Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)

Туризм як напрям економічного розвитку високогірних регіонів Прикарпаття (на прикладі Яремчанського регіону)

Територія Прикарпатського  високогір’я Івано-Франківської області  має всі передумови для динамічного  розвитку індустрії туризму. Наявність  історичних, культурних, архітектурних та археологічних, релігійних та природо ресурсних, соціально-економічних та матеріально-технічних факторів створюють можливість і базу розвитку туризму.  
 
Всього на території міста Яремче у 2007 р. налічується 26 туристично-рекреаційних та спортивних заклади, загальною потужністю 3576 місць. Зростає частка приватного зеленого туризму: послуги з проживання надає 171 садиба на 1680 місць, що дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі і для іноземних туристів.  
 
Спостерігаються динамічні темпи зростання кількості відпочиваючих: за 1995–2000 рр. кількість відпочиваючи збільшувалась в середньому на 2 тис. чол. щорічно:

Таблиця 1.

Динаміка кількості  відпочиваючих на території міської  ради м. Яремче, тис. чол.

Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Кількість відпочиваючих	42	71,5	87,0	121,3	210,0	305,2	631,5

Створено інформаційно-туристичного бізнес-інтернет центр на базі Фонду  підтримки підприємництва в м. Яремче для отримання інформації про готелі та приватні сектори, заклади торгівлі, харчування, транспортне сполучення, атракційні об’єкти, культурні пам’ятки, гірськолижні траси, туристичні маршрути.  
 
Сьогодні, в Яремчанському районі 1828 осіб, або 28,4% працівників від загальної чисельності штатних працівників малого підприємництва, зайнятих в різних галузях економіки, припадає на галузь рекреації та відпочинку [1].  
 
Для становлення Яремчанського регіону як центру туризму високогір’я слід розвинути місця історичного та етнічного приваблення туристів, а саме:  
 
- побудова санаторно-курортного центру «Буркут»;  
- відновлення і реконструкція історичних пам’яток, зокрема, Австрійської обсерваторії на горі «Піп Іван», «Музею І. Франка»;  
- побудова національно-культурного музею «Хата-Гражда»;  
- відновлення і реставрація польських маршрутів, продовження маршрутів пасажирських потягів з Києва та Одеси.  
 
Для успішного просування високогірних регіонів Івано-Франківської області, а разом з ними України, на світовий ринок туристичних послуг необхідно розробити стратегію розвитку туризму. Формування будь-якої стратегії здійснюється шляхом ретельно складених науково обґрунтованих планів розвитку, у змісті котрих в першочерговому порядку повинні висвітлюватись вирішення сучасних проблем туристичної сфери. Характерними для якої є:  
 
- розвиток туристичної інфраструктури, особливо доріг; 
- підвищення якості та культури послуг; 
- відновлення та збереження пам’яток культури; 
- підтримка екологічного середовища; 
- вдосконалення менеджменту та маркетингу в сфері підготовки висококваліфікованих кадрів за туристичними спеціальностями; 
- створення робочих місць та здійснення заходів щодо охорони прав і безпеки відпочиваючих.  
 
Загалом, реалізація стратегії туристичного розвитку повинна передбачати здійснення державної політики щодо: 
 
- прийняття ефективного законодавства «Про захист культурних пам’яток»; 
- за рахунок скасування гірських доплат створити цільові фонди для фінансування та належного утримання інфраструктури гірських регіонів; 
- створення ефективної політики щодо підтримки територіальних обрядів і традицій; 
- організація в закладах освіти спеціалізованих гуртків народного ремесла; 
- запровадження місцевими органами влади курортного збору для поповнення місцевого бюджету.  
 
У зв’язку з наближенням Чемпіонату Європи - 2012, Федерація футболу України та Всеукраїнська асоціація туристичних операторів презентувала програму «Інвестиції - Туризм - Євро 2012» [2]. Враховуючи, що в Україні очікується близько мільйона гостей, багато з яких побажатимуть побувати в Карпатах, місцевим органам самоврядування, зокрема Яремчанській міській Раді, слід використати таку нагоду, підготувати нові привабливі проекти та маркетингові програми з надання туристичних послуг.

Література

1. Стратегія  розвитку міста Яремче та Яремчанського регіону. м. Яремче, 2007.  
2. Як зустрічати туристів // Голос України. – 2007. – № 4.

