Удосконалення роботи ДПС України на сучасному етапі розвитку

     ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….……2

1. Історичний аспект діяльності Державної Податкової служби України………………………………………………………………………………….3
2. Чинна форма роботи Державної Податкової служби України та перспективи її удосконалення…………………………………………………………………………14

Висновок……………………………………………………………………………….24. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Податкова система є однією із основ економічної  системи. Вона з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, з іншого, виступає основою нарощування приросту ВВП, наповнення державного та місцевих бюджетів, поліпшення добробуту в суспільстві, від забезпечення зайнятості населення та зміцнення національної валюти. Саме податкова система закладає підвалини економічного благополуччя держави і народу, є центральною ланкою фінансово-економічної доктрини країни та її розвитку. Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби - сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів.

     Одним із важливих аспектів стратегії створення  позитивного іміджу податкової служби включає в себе оновлення змісту, форм та методів масово -  роз'яснювальної роботи, яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури. Основна мета соціально-інформаційної діяльності щодо державної податкової служби - створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. Масово-роз'яснювальна робота в сучасних умовах повинна досягнути якісно нового змісту та стану, спираючись на дані таких наук про людину, як психологія та педагогіка.

     Цілеспрямований розвиток державної податкової служби України в умовах перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві, має здійснюватись на усвідомленні необхідності докорінної зміни філософії  спілкування з платниками податків з фіскальної на добровільну сплату податків, що потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні. 
 
 
 

     Історичний  аспект діяльності податкової служби України.

     Відповідно  до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до системи  органів  державної  податкової  служби  належать: Державна  податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім  міст  Києва  та Севастополя), районах у містах.

     Завданнями  органів державної податкової служби є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю  обчислення, повнотою і своєчасністю   сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових   платежів), а також установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових  актів  і  методичних  рекомендацій  з  питань оподаткування;
• формування  та  ведення  Державного  реєстру  фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних  осіб;       надання податкових  консультацій; 
• запобігання злочинам  та  іншим  правопорушенням,  віднесеним законом   до   компетенції   податкової   міліції,  їх  розкриття, припинення,   розслідування   та   провадження   у   справах   про адміністративні правопорушення.

     Початок діяльності Державної податкової служби України розпочинається з липня 1990 року, саме тоді відбулося створення  податкової служби України як підрозділу Міністерства фінансів України, який мав  відповідати за адміністрування надходжень до Державного бюджету.

     Формування  структури податкової служби України  започатковано постановою Ради Міністрів  Української РСР від 12 квітня 1990 року №74 „Про створення державної  податкової служби в Українській  РСР”. Саме цим документом регламентовано створення 1 липня 1990 року державної податкової служби в системі Міністерства фінансів УРСР.

     Забезпечити цю роботу зобов’язані були Міністерство фінансів УРСР і виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів. Державна податкова служба складалась із Державної податкової інспекції Міністерства фінансів УРСР та державних податкових інспекцій в областях, містах і районах. Податкові інспекції підпорядковувались інспекціям вищого рівня.

     Сформована ще на початку 90-х років, відразу після проголошення у 1991 році незалежної держави, податкова система України постійно змінювалася в напрямі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки і зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності держави.

     Так, Закон Української РСР “Про систему  оподаткування” було прийнято ще 25 червня 1991 року, до проголошення Акту про незалежність України, і кілька місяців потому при оподаткуванні використовувались  нормативні акти колишнього СРСР.

     Згаданий  закон був доволі недосконалим як за структурою, так і за змістом, але ним фактично було проголошено  нову систему оподаткування та основні  принципи податкового регулювання. У зв’язку з цим у грудні 1991 та у 1992 році з’являються нові види податків: податок на доходи підприємств, на додану вартість, акцизний збір.

     Занадто складним виявився період 1992-1993 року, під час якого велися дискусії щодо перспектив подальшого розвитку податкової системи. Дискусії точилися навколо найбільш ефективного податкового механізму наповнення державного бюджету. У цей період сформувалося декілька основних концепцій:

     · в основу позиції Верховної Ради було покладено оподаткування обсягів реалізації за звітний період та диференціація ставок залежно від сфери та виду діяльності;

     · застосування єдиної ставки 30-35% та пільг при інвестуванні, оподаткування фізичних осіб з річного сукупного доходу пропонували Головна державна податкова інспекція, Міністерство фінансів та Міністерство економіки;

     · позиція Українського союзу промисловців та підприємців відповідала попередній, але передбачала пріоритетність товаровиробників.

