Розумове виховання дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор

Виходячи з логіки дій, здійснюваних тим, хто розв'язує завдання, його класифікують, умовно поділяючи на три основні  групи: інтелектуальні розваги, інтелектуальні математичні логічні ігри і завдання, інтелектуальні розвиваючі (дидактичні) ігри і вправи (див. схему 2. 1.1.)

Інтелектуальні розваги: головоломки, ребуси, лабіринти цікаві за змістом, відрізняються незвичайністю вирішення. Головоломки можуть бути арифметичними (відгадування чисел), геометричними ( розрізання паперу), буквеними (анаграми), кросворди, шаради). Є головоломки, розраховані тільки на гру фантазії та уяви. Інтелектуальні математичні ігри - це ігри, в яких змодульовані математичні побудови, відношення, закономірності. Для знаходження відповіді (вирішення), як правило, необхідний попередній аналіз умов, правил, змісту гри чи завдання. По ходу рішення вимагається застосування математичних методів і умовиводів. Серед них можна умовно виділити ще дві великі групи ігор і   вправ. До першої відносяться всі математичні завдання, ігри на кмітливість.

Розв'язання завдань другої групи  не вимагає спеціальної математичної підготовки, необхідні лише винахідливість і кмітливість.

Інтелектуальні математичні розваги представлені різноманітними завданнями, вправами, іграми на просторові зміни моделювання, образних зображень із певних частин. Вони цікаві для дітей. Вирішення здійснюється шляхом практичних дій в створенні, підборі, розкладанні за правилами і умовами. Це ігри, в яких із спеціально підібраного набору фігур потрібно скласти фігуру-силует використовуючи весь запропонований набір фігур. В одних іграх складаються плоскі фігури: "Танграм", головоломка "Піфагор", "Чарівний круг". В інших вимагається скласти об'ємну фігуру: "Кубики для всіх". "Збери призму" та ін.

Інтелектуальний математичний матеріал дуже різноманітний за характером, тематикою, способом вирішення. Самі прості завдання, вправи, які вимагають  виявлення винахідливості, кмітливості, оригінальності мислення, вміння критично оцінювати умови, є ефективним засобом навчання дітей дошкільного віку на заняттях математики, розвитку їх самостійних ігор, розваг, в позанавчальний час.

Різновидом інтелектуальних математичних ігор і завдань є логічні ігри, завдання, вправи. Вони спрямовані на тренування мислення при виконанні логічних операцій і дій: "Знайди фігуру, якої не вистачає", "Чим відрізняються?", "Лисиця і гуси" та ін.

До інтелектуальних ігор відносяться  і різноманітні дидактичні ігри, а також привабливі за формою і змістом вправи. Вони спрямовані на розвиток у дітей різного віку логічного мислення, просторових уявлень, дають можливість тренувати дітей у рахунку, обчисленнях.

Навчання дітей дошкільного  віку неможливе без використання інтелектуальних ігор, завдань, розваг. При цьому роль нескладного інтелектуального матеріалу визначається з урахуванням вікових можливостей дітей і завдань всебічного розвитку і виховання: активізувати розумову діяльність, зацікавлювати розвиваючим матеріалом, розвивати розум, закріплювати отриманні знання і вміння, вправляти в застосуванні їх в Інших видах діяльності, нових умовах.

Місце дидактичної гри в структурі  заняття визначається віком дітей, метою, змістом заняття. Вона може бути використана в навчальне завдання,   вправи, спрямовані на виконання конкретного завдання. Дидактичні ігри можна використовувати і в кінці заняття метою закріплення раніше вивченого.

Для формування у дітей математичних уявлень широко використовуються, наприклад, різноманітні дидактичні ігрові вправи Дидактичні ігрові вправи відрізняються від дидактичної гри за структурою, призначенням, рівнем дитячої самостійності, роль педагога. Вони, як правило, не включають в себе всі структурні елементи дидактичної гри (дидактичне завдання, правила, ігрові дії).

Інтелектуальні дидактичні ігри і  ігрові вправи математичного змісту - найбільш відомі і часто застосовувані  в сучасній практиці дошкільного  виховання види інтелектуального математичного  матеріалу. Дидактичні ігри виправдовують  себе у розв'язанні завдань індивідуальної роботи з дітьми, а також проводять з усіма дітьми чи з підгрупою у вільний від занять час.

В комплексному підході до виховання  і навчання дошкільників у сучасній дидактиці значна роль належить інтелектуальним  розвиваючим логічним іграм, завданням, розвагам. Вони цікаві для дітей, емоційно захоплюють їх. А процес вирішення пошуку відповіді, базується на інтересі до завдання, неможливий без активної роботи мислення. Цим положенням пояснюється значення інтелектуальних завдань у розумовому та всебічному розвитку дітей. В ході ігор і вправ з інтелектуальним математичним матеріалом діти оволодівають вмінням вести пошук самостійно. Систематичні вправи у розв'язанні завдань таким способом розвивають розумову активність, самостійне мислення, творче відношення до навчального завдання, ініціативу.

