Розумове виховання дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор

Дата добавления: 16 Апреля 2013 в 13:03
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (129.43 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Розумове виховання дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор.doc

  —  533.00 Кб

Розумове виховання  дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор

МІСТ

 

 

 ВСТУП 3

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМОВОГО  ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ 7

1.1. Розумове вихЗМІСТ

 

 ВСТУП 3

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7

1.1. Розумове виховання як історично  визначене психолого-педагогічне  поняття 7

1.2. Особливості розумового виховання  дітей старшого дошкільного віку  в сучасних дошкільних навчальних закладах 24

 Висновки з розділу 1 38

 РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ  ЗАСОБАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР  СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 40

2.1. Характеристика рівня сформованості  розумового розвитку старших  дошкільників засобами інтелектуальних  ігор 40

2.2. Дидактична модель розумового  розвитку старших дошкільників  засобами інтелектуальних ігор 52

2.3. Порівняльна характеристика  рівнів сформованості розумового  розвитку дітей старшого дошкільного  віку 88

 Висновки з розділу 2 92

 ВИСНОВКИ 94

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 98

 ДОДАТКИ 104

 Додаток 1. Алгоритми розумових  дій

 Додаток 2. Особливості розвитку  дії аналізу-синтезу в дітей  старшого шкільного віку

 Додаток 3. Особливості розвитку  дії порівняння в дітей старшого  шкільного віку

 Додаток 4. Особливості розвитку дії класифікації в дітей старшого шкільного віку

 Додаток 5. Модель розумового  розвитку старших дошкільників  засобами інтелектуальних ігоровання  як історично визначене психолого-педагогічне  поняття 7

1.2. Особливості розумового виховання  дітей старшого дошкільного віку в сучасних дошкільних навчальних закладах 24

 Висновки з розділу 1 38

 РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ  ЗАСОБАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР  СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 40

2.1. Характеристика рівня сформованості  розумового розвитку старших дошкільників засобами інтелектуальних ігор 40

2.2. Дидактична модель розумового  розвитку старших дошкільників  засобами інтелектуальних ігор 52

2.3. Порівняльна характеристика  рівнів сформованості розумового  розвитку дітей старшого дошкільного  віку 88

 Висновки з розділу 2 92

 ВИСНОВКИ 94

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 98

 ДОДАТКИ 104

 Додаток 1. Алгоритми розумових  дій

 Додаток 2. Особливості розвитку  дії аналізу-синтезу в дітей  старшого шкільного віку

 Додаток 3. Особливості розвитку  дії порівняння в дітей старшого шкільного віку

 Додаток 4. Особливості розвитку  дії класифікації в дітей старшого  шкільного віку

 Додаток 5. Модель розумового  розвитку старших дошкільників  засобами інтелектуальних ігор

 

 

 Вступ

 

 

Актуальність дослідження. В дошкільний період дитина оволодіває основними уміннями і навичками різних видів діяльності: ігрової, трудової, навчальної, спілкування, малювання, ліплення, конструювання. Коло знань про предмети і явища розширюється завдяки виникненню і розвитку нових видів діяльності та поглибленню змісту тих, які формувались у період раннього віку. Дітям даються поняття про життя і працю дорослих, норми і правила поведінки, стосунки між людьми. Засвоюються знання про сім'ю, явища суспільного життя, рідне місто чи село, Україну, рідний люд, його звичаї та традиції, народне мистецтво.

 

В старшому дошкільному віці знання все частіше поєднуються з  розвитком пізнавального ставлення  до навколишнього, яке вимагає розвитку певних способів їх освоєння. Діти оволодівають порівнянням, узагальненням, класифікацією, у них формується загальний спосіб розумової діяльності: здатність швидко і точно зрозуміти завдання, планомірно і послідовно вирішувати його, вірно оцінювати результати. Розумова діяльність у дітей формується в процесі навчання під керівництвом дорослого.

 

Одним із засобів розумового виховання  виступає інтелектуальна гра. Все, що оточує дитину у грі — люди, предметний світ, природа, явища суспільного  життя — є джерелом розумового розвитку. Досвід, який формується в  інтелектуальній грі — природна дидактика життя. Гру ми повинні розглядати як певний вплив навколишнього середовища, в якому живуть діти. Особливу роль у процесі інтелектуальних ігор відіграють відповіді дорослих на численні запитання дітей, які є одним із показників їх розумового розвитку. Спочатку питання досить прості, головним чином інформаційного характеру. Пізніше розвивається допитливість та інтерес до предметів і явищ не лише безпосереднього оточення, а й більш віддалених.

