Облік і аналіз грошових коштів

Оскільки коефіціент абсолютної ліквідності не менше 0,2-0,25 то наше підприємство має грошові  кошти в розмірі, достатньому  для погашення кредиторської  заборгованості, яка потребує термінового  погашення. За звітний період коефіціент абсолютної ліквідності збільшився, що свідчить про неефективне використання грошових коштів (Кла >0,35 означає надлишок грошових коштів).

Показник автономії  знаходиться у допустимих межах Kавт>0,5 (0,53), що свідчить про стабільність підприємства. Покращилися показники платоспроможності, оборотності активів, оборотності запасів. Погіршилися показники оборотності дебіторської заборгованості, однак додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації.

Тривалисість одного обороту активів – 502 дні на початок року і 612 днів на кінець. Це свідчить про те, що кількість активів завелика. Також дуже довгим є обертання дебіторської заборговагості (132 і 172 днів) . Швидким є обертання запасів (2,7 і 2 дні на початок і кінець періоду відповідно) і і кредиторської заборгованості (0,4 і 1 дні).

Ненабагато знизилася  рентабельність активів, власного капіталу і продукції. У першу чергу  це пов‘язано із зниженням чистого  прибутку. Підприємству слід знайти резерви  для зростання реалізованої продукції: удосконалення її якостей, проведення рекламної кампанії для залучення споживачів і збільшення інтересу до продукції.

З розглянутого балансу  можна зробити висновки, що причини  нормального фінансового стану  полягають у належному контролю маркетинговим і торговим відділами діяльністі підприємства, які своєчасно дають адміністрації інформацію про виконання контрактів, зобов’язань перед банками, постачальниками і покупцями. Підприємство за звітний період розширило свою діяльність, виросла кількість покупців і відповідно і дебіторська заборгованість. Просроченої дебіторської заборгованості у підприємства немає (розд. ІХ Приміток до річної фінансової звітності Ф.5).

Можна порекомендувати  торговому відділу покращити  збут продукції, знайти більш вигідних споживачів

Підприємство використовує тільки власний капітал, тому здержує  темпи свого розвитку (у зв‘язку  з неможливістю розширення своєї  діяльності за рахунок залучення  заемного капіталу). 
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про аудиторську діяльність

( Відомості Верховної  Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.243 )

( Вводиться в дію  Постановою ВР N 3126-XII ( 3126-12 ) від 22.04.93, ВВР, 1993, N 23, ст.244 )

( Із змінами, внесеними  згідно із Законами

N 81/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 88

N 54/96-ВР від 20.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст. 44

N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 1863-IV ( 1863-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 45, ст.501

N 2738-IV ( 2738-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.434

N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005

N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )

Цей Закон визначає правові  засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного  фінансового контролю з метою  захисту інтересів власника.

4.1 Організація проведення  аудиту

Важливою складовою  аудиторської перевірки фінансово-господарського стану підприємства є аудит грошових коштів, який проводиться за такими напрямками:

аудит касових операцій;

аудит операцій на поточному  рахунку;

аудит операцій на валютному  та інших рахунках у банках.

Досліджуючи ці напрямки, можна зробити висновок про доцільність  та ефективність використання грошових коштів клієнтом.

У процесі аудиту операцій з грошовими коштами необхідно  розв’язати такі основні завдання [34; с. 174]:

1) ознайомитися з умовами  зберігання готівки та інших  грошових документів у касі;

2) вивчити фактичний  порядок документального оформлення  операцій з надходження і вибуття  грошових коштів, ведення касової  книги та книги реєстрації  грошових документів, обліку касових операцій;

3) установити законність  і достовірність операцій з  надходження і списання коштів  з банківських рахунків та  правильність їх відображення.

Також завданням аудиту і контролю касових операцій є  перевірка [40; с. 124]:

забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в  касі;

дотримання встановленого  порядку зберігання чекових книжок, виписки чеків і отримання  по них готівки;

дотримання порядку  документального оформлення надходження  грошей до каси та їх видачі;

дотримання ліміту каси;

своєчасності та повноти  оприбуткування готівки;

стану обліку касових  операцій;

відповідності сум залишків і оборотів по виписках банку сумам  в доданих первинних документах, облікових реєстрах та звітності;

правильності використання грошових коштів суворо за цільовим призначенням;

своєчасності розрахунків  з бюджетом, цільовими фондами  та іншими контрагентами;

величини, характеру і  динаміки дебіторської і кредиторської  заборгованостей та причин їх утворення.

Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим, виходячи з таких причин: грошові кошти є найбільш ліквідними і такими, що швидко реалізуються активами клієнта, вони мають масовий і поширений характер, рух готівки відбувається через касові операції, тому під час аудиту вони досліджуються суцільним методом. Особлива увага приділяється питанню забезпечення збереження грошей і дотримання касової дисципліни.

У процесі аудиторської перевірки необхідно керуватись такими нормативними документами:

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.

Положенням про ведення  касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637

Наказом Мінфіну України  № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування» від 30.11.99 р.

Інструкцією про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних  валютах, затвердженою постановою правління  НБУ від 12.11.2003 р. № 492 [7].

Джерела інформації для аудиту касових операцій можна згрупувати, як наведено у Таблиці 4.1. [23; с. 135]

Таблиця 4.1

Джерела інформації для  аудиту касових операцій

Група документів	Документ
Узагальнюючі регістри обліку і звітності	Головна книга; баланс підприємства (форма № І)
Синтетичні регістри обліку касових операцій, грошових коштів	Журнал № 1, № 2; відомості № 1а, № 2а
Аналітичні і первинні документи з обліку касових операцій	Касова книга; прибуткові і видаткові  касові ордери; чеки на отримання  готівки; виписки банку
Первинні документи  обліку розрахунків з підзвітними  особами	Авансові звіти; посвідчення на відрядження; виправдні документи; акти і відомості  на закупівлю тощо
Зовнішні документи	Повідомлення банків про встановлення ліміту каси та ін.

Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. З’ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства (можна шляхом фактичної перевірки).

Важливим способом отримання  даних є тестування за раніше підготовленими питаннями, зокрема, це можуть бути такі питання:

чи укладена угода  про матеріальну відповідальність касира;

чи створені умови, що забезпечують збереження грошових коштів;

чи повністю заповнюються реквізити в касових документах;

чи проводяться раптові  перевірки каси;

як дотримуються встановленого  ліміту каси;

чи перевіряється відповідність  проведених банківських операцій угодам та ін.

За результатами тестування встановлюється фактичне ставлення  адміністрації до організації обліку і забезпечення збереження і цільового використання грошових коштів на підприємстві. Відповідно, аудитор визначає для себе об’єкти підвищеної уваги під час планування контрольних процедур, послідовність етапів проведення аудиту, конкретні джерела отримання даних, уточнює аудиторський ризик.

Аудитор перевіряє облік грошових коштів за узгодженою програмою (таблиця 4.2). [34; с. 176]

Таблиця 4.2

Програма аудиторської перевірки операцій з грошовими  коштами

№ з/п	Перелік процедур	Джерела інформації
А. