Тіньова економіка

           Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції і фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операцій, які можна віднести до тіньових, можна здійснити в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади.

          Функціонування тіньової економіки поряд з легальною призвело до суттєвого скорочення в структурі доходів бюджету частки податкових надходжень, що поставило під загрозу виконання важливих державних програм. Унаслідок того, що обсяги тіньової економіки не можуть бути повноцінно враховані офіційною статистикою, розроблення спеціальних методів обліку і оцінок, а також обсягів недоїмки до бюджету, які дозволяють оцінити реальні масштаби операцій, є актуальним завданням сучасного етапу розвитку.

          Значні розміри тіньової економіки в країнах світу почали викликати занепокоєння міжнародної економічної і політичної спільноти (рис. 1). Це пов’язане з тим, що, по-перше, економічні та соціальні умови на макро- і мікрорівнях не можна точно і правильно оцінити, якщо значна частина основної економічної діяльності не відображена у офіційній статистиці. Наприклад, офіційне число безробітних може приховувати той факт, що невідома частина їх насправді  працює й отримує доходи від неофіційної діяльності. В результаті будь-яка спроба подолати безробіття на макрорівні виявляється недоцільною. [1, c.5] По-друге, тіньова економічна діяльність призводе до втрати державою бюджетних доходів, оскільки суб’єкти цієї діяльності зазвичай уникають сплати податків і внесків до фонду соціального страхування. По-третє, поширення такого явища, як тіньова економіка знижує ефективність ведення офіційної господарської діяльності. Наприклад, скорочення виробничих витрат через ухилення від сплати податків і внесків до фонду соціального страхування спричиняє нечесну конкуренцію між офіційними та неофіційними економічними одиницями і відкриває шлях до менш продуктивної діяльності для поглинаня зростаючої частки доступних ресурсів. [1, c. 6] Саме тому з метою статистичного вимірювання обсягів тіньової економіки та оцінки її впливу на загальний стан економіки був розроблений ряд відповідних методів і прийомів.

    Сучасні методи оцінки тіньової економіки можна  умовно об’єднати у дві великі групи: методи мікрорівня і методи макрорівня (рис. 2).

    До  методів мікрорівня належать:

1. опитування населення, експертів та вибіркові обстеження суб’єктів економічної діяльності. При проведенні опитувань припускається, що частина респондентів є активними чи пасивними учасниками тіньової діяльності. На основі отриманих даних робиться оцінка тіньової складової сектора або регіону країни;

2. аналіз  податкових перевірок і даних  правоохоронних органів. За допомогою  цього методу з усіх перевірених  платників податків виявляється  кількість порушників, що приховують частину отриманих доходів. Припускаючи, що вибірка є репрезентативною стосовно всіх платників податків, розраховується загальний неврахований дохід по країні в цілому; [3, c.354]
3. спеціальні методи економіко-правового аналізу. З цих методів можна виділити три види:

а) метод  бухгалтерського аналізу;

б) метод  документального аналізу;

в) метод  економічного аналізу.

    Метод бухгалтерського аналізу передбачає дослідження бухгалтерського обліку для виявлення облікових невідповідностей та відхилень.

    Метод документального аналізу – це дослідження бухгалтерських документів на наявність невідповідностей у  зовнішньому оформленні та змісті облікових  документів.

    Метод економічного аналізу дозволяє виявити  причини відхилення від нормальної економічної діяльності. Існують  4 різновиди цього методу, які використовуються для виявлення економічних злочинів:

• метод співставлень;
• метод спеціальних розрахункових показників;
• метод стереотипів;
• метод коригуючих показників.[2, c.150]

    Недоліки  методів мікрорівня полягають в тому, що вони можуть надати тільки точкову оцінку тіньової економіки. Фактично, вони не можуть надати оцінок розвитку і зростання тіньової економіки протягом певного періоду часу, якщо відповідні джерела інформації регулярно не поновлюються з використанням тих самих методик проведення вибірок і збирання даних. Крім того, взагалі малоймовірно, щоб вони могли охопити всі види тіньової діяльності, і тому вони можуть надати тільки нижні оцінки цієї діяльності. З іншого боку, перевагою  цих методів є те, що вони можуть надати детальну інформацію про обсяг неофіційної економічної діяльності у виробничому секторі, а також про структуру і напрями діяльності тих, хто працює у тіньовій економіці. Ці методи також можуть надавати корисну інформацію для аналізу й оцінки соціальної політики, якщо її  поєднувати  з інформацією, отриманою з обстежень про доходи і витрати домогосподарств.[3, c.355]

