Организация погрузочно разгрузочных работ

 

  Вступ

    Транспорту  належить важлива роль у процесі  суспільного виробництва, так як обов'язковим елементом його є перевезення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції і пасажирів.

    Виробничим  процесом транспортної промисловості  є процес переміщення вантажу та пасажирів в часі та просторі. Особливістю транспортної промисловості є те, що вона не переробляє сировину і не створює ніяких нових продуктів, а надає послуги.

    Одним з найважливіших напрямків у  вирішенні задач з підвищення продуктивності праці є подальший підйом технічної комплектації, провадження комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, скорочення чисельності робітників, що займаються ручною працею.

    Використання  ручної праці на навантажувально-розвантажувальних  роботах – це є джерело травматизму, а також збільшення витрат .

    Сучасні склади, за своїм технічним рівнем, різноманітністю технологічних  операцій, швидкості та чіткості виконання  наближається до основного комплексно – механізованого та автоматизованого виробництва промислових підприємств. Техніко – економічна оцінка технічних рішень та перш за все засобів автоматизації має актуальне  значення.

    Запропоноване  завдання  являє собою вирішення  задач, що виникають у реальному  транспортному процесі.

    Дана  робота має таких характер:

• перший розділ роботи присвячений визначенню транспортних характеристик вантажу,  підбору  раціонального  автомобіля (автопоїзда),  визначенню  моделей навантажувально-розвантажувальних  механізмів (НРМ)  та  їх  характеристик.
• другий  розділ – присвячений вибору  оптимального  засобу механізації виконання НРР із  двох, підібраних  у першому розділі.
• третій  розділ –  присвячений визначенню  пропускної спроможності  пункту  НРР.
• у четвертому розділі  розраховується  необхідна  кількість засобів пакетування.
• розрахунки закінчуються п'ятим розділом, де установлюються основні розміри складу. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1 ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ОБ'ЄКТУ РОЗРОБКИ 

Прийнято, що перевезення вантажу здійснюють на маятникових маршрутах із

зворотним порожнім пробігом.

1. Визначення транспортної характеристики заданого виду вантажу.

   Перевезенням  підлягає зернова продукція соя (боби) ГОСТ 17109-88, яку можна охарактеризувати як вантаж за класифікаційними  ознаками:

• фізичним властивостям – вважаючи певну тарну упаковку тканинні мішки, цей вантаж твердій, штучний ;
• з ваги він звичайний ;
• з розміру - габаритний ;
• зі ступені небезпеки – мало небезпечний ;
• із ступені використання вантажопідйомності - відносяться до першого класу, який забезпечує коефіцієнт використання вантажопідйомності рухомого складу(ﻻ=1) [ 1 ] ;
• за умовою перевезення - звичайний;
• за умовою збереження – збережений у закритих складських приміщеннях, обережний від впливу атмосферних опадів та за певним санітарним станом.

   Вантаж  використовуються в харчовій промисловості як добавки,  використовується в їжу, також для виробництва олії і для отримання штучних і синтетичних продуктів, а також у медицині, дуже поживний. При підвищеній вологості набухають, збільшуються в обсязі, пліснявіють, погіршують свої якості. Чим вище температура, тим інтенсивніше протікають ці процеси.      Підвищена вологість шкідлива і небезпечна тим, що викликає активний розвиток мікроорганізмів і збільшує температуру вантажу, в результаті чого він погіршує якість і може бути зіпсований. Мають слабо виражений запах, сприйнятливі до сторонніх запахів. Можуть бути заражені комахами і шкідниками. Як правило, не схильні до самозігрівання і самозаймання. Вимагають карантинного контролю. Оптимальні умови зберігання: температура - 10 ° С, відносна вологість - 65-70%. Вентиляція необхідна. Сою розміщують, транспортують і зберігають у чистих, сухих, без стороннього запаху, не заражених шкідниками хлібних запасів транспортних засобах і зерносховищах відповідно до правил перевезень, які діють на даному виді транспорту, санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому порядку. Вантаж подається до перевезення в тканинних мішках ГОСТ 30090-93 відкритого типу, вага мішка 90 ± 5 г, з вантажем маса 85 кг, щільність плетіння поліпропіленових ниток 40x40, розміром 1200 x 400 x 200 мм. Соя транспортуються транспортом усіх видів у критих транспортних засобах.

   На  рисунку 1.1 представлені габаритні розміри мішка сої. 
 