 

Спілкування з дорослими в інтелектуальній  грі, у спеціальному процесі навчання відіграє важливу роль в ознайомленні дітей з навколишнім світом. Цей шлях розумового виховання є стихійним, неорганізованим навчанням. Разом із збагаченням дітей новими знаннями в процесі інтелектуальної гри підвищується рівень їх розумового розвитку, вдосконалюються всі форми мисленнєвої діяльності. Провідна роль інтелектуальної гри у розумовому вихованні визначається позицією педагога, роль якого в процесі інтелектуальної гри інша, ніж у процесі розумового виховання дітей у повсякденному житті. Вихователь на основі діючих програм відбирає, відповідним чином структурує для повідомлення дітям знання, цілеспрямовано формує уміння і навички та організовує ігрову діяльність дітей.

 

Важливо аналізувати засвоєння  знань і вмінь з метою здійснення індивідуального підходу до дітей. У процесі інтелектуальних ігор формується власне навчальна діяльність: вміння слухати і чути те, що говорить педагог, діяти згідно з його вказівками, досягати потрібних результатів у тій чи іншій діяльності, оцінювати їх підсумок. Важливо, що навчальна діяльність в процесі інтелектуальних ігор носить колективний характер, а це дає дитині можливість порівнювати правильність і успішність своїх результатів із досягненнями інших дітей, аналізувати власні помилки і об'єктивно оцінювати успіхи.

 

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави узагальнити, що суть і  завдання розумового розвитку достатньо  обґрунтовані в науково-теоретичному доробку. Розумове навчання розглядається  в тісному взаємозв'язку всіх компонентів всебічного розвитку особистості дошкільнят, у тісній єдності з провідними напрямами їх діяльності. Суть і завдання розумового розвитку дошкільників глибоко розкриті у роботах Є.М. Водовозової, Л.С. Виготського, Т.Д. Кондратенко, В.К. Котирло, С.О. Ладивір, М.М. Піддякова, Т.І. Поніманської, Л.К. Шлегер, та ін. Водночас окремі питання залишились недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі.

 

Зокрема, питанням впливу інтелектуальних  ігор на розвиток розумових здібностей старших дошкільнят увага майже не приділялася.

 

Цим пояснюється важливість і актуальність теоретичних досліджень та аналізу  практики розумового виховання дітей  старшого дошкільного віку, необхідність більш ретельного висвітлення основних положень стосовно впливу інтелектуальних  ігор на формування розумових здібностей старших дошкільнят тощо.

 

Мета дослідження полягає в  тому, щоб обґрунтувати позитивний вплив інтелектуальних ігор на розумове виховання старших дошкільників.

 

Поставлена мета магістерської  роботи обумовила необхідність розв’язання наступних завдань дослідження:

 

- дати характеристику розумового  виховання як історично визначеного  психолого-педагогічного поняття;

 

- розкрити особливості розумового  виховання дітей старшого дошкільного  віку в сучасних дошкільних  навчальних закладах;

 

- охарактеризувати рівень сформованості  розумового розвитку старших  дошкільників засобами інтелектуальних  ігор;

 

- розробити дидактичну модель  розумового розвитку старших  дошкільників засобами інтелектуальних  ігор;

 

- здійснити порівняльну характеристику рівнів сформованості розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку тощо.

 

Об’єктом дослідження в роботі виступає процес розумового виховання  дітей старшого дошкільного віку.

 

Предмет дослідження — інтелектуальні ігри як чинник інтенсифікації розумового розвитку старших дошкільників.

 

При написанні роботи використовувались  наступні методи дослідження: метод  спостереження, монографічний, хронологічний  і порівняльний.

 

Відмінність одержаних результатів  від відомих раніше полягає в  новому підході до побудови системи розумового виховання старших дошкільнят засобами інтелектуальних ігор.

 

Проведений аналіз набуває практичного  значення при підготовці фахівців-педагогів, для яких більш повне розуміння  специфіки розумового виховання  є засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями з вихованцями.

 

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 75 найменувань, та п’яти додатків. Загальний обсяг текстової частини роботи — 103 друкованих аркуша.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВведенняДидактична гра представляє  собою багатопланове, складне педагогічне  явище: вона є і ігровим методом  навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання, і самостійною ігровою діяльністю, і засобом всебічного виховання особистості дитини.Позиція розуміння доцільності гри у навчанні дітей дошкільного віку, вивела дослідників на проблему розробки дидактичної гри А.П. Усова, А.І. Сорокіна, Є.І. Удальцова, Ф.Н. Блехер, Т.С. Комарова, В.А. Аванесова, А.К. Бондаренко, Л.В. Артемова, Г.Г. Григор'єва. У грі дитина не тільки уточнює і закріплює свої знання, а й знову емоційно переживає знайомі явища і життєві ситуації. У грі виникає потреба дитини впливати на навколишній світ.Використання дидактичної гри в навчально-виховному процесі дошкільних установ викликано, насамперед, тим, що гра є провідною діяльністю в цьому віці. Разом з тим досліджень, спрямованих на вивчення проблеми використання дидактичних ігор в еколого-естетичному вихованні дітей дошкільного віку майже немає.Знання, набуті шляхом безпосередньої гри, що спрямовується педагогом (тобто дидактичної гри), допомагає сформувати у дитини правильне «міропредставленіе», що включає його в навколишній світ не як господаря, а як учасника природного процесу його розвитку. Актуальність дослідження.Актуальність визначається важливістю розробки проблем екологічного та естетичного виховання дітей дошкільного віку та необхідністю використання дидактичних ігор еколого-естетичного змісту в цьому процесі.Екологічний зміст в освітній системі дитячих садів і шкіл включає взаємини людини і суспільства, взаємини між людьми і навколишнім соціальним і природним середовищем.Встановлення розумних взаємовідносин людини і навколишнього середовища багато в чому залежить від формування екологічної культури, що несе в собі естетичний аспект. Ця культура повинна впливати на всі сторони взаємодії людей один з одним і природою.Проблема людини, її ставлення до природи, до іншої людини і самого себе в усі часи була актуальною. В даний час у вітчизняній Олігофренопедагогіка розробляються шляхи і методи ознайомлення розумово відсталих дітей старшого дошкільного віку з живою природою за допомогою дидактичних ігор. Значення природи як виховного чинника розкривали у своїх працях Е.А. Стребелева, Ю.А. Разєнкова, Г.А. Мішина та ін Удосконалюються зміст, методи і прийоми навчання і виховання дітей дошкільного та шкільного віку Л.Б. Баряева, О.П. Гаврілушкіна, А.А. Аксьонова, М.Н. Перова, Б.Б. Горскін, Є.М. Соломіна, І.М. Яковлєва та ін Розробляються сучасні технології навчання розумово відсталих дітей та підлітків з олігофренією в ступені імбецильності і ідіотії Г.В. Цікото, А.Р. Маллер, А.А. Єрьоміна та інСучасні дослідження показують, що немає нездібних дітей і навіть найважчих можна чогось навчити, використовуючи специфічні методи, прийоми і засоби навчання, організовуючи «покрокове» навчання, глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання, обов'язкове включення батьків у педагогічний процес.Особливу увагу при цьому необхідно приділити дітям дошкільного віку, так як саме цей вік є найбільш сприятливим для формування усвідомленого емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу. Дошкільний віковий період, за визнанням педагогів і психологів - це важливий етап у розвитку психіки дитини, в якому закладаються основи для формування нових психічних утворень.Тому, екологічне виховання треба починати з пізнання краси природи. Екологічне виховання має нести не тільки наукові знання про навколишній світ, а й бути обов'язково естетично забарвлене. Це сприяє формуванню у дітей дошкільного віку художньо-естетичного сприйняття навколишнього світу.Наше завдання полягало в тому, щоб, спираючись на емоційно-позитивне ставлення до краси навколишнього світу, наділити дітей необхідними науковими знаннями про природу, дати основи знань про єдність і різноманітність природи, постійних змінах і розвитку, про доцільність взаємовідносин між живими істотами в природі, допомогти дитині сформувати цілісне уявлення про навколишній світ і місце в ньому людини, показати двосторонній зв'язок взаємин людини і природи.Найважливішим засобом здійснення цих положень у роботі з дітьми є дидактичні ігри. Використання дидактичної гри в навчально-виховному процесі дошкільних установ викликано, насамперед, тим, що гра є провідною діяльністю в цьому віці. Разом з тим досліджень, спрямованих на вивчення проблеми використання дидактичних ігор в екологічному вихованні дітей дошкільного віку майже немає. Знання, набуті шляхом безпосередньої гри, що спрямовується педагогом (тобто дидактичної гри), допомагає сформувати у дитини правильне «міропредставленіе», що включає його в навколишній світ не як господаря, а як учасника природного процесу його розвитку. Актуальність дослідження.Тема «Дидактичні ігри як засіб розвитку екологічних знань про живу природу в дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю» є актуальною, так як загострення екологічної проблеми в країні диктує необхідність інтенсивної просвітницької роботи з формування у населення екологічної свідомості, культури природокористування. Ця робота починається в дитячому садку-першій ланці системи безперервної освіти.Дошкільне дитинство - початковий етап формування особистості людини, його ціннісної орієнтації в навколишньому світі. У цей період закладається позитивне ставлення до природи, до «рукотворного світу», до себе і до оточуючих людей.Основним змістом екологічного виховання є формування у дитини усвідомлено-правильного ставлення до природних явищ і об'єктів, які оточують його, і з якими він знайомиться в дошкільному дитинстві.Об'єкт: об'єкт екологічного виховання знань про живу природу в дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю за допомогою дидактичних ігор.Предмет :: гри як засіб розвитку екологічних знань у дітей старшого дошкільного віку, що впливають на розвиток екологічних знань про живу природу в дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістюМета: Формування початкових форм екологічної культури дітей дошкільного віку.Завдання:1) розкрити теоретичні аспекти проблеми організації та проведення дидактичних ігор з дітьми старшого дошкільного віку2) підібрати й апробувати на практиці дидактичні ігри екологічного змісту для розвитку екологічних знань про живу природу дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю.Методи:1) аналіз спеціальної літератури2) спостереження за дітьми3) бесіди з дітьми4) апробація ігорПрактична значимість: результати даного дослідження можуть надати допомогу педагогам в організації роботи з розвитку екологічних знань і живій природі у розумово-відсталих дошкільнят.

Глава 1. Теоретичні аспекти проблеми організації та проведення дидактичних  ігор з дітьми старшого дошкільного  віку з розумовою відсталістю 1.1 Поняття про дидактичній гріОсновною формою впливу на дитину в спеціальних дошкільних установах є організовані заняття, в яких провідна роль належить дорослим. Заняття проводяться вчителем-дефектологом і вихователями, які складають педагогічний колектив групи. Зміст занять визначається «Програмою виховання і навчання розумово відсталих дітей дошкільного віку».Засвоєння програмного матеріалу залежить від правильного вибору методів навчання. При цьому кожен педагог повинен пам'ятати і про вікові особливості дітей, про ті відхилення в розвитку, які характерні для розумово відсталих. Як правило, розумово відсталі діти інертні, неемоційно. Тому необхідні такі методичні прийоми, які могли б привернути увагу, зацікавити кожну дитину. Розумово відсталі діти пасивні і не виявляють бажання активно діяти з предметами і іграшками. Дорослим необхідно постійно створювати у дітей позитивне емоційне ставлення до запропонованої діяльності. Цій меті і служать дидактичні ігри.Дидактична гра - одна з форм навчального впливу дорослого на дитину. У той же час гра - основний вид діяльності дітей. Таким чином, дидактична гра має дві мети: одна з них навчальна, яку переслідує дорослий, а інша - ігрова, заради якої діє дитина. Важливо, щоб ці дві мети доповнювали один одного і забезпечували засвоєння програмного матеріалу. Необхідно прагнути до того, щоб дитина, що не засвоївши програмного матеріалу, не зміг досягти ігрової мети. Отже, засвоєння програмного змісту стає умовою досягнення ігрової мети.Дидактична гра - засіб навчання, тому вона може бути використана при засвоєнні будь-якого програмного матеріалу і проводитися на заняттях як вчителем-дефектологом (індивідуальних і групових), так і вихователем, а також включатися в музичні заняття, бути одним з цікавих елементів на прогулянці, може являти собою і особливий вид діяльності. У дидактичній грі створюються такі умови, в яких кожна дитина отримує можливість самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами, набуваючи власний дієвий і чуттєвий досвід. Це особливо важливо для розумово відсталих дітей, у яких досвід дій з предметами значно збіднений, що не зафіксований і не узагальнено. Розумово відсталій дитині для засвоєння способів орієнтування в навколишньому, для виділення і фіксування властивостей і відносин предметів, для розуміння того чи іншого дії потрібно набагато більше повторень, ніж нормально розвивається дитині. Дидактична гра дозволяє забезпечити потрібну кількість повторень на різному матеріалі при збереженні емоційно позитивного ставлення до завдання.Таким чином, особлива роль дидактичної гри в навчальному процесі спеціального дошкільного закладу визначається тим, що гра повинна зробити сам процес навчання емоційним, дієвим, дозволити дитині отримати власний досвід.Дидактична гра представляє собою багатопланове, складне педагогічне явище: вона є і ігровим методом навчання дітей дошкільного віку, і формою навчання, і самостійною ігровою діяльністю, і засобом всебічного виховання особистості дитини.Дидактична гра як ігровий метод навчання розглядається у двох видах: ігри-заняття та дидактичні, або автодідактіческіе, ігри. У першому випадку провідна роль належить вихователю, який для підвищення у дітей інтересу до заняття використовує різноманітні ігрові прийоми, створює ігрову ситуацію, вносить елементи змагання та ін Використання різноманітних компонентів ігрової діяльності поєднується з питаннями, вказівками, поясненнями, показом. За допомогою ігор-занять педагог не тільки передає певні знання, формує уявлення, а й вчить дітей грати. Основою для ігор дітей служать сформульовані уявлення про побудову ігрового сюжету, про різноманітних ігрових діях з предметами. Важливо, щоб потім були створені умови для перенесення цих знань і уявлень в самостійні, творчі ігри, питома вага яких повинна бути в житті дитини незмірно більше, ніж навчання грі. Ігри-заняття тому відносяться до прямого навчання дітей з використанням різноманітних ігрових прийомів.Дидактична гра використовується при навчанні дітей математики, рідної мови, ознайомленню з природою і навколишнім світом, у розвитку сенсорної культури.Дидактична гра як форма навчання дітей містить два начала: навчальний (пізнавальний) та ігрове (цікаве). Вихователь одночасно є і вчителем, і учасником гри. Він вчить і грає, а діти, граючи, вчаться.