Вирішення різноманітних нестандартних  завдань в дошкільному віці сприяє формуванню та удосконаленню загальних  розумових здібностей і логіки думки, міркувань і дій, гнучкості мислительного процесу, кмітливості та винахідливості, просторових уявлень. Особливо важливим є розвиток у дітей вміння здогадуватись про рішення на певному етапі аналізі завдання пошукових дій практичного та розумового характеру. Здогад в цьому випадку свідчить про глибину розуміння завдання, високий рівень пошукових дій, мобілізацію минулого досвіду, переносі засвоєних способів рішення в зовсім нові умови.

В навчанні дошкільників нестандартне завдання, цілеспрямовано і доцільно використане,   виступає в ролі проблемного.

Інтелектуальний математичний матеріал є хорошим засобом виховання  у дітей вже в дошкільному  віці інтерес до математики, до логіки, бажання проявляти розумове напруження, зосереджувати увагу на проблемі.

Із всієї різноманітності головоломок  найбільш прийнятні в старшому дошкільному віці (6-7 років) головоломки з паличками, їх називають завданнями на кмітливість геометричного характеру, так як в ході розв'язання, як правило, іде трансфігурація, перетворення одних фігур в інші, а не тільки зміна їх кількості. В дошкільному віці використовуються самі прості головоломки. Необхідно мати набір звичайних рахувальних паличок, щоб скласти з них наочні завдання головоломки. Крім цього, використовуються таблиці з графічно зображеними на них фігурами, які підлягають перетворенню. На зворотній стороні таблиці вказується, яке перетворення потрібно здійснити і яка фігура повинна утворитися в результаті.

Завдання на кмітливість різні  за ступенем складності. Їх не можна  розв'язати будь-яким раніше засвоєним  способом. В ході розв'язання кожного нового завдання дитина включається в активну розумову діяльність, намагаючись досягнути кінцевої мети - видозмінити чи побудувати просторову фігуру. Для дітей 6-7 років завдання на кмітливість можна об'єднати в три групи.

1. Завдання на складання заданої фігури із визначеної кількості паличок: скласти 2 однакових квадрата із 7 паличок, 2 однакових трикутники із 5 паличок.

2. Завдання на зміну фігур,  для вирішення яких потрібно  забрати вказану кількість паличок.

3. Завдання  на  кмітливість,  розв'язання  яких  полягає в перекладанні  паличок з  метою  видозміни  перетворення заданої фігури.

В ході навчання способам розв'язання завдання на кмітливість даються  у певній послідовності, починаючи  з більш простих, щоб засвоєні дітьми вміння і навички готували дітей до більш складних дій. Організовуючи цю роботу, вихователь ставить мету - вчити дітей прийомам самостійного пошуку вирішення завдань, не пропонуючи ніяких готових способів, зразків розв'язання.

Найпростіші завдання першої   групи  діти без зусиль зможуть розв'язати, якщо щоденно вправляти їх в складанні геометричних фігур (квадратів, прямокутників, трикутників) із рахувальних паличок. Головоломки першої групи дітям пропонуються у визначеній послідовності.

1. Скласти 2 однакових трикутники із 5 паличок.

2. Скласти 2 однакових квадрати  із 7 паличок.

3. Скласти 3 однакових трикутники  із семи паличок.

Для цього, щоб розв'язати ці завдання, потрібно володіти способом прибудови, приєднання одної фігури до іншої. Вихователь, зберігаючи цікавість, ігровий характер вправ, повинен прагнути до того, щоб практичні спроби дітей стали цілеспрямованими, тобто дитини повинна попередньо обдумати хід розв'язання, а потім діяти.

Можливі декілька видів розв'язання завдань першої групи. Засвоївши  спосіб прибудови фігур при умові спільності сторін, діти дуже легко і швидко дають 2-3 варіанти розв'язання. Кожна фігура при цьому відрізняється від попередньої просторовим положенням. Одночасно діти засвоюють спосіб побудови заданих фігур шляхом ділення отриманої геометричної фігури на декілька (чотирикутник або квадрат - на 2 трикутника, прямокутник - на 3 квадрата).

Процес розв'язання завдань другої і третьої груп більш складніші  ніж першої групи: необхідний зоровий  та розумовий аналіз завдання, вміння уявляти можливі зміни в фігурі.

Таким чином, в процесі розв'язання завдань діти повинні оволодіти  такими мислительними операціями, операціями в результаті яких можна уявити подумки  різноманітні перетворення, перевірити їх, потім, відкинувши неправильні, шукати і пробувати нові шляхи розв'язання. Навчання повинно бути спрямоване на формування у дітей уміння обдумувати дії мисленно, повністю чи частково вирішувати завдання подумки.