 

 

Основні туристичні об’єкти м.Яремче - пам’ятка архітектури дерев’яний ресторан «Гуцульщина»; 2 сувенірних ринка народного мистецтва Гуцульщини; 3 водоспади; скелі і камінь Олекси Довбуша; 2 джерела мінеральних вод; 2 музеї; 1 вольєр з оленями та козулями, 6 церкви, 3 монастиря, 5 пам’ятників, 
Церкви: св. Петра і Павла; Чудо Архистратига Михаїла; св. Пророка Іллі; Успіня Пресвятої Богородиці; Різдва св. Іоанна Хрестителя; св. Іоанна Милостивого.  
Монастирі: чоловічий монастир св. Андрія; монастир монахів Студійського Уставу; жіночий монастир Згромадження сестер милосердя св. Вікентія.  
Пам’ятники: Т.Г.Шевченку; партизанам-ковпаківцям; С.В.Руднєву; О.Довбушу; П.П.Вершигорі.  
Музеї: музей імені митрополита А.Шептицького; музей етнографії та екології Карпатського краю. 

Ресторан-музей "Гуцульщина"

На  території Яремче є безліч цікавих  місць, які варто відвідати. Особливодерев'яний ресторан-музей «Гуцульщина». Це яскравий зразок народного теслярства Західної України, побудований в 1965 році. Даний заклад є одним з кращих ресторанів гуцульського стилю. Екскурсія в це незвичайне місце виявиться незабутньою, усіх подивує конструкція представленого дерев'яного будинку, зведена без єдиного цвяха по канонах гуцульської архітектури. Своєю унікальністю та красою цей об’єкт завдячує архітектору Івану Бондарчуку, експерту в розробках  цього напрямку.

Зовнішнє оформлення та інтер’єр ресторану  вирізняються красивим дизайном, основу якого складає філігранне різьблення по дереву. Сама будівля нагадує гуцульську хатину кінця XIX століття, і кожен відвідувач зможе переконатися в цьому.  В інтер’єрі приміщень використані предмети українського народного побуту, старовинні меблі, натуральні матер’яли. Також є літня площадка з видом на річку Прут.

Знаходиться ресторан «Гуцульщина» у Яремче неподалік  основних туристичних об’єктів міста  – водоспаду Пробій та знаменитого  сувенірного ринку (за адресою вул. Петраша, 2).

Екскурсія непомітно  занурить у атмосферу української народної культури, подарує гарний настрій відвідувачам, а жива народна музика тільки буде цьому сприяти. Не обійдеться і без знайомства з традиційною гуцульською кухнею, яка завжди радує гостей з різних куточків України та світу.

 

 

Сувенірні ринки Яремче

Яремче без сумніву є центром  гуцульських ремесел і про  це знає кожен. Гуцули - це давня, і в  одночас цікава етнічна група  українців, самобутня культура яких відома далеко за межами України. Місто Яремче пишається тим, що на його території знаходяться чудові сувенірні ринки, де можна знайти найцікавіші дрібниці на довгу і добру пам'ять про Яремче. Це мекка народно-прикладного мистецтва. Тут представлені не окремі його види, а практично всі. Сувеніри сюди привозять з усіх навколишніх сіл, ремісничих осередків області та всієї України. Вироби з шкіри, дерева, шерсті, інших природніх матеріалів - пронизані фантазією та любов'ю майстрів народних ремесел. З умілих і працьовитих рук місцевих майстрів виходять писанки, різблені, інкрустовані й випалені дерев’яні вази, шкатулки, тарілі, ложки, діжки (*особлива значимість у виробів, виконаних з натурального дерева. До речі, цим ремеслом займається практично кожен житель Яремче), різноманітний керамічний посуд, куманці, кахлі, скульптурки, вишиті й ткані сорочки, рушники (*розшиті рушники - це справжня краса, якою пишається український народ. Здавна рушники вважалися незамінною частиною сімейних обрядів і ритуалів), килими й верети, ліжники, вироби з бісеру, металу й шкіри...   

 Також  гуцульський ринок дивує дарами  природи - медом, горіхами, травами, які можна придбати безпосередньо з перших рук.  

