Історико-культурні ресурси в туризмі

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2012 в 03:09, реферат

Описание работы

Ефективність туристичної діяльності значною мірою залежить від адекватної оцінки всього комплексу туристичних ресурсів. Але перш ніж розпочати оцінювання, туристичні ресурси треба поділити на складові, тобто класифікувати. У науковій літературі пропонується декілька підходів до класифікації туристичних ресурсів. Найбільшого поширення набули класифікації польського економіста М. Труаси (1963) і французького економіста П. Дефера (1972).

Содержание

Вступ
1. Історико-культурні туристичні ресурси
2. Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів
Висновки
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Історико-культурні ресурси в туризмі (реферат).doc

— 146.50 Кб (Скачать)

    Чимало  в Україні монастирських комплексів, які є центрами паломництва, палацово-паркових ансамблів та інших пам'яток історії та культури, які не віднесені до туристичних ресурсів, або мало використовуються з метою активізації і опинилися поза межами активного туристичного процесу в Україні.

    Пам'ятки історії та культури можуть бути предметом  вивчення багатьма науковими дисциплінами. У більшості випадків під ними розуміють окремі споруди, предмети, пам'ятні місця, пов'язані з історичними  подіями, витвори матеріальної і  духовної культури, які мають історичну, наукову, художню або якусь іншу культурну цінність. На наш погляд, історико-культурні пам'ятки, що входять і можуть увійти до складу туристичних ресурсів, необхідно розглядати не просто як окремі об'єкти з певною історичною або культурною цінністю, а як поєднання відповідних видів ІКТР, що мають високу атрактивність, можуть відігравати важливу роль у формуванні світогляду народу і в сукупності формувати історико-культурний туристичний потенціал поселення, місцевості, регіону.

    Пам'ятки історії та культури в Україні розміщені дуже нерівномірно. Основна їх кількість припадає на Київську, Хмельницьку, Вінницьку, Чернігівську, Сумську області та Республіку Крим. Однак кількісний показник цих пам'яток ще не дає уяви про рівень їх пізнавальної цінності і привабливості, а також про їх придатність для організації пізнавальних рекреаційних занять або включення у відповідні туристичні маршрути. У зв'язку з тим В. Мацолою із Закарпаття пропонується оцінювати рекреаційну значимість території за щільністю пам'яток історії та культури на 100 км2 площі. При цьому пропонується визначати щільність пам'яток найвищого класу (загальнонаціонального і міжнародного значення). За базову основу приймаються показники в Україні, де щільність всіх фіксованих пам'яток складає 7,9 одиниць на 100 км2, пам'яток загальнонаціонального значення - 0,7 і відповідно по Львівській області - 18 і 1,8. Виходячи з таких даних, В. Мацола пропонує оцінювати одним балом території, де ці показники складають менше 7,9, двома балами - 8-18 і трьома - понад 18 од./100 км2 [3, с.72]. Зрозуміло, що такий підхід може використовуватись для оцінки ІКТР великих регіонів, а не для визначення історико-культурного туристичного потенціалу поселення, чи навіть окремого адміністративного району Н.Ф. Поліновою було запропоновано підхід, який для оцінки пізнавальної цінності включав такі ознаки: рівень організації об'єктів для показу і місцезнаходження туриста по відношенню до об'єкта огляду [3, с. 102]. За рівнем організації історико-культурні об'єкти в такому випадку поділяються на спеціально підготовлені для показу і не підготовлені, а за місцем знаходження суб'єкта до об'єкту огляду - на інтер'єрні і екстер'єрні історико-культурні об'єкти. Такі термінологічні звороти, а також поняття про необхідний час огляду історико-культурних об'єктів взято до уваги автором при розробці оціночних шкал запропонованої бальної системи оцінок ІКТР.

    Бальна  система оцінок на практиці застосовується досить широко. Особливо у тих випадках, коли будь-яке явище не піддається точному виміру, але є потреба хоча б у приблизній його оцінці, а також тоді, коли немає потреби в точному вимірі явища.

    Сутність  бального підходу оцінки історико-культурних ресурсів полягає в тому, що оціночні шкали побудовані на подальшій структуризації видових компонентів у відповідності з історико-культурною важливістю явищ, що їх характеризують і часу, необхідного . для огляду таких об'єктів. Необхідний час огляду визначають спеціалісти-експерти. Чим більше часу необхідно для пізнання об'єкту, тим вища пізнавальна цінність, а це значить, що вищий оціночний бал йому присвоюється.

    Найбільш  складним і відповідальним завданням  виявилась розробка оціночних шкал для окремих показників. Адже необхідно  було знайти певні закономірності для  переходу від виміру до оцінки. У запропонованій методиці подається 13 підгруп, які отримані в результаті структуризації п'яти підвидів ІКТР. Кожна із підгруп характеризується логічним набором показників, які оцінюються за п'ятибальною шкалою (табл. 2.1).

