Теорія екскурсійної справи: екскурсія її суть, основні ознаки, функції екскурсій

Виробничі екскурсії:

• виробничо-історичні;
• виробничо-економічні (наприклад, банківська, біржова діяльність, ринок нерухомості тощо);
• виробничо-технічні;
• професійно-орієнтовані – для учнів.

Мистецтвознавчі екскурсії:

• історико-театральні (наприклад, "З історії українського театру");
• історико-музичні (наприклад, "Київ музичний");
• місцями народних художніх промислів (наприклад, екскурсія у м. Косів);
• місцями життя і діяльності діячів культури (наприклад, екскурсія у село Нагуєвичі – батьківщину Івана Франка);
• у картинні галереї і виставкові зали, музеї, майстерні художників і скульпторів.

Природознавчі екскурсії досить часто мають  екологічний напрям. Вони можуть проводитися  у природні заповідники та національні  парки, природознавчі музеї тощо.

Літературні екскурсії  за змістом поділяються на:

• літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга (наприклад, "Іван Франко у Львові");
• історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури (наприклад, "Літературний Львів у 1920 –1930-х роках");
• літературно-художні – це поетично-текстові екскурсії (наприклад, "Білі ночі в Санкт-Петербурзі") або екскурсії місцями, що знайшли відображення у творах того чи іншого письменника (наприклад, "Слідами бравого вояка Швейка – персонажу творів Ярослава Гашека");
• екскурсії у літературні музеї.

Архітектурно-містобудівні екскурсії:

• з показом архітектурних будівель міста;
• з показом пам'яток архітектури певного історичного періоду;
• ті, що дають уявлення про творчість одного архітектора;
• з демонстрацією зразків сучасної архітектури у новобудовах.

Тематичні екскурсії  того або іншого виду рідко існують  ізольовано одна від одної. Наприклад, історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми; елементи природознавчих екскурсій  знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій. Усе залежить від конкретних умов проведення екскурсії, від ресурсів пізнавального плану того або  іншого міста чи регіону [11].

6. Класифікація  екскурсій за формою проведення. За формою проведення, екскурсії  поділяються на такі види:

• екскурсія-масовка. Її учасники пересуваються маршрутом одночасно на 10–20 автобусах, у кожному з яких працює екскурсовод (наприклад, екскурсії-каравани з єгипетського курорту Хургади до Великих пірамід чи до храмів Луксора й Карнака). Такі екскурсії можуть містити в собі масові театралізовані дійства, фольклорні свята та ін.;
• екскурсія-прогулянка поєднує в собі елементи пізнання з елементами відпочинку. Проводиться у лісі, на морі, річці тощо;
• екскурсія-лекція (розповідь переважає над показом);
• екскурсія-концерт присвячується музичній темі з прослуховуванням музичних творів після її завершення (як окремий випадок – із прослуховуванням творів видатного композитора в салоні автобуса дорогою до його меморіального музею-садиби);
• екскурсія-спектакль, екскурсія-вистава – це форма проведення літературно-художньої екскурсії, підготовленої на основі конкретних творів художньої літератури.

Екскурсія може розглядатися як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів. Це може бути:

• екскурсія-консультація, що дає наочні відповіді на запитання екскурсантів, слугує одним із видів підвищення кваліфікації;
• екскурсія-демонстрація – найбільш наочна форма ознайомлення групи з природними явищами, виробничими процесами тощо;
• екскурсія-урок – одна із форм повідомлення знань відповідно до навчальної програми того або іншого навчального закладу;
• навчальна екскурсія (для спеціальної аудиторії) є формою навчання і підвищення кваліфікації працівників екскурсійних фірм;
• пробна екскурсія – це завершальний етап індивідуальної роботи з підготовки і проведення екскурсій, форма перевірки знань у студентів або співробітників екскурсійних фірм при підготовці ними нової екскурсійної теми;
• показова екскурсія – це форма навчальної екскурсії, що ставить за мету показати той чи інший методологічний прийом на конкретному об'єкті, розкрити визначену підтему тощо;
• рекламна екскурсія – здійснюється з рекламно-інформаційною метою

 

3. Теоретико-методичні основи екскурсійної справи

 

На сучасному етапі  Головним управлінням спільно з  КУТЕП проводяться роботи по вдосконаленню  Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів сфери туризму. Ведеться робота по розробці Концепції  екскурсійної діяльності в м. Києві. Для організації методичного  забезпечення екскурсійної діяльності у м. Києві опрацьовані питання  створення міського екскурсійно-методичного  центру, методичної ради. На виконання  Закону України «Про туризм» Головним управлінням розроблено Положення  про порядок видачі дозволів на право  здійснення туристичного супроводу  та створення акредитаційної комісії. Ведеться робота по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території м. Києва. Важливим напрямком у розвитку екскурсійної діяльності є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації екскурсоводів. Базовими в цьому стали Інститут туризму Федерації профспілок України, КУТЕП та тур. фірма «Супутник».

Управління екскурсійною діяльністю в Україні потребує певної системи заходів щодо вдосконалення  й упорядкування. Тому пропонується: - розширення нормативно-правової бази з чітким закріпленням і відокремленням понять «гід» і «екскурсовод»  та інших фахівців туристської галузі; - посилення і структуризація кваліфікаційних  вимог до посади «екскурсовод» (подальшої  розробки також потребують подібні  вимоги і до інших спеціалістів туристського супроводу); - задля забезпечення надання  якісних екскурсійних послуг поновлення механізму ліцензування екскурсійної діяльності суб'єктів туристської  діяльності та сертифікації екскурсійних послуг; - використання диференційованого  підходу при підготовці фахівців; - екскурсійної справи та обов'язкове практичне  стажування після закінчення підготовчих курсів; - прискорення налагодження роботи акредитаційних комісій і створення методичних рад при підрозділах Державних служб України при обласних державних адміністраціях і наділення їх достатніми повноваженнями для вирішення питань туристсько-екскурсійної роботи.