 
 

Рис. 1.1-Габаритні розміри мішка сої

Правилами перевезення  вантажу передбачається, що:

• вантаж  перевозиться тарним засобом автомобілями – фургонами, чи автомобілями із бортовою платформою при наймі з укриттям брезентом, а також у контейнерах;

• вантажовідправник повинен розміщувати піддони  в кузові автомобіля щільно, без  проміжків. При неповністю заповненому кузові піддони слід фіксувати упорами, щоб запобігти їх пересуванню;
• вантажовідправник повинен укласти вантаж у піддони, чи сформувати його у поліетиленові пакети або картонну тару;
• вантажовідправник повинен на вантажних майданчиках забезпечити подачу продукції на борт автомобіля;
• перевізник приймає до перевезення від вантажовідправника та здає вантажоодержувачу зернову продукцію сою (боби) у тарі стандартно заповнених піддонів;
• вантажовідправник або автопідприємство за рахунок вантажовідправника повинні обладнати рухомий склад до здійснення пакетного засобу перевезення зернової продукції сої (боби);
• перевізник приймає до перевезення від вантажовідправника і здає вантажоодержувачу вантаж у тарі за найменуванням, кількістю місць без перевантажування;
• вантажовідправник повинен представити, а автотранспортне підприємство доставити вантажовідправнику вільну інвентарну тару із під зернової продукції сої(боби) ( поліетиленові ящики, піддони, контейнери чи іншу тару, яку використовує вантажовідправник).

 

2.  Призначення групової (транспортної) тари та розробка схеми розміщення у ній заданого виду вантажу.

   Заданий вантаж пакується у мішки для транспортування на піддонах . Зниження часу простою рухомого складу під на вантажно-розвантажувальними роботами досягається у роботі за рахунок застосування спеціалізованих контейнерів приватного підприємства, яке здійснює доставку вантажу до місць його споживання. 
 
 

     1.3 Призначення засобу пакетування  та розробка схеми розміщення  на ньому групової (транспортної) тари.

     Спеціалізовані  контейнери піддонного типу мають у  своїй основі прорізи, які дозволяють здійснити підйом та переміщення  контейнеру за допомогою вилочного  автонавантажувача. Контейнери  піддонного типу представляють собою зварну металеву конструкцію з кутків металу обшитих арматурною сіткою, закріплених на звичайному одно настильному дерев’яному піддоні розміром 1200 х800 мм. Маса контейнеру піддонного типу без вантажу 70 кг. На рисунку 1.2 представлений зовнішній вид контейнеру.

  

  Рис. 1.2- Зовнішній вигляд контейнеру піддонного типу

        Надаю  схему  розміщення  вантажу  у  піддоні із  проставлянням усіх  необхідних  розмірів на рисунку 1.3

  

     Рис.1.3 – Схема розміщення вантажу у піддоні

     Загальна  кількість мішків, що поміщаються складає 10 шт., їх розміщають паралельно у два ряди один на одного по п’ять. Це обумовлено габаритними розмірами піддона та самого вантажу.

     Маса  контейнерного піддону без вантажу  70 кг. Маса одного мішка з вантажем 85 кг.

     Соя пакується у мішки, та формується у транспортні тари, у контейнерні піддони розмірами 1200х800х1206, згідно нормативів ГОСТ 9078-84. Тара закривається  арматурною сіткою, що не дає можливості переміщення мішків за межі піддона і міцно закріплює вантаж. Габаритні розміри мішків зі соєю не більше  
 
 

розмірів тари. Маса брутто пакету повинна бути не більше 1т. На рисунку1.4 представлені габаритні розміри транспортного пакету.   

     

     Рис 1.4- Габаритні розміри транспортного  пакету

Маса  брутто пакету визначається за формулою: 

                                          

                                        (1.1)

де  - маса піддона;

     - кількість вантажу (мішків) ;

     - маса вантажу.

     1.4 Визначення раціональної вантажопідйомності транспортного засобу, призначення конкретної моделі автомобіля, а також розробка схеми розміщення засобів пакетування на його вантажній платформі.

      Згідно  правил перевезення вантажу ми обираємо бортовий тентований автомобіль марки Hyundai HD-120.

      Модель  автомобіля обираємо через раціональну  вантажність, яку розраховуємо по формулі:

де  – добовий об’єм перевезень на маршруті, т. Розраховується за формулою: 
 

     де  – річний обсяг перевезень на маршруті, т

– кількість днів роботи, дні

    - коефіцієнти використання вантажності  автомобіля у прямому та зворотному напрямках маршруту;

   n – кількість обертів на маршруті, од. Розраховується за формулою:

      де  - час роботи автомобіля на маршруті, год. Визначається за формулою:

      де  - час знаходження автомобіля у наряді, год;

          - час на нульовий пробіг, год.  Розраховується за формулою:

          - середній час оберту автомобіля  на маршруті, год., який дорівнює:

      де  - довжина маршруту, км; 
 

          =15 км/год – експлуатаційна швидкість  автомобіля.

     Визначаємо  фактичний коефіцієнт використання вантажності транспортного засобу за формулою: 

                                                                                                           (1.8) 

де  - номінальна вантажопідйомність автомобіля, кг;