 Відвідування  ринків - це пізнавальна і дуже  приємна екскурсія. Продавці не тільки розкажуть Вам все, що знають про свій товар, але й охоче посвятять в історію і традиції циєї місцевості. Не дарма вироби народних майстрів Гуцульщини прикрашають музеї Європи і Америки.  

 Гуцульський  сувенірний ринок в Карпатах - це рай для туриста, якого  не залишила байдужим гуцульська  культура. Кожен, хто його відвідає, зможе захопити із собою маленьку  часточку неповторної краси Західної України. 

 

Водоспади

 
На території Яремчаншини є 3 водоспади:  
Найбільшим водоспадом на річці Прут є «Гук», який знаходиться на території заповідника біля селища Микуличин. 
Водоспад «Пробій» на річці Прут знаходиться на території другого сувенірного ринку. Водоспад спадає каскадом.  
На річці Прутець Чеміговський спадає водоспад «Капливець» неподалік Микуличина. 

Водопад "Гук"

В последнее время  Татаров и его красочные окрестности  облюбовали любители спокойного отдыха на природе. Здесь активно развивается зеленый туризм. Места экологически чистые, много ягод, грибов. Вода прямо сладкая на вкус. Неудивительно, что люди сразу влюбляются в этот край. Отсюда начинаются пешие маршруты на горы Хомяк и Синяк.

Неподалеку Татарова, на территории Карпатского Национального Природного Парка, бурлит большое чудо природы - водопад «Гук», его полное название - «Гук Женецкий» так как находится он в урочище реки Женец в Скибових Горганах на высоте 900 метров над уровнем моря. Говорят, что образовался он в результате наводнений еще в после военные годы. Происхождение название водопада связывают с громким шумом, доносящимся от падения воды с высоты 15 м.

Дорога  к водопаду начинается сразу за Татаровоь. Перед мостом к Микуличину есть указатель налево - это начало дороги к Гуку. Далее виднеется стенд Женецкого лесничества и домик билетера. От него дорога прямо к водопаду. Расстояние составляет почти 5 километров с почти не ощутимы перепадами высот.

Прогулка к водопаду совсем не тяжелая и ​​приятная. К середине маршрута дорога асфальтированная, дальше - грунтовая. Любителям экстрима путь можно продолжить на джипе, но гораздо лучше одолеть его пешком - это более познавательно и увлекательнее. По всему маршруту (кстати маркированном) установлены удобные беседки, где можно отдохнуть или переждать неожиданную горную непогоду.

И вот, среди тишины и покоя карпатских гор, приятного  аромата горной хвои бурным плеском  Вас встречает Гук. Подходы к  водопаду очень удобны и оборудованы  поручнями. Для осмотра зрелищного водопада есть площадка, хотя можно спуститься и к "купели ".

Водопад спадает  каскадом, образуя естественные ванны, где каждый смельчак может окунуться  в горную освежающую воду. Благодаря  постоянному увлажнению и брызгам  водопада, растительность здесь буйная и разнообразная. А вот на пути можно встретить самых разных представителей карпатской фауны: белку, лисицу, саламандру пятнистую ...

Гук - это природный  объект, входящий в число крупнейших водопадов Карпат. Поражает, даря массу  бурных эмоций и ощущение гармонии одновременно!

 

Водоспад "Пробій"

 

Водоспад "Пробій" є одним з найвідоміших карпатських водоспадів, в народі його називають Яремчанським.На південній околиці міста Яремче у межах каньйоноподібної ділянки долини ріки Прут спостерігається каскад порогів, що завершується водоспадом висотою до 8 метрів, який гармонійно доповнює тутешній живописний куточок природи. Заввишки всього декілька метрів цей дивовижний світ падаючих вод приваблює масу туристів, захоплюючи своєю незвичайністю, барвистістю, динамічністю. Над водопадом побудований міст 20-метрової висоти, з якого стрибають найсміливіші місцеві жителі за гроші. Кажуть, що за водоспадом є улоговина глибиною 30 метрів.

За  історичними даними, висота водоспаду  трохи більше як століття тому була утричі вищою! Коли русло ріки готували до сплаву лісу, застосовувалась вибухівка. Відтак русло поглибилось, а от водоспад поменшав.