В ході заняття педагог, керуючи  пошуковою діяльністю дітей, використовує різноманітні прийоми, що сприяють вихованню у них не тільки позитивного ставлення до тривалого наполегливого пошуку, але й швидкості реакції, відмови від виробленого шляху пошуку. Інтерес дітей підтримується бажанням досягнути успіху, для чого потрібна активна робота думки.

В роботі з дітьми 7 року життя ускладнюється  характер завдань на перетворення фігур.   Вирішуються вони шляхом поєднання  практичних і розумових спроб (Додаток 1).

В підготовчій до школи групі  навчання дітей вирішенню завдань  на кмітливість допомагає дальшому розвитку їх розумової діяльності, вмінню планувати шлях пошуків.

В підготовчій до школи групі  діти цілеспрямовано аналізують завдання на кмітливість і виявляють прості раціональні способи їх вирішення. Діти цього віку здатні придумувати  елементарні завдання на кмітливість (головоломки, з паличками). Для цього педагог повинен провести бесіду з дитиною про те, як придумувати такі завдання, що в них відомо (певна фігура), яке перетворення слід здійснити (видозмінити фігуру, зменшити чи збільшити кількість квадратів, трикутників, прямокутників).

Кмітливість розуміють як здатність  швидко встановлювати зв'язки між  частинами завдання, спрямовувати хід  розвитку на правильний шлях, відкидаючи несуттєві елементи завдання. Тільки на основі аналізу умов завдання, самостійних розумових операцій (узагальнення, порівняння) стає можливим виявлення кмітливості.

Завдання на кмітливість геометричного  характеру часткове включаються  безпосередньо у зміст занять з формування елементарних математичних уявлень у старшій та підготовчій групах з метою активізації дитячої думки, розвитку логічного мислення, вироблення вміння здогадуватись, що необхідно кожній людині для життя, трудової діяльності. При цьому потрібно дотримуватись суворої послідовності в ускладненні самих завдань, вимог де пошукових дій дітей. Від заняття до заняття уточнюється й ускладнюється аналіз завдань, характер пошуку розв'язку, рівень виявлення самостійності мислення, поєднання дій і роздумів.

В дошкільному віці з метою розвитку мислення дітей використовують різні види нескладних логічних завдань і вправ (Додаток 2).

Крім наведених, використовуються й інші нескладні інтелектуальні логічні вправи, які можна запозичити з дитячих періодичних видань. Вихователь сам може складати інтелектуальні логічні вправи, виходячи з конкретних завдань навчання дітей на заняттях: закріплення уявлень про геометричні фігури, їх відмінні ознаки, співвідношення предметів за розміром і т.д.

Для успішного розв'язання таких  завдань необхідно розвивати  в дітей уміння узагальнювати  ряд фігур за виділеними   ознаками, співставляти узагальнені ознаки одного ряду з ознаками іншого. В процесі виконання цих операцій і здійснюється пошук розв'язання завдання.

Отже, в процесі засвоєння дітьми способів розв'язання інтелектуальних  логічних завдань на пошук фігури, якої бракує, і завдань на знаходження відмінних ознак основним в методиці навчання є спрямування педагогам аналізу завдання. Дітям повідомляється лише загальний метод пошуків розв'язку шляхом зорового і мисленого співставлення. Процес аналізу і розв'язання завдання у цьому випадку тісно переплітається з доведенням розв'язку.

Оволодіння дітьми прийомами розв'язання різноманітних інтелектуальних  логічних завдань створює основу для виявлення ними творчості. Вони починають придумувати прості логічні завдання: на пошук зайвої фігури, відмінних ознак, пошук закономірностей побудови рядів фігур і від находження тієї, що бракує.

Особливе місце серед математичних розваг займають ігри на складання  площинних зображень предметів, тварин, птахів, будинків, кораблів із спеціальних наборів геометричних фігур. Дітей зацікавлює результат - скласти побачене на зразку чи задумане. Вони включаються в активну практичну діяльність, що полягає у підборі способу розміщення фігур з метою створення силуету.

Успішні засвоєння гри в дошкільному віці залежить від рівня сенсорного розвитку дітей. Діти повинні знати не тільки назви геометричних фігур, але і їх якості, відмінні ознаки. У них повинно бути розвинуте вміння аналізувати прості зображення, виділяти в них і в оточуючих предметах геометричні форми, практично видозмінювати фігури шляхом розрізання і складати їх із частин.

Послідовні етапи засвоєння  цих ігор є такими: перший етап - ознайомлення з набором фігур до гри, перетворення їх з метою складання із 2-3 наявних нової фігури.

Зміст роботи на другому етапі: це навчання дітей аналізу запропонованого  зразка і словесному вираженню способу  поєднання і просторового розміщення частин. Більш складною і цікавою  для дітей діяльністю є відтворення  фігур за зразком контурного характеру - третій етап засвоєння гри, доступний дітям 6-7   років за умови їх навчання.