Дидактична гра, на жаль, рідше використовується при навчанні дітей старшого дошкільного віку. Якщо на заняттях розширюються і поглиблюються знання про навколишній світ, то в дидактичній грі (в іграх-заняттях, власне дидактичних іграх) дітям пропонуються завдання у вигляді загадок, пропозицій, питань.Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти виявляють інтерес до гри, її правил і дій, якщо ці правила ними засвоєні.Дидактична гра виступає і як засіб всебічного виховання особистості дитини. Розглянемо можливості дидактичної гри у вихованні його основних якостей.Розумове виховання. Зміст дидактичних ігор формує у дітей правильне ставлення до явищ суспільного життя, природи, предметів навколишнього світу, систематизує і поглиблює знання про Батьківщину, Армії, людей різних професій і національностей, уявлення про трудову діяльність.Дидактичні ігри розвивають мова дітей: поповнюється і активізується словник, формується правильне звуковимову, розвивається зв'язна мова, вміння правильно висловлювати свої думки.У процесі багатьох ігор розвиток мислення й мови здійснюється в нерозривному зв'язку.Дидактичні ігри розвивають сенсорні здібності дітей. Процеси відчуття і сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища.Екологічне виховання Загострення екологічної проблеми в країні диктує необхідність інтенсивної просвітницької роботи з формування у населення екологічної свідомості, культури природокористування. Ця робота починається в дитячому садку-першій ланці системи безперервної освіти.Дошкільне дитинство - початковий етап формування особистості людини, його ціннісної орієнтації в навколишньому світі. У цей період закладається позитивне ставлення до природи, до «рукотворного світу», до себе і до оточуючих людей.Основним змістом екологічного виховання є формування у дитини усвідомлено-правильного ставлення до природних явищ і об'єктів, які оточують його, і з якими він знайомиться в дошкільному дитинстві.Усвідомлено-правильне ставлення дітей до природи будується на чуттєвому її сприйнятті, емоційному відношенні до неї і знанні особливостей життя, росту і розвитку окремих живих істот, деяких біоценозів, знанні пристосувальних залежностей існування живих організмів від факторів зовнішнього середовища, взаємозв'язків усередині природних співтовариств. Такі знання в процесі спілкування дитини з природою забезпечують йому розуміння конкретних ситуацій в поведінці тварин, стані рослин, правильну їх оцінку та адекватне реагування. Усвідомлений характер відносини при цьому виявляється в тому, що діти можуть самі пояснити ситуацію або зрозуміти пояснення дорослих, можуть самостійно або разом з дорослими, розуміючи ситуацію і знаючи потреби живої істоти, виконати окремі трудові дії, спрямовані на збереження та покращення життя рослин і тварин.Процес становлення усвідомлено-правильного ставлення до природи супроводжується певними формами поведінки дитини, які можуть служити критерієм оцінки рівня його екологічної вихованості. Це самостійні спостереження, проведення дослідів, питання, прагнення розповісти про переживання і враження, обговорювати їх, втілювати в різній діяльності (відображати в грі, створювати ізопродукціі, доглядати за тваринами і рослинами.Моральне виховання. У дошкільнят формуються моральні уявлення про дбайливе ставлення до оточуючих їх предметів, іграшок як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, про взаємини з однолітками і дорослими, про позитивні і негативні якості особистості.Трудове виховання. Багато дидактичні ігри формують у дітей повагу до трудящого людині, викликають інтерес до праці дорослих, бажання самим трудитися.Естетичне виховання. Дидактичний матеріал повинен відповідати гігієнічним та естетичним вимогам іграшки повинні бути розмальовані яскравими фарбами, художньо оформлені, поміщені в зручні для зберігання коробки та папки. Яскраві, красиві дидактичні іграшки привертають увагу дітей, викликають бажання грати з ними. Весь матеріал для дидактичних ігор зберігається в групі в певному місці, доступному дітям для його використання.Фізичне виховання. Гра створює позитивний емоційний підйом, викликає добре самопочуття і разом з тим вимагає певного напруження нервової системи. Рухова активність дітей під час гри розвиває мозок дитини.Основні види ігор. У дошкільній педагогіці все дидактичні ігри можна розділити на три основні види: ігри з предметами (іграшками, природним матеріалом), настільно-друковані та словесні ігри.