    Пам'ятки історії, які виділені окремим блоком, виступають важливими об'єктами огляду на туристичних маршрутах, екскурсіях, подорожах. Вони вважаються цінним джерелом інформації, фактором формування національної самосвідомості українського суспільства. В таких умовах дуже важливо якнайповніше визначити рівень привабливості усіх компонентів ІКТР.

    Таблиця 2.1 

    Бальна  шкала оцінок історико-культурних туристичних ресурсів

№п/п Групи і підгрупи об'єктів Оцінка, бали
I. Археологічні об'єкти
1.1. Території первісного заселення 1
1.2. Стоянки, поселення 2
1.3. Кургани 3
1.4. Древні городища (прості) 4
1.5. Древні городища - складні (з декількома лініями оборони, дитинцем і довколишнім містом) 5
II. Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними  подіями, національно-визвольними  змаганнями, війнами і бойовими та культурними традиціями
2.1. Пам'ятні місця, пов'язані  з історичними подіями, національно-визвольними  змаганнями, бойовими традиціями, що підтверджуються  історичними джерелами 1
2.2. Окремі пам'ятки, меморіальні  дошки, пам'ятні знаки простих форм 2
2.3. Окремі пам'ятки, меморіальні  дошки, що мають високу мистецьку цінність 3
2.4. Групи пам'яток, меморіальні, парки, споруди, дошки, пам'ятні знаки  простих форм 4
2.5. Група пам'яток, меморіальні  музеї, парки, споруди та пам'ятні знаки, що мають високу мистецьку цінність 5
III. Пам'ятники та  пам'ятні місця,  пов'язані з життям  та творчістю діячів  історії, культури
3.1. Пам'ятні місця, пов'язані  з учасниками історичних подій національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що підтверджуються історичними джерелами 1
3.2. Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури спрощені (з обмеженою інформацією) 2
3.3. Окремі пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що мають високу мистецьку цінність 3
3.4. Групи пам'ятників  учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури простих форм (з обмеженою інформацією) 4
3.5. Групи пам'ятників  учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що мають високу мистецьку цінність 5
 

    Продовження таблиці 2.1

 
IV. Пам'ятники оборонного будівництва (земляні, або муровані укріплення, замки із бастіонними укріпленнями, монастирі, найновіші фортифікаційні споруди ХІХ-ХХ сторіч)
4.1. Частково збереженні елементи оборонних споруд 1
4.2. Середньої збереженості елементи оборонних будівель або окремих архітектурних комплексів 2
4.3. Повністю збережені  елементи, або окремі комплекси пам'яток оборонного будівництва 3
4.4. Реставровані пам'ятки оборонного будівництва без музейної експозиції 4
4.5. Добре збережені і  оновлені пам'ятки оборонного будівництва з музейною експозицією 5
V. Сакральні споруди  (церкви, костели,  синагоги тощо)
5.1. Фрагменти культових  споруд 1
5.2. Окремі культові різностильові  споруди 2
5.3. Комплекс культових  різностильових споруд 3
5.4. Окремі культові стильові споруди 4
5.5. Комплекс культових  стильових споруд 5
VI. Пам'ятки народної  архітектури (поселення,  двори, господарські  і житлові будівлі,  дерев'яні церкви  і т.п.).
6.1. Окремі будівлі  з елементами народної архітектури 1
6.2. Окремі будівлі, що є пам'ятниками народної архітектури 2
Іб.З. Церкви, садиби, що є  пам'ятниками народної архітектури 3
6.4. Окремі вулиці, або  групи будівель, що є пам'ятниками народної архітектури 4
6.5. Поселення, що визнані  як пам'ятники народної архітектури, або спеціально зведені (музеї під відкритим небом) 5
VII. Громадські споруди  (народні школи,  народні доми, шпиталі,  корчми, млини і  т.п.
7.1. Частково збережені  елементи громадських споруд 1
7.2. Середньої збереженості елементи громадських споруд 2
7.3. Повної збереженості елементи громадських споруд 3
7.4. Реставровані пам'ятки громадських споруд 4
7.5. Добре збереженні пам'ятки громадських споруд. 5
VIII. Палацово-паркові  ансамблі
8.1. Окремі залишки  палацово-паркових ансамблів 1
8.2. Окремі фрагменти палацово-паркових ансамблів 2
8.3. Впорядковані фрагменти  палацово-паркових ансамблів 3
8.4. Добре збережеш палацово-паркові  ансамблі 4
8.5. Добре збереженні і  впорядковані палацово-паркові ансамблі 5
XIX. Сучасні пам'ятки  архітектури
9.1. Окремі пам'ятки архітектури, що збудовані з використанням  сучасних будівельних матеріалів, технологій, композиційних вирішень 3
9.2. Окремі сучасні  пам'ятки архітектури, що зведені з  використанням найновіших технічних  засобів 4
9.3. Група сучасних пам'яток архітектури, що зведені з використанням найновіших технічних засобів. 5
X. Професійні художні  промисли
10.1. Наявність музейних експозицій, що побудовані на базі зібраних зразків професійних народних майстрів 3
10.2. Наявність окремих  майстрів з експозицією власних творів 4
10.3. Наявність декількох  професійних майстрів та музейних експозицій, складених із художніх творів професійних  майстрів 5

    Продовження таблиці 2.1

XI. Народні художні  промисли (ткацтво,  килимарство, вишивка,  художня обробка  шкіри, художнє плетіння, деревообробка, гончарство тощо).
11.1. Наявність музейних експозицій, що побудовані па основі зібраних зразків народних умільців 3
11.2. Наявність окремих  народних умільців з експозицією  власних творів 4
11.3 Наявність декількох  народних умільців та музейних експозицій, складених із художніх творів народних умільців 5
XII. Пам'ятки матеріальної  культури
12.1 Індивідуальні музейні  експозиції 3
12.2. Відомчі музеї пам'яток матеріальної культури 4
12.3. Етнографічні музеї, музеї народної архітектури і побуту 5
XIII. Пам'ятки фольклору
13.1. Наявність окремих  традицій, що збереглися у родинному  і громадському побуті 5
13.2. Поширення окремих  жанрів, або видів фольклору 4
13.3. Наявність різножанрового та різновидового складу фольклору 5
 

    Оцінка  археологічних об'єктів, як залишків матеріальної культури, життя та діяльності людей у вигляді окремих старовинних  предметів або комплексів, що відкриті завдяки археологічним розкопкам, зводиться до визначення рівня їх привабливості, пізнавальної цінності. Остання більше відповідає можливості уявного відтворення відвідувачем історичної епохи, чи окремої події, що пов'язані з ними.

    Так, стоянка, що оцінюється у запропонованій шкалі двома балами, для пересічного туриста виглядатиме як неукріплене давнє поселення з малопотужним культурним шаром, позбавлене довготривких споруд. Тоді, як городища (оцінені в чотири і п'ять балів) вважаються поселеннями, що укріплені одним або кількома земляними, деревоземляними, глинобитними, кам'яними або цегляними валами та зовнішніми ровами, де для його пізнання значно більше необхідно потратити часу.

    "Пам'ятки, пов'язані з історичними подіями,  національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними  традиціями" (П), включають дуже  широкий спектр історико-культурних об'єктів: від пам'ятних місць, що оцінюються одним балом, до групи пам'яток (меморіальні музеї, парки, споруди, дошки і т.п.), що справляють враження на глядачів завдяки художньо-естетичним якостям, або оригінальністю зовнішніх форм, оцінюються найвищим балом у п'ятиступеневій системі оцінок пізнавальної значимості.

    Третя підгрупа, що включає "Пам'ятники учасникам  історичних -подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури" (Ш). За логічною схемою оцінки остання дуже нагадує попередню підгруп}' пам'яток історії та культури. Лише за одним винятком: тут беруться до уваги пам'ятники учасникам історичних подій, діячам історії та культури.

    Найвищим  балом оцінено показник групи  пам'ятників, що мають високу архітектурно-мистецьку цінність.

    Важливою  складовою ІКТР вважаються архітектурні пам'ятки, які за своїм типологічним різноманіттям якісно відрізняються  від інших блоків і становлять вагому частку у багатій культурній спадщині України. Серед архітектурних  об'єктів загальновизначними є пам'ятки оборонного будівництва (IV), особливо ті, що добре збереглися. Зокрема, замки, фортеці, монастирські комплекси, яких в Україні нараховується понад дві сотні [6, с.14]. В полі зору туристичного сприймання можуть бути частково збережені елементи оборонних укріплень, які мають дуже широке поширення в Україні і вимагають копіткого спеціального дослідження. Виходячи з цього, у нашій шкалі оцінок взято до уваги такий важливий показник цінності як стан фізичного збереження пам'яток оборонного будівництва.

    Не  менш привабливими пам'ятками архітектури  є сакральні споруди- V (церкви, костели, синагоги тощо). Тут важливим показником цінностей виступає не стільки вік  пам'яток архітектури [4, с.25], як стильові ознаки, за якими криється вік споруди, навіть мистецька цінність об'єкту. Комплекси культових споруд переважно знаходяться у великих містах.

    Пам'ятки народної архітектури (VI), до яких відносять  житлово-господарські будівлі, часто  використовуються в туристичній  справі. Своєю оригінальністю, вишуканістю форм та надзвичайною привабливістю вони урізноманітнюють архітектурний ландшафт довкілля. Традиційно народне будівництво дійшло до нас у численних пам'ятках дерев'яної архітектури, що переважно локалізується у сільській місцевості.

Информация о работе Історико-культурні ресурси в туризмі