Розумове виховання дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор

Діти охоче складали схеми умов задач за допомогою геометричних фігур, які вони самі вирізували з  паперу, попередньо накресливши їх у зошиті.

В творчих заняттях - іграх вихователі дошкільного закладу № 770 м. Києва  С. Новохатько та М. Норик  прагнуть охопити різні напрямки становлення особистості дитини. Розвиток уваги і спостережливості різних видів пам'яті, уяви, фантазії, мовлення. Заняття складається з трьох частин: 1) тренінг; 2) основна частина - ігри, етюди, складання та інсценування казок; 3) самостійна художня діяльність (у разі потреби).

До першої   частини заняття  входять вправи на розвиток різних психічних процесів, дитина набуває стійкі навички, лише регулярно вправляючись. Тренінг є органічною складовою захопливої казки, гри тощо.

Зміст другої - основної - частини заняття  різноманітний. Фантазуючи, імпровізуючи, спілкуючись одне з одним, дошкільнята закріплюють навички, набуті під час попередніх тренінгів. В цій частині заняття подаються знання з історії, географії, біології тощо. Адже сутністю творчого процесу є продуктивна реалізація сформованих знань, умінь, навичок. Його результат прямо залежить від інформаційного потенціалу мозку дитини.

Дітям пропонуються кілька варіантів  розвивальних ігор для основної частини  творчого заняття - гри.

Асоціативні ігри. Активізують пам'ять, образне сприймання та мислення. Найпростіші  зразки - робота з піктограмами. Педагог  показує дітям якийсь схематичний  малюнок ( наприклад, коло з вертикальною рискою унизу). Треба відгадати що, це. Процес відгадування буде продуктивнішим, якщо від цього залежить, скажімо, доля зачарованої принцеси або ж малюнок виявиться ключем до печери, де сховані скарби.

Ігри-описи навчають аналізувати, виділяти головне і другорядне, порівнювати, чітко висловлювати свою думку. Діти описують картину, вигляд з "вікна, одне одного чи уявний образ. Добре, якщо вони вживатимуть яскраві епітети й порівняння. Навчитися добирати їх можна у тренінговій частині заняття.

Складання казок. На початкових етапах педагог сам розвиває сюжет, використовуючи дитячі ідеї. Оскільки ж, зазвичай, частина  дітей не бере участі у вигадуванні, поступово вводиться робота у  колі: казку продовжує кожна наступна дитина. Як стимул-опора пропонуються листівки, іграшки тощо.

Ігри-етюди. Навчать самостійно мислити  діяти у заданих обставинах, узгоджувати  свої дії з діями інших. Етюди  можуть бути індивідуальні, парні, групові. Дорослий пропонує тему або початок  сюжету, далі діти працюють самостійно.

Крім поданих вище, в основній частині заняття можна використовувати  безліч інших варіантів роботи з  дітьми. Все залежить від того, як чітко педагог бачить кінцеву  мету, як уміє фантазувати.

Творче заняття може мати ще   й третю частину - нею є самостійна художня діяльність дітей. Малі охоче малюють тільки-но вигаданих героїв казок, сюжети занять, а чи свої враження від чогось. Це може бути чарівний ліс, де різнобарвні дерева ходять у гості, вміють літати і танцювати; де квіти ростуть на хмарках, а трава - усіх барв веселки; де на кущах достигають іграшки й ласощі, а живуть у цьому лісі незвичайні і дуже добрі звірі.

2.3. Оцінка ефективності впливу  інтелектуальних ігор на розумовий  розвиток дітей дошкільного віку

В напрямку реалізації теоретичних положень дипломного дослідження по використанню інтелектуальних ігор з метою розумового розвитку дошкільників, нами було проведено експериментальне дослідження під час навчально-виховної педагогічної практики в підготовчій групі дитячого садка № 48 м Луцька, вихователь Козак Валентина Миколаївна. Воно полягало в апробації методики діагностики розумового розвитку дошкільників і розробці системи інтелектуальних ігор для старших дошкільників, метою дослідження було визначення рівня розумового розвитку дошкільників і розробка системи інтелектуальних ігор для розвитку уваги, кмітливості, винахідливості дітей.

Оцінка рівня розумового розвитку дітей - важлива умова правильного  процесу виховання, дослідження  В. Венгера, присвячені проблемі психологічної діагностики, дозволили методи визначення рівня розумового розвитку дітей. Доведено, що діагностика розумового розвитку повинна виявляти реальні досягнення дитини, що склалися в ході виховання і навчання. Разом із тим досягнутий рівень є результатом не тільки навчальних, а й усіх виховних впливів (у тому числі соціальних, демографічних тощо). Дослідники розробили систему показників розумового розвитку дитини, яка містить ступінь сформованості п'яти типів пізнавальних та двох мислительних (інтелектуальних) дій: ідентифікації, відповідності еталону, перцептивного моделювання, образного та логічного мислення. Для побудови ефективної системи розумового виховання важливо враховувати, що саме оволодіння різними видами пізнавальних дій визначає головну лінію розумового розвитку дітей.

Методика вивчення загального рівня  розвитку дітей п'яти-шестирічного віку метою диференційованого підходу  в умовах щоденного   навчально-виховного  процесу розроблена українськими психологами  Т. Кондратенко, В. Котирло, С. Ладивір [26, 68].

Зміст завдань, що пропонувалися дітям, відповідає програмовим вимогам ["Дитина"], а форма організації узгоджувалась  з планами занять вихователя даної  групи.

Діагностика рівня розумового розвитку старших дошкільників проводилась за методикою Барташнікової І.А. та Барташнікова О.О. на основі тестів З.М. Істоміної, У.В. Ульєнкової, інших. Тестування проводилось індивідуально, а в окремих випадках було груповим.

Для діагностики слухової вербальної пам'яті старшим дошкільникам був запропонований тест "Запам'ятай 10 слів" (варіант тесту З.М. Істоміної). Зміст цього завдання полягав у тому, що вихователь читав дітям 10 слів, які називали знайомі дітям предмети і не були пов'язані за змістом: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток. Дітям пропонувалось уважно їх послухати і спробувати запам'ятати. Після того, як вихователь закінчив їх читати, дитина повинна назвати ті слова, які запам'ятала.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожне правильно відтворене слово (незалежно від їх послідовності) нараховувався 1 бал. Максимальний результат - 10 балів.

Результати дослідження свідчать, що високий рівень слухової вербальної пам'яті виявили 6 респондентів, що становить 33 % від загальної кількості; середній рівень виявили 8 респондентів, що становить 45 % від загальної кількості, низький рівень - 4 респондента, що становить 22 % від загальної кількості.

Дані показники свідчать, що пам'ять  дає необхідний матеріал для мислення, вона є основою формування вмінь і навичок. Запам'ятовування збагачує досвід, розширює кругозір дітей, без який неможливим був би розвиток здібностей і діяльності дітей.

Для діагностики сталості уваги  дошкільникам був запропонований тест "Переплетені лінії" (модифікація тесту Рея). Зміст цього завдання полягав у тому, що вихователь пропонував дитині просліджувати очима кожну лінію від її початку до кінця і назвати літеру, від якої кожна лінія починається і біля якої цифри вона закінчується. За годинником вихователь визначав, як швидко дитина   зможе виконати це завдання. На виконання завдання відводилось 4 хвилини. Після закінчення цього часу дитина повинна була припинити роботу. Проводити по лініях пальцем або олівцем заборонялось, правильні відповіді: А -4, Б - З, В - 2, Г - 10, Д -1, Е -7, Ж-6, 3-8, И-5, К-9.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями:

Високий рівень - 10 правильних відповідей; час виконання - до 1 хв. 20 сек. (темп виконання  завдання приблизно 8 секунд на кожну лінію).

Дані діагностики сталості уваги  представлені в таблиці 2.3.1.(див. додаток 2)

Результати нашого дослідження  свідчать, що високий рівень сталості уваги виявили 3 респонденти, що становить 17 % від загальної кількості, середній рівень - 7 респондентів, що становить 39 % від загальної кількості, низький рівень - 8 респондентів, що становить 44 % від загальної кількості.

Дані показники свідчать, що виникнення первинних форм довільної уваги  є істотним показником зрушень у  розвитку психічних процесів дитини старшого дошкільного віку, завдяки їм дитина вже здатна підпорядковувати свою увагу вимогам вихователя, зосереджуватися, керувати своєю психічною діяльністю.

З метою діагностики рівня розвитку логічного мислення, а сам операції порівняння дітям пропонувався тест "Порівняння ознак” (варіант методики У.В.Ульєнкової). Зміст цього завдання полягав в тому, що вихователь послідовно зачитував дитині пари слів для порівняння, а вона повинна була назвати, чим схожі і чим відрізняються позначені цими словами явища: кульбаби і ромашки, ялини і берези, коти і собаки, звірі і люди, тварини і рослини.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожну правильну оцінку (подібності або відмінності у всіх парах  слів) нараховувався 1 бал.

Високий рівень - не менше 30 балів після  порівняння всіх пар слів. Дитина правильно  відповідає на усі запитання. Вона виділяє  ознаки як відмінні, так і подібні.

Середній - 18-29 балів.   Дитина правильно  відповідає на 3 запитання з 5.

Низький - менше 18 балів.