     Вже з 1992 року починають впроваджуватися  зміни в системі оподаткування. Так, основним серед прямих податків стає податок на прибуток підприємств (Декрет КМУ від 26.12.1992 №12-92). На жаль, спроба виявилася невдалою – на той час спостерігався дефіцит бюджету.

     Тому  вже з другого кварталу 1993 року було відновлено оподаткування доходу підприємств, тобто обрано посилення  податкового тиску основним важелем політики подолання дефіциту бюджету. Проте були й позитиви – у 1993-1994 роках було введено податковий кредит, таким чином підприємства отримали право на термінову відстрочку сплати податку.

     На  початку 1994 року в Україні почали формуватись податкові механізми, зокрема з’явилися податок на промисел, місцеві податки та збори, почала запроваджуватися контролююча функція фізичних осіб шляхом створення державного реєстру фізичних осіб (Закон України від 22.12.1994 №320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»).

     Протягом 1995 року відбувалося налагодження роботи податкового механізму: вдосконалювалась робота, яка була спрямована на забезпечення сталого надходження коштів до бюджетів усіх рівнів. Крім того, з метою забезпечення прозорості діяльності органів податкової служби та підвищення податкової культури населення створено редакцію журналу „Вісник податкової служби України”.

     Таким чином, період 1991 – 1995 років можна  назвати періодом перших кроків на шляху становлення та розвитку державної податкової служби.

     У 1996-1997 році почався новий етап розвитку державної податкової служби в Україні. У цей час створено та розпочато функціонування Державної податкової адміністрації України (Указ Президента України від 22 серпня 1996 року №760/96 „Про створення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”, постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року №1385 „Про забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації України”).

     З цього року також розпочато спроби послаблення податкового тиску, про що засвідчили Указ Президента України від 31.07.1996 №621/96 “Про заходи по реформуванню податкової політики” та постанова Верховної Ради України від 04.12.1996 №561/96-ВР “Про Основні положення податкової політики в Україні”, згідно з якими передбачалося значне реформування правових норм оподаткування. Зокрема передбачалося введення законів прямої дії та створення умов для прийняття Податкового кодексу України, що має стати основним нормативним актом у процесі регулювання оподаткування.

     Починаючи з 1997 року податкова служба займається пошуком найбільш ефективних важелів, які мають посприяти процесу  вдосконалення роботи органів державної  податкової служби. Саме у цей час виникає необхідність у проведенні докорінної модернізації органів державної податкової служби – починають розроблятися Концепція та Стратегія напряму розвитку Державної податкової служби України.

     Так, до річниці створення податкової служби в липні 1998 року вже було сформовано Адміністративну раду та Робочу групу з розробки та впровадження проекту модернізації податкової служби.

     1999 рік можна вважати початком  докорінних змін податкових органів.  Так, у червні цього року розпочався експеримент зі створення та розробки нових підходів до питання примусового стягнення податкової заборгованості. Саме тоді й було визначено головні стратегічні напрями розвитку державної податкової служби України.

     З метою здійснення координації робіт  з розробки та впровадження проекту модернізації державної податкової служби у жовтні 1999 року в Державній податковій адміністрації України було створено Управління розвитку та модернізації ДПС.

     Наступним кроком на шляху модернізації стало  утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби України як самостійного функціонального підрозділу Державної податкової адміністрації України з правами юридичної особи. За пропозицією ДПА України була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2000 року № 1454 „Про утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби”.

     З метою залучення широкого кола фахівців державної податкової служби до процесу  модернізації ДПС України, належної координації роботи працівників  всіх рівнів організаційної структури ДПС було створено Внутрішню консультативну групу з впровадження Програми модернізації на центральному, обласному та районному рівнях наказом ДПА України від 18 червня 2001 року №376 «Про координацію роботи структурних підрозділів ДПА України при впровадженні проекту Програми модернізації ДПС».

     До  складу зазначеної групи входили  представники органів ДПС України  усіх рівнів. Загальна кількість членів вказаної групи налічувала 3238 членів.

     19 жовтня 2001 року Головою ДПА України було затверджено Стратегічний план розвитку державної податкової служби України до 2013 року, в якому визначено основні напрями модернізації:

     - організаційна структура;

     - основна операційна діяльність;

     - виконавче управління;

     - управління людськими ресурсами;

     - інформаційна-аналітична система;

     - взаємодія з іншими державними  установами;

     - взаємини із суспільством.

     У цьому ж році з метою забезпечення реалізації державної політики у  сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових  виробів та підвищення ефективності контролю в цій сфері у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи. У складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі утворено регіональні управління цього Департаменту та їх територіальні підрозділи.