    До  методів макрорівневої оцінки належать:

    1) метод аналізу розбіжностей даних  офіційної статистики. У найбільш  часто використовуваному варіанті  цього методу аналізується різниця  між валовим внутрішнім продуктом,  розрахованим як сукупний дохід  від виробничої діяльності, і  загальними видатками на купівлю  товарів і послуг. Перевищення  другого показника над першим  буде свідчити про наявність  неврахованих доходів, які були  отримані в ході  тіньової діяльності. Аналіз розрахунків за цією  методикою, заснованих на даних  офіційної статистики,    не  може дати об’єктивних результатів,  оскільки ці дані занижуються  через приховування підприємствами  реальних  обсягів господарської  діяльності та наявності значного  неформального сектору. Тому отримані  дані можливо інтерпретувати  як нижню межу тіньової економіки;

    2) метод оцінки неврахованої вартості. Для оцінки тіньової економіки  проводиться перевірка на достовірність  офіційних рахунків створення  і використання ВВП, виявляються  протиріччя, простежується зміна  вартісних показників у процесі  створення доданої вартості з  урахуванням зміни обсягів продукції,  яка випускається в натуральному  виразі. Дані уточнюються шляхом  вибіркових перевірок і спостережень. Цей метод вимагає значних  витрат часу, знання національної  статистичної  системи, проведення  значного обсягу спостережень  і опитувань;

    3) монетарні методи, які застосовуються  при аналізі процесів, пов’язаних  з попитом на гроші, оборотністю  і формою використання грошових  коштів. Ці методи базуються на  врахуванні особливостей обертання  грошової маси при обслуговуванні  офіційної і тіньової економік. Найчастіше тіньову економіку  досліджують за допомогою методів,  які ґрунтуються на вивченні  попиту на готівкові гроші.  При цьому припускається, що  при здійсненні тіньової діяльності  використовуються більшою мірою  готівкові кошти. Отже, при зростанні  попиту на них у розрахунковому  періоді порівняно з базисним, за який приймають період часу, у якому обсяги тіньової економіки були значно меншими і їх можна прирівняти до 0, буде слугувати індикатором підвищення рівня тіньової економіки. При використанні цих методів необхідно враховувати, що вони дають значну похибку, оскільки зміни співвідношення готівкових грошей і вкладів відбуваються не тільки під впливом поширення тіньових явищ. На це співвідношення діють й такі чинники, як рівень податкового навантаження, інфляційні процеси, співвідношення попиту і пропозиції на товари, які реалізуються у роздрібній торгівлі, а припущення про відсутність тіньових процесів протягом певного періоду часу є некоректним; [3, c.356]

    4) економетричні методи базуються на припущені, що підпільна діяльність є наслідком високих ставок податків і готівкові кошти використовують в основному в тіньових операціях. Ця група методів, як правило, застосовується для оцінки тіньової економіки промислово розвинених країн;

    5) структурні методи засновані на використанні інформації про розміри тіньового сектору в різних сферах економічної діяльності:

    а) в експертному методі на основі існуючої інформації експертним шляхом визначаються розміри тіньової економіки в  кожній галузі виробництва товарів  і послуг. Оцінка розмірів усієї  тіньової економіки країни здійснюється шляхом зважування розмірів тіньової економіки в окремих секторах з частками цих секторів у ВВП. Даний підхід дає можливість порівнювати  рівні тінізації різних галузей  економіки. [3, c.356]

    б) метод зіставлення галузей ґрунтується на припущенні, що рівні тінізації окремих галузей пропорційні рівню тінізації всієї економіки і співвідношення галузевих рівнів тінізації змінюється незначно. Для отримання оцінки тіньової економіки проводяться детальні дослідження в одній із галузей, а також визначаються співвідношення в рівнях тінізації інших галузей економіки по відношенню до тієї, де проводяться дослідження. Недоліки цього методу схожі на недоліки методів мікрорівня.

