Стандартизація: цілі, задачі та основні напрямки розвитку на сучасному етапі в Україні

 

 Розробку комплексного  стандарту слідує починати з  компонентів, що не мають самостійного  експлуатаційного призначення.

 

 У сучасний умовах  інструментом практичної організації  роботи по КС продукції є  розробка і реалізація програми  комплексної стандартизації (ПКС). Вона  передбачає “крізні” вимоги  на сировину, матеріал, напівфабрикат,  деталь, вузол, виріб, устаткування, інструмент, технічний засіб контроль  і випробування, метрологічне забезпечення, метод організації і технологічної  підготовки виробництва, зберігання, транспортування. Багато ПКС є  великими міжгалузевими комплексами.

 

Випереджаюча стандартизація

 

 Одним з головних  проявів науково-технічного прогресу  є постійна і своєчасна заміна  старих або застарілих, але таких,  що знаходяться ще у виробництві  виробів новими, прогресивнішими,  такими, що відповідають сучасним  вимогам науки і техніки, забезпечують  значне підвищення продуктивності  праці.

 У міру розвитку  науки і техніки скорочується  інтервал між новими науковими  відкриттями і їх використанням  у виробництві. Якщо раніше  відкриття науки втілювалися  в техніці через десятиліття,  то тепер, як правило, це  відбувається протягом декількох  років. Звідси основні параметри  виробів, зафіксовані в стандартах, швидше старіють і повинні  систематично передивлятися з  врахуванням довгострокового прогнозу  і випередження темпів науково-технічного  прогресу.

 

 Випереджаюча стандартизація (ОС) встановлює підвищені по відношенню  до вже досягнутого на практиці  рівня норм, вимог до об'єктів  стандартизації, які згідно прогнозам  будуть оптимальними в подальший  час. Єство випереджаючої стандартизації  полягає в тому, що в стандартах  встановлюють перспективні вимоги  для продукції, що знов розробляється,  що випереджають сучасний досягнутий  у нас і за кордоном науково-технічний  рівень з метою, аби і в  період виробництва її технічний  рівень і якість не поступалися  кращім світовим зразкам. ОС  здійснюється шляхом розробки  окремих стандартів або їх  комплексів, що регламентують вимоги  до новітніх систем (комплексам) технічних пристроїв, що визначають  технічний рівень і якість  належній розробці техніці, що  розробляються. 

Випереджаюча стандартизація також сприяє кращому планеруванню і виробництву запасних частин для  техніки, що знаходиться в експлуатації.

 

 Науково-технічна база  ОС включає результати фундаментальних,  пошукових і прикладних наукових  досліджень, відкриття і винаходи, прийняті до реалізації, методи  оптимізації параметрів об'єктів  стандартизації і прогнозування  потреб народного господарства  і населення в даній продукції.

 

 Процес випереджаючої  стандартизації є безперервним, тобто після введення в дію  випереджаючого стандарту відразу  ж приступають до розробки  нового стандарту, якому належить замінити попередній. Його можна розділити на наступні основні етапи: підготовча робота, створення випереджаючого стандарту, його впровадження.

 

 Основні вимоги до  випереджаючої стандартизації:

 

1) базування на планах  економічного і соціального розвитку  країни, довгостроковому і короткостроковому  науковому прогнозуванні;

 

2) вивчення новітніх відкриттів  як в країні, так і за кордоном;

 

3) широке використання  патентної інформації;

 

4) детальне ознайомлення  з рівнем проектно-конструкторських  робіт, з результатами доведення  аналогів і базових експериментальних  зразків виробів;

 

5) облік зауважень і  рекламацій на базову модель.

 

Наукові дослідження при  випереджаючій стандартизації повинні  проводитися за допомогою обчислювальної техніки і АСОВІ.

 

Висновок

Таким чином, стандартизація - це діяльність, спрямована на розробку і встановлення вимог, норм, правил, характеристик як обов'язкових для  виконання, так і рекомендованих, що забезпечує право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятну ціну, а також право  на безпеку і комфортність праці.

Мета стандартизації - досягнення оптимального ступеня упорядкування  в тій чи іншій області за допомогою  широкого і багаторазового використання встановлених положень, вимог, норм для  вирішення реально існуючих, планованих або потенційних завдань. 

Основними результатами діяльності по стандартизації повинні бути підвищення ступеня відповідності продукту (послуг), процесів їх функціональному  призначенню, усуненню технічних бар'єрів у міжнародному товарообміні, сприяння науково-технічному прогресу та співробітництво  в різних галузях.

Діюча система стандартизації зміщує пріоритети до оцінки якості об'єктів  стандартизації і методів їх випробувань, що також узгоджується з світовим досвідом стандартизації і необхідні  для забезпечення взаєморозуміння  між партнерами як у сфері техніки  і технологій, так і в кінцевому  підсумку в торгово-економічних  зв'язках.

 

 

Литература:

1.Варакута С.А. Управление качеством продукции: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001.

2.Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник. -  М.: ЮНИТИ, 2000.

3.Лифиц И.М. Основы  стандартизации, метрологии, сертификации: Учебник. -  М.: Юрайт, 2000.

4.Чижикова Т.М. Стандартизация, сертификация, метрология: Учебное пособие. – М.: Колос, 2002.

5.Головко Д.Б., Рего К.Г., Скрипник Ю.О. Основи метрології та вимірювань. – Київ: Либідь, 2001. – 407 с.

 

6.Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи: В 2 т. / Укр НДİССİ Держстандарту України. – Київ: Основа, 1998. – 784 с.

7.Якушев А.И., Воронцов Л.Н., Федотов Н.М. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения. – М.: Машиностроение, 1987. – 352 с.

8.Бадиров Д.Т., Байков А.В. Основы стандартизации и контроля качества продукции. – М.: Машиностроение, 1987. – 352 с.

9.Саранча Г.А. Стандартизация, взаимозаменяемость и технические измерения. – М.: Изд-во стандартов, 1991. – 324 с.

10.Купряков Е.М. Стандартизация и качество промышленной продукции. – М.: Высшая школа, 1985. – 288 c.

11.Сименс Х. Стандартизация. – М.: Издательство стандартов, 1971. – 296 с.

12.Кохтев А.А. Основы стандартизации. – М.: Изд-во стандартов, 1971. – 296 c.

13.Антонов Г.А. Стандартизация и качество промышленной продукции. – С.-Петербург: Нева, 1979. – 143 c.

14.Исаев Л.К., Малиновский В.Д. Метрология и стандартизация в сертификации. – М.: Издательство стандартов, 1996.