Крім  естетичної насолоди, яку отримуєш, споглядаючи це неповторне за своєю  красою явище, відчуваєш приплив  енергії та бадьорості. Гуцули впевнені, що місця біля гірських водоспадів мають цілющу енергетику, надихають художників у творчій праці.

А ще Неподалік  від Пробію, на правому березі Прута, у скелястому урвищі є так звані Готичні складки (їхній вік, як запевняють фахівці, сягає 60-75 мільйонів років). Вище за течією річки Прут серед лісу є помітні скелі – з ними пов’язано ім’я ватажка селянських повстанців Олекси Довбуша. Саме тут, за народними переказами, він і переховувався певний час.

 

 

 

 

 

У Західну  Україну приїжджають тисячі туристів для того, щоб познайомитися з  цікавою культурою місцевих жителів і неповторними природними пам'ятками. У місті Яремче та на його околицях знаходяться прекрасні водоспади, які приносять туристам екзотичне насолоду. Одним з таких об'єктів природи є водоспад «Капливець», розташований недалеко від Яремче, що вабить до себе любителів досконалості і краси. 

Водоспад  «Капливець» знаходиться біля селища Микуличин, а якщо точніше, то на відстані 2,5 км від нього. Мова йде про популярну  дорозі, яка веде з міста Яремче. Водоспад «Капливець» біля Микуличина щодня радує своєю красою туристів, які прямують в Яремче. Водоспад розташований з лівого боку дороги, якщо слідувати таким маршрутом. «Капливець» - це один з водопадів, річка Прут - його гордість. 

Водоспад  «Капливець» відносять до потоку Прутець Чеміговскій. Нажаль, водоспад щорічно знижується в результаті водної ерозії. У 1847 році неподалік від представленого водоспаду діяла Дегтярна. Також відомо, що «Капливець» відвідав знаменитий письменник Україні Іван Франко, який умів цінувати красу Карпатських регіонів. 

Водоспад  «Капливець» біля Микуличина видає  прекрасні звуки, які в сукупності створюють мелодію величі, краси  і розчулення. Водоспад «Капливець» - пам'ятка Карпат, яка розповість туристам про відлунні минулих століть  і таємниці природи. Подану місцевість туристи називають «Микуличинському Швейцарією», і роблять це не даремно!

Камінь та скелі Довбуша

 

Яремче  та Дора - це своєрідні «двері» що ведуть у Карпати. З цими селами пов'язана історія антифеодальної боротьби галицького селянства, в якій з 16-го століття починається рух карпатських селян, яких називали опришками. У 30-х - 40-х роках XVlll століття на чолі загону опришків встав Олекса Довбуш, за переказами - людина великої душі і великої сили. Народ увіковічив пам'ять про легендарного ватажка в місцевих пам’ятках пов’язаних з його іменем:камінь Довбуша, скелі Довбуша, стежка Довбуша…

Камінь Довбуша, що знаходиться біля залізниці та залізничного тунелю став священним місцем, про нього розповідають цікаві легенди. В одній із них йдеться про те, як під час наступу на панський двір опришкам на перепоні стала велика скеля і ніхто не знав, як її подолати. Тоді Олекса узяв її й зіштовхнув на замок, відтак підняв й поставив при широкій дорозі, щоб люди бачили й тішилися тим, що ніхто не зможе їх побороти. А вороги щоб знали: сила народна – міцна як  ця  скеля.

Тут бували видатні  діячі науки і культури І. Франко, М. Коцюбинський, В. Гнатюк, Ф. Колесса, С. Крушельницька. Відомий поет і вчений В. Щурат присвятив цій пам'ятці свою поезію "Довбушеві комори".

Біля  Каменю Довбуша бере початок художньо меморіальний комплекс«Стежка Довбуша» - створений в місцях, овіяних легендами про ватажка карпатських опришків. Стежка пролягає між скелями і виходить на хребет Горган Запрутський. З окраїни поселення зі сторони с. Ямна нею ж можна дістатись до унікального скупченняскель Довбуша. Вище за течією ріки Прут, на правому схилі долини серед лісу знаходиться група скель-стрімчаків висотою до 20м. За легендою, саме тут у печері й переховувався гуцульський ватажок. Також існують свідчення, що колись на цьому місці знаходилась база опришків, а згодом розташовувався табір одного із загонів  Олекси Довбуша.