    6) До спеціальних методів оцінки  обсягів тіньової економіки належать  метод оцінки за показником  зайнятості та метод стійких  взаємозв’язків.

    а) метод оцінки за показником зайнятості заснований на припущенні, що зниження офіційного рівня зайнятості викликає переміщення робочої сили з офіційного сектора у тіньовий. Для оцінки розмірів тіньової економіки щодо валового внутрішнього продукту на основі даних  про зайнятість в тіньовому секторі  необхідно визначити продуктивність праці в цьому секторі, що досягається  за допомогою опитувань і обстежень. [3, c.357]

    б) метод стійких взаємозв’язків передбачає визначення обсягів тіньової економіки  як різниці між реальним (з урахуванням  тіньової економіки) і офіційним  ВВП. При цьому реальний валовий  внутрішній продукт розраховується через показник питомого енергоспоживання. Такий підхід є особливо прийнятним для країн з перехідною економікою, зокрема України.

      Також необхідно звернути увагу до методик оцінки масштабів тіньової економіки, які були безпосередньо впроваджені в Україні. Існують дві офіційні методики оцінювання обсягів тіньової економіки України: методика Державного комітету статистики України та підхід Міністерства економіки України. Держкомстат України розробив та регулярно використовує методику визначення обсягів тіньової економіки в рамках Програми розвитку системи національних рахунків. [1, c.50] Основна мета – моніторинг тенденцій тіньового сектору економіки на щорічній основі. За допомогою цієї методики стає можливим оцінити обсяги тіньового виробництва на загальнонаціональному рівні. Підхід Міністерства економіки України до  оцінювання розміру тіньової економіки був розроблений як засіб відстежування розвитку загального обсягу тіньової економіки для формування стратегії економічного розвитку на макрорівні. Але рівні тінізації економіки України, розраховані за допомогою цих методик, дуже різняться між собою, що свідчить про методологічну, методичну та організаційну недосконалість офіційних підходів (рис.3). 

    Тому, не дивлячись на певні досягнення статистики в оцінюванні розмірів і масштабів тіньової економіки, методологічні засади та методичне  та інформаційне забезпечення розрахунків обсягів діяльності у тіньовому секторі потребує суттєвого удосконалення. Так, серед основних недоліків слід виділити відсутність системного підходу при формуванні досліджуваної сфери економічної діяльності.  Також, на нашу думку, більшу увагу слід приділити розробці інструментарію дослідження всіх сторін виробничого процесу в тій частині економіки, яка відноситься до її тіньової складової. Крім того, необхідно розширити статистику тіньової економіки, доповнивши її розділами, які б відображали перерозподільні процеси, пов’язані у першу чергу з тіньовою діяльністю (як в економічній, так і неекономічній сферах).

    До  найбільших проблем в оцінках  тіньової економіки, з якими стикається українська статистична служба відносяться: по-перше, проблеми інформаційного забезпечення, пов’язані  з відсутністю реєстрації окремих  економічних одиниць, а  також з викривленням або ненаданням даних зареєстрованих суб’єктів; по-друге, організаційні проблеми підготовки та проведення статистичного спостереження.

    Саме  тому для вирішення проблем реформування забезпечення оцінювання розмірів тіньової економіки у системі національних рахунків, необхідна система заходів, яка буде спрямована на:

1. Виявлення пріоритетних напрямів розрахунків. Пріоритетними напрямами повинні стати:
• покращення поточної оцінки тіньової економіки та забезпечення повноти розрахунку ВВП та його основних компонентів;
• забезпечення аналізу тіньової економіки в секторальном розрізі;
• концентрація зусиль на оцінці неврахованої, але незабороненої законом діяльності;
• удосконалення методів оцінки неформального сектору економіки (значна частина  тіньової економіки)
2. Удосконалення інформаційної бази за наступними напрямами:

• розвиток регістра підприємств;
• поетапна реалізація програми економічних переписів;
• виділення та вивчення характерних типів господарюючих суб’єктів;