пільг, такі кошти мають вилучатися в бюджет.

Непрямі податки повинні  використовуватися переважно у  формі акцизів для додаткових залучень у дохід бюджету грошових ресурсів, а також обмеження споживання окремих товарів (алкогольних, тютюнових  виробів), вилучення надприбутків, отриманих  внаслідок монополізації виробництва  ринку окремих видів продукції, надання послуг.

Збільшення питомої ваги місцевих податків за рахунок розширення бази оподаткування місцевими податками і зборами, а також збільшення частки місцевої влади у загальнодержавних податках.

Подальше вдосконалення  митних ставок як засобу вдосконалення оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності. [2, c. 37]

Митне оподаткування відіграє неоднозначну роль у регулюванні  економічних і соціальних процесів у державі, оскільки уряд завжди має  збалансовувати внутрішні й зовнішні інтереси країни. Окрім того, неоднаковим  є рівень впливу експортного та імпортного мита на економічні і соціальні процеси  в державі, позаяк вони мають рівне  призначення. З огляду на це необхідно  нагадати, що існування мита на сьогодні пояснюється не так фіскальною необхідністю, як потребою для вирівнювання інтернаціональних  витрат виробництва, які виникають  унаслідок конкуренції на основі національних витрат виробництва профільної продукції, що постачається на світовий ринок провідними виробниками, котрі, без сумніву, володіють перевагами насамперед в освітній та професійній  підготовці кадрів, рівні техніки  і технології, організації виробництва, що, у свою чергу, ще й підкріплюється значними обсягами виробництва. Саме ці переваги дають змогу підтримувати низький рівень витрат, а відтак формувати більш низький рівень як національних (для країн виробника), так і світових цін порівняно  з національними витратами та цінами на аналогічні товари, що реалізуються на національних ринках країн-імпортерів. Відповідно важливу роль відіграє ввізне мито, тоді як вивізне мито, як правило, застосовується у більшості країн  до обмеженого кола продукції.

На підставі аналізу зарубіжного  досвіду діяльності спеціальних  органів, що здійснюють контроль за сплатою  обов’язкових платежів та притягують до відповідальності за ухилення від  їх сплати та інші порушення законодавства  у галузі оподаткування, можна зробити  ряд висновків:

Податкова система має  безпосередній вплив на стан економіки  країни та прогресію порушень законодавства (в тому числі і кримінальних) у галузі оподаткування. Значний  податковий тягар викликає зростання  вказаних порушень (за виключенням окремих країн з високою культурою платників податків, що заснована на традиціях поваги до будь-якого закону, наприклад, США, Швеція).

Законодавством більшості  країн відповідальність за будь-які  порушення у галузі оподаткування  встановлюється нормами податкового  законодавства (США, Франція, Німеччина, Італія та ін.); введено особливий  порядок розслідування та судового розгляду таких справ. Податкові  органи констатують порушення та приймають рішення про притягнення  до відповідальності, а обов’язок  доказування своєї невинуватості  лежить на порушникові (презумпція невинуватості  при розслідуванні та розгляді в  суді податкових  правопорушень  не спрацьовує). У деяких країнах (США, ФРН, Японія та ін.) податкові спори  розглядаються інститутом податкових судів, такі спори, як правило, виключені  із розряду майнових.

В більшості країн розслідування  податкових злочинів віднесено до компетенції  спеціальних підрозділів, що входять  до системи Міністерства фінансів та до складу податкових органів. (Служба внутрішніх доходів США в системі  Міністерства фінансів та слідчий департамент  і підрозділи фінансового розшуку  в її складі). [3, c. 36]

Оцінюючи реформу адміністрування  податків у США, можна побачити, що належним чином налагоджені організація  та управління здатні, подібно до інтелекту, інформації, капіталу і знань створювати і/або зберігати суспільне багатство. Податки як раз і є формою суспільного  багатства, що поступає в розпорядження  органів державної влади всіх рівнів, обов’язок яких – інвестувати  податкові надходження у виконання  державних функцій по забезпеченню благ і послуг в інтересах самих  платників податків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. / К.: Комп’ютер прес, 2004 «Податкові системи зарубіжних країн»
2. Андрющенко В.А., Ляшенко В.І. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування// Фінанси України. – 2005, № 1.
3. Базілевич Д., Нестерович В. Інформаційно-аналітичні матеріали до круглого столу: “Лобіювання в Україні: досвід, проблеми і перспективи”. / За заг. редакцією к.ю.н. В. Федоренка. – К.: СПД Москаленко О.М., 2009
4. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил,інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред.. Т.М.Циганкова. –К.: КНЕУ, 2008
5. Горянська Т.В. кандидат економічних наук, доцент Донецький державний університет управління МЕХАНІЗМ УНІФІКАЦІЇ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ, Вісник податкової служби України, №14 - 2008
6. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Бізнес, № 26(857), 29.06.2009
7. М. Дункан, Ч. Маклур. Американская налоговая служба: децентрализованная система //Российский экономический журнал. – 2007. - № 3
8. Зарубіжний досвід діяльності податкових органів, Вісник податкової служби України, №18 - 2008 
9. Качур О.В.Налоги и налогооблажение: учебное пособие/ О.В. Качур.- М.: КНОРУС, 2007.
10. Конспект лекцій з дисципліни "Податкові системи зарубіжних країн" / Д.Ю. Ляшко. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005
11. Я. В. Литвиненко ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА Податкова політика: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.
12. Михайло Маркелов, «Податковий кодекс від гірника Клюєва, товарознавця Колесникова, металурга Тігіпка та аграрія Цушка» УНІАН  31.08.2010  
13. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов./ Под ред. проф. Князева В.Г. , проф. Черника Д.Г., М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2004.- 191 с.
14. Налог на личные доходы: опыт развитых стран. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №7.
15. Платонова Л. Зарубежный опыт США //Налоговая полиция. - 2006. – № 9
16. Проневич А. Полицейская деятельность налоговой службы США: современность //Преступление и наказание. – 2006. - № 12
17. Шальнов А. У налогового инспектора права полицейского: (США) // Известия. – 2003. – 17 апреля
18. Шувалова Е.Б. НАЛОГОВЫЕ СИСТЕМЫ ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН: учебно-практическое пособие / Е.Б. Шувалова, В.В. Климовицкий, А.М. Пузин. – М.: Изд. центр ЕАОИ, 2010.
19. Ярослав Янушевич. Моделі реформування податкової системи США у контексті розв'язання проблем економічного розвитку, Вісник Податкової служби, №22 - 12.06.09
20. www.buhi.ru 
21. www.oecd.org Офіційний сайт ОЕСР. Статистичний портал
22. www.mfa.gov.ua/usa/ua/publication
23. www.sta.gov.ua