Ігри з предметами. В іграх з предметами використовуються іграшки і реальні предмети. Граючи з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати подібність і відмінність предметів. Цінність цих ігор у тому, що з їх допомогою діти знайомляться з властивостями предметів і їх ознаками: кольором, величиною, формою, якістю. В іграх вирішуються завдання на порівняння, класифікацію, встановлення послідовності у вирішенні завдань. Принаймні оволодіння дітьми новими знаннями про предметну середовищі завдання в іграх ускладнюються: хлопці вправляються у визначенні предмета по якогось одного якості, об'єднують предмети за цією ознакою (кольором, формою, якістю, призначенням та ін), що дуже важливо для розвитку відстороненого , логічного мислення.Гра серед всіх інших видів діяльності має в дошкільному дитинстві першорядне значення. Екологічне виховання дітей у дитячому садку необхідно побудувати на ігровій основі - з великим включенням в педагогічний процес різних видів ігор. У вільний час старшим дошкільнятам можна запропонувати настільно-друковані, словесно-дидактичні ігри. Чудово, якщо діти навчені самостійно в них грати, тоді вони легко тренуються у застосуванні своїх знань, розвивають інтелектуальні здібності.Самостійна гра дітей - це відображення їх відношення до тих явищ і подій, які в ній зображуються. Вона дуже цінна і показова.У цілому, потрібно сказати, що чим частіше і цікавіше вихователь включає гру в заняття і інші форми навчання і виховання дошкільнят, тим частіше і різноманітніше буде самостійна гра дітей.Настільно-друковані ігри. Настільно-друковані ігри - цікаве заняття для дітей. Вони різноманітні за видами: парні картинки, лото, доміно. Різні і розвиваючі завдання, які вирішуються при їх використанні.Підбір картинок по парам. Найпростіше завдання в такій грі - знаходження серед різних картинок двох абсолютно однакових.Підбір картинок за спільною ознакою (класифікація). Тут потрібен якийсь узагальнення, встановлення зв'язку між предметами.Запам'ятовування складу, кількості та розташування картинок. Ігровими дидактичними завданнями цього виду ігор є також закріплення у дітей знань про кількісний та порядковому рахунку, про просторове розташування картинок на столі (праворуч, ліворуч, вгорі, внизу, збоку, попереду та ін), вміння розповісти зв'язно про ті зміни, які сталися з картинками, про їхній зміст.Складання розрізних картинок і кубиків. Завдання цього виду ігор - вчити дітей логічного мислення, розвивати у них уміння з окремих частин складати цілий предметОпис, розповідь про зображення з показом дій, рухів. У таких іграх вихователь ставить навчальну задачу: розвивати не тільки мова дітей, але й уяву, творчість.Словесні ігри. Словесні ігри побудовані на словах і діях граючих. У таких іграх діти вчаться, спираючись на наявні уявлення про предмети, поглиблювати знання про них, тому що в цих іграх потрібно використовувати набуті раніше знання в нових зв'язках, в нових обставинах. Діти самостійно вирішують різноманітні розумові завдання; описують предмети, виділяючи характерні їх ознаки; відгадують за описом; знаходять ознаки подібності та відмінності; групують предмети за різними властивостями, ознаками; знаходять алогізми в судженнях і інСтруктура дидактичної гри. Незалежно від виду дидактична гра має певну структуру, що відрізняє її від інших видів ігор та вправ.Гра, яка використовується для навчання, повинна містити насамперед навчальну, дидактичну, задачу. Граючи, діти вирішують це завдання в цікавій формі, яка досягається певними ігровими діями. «Ігрові дії становлять основу дидактичної гри - без них неможлива сама гра. Вони є як би малюнком сюжету гри ».Обов'язковим компонентом гри є і її правила, завдяки яким педагог у ході гри керує поведінкою дітей, виховно-освітнім процесом.Таким чином, обов'язковими структурними елементами дидактичної гри є: навчальна і що виховує завдання, ігрові дії і правила.Однак у практиці роботи дитячих садів не завжди точно диференціюються ці поняття: іноді правила виступають одночасно і як дії, що ускладнює правильне використання гри вихователем.