Результати нашого дослідження  свідчать, що високий рівень розвитку логічного мислення (операція порівняння) виявили 4 респондентів, що становить 22% від загальної кількості, середній рівень виявили 9 респондентів, що становить 50% від загальної кількості; низький рівень - 5 респондентів, що становить 28% від загальної кількості.

Дослідження показали, що більшість  дітей (72% від загальної кількості) володіють умінням оперувати  уявленнями, збагачується зміст цих  уявлень. Мислення дитини відокремлюється  від сприйняття і водночас від практичної дії та стає відносно самостійним процесом. Мислення стає міркуючим, з'являється здійснюване в мові роздумування, розмірковування.

Діагностування рівня володіння  дитиною деякими загальними поняттями  проводилося за допомогою тесту "Поняття" (модифікація діагностики школи Л. Тершена і Г. Чайльдса). Зміст цього завдання полягав в тому, що дітям пропонувались знайомі предмети, до яких можна застосувати такі поняття, як: великий-маленький, квадрат, на-під, вчора-сьогодні-завтра і використовувались відповідні питання.

Величина (більший-менший): який предмет  більший - стіл чи м'яч, а який менший? (стіл).

Кількість (більше-менше): яких предметів  більше, а яких менше: 4 олівці і 2 гумки? (4 олівці).

Форма (квадрат): як називається ця фігура? (Квадрат)

Просторові відношення (В кутку - в центрі): Що знаходиться в центрі кімнати, а що в кутках? (Стільці, шафа, полички).

Часові відношення (день-ніч): коли на вулиці темно - вдень чи вночі (вночі).

Відповіді дітей на дане завдання оцінювались за такими критеріями: за кожну правильну відповідь нараховувався 1 бал. Максимальний результат - 24 бали.

Високий рівень - 22-24 бали.

Середній рівень - 17-21 бал.

Низький рівень - 0-16 балів.

Дані діагностики рівня володіння  дитиною загальними поняттями представлені в таблиці 2.3.1.(див. додаток 2)

Результати нашого дослідження  свідчать, що високий рівень володіння  загальними поняттями виявили 13 респондентів, що становить 72% від загальної кількості, середній рівень - 5 респондентів, що становить 28% від загальної кількості, низький рівень - жодного   респондента.

Дані показники свідчать, що більшість  дітей старшого дошкільного віку володіють такими загальними поняттями, як: великий - маленький (більший - менший), широкий - вузький (ширший - вужчий), високий - низький (вищий - нижчий); багато - мало (більше - менше); трикутник, квадрат, круг; близько - далеко (ближче - далі), в кутку - в центрі, між, перед - за; ранок - вечір, вчора - сьогодні - завтра, пори року: зима, весна, літо, осінь, день -ніч, старий - молодий (старший-молодший).

Для діагностики комбінаторного мислення старших дошкільників був запропонований тест "Комбінаторика". Зміст цього  завдання полягав в тому, що вихователь показував дітям рисунок із зображенням  персонажів, які були позначені певними фігурами. Дитина повинна була зобразити усі можливі варіанти послідовності розміщення фігурок. Можливих варіантів - шість. Один зображений на рисунку, отже дитині залишається знайти ще п'ять.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожний зображений (новий) варіант нараховувався 1 бал. Максимальний результат 5 балів.

Результати нашого дослідження  показують, що 2 респондентів набрали  максимальну кількість балів - 5, що становить 11% від загальної кількості, 4 бали набрали 4 респонденти, що становить 22% від загальної кількості, 3 бали набрали 8 респондентів, що становить 44% від загальної кількості, 2 бали набрали 3 респонденти, що становить 17% від загальної кількості, 1 бал набрав 1 респондент, що становить 6 % від загальної кількості, 0 балів - жодного респондента.

Таким чином, уже в старшому дошкільному  віці дітям стають доступними узагальнені  знання і способи дій, логічні  операції. Разом з тим, здатність  до пізнання у дітей виявляється  за умови, що знання відбуваються на конкретній основі, через точні образи і відображаються в діяльності.

Дослідження показали, що у більшості  дітей високий і середній рівень сформованості психічних процесів, що є високим показником рівня  розумового розвитку   дітей. Вони з задоволенням долають труднощі, володіють доступними логічними операціями, правильні реагують на оцінку дорослого при виконанні завдання, правильно оцінюють свою роботу.

Враховуючи результати нашого обстеження, з метою створення умов для  подальшого інтелектуального розвитку дошкільників пі, час навчально-виховної педагогічної практики ми розробили систем інтелектуальних ігор, для дітей старшого дошкільного віку розпочали перше заняття з бесіди: діти, ви часто чули від вихователів та батьків: "Думайте! Думайте!" А ви, мабуть, сиділи і запитували себе: "А що то значить -думати?"