МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра комп’ютерного проектування технологічних систем 
 
 

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни „Теорія різання”

МВ73.220203.000 КР

Пояснювальна записка 
 
 

Керівник       Виконав 

Юрченко Ю.Д.      студент Набока А.В. 

Допущений до захисту     гр. МВ-73

„____”________2010     зал. книжка № 07022

____________________     _____________________

(особистий підпис керівника)    (особистий підпис студента) 

                                                  

Захищена з оцінкою

__________________

_____________________

(особистий підпис керівника)

_____________________

„____”__________2010

                
 

Черкаси 2010

Варіант 22

 

1. Розрахувати режими різання для розточування глухого отвору табличним способом.

Заготовка: СЧ22, відливка без корки, НВ230, .

Деталь: , , .

Верстат: токарно-гвинторізний мод.16К25

2. Розрахувати режими різання при розвертуванні наскрізного отвору аналітичним способом незалежно від верстата та на ЕОМ.

Матеріал заготовки: Сталь 20Х13, , .

Деталь: , .

3. Розрахувати режими різання при фрезеруванні пазу шпонковою фрезою незалежно від верстата та на ЕОМ.

Заготовка: Сталь 50, , прокат без корки.

Деталь: , , , .

4. Розрахувати режими різання при плоскому шліфуванні периферією круга.

Заготовка: Сталь 20Х, .

Деталь: , , .

Модель верстата   ЗП722. 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

 

Вступ           4

1 Розрахунок режимів різання при розточуванні глухого отвору

табличним методом  незалежно від верстата     5

2 Розрахунок режимів різання при свердлінні наскрізного  отвору

аналітичним способом  під заданий верстат     12

3 Розрахунок режимів різання при фрезеруванні циліндричною

фрезою  аналітичним способом незалежно  від верстата   17

4 Розрахунок режимів різання при плоскому шліфуванні  периферією

круга під заданий верстат        22

Висновок           26

Література           27 

Додатки

Додаток А           28

Додаток Б           29 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

 

     Розвиток  багатьох галузей народного господарства передбачає виготовлення високоякісних  деталей шляхом їх механічної обробки, в тому числі обробкою різанням.

     Обробка різанням є і надовго залишиться одним із основних методів виготовлення точних деталей машин і приладів на сучасних металорізальних верстатах, в тому числі і в умовах гнучкого автоматизованого виробництва. Коли врахувати. Що вимоги до точності машин і приладів підвищуються, стає незаперечною перспективність  розвитку процесів механічної обробки.

     З удосконаленням технології виробництва  заготовок деякі операції механічної обробки відпадуть або їх об’єм  істотно скоротиться: число чорнових операцій буде зменшуватися, а фінішних – зростати. Але значного скорочення обробки конструкційних матеріалів різанням не буде, тому що з кожним роком  конструктивні форми деталей  ускладнюються, підвищується їх точність і вимоги до фізико-механічних властивостей поверхневого шару.

     Тому  дуже важливо призначити оптимальні режими різання для операцій механічної обробки. Від цього залежить досягнення необхідної точності розмірів деталей  та якості оброблених поверхонь, зменшення  часу на виготовлення деталей та підвищення строку служби різального інструменту  і верстатів, наслідком чого є  підвищення надійності і довговічності  машин та приладів і зменшення  їх собівартості. 
 
 
 
 

1. Розрахунок  оптимальних режимів  різання під заданий верстат при розточуванні глухого отвору табличним способом

Таблиця 1.1 – Вихідні дані

Токарно-гвинторізний верстат мод. 16К25.

     Рисунок 1.1 – Схема обробки при розточуванні глухого отвору

1. Вибираю тип різця залежно від виду обробки: токарний розточний різець з кутом у плані, [1, с.123]

     

Рисунок 1.2 – Ескіз різця

     Розміри різця:

     , , , , , , .

     Матеріал  різальної частини ВК6 [2, с.299]

     Форма твердосплавної пластини – ромбічна [2, с.302]

     Спосіб  кріплення пластини – пайка.

     Геометричні параметри інструмента: , ,.

2. Загальний припуск на обробку :

                                              (1)

     де  - діаметр заготовки,

      - діаметр деталі,

     Дві стадії обробки:

      - оздоблювальна обробка

      - чистова обробка [2, с.36].

3. Визначаю подачу за формулою:

     При чистовій стадії обробки      

                             (2)

     де – табличне значення подачі

          [2, с.56]

     

         – поправочний коефіцієнт, який враховує конкретні умови обробки

           (3)

          Вибираю поправочні коефіцієнти  [2, с.58] для зміни умов роботи в залежності від:

           – механічних властивостей оброблюваного матеріалу;

          – відношення довжини до діаметра;

           – радіуса вершини різця;

           – квалітету оброблюваної деталі;

           – діаметра деталі;

     При кінцевій стадії обробки:

      

     де – табличне значення подачі

         [2, с.56]

         – поправочний коефіцієнт, який враховує конкретні умови обробки

       [2, с.58]

          Вибираю поправочні коефіцієнти  для зміни умов роботи в  залежності від:

           – механічних властивостей оброблюваного матеріалу;

           – відношення довжини до діаметра;

           – радіуса вершини різця;

           – квалітету оброблюваної деталі;

           – діаметра деталі;

     Значення  подачі використовував згідно з паспортними  даними верстата мод. 16К25.

4. Призначаю період стійкості різця :

      [2, с.318]

5. Визначаю сили різання і :

     

                                   (4)

     де – табличне значення осьової сили

             [2, с.98]

          – поправочний коефіцієнт  

       [2, с.99]      (5)

           Вибираю поправочні коефіцієнти  для зміни умов роботи в  залежності від:

          – механічних властивостей оброблюваного матеріалу;

          – головного кута в плані;

          – головного переднього кута;

          – кута нахилу ріжучої частини. 

     де – табличне значення осьової сили

             [2, с.98]

          – поправочний коефіцієнт

            [2, с.99]

           Вибираю поправочні коефіцієнти  для зміни умов роботи в  залежності від:

          – механічних властивостей оброблюваного матеріалу;

          – головного кута в плані;

          – головного переднього кута;

          – кута нахилу ріжучої частини.

6. Визначаю швидкість різання :

     При чистовій стадії обробки

                                         (6)

     де – табличне значення для швидкості різання

          [2, с.81]

     

     – поправочний коефіцієнт

        [2, с.82]        (7)

           Вибираю поправочні коефіцієнти  для зміни умов роботи в  залежності від:

          – група оброблюваності матеріалів; 

          – вида обробки;

          – жорсткоті верстата;

          – механічних властивостей оброблюваного матеріала;

          – геометричних параметрів різця;

          – періода стійкості ріжучої частини різця;

          – присутності охолодження.

     При кінцевій стадії обробки: 

     де – табличне значення для швидкості різання