Дидактична задача. Для вибору дидактичної гри необхідно знати рівень підготовленості вихованців, так як в іграх вони повинні оперувати вже наявними званнями та уявленнями. Інакше кажучи, визначаючи дидактичну задачу, треба, перш за все мати на увазі, які знання, уявлення дітей (про природу, про навколишні предмети, про соціальні явища) повинні засвоюватися, закріплюватися дітьми, які - розумові операції у зв'язку з цим повинні розвиватися, які якості особистості дітей можна формувати засобами даної гри (скажімо, чесність, скромність, спостережливість, наполегливість у досягненні поставленої мети, активність, самостійність та ін.) Наприклад, в добре відомої всім вихователям гри «Магазин овочів» дидактичну задачу можна сформулювати так: «Закріпити знання дітей про овочі, їх властивості, призначення; розвивати зв'язне мовлення, уміння визначати істотні ознаки предметів; виховувати спостережливість, ввічливість, активність».Така дидактична задача, поставлена ​​перед дітьми в грі, допоможе вихователю організувати гру: підібрати іграшки, різні за призначенням, за матеріалом, зовнішнім виглядом; дати зразок опису іграшки, ввічливого поводження до продавця і т.д.У кожній дидактичній грі своя навчальна завдання, що відрізняє одну гру від іншої. При визначенні дидактичної задачі слід уникати повторень у її змісті, трафаретних фраз («виховувати увагу, пам'ять, мислення» тощо). Як правило, ці завдання вирішуються в кожній грі, але в одних іграх треба більше уваги приділяти, наприклад, розвитку пам'яті, в інших - уваги, в третіх - мислення. Вихователь заздалегідь повинен це добре знати і відповідно визначати дидактичну задачу. Так, гру «Що змінилося?» Використовувати для вправ у запам'ятовуванні, «Магазин овочів» - для розвитку мислення й мови, «Відгадай, що задумали» - спостережливості, уваги.Ігрові правила. Основна мета правил гри - організувати дії, поведінку дітей. Правила можуть забороняти, дозволяти, наказувати щось дітям у грі, робити гру цікавої, напруженою. «Чим правила жорсткіші, тим гра стає напруженішою, гостріше ... факт створення уявної ситуації з точки зору розвитку можна розглядати як шлях до розвитку абстрактного мислення, пов'язане ж з цим правило, мені здається, веде до розвитку дій дитини, на основі яких взагалі стає можливим то поділ гри і праці, з яким ми зустрічаємося в шкільному віці як з основним фактом »(Л. С. Виготський).Дотримання правил у грі вимагає від дітей певних зусиль волі, вміння поводитися з однолітками, долати негативні емоції, які проявляються через невдалий результату. Важливо, визначаючи правила гри, ставити дітей у такі умови, за яких вони отримували б радість від виконання завдання.Використовуючи дидактичну гру у виховно-освітньому процесі, через її правила і дії у дітей формують коректність, доброзичливість, витримку.Ігрові дії. Дидактична гра відрізняється від ігрових вправ тим, що виконання в ній ігрових правил спрямовується, контролюється ігровими діями.Розвиток ігрових дій залежить від вигадки вихователя. Іноді і діти, готуючись до гри, вносять свої пропозиції: «Давайте ми сховаємо, а хто-небудь буде шукати!», «Давайте я лічилкою виберу водить!», «Пам'ятаєте, коли ми грали« Гаряче - холодно! », Як цікаво було! ».Так будь-яка гра стає дидактичної, якщо є її основні компоненти: дидактична задача, правила, ігрові дії.При відборі дидактичних ігор насамперед переслідуються корекційні цілі і враховували особливості розвитку розумово відсталих дітей раннього та дошкільного віку.Ранній і дошкільний вік можна назвати віком чуттєвого пізнання навколишнього. У цьому періоді у дітей відбувається становлення всіх видів сприйняття - зорового, тактильно-рухового, слухового, формуються уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Для цього використовуються такі ігри з екологічного виховання як: «По гриби», «Хто де живе», «Ловись рибка», «Допоможи тваринам», «Погодуй тварин», «Куди підеш, що знайдеш», «З якого дерева листок» , «Зайвий предмет», «Гриби, овочі, фрукти».Основне завдання педагога полягає в тому, щоб сформувати у розумово відсталих дітей раннього та дошкільного віку пошукові способи орієнтування при виконанні завдання, а на цій основі створити інтерес до властивостей і відносин предметів, до їх використання в діяльності і таким чином підвести дітей до справжньої зорової орієнтуванні . У цьому провідна корекційна завдання при вихованні розумово відсталих дітей даного віку.Важлива умова результативного використання дидактичних ігор у навчанні - це дотримання послідовності в підборі ігор. Перш за все повинні враховуватися наступні дидактичні принципи: доступність, повторюваність, поступовість виконання завдань.Дидактичні ігри можуть бути включені в будь-який розділ програми і служити як для розвитку пізнавальної діяльності, так і для формування власної гри, поведінки в колективі (уміння діяти спільно, спостерігати за діями товариша, вміння чекати, прагнути до спільної мети, співвідносити свої дії з діями товаришів).

Описание работы
Спілкування з дорослими в інтелектуальній грі, у спеціальному процесі навчання відіграє важливу роль в ознайомленні дітей з навколишнім світом. Цей шлях розумового виховання є стихійним, неорганізованим навчанням. Разом із збагаченням дітей новими знаннями в процесі інтелектуальної гри підвищується рівень їх розумового розвитку, вдосконалюються всі форми мисленнєвої діяльності. Провідна роль інтелектуальної гри у розумовому вихованні визначається позицією педагога, роль якого в процесі інтелектуальної гри інша, ніж у процесі розумового виховання дітей у повсякденному житті. Вихователь на основі діючих програм відбирає, відповідним чином структурує для повідомлення дітям знання, цілеспрямовано формує уміння і навички та організовує ігрову діяльність дітей.
Содержание
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7
1.1. Розумове вихЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7
1.1. Розумове виховання як історично визначене психолого-педагогічне поняття 7
1.2. Особливості розумового виховання дітей старшого дошкільного віку в сучасних дошкільних навчальних закладах 24
Висновки з розділу 1 38
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 40
2.1. Характеристика рівня сформованості розумового розвитку старших дошкільників засобами інтелектуальних ігор 40
2.2. Дидактична модель розумового розвитку старших дошкільників засобами інтелектуальних ігор 52
2.3. Порівняльна характеристика рівнів сформованості розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку 88
Висновки з розділу 2 92
ВИСНОВКИ 94
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 98
ДОДАТКИ 104