 

Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство : навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с. Розділ 7. Професія – екскурсовод

     Зміст праці.  Проводить екскурсії по визначних  місцях, виставках, експозиціях,  музеях, заповідниках, архітектурних  спорудженнях, садово – паркових ансамблях. Супроводжує групи екскурсантів у поїздках.

Розробляє тематику екскурсій, маршрути, готує зміст матеріалу  складає тексти, обновляє методичні  розробки.

     Умови праці.  Робота протікає в умовах високого  комунікативного навантаження.

     Області застосування: екскурсоводи працюють в музеях, виставочних комплексах, екскурсійних  бюро, туристичних агентствах, фірмах.

     Домінуюча  професійна спрямованість – на  роботу з людьми, знаковими системами  і художнім образом.

     Професійний  тип особистості – дослідницький,  артистичний, соціальний.

     Домінуючі  інтереси – до предмета екскурсії,  літератури, історії, географії,  журналістики, наукових знань, мистецтва,  музеєзнавства, культурології.

     Необхідні  якості. Високий інтелект, значний  обсяг оперативної та довгострокової  пам’яті, гарні показники уваги,  витривалість, працездатність, урівноваженість,  розвинуті комунікативні уміння  та навички.Для успішної роботи екскурсовод повинен мати гарну дикцію та артикуляцію, культурну мову, глибокі знання в області предмета екскурсії, широкий кругозір.

     Родинні професії: гід, груповод, музейний працівник,  культуролог, етнограф, історик.

 

Рутинський М.Й., Стецюк О.В. Музеєзнавство: навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – 428 с.  5.2. Класифікація екскурсій

     Класифікація  – розподіл предметів, явищ, понять  на класи, відділи, види залежно  від їх загальних чи специфічних  ознак. Екскурсії класифікуються за: 1. змістом; 2. складом і кількістю учасників; 3. місцем проведення; 4. засобами пересування; 5. тривалістю; 6. формою проведення.

     1. За  змістом екскурсії поділяються  на оглядові та тематичні. 

     2. За  складом і кількістю учасників  екскурсії поділяються на індивідуальні  та групові; для місцевого населення  та приїжджих туристів; дорослих  і школярів тощо.

     3. за  місцем проведення екскурсії  бувають: міські, заміські, виробничі,  музейні, комплексні.

    4. За способом  пересування: пішохідні і з  використанням різноманітних видів  транспорту.

     5. за  тривалістю: від однієї академічної  години (45 хв.) до доби.

     6. За  формою проведення: екскурсія масовка,  екскурсія-прогулянка, екскурсія-лекція, екскурсія-концерт, екскурсія-спектакль. 

 

Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах за допомогою екскурсій: навч. Посібник. – К.: веселка, 1998 . – 334 с. Розділ 1. Екскурсія як організаційна форма навчання 1.1. Сутність екскурсії

     Розглядаючи  екскурсію як дидактичну категорію,  слід насамперед зазначити, що  вона суттєво відрізняється від  інших форм навчальних занять  специфікою організації пізнавальної  діяльності учнів. Основний метод  пізнання – цілеспрямоване спостереження  під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, складання схем процесів.

     До особливостей  екскурсій слід віднести й  мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й  об’єкта екскурсії, кількість  учнів у група коливається  від 10 до 40. Тривалість екскурсійних  занять також нестала -  від  35 до 90 хвилин. Іноді вона може  продовжуватись кілька днів ( у  випадках виїзду учнів за межі  постійного проживання).

     Екскурсія  являє собою багатопланове дидактичне  утворення, тому її поділ на  групи може здійснюватись за  різними ознаками.

     За змістом  навчальні екскурсії діляться  на три великі групи: природничо – географічні екскурсії; гуманітарні; виробничі. За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотемні, багатотемні, комплексні, інтегральні.

Емельянов Б.В. Экскурсоведение – М.: Советский спорт, 2007. – 216 с.       У підручнику розкрито основні питання екскурсознавства, дається досить повне уявлення про основи екскурсійної теорії, методології та методики, про професійну майстерність екскурсовода.

     Велика увага  в книзі приділяється сутності  екскурсій, її функціям, ознакам,  екскурсійному методу, видам аналізу  в екскурсії, її елементам –  показу і розповіді, їх поєднанню,  використанню в екскурсійному  процесі основних положень таких  наук, як психологія та логіка.

 

3.1 Класифікація  екскурсій

та організація їх підготовки і проведення

До складу туристичних  послуг, згідно з Міждержавними стандартами (ГОСТ 28681.1 -95 і ГОСТ 28682.2-95), зараховуються  екскурсії, походи і подорожі.

Екскурсія може бути надана як екскурсанту, так і туристу.

Екскурсія - туристична послуга, яка забезпечує задоволення  духовних, естетичних, інформаційних  та інших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який менше 24 годин перебуває  у країні або на об'єкті відвідування.

Екскурсійна діяльність - діяльність щодо організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі  фахівця-екскурсовода за заздалегідь  складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Під час екскурсії учасники мають можливість пізнавати навколишній  світ, природні явища й утворення, історичні ситуації, побутові елементи, надбання та здобутки місцевості тощо.

Функціональне призначення  екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного  рівня, спілкування.

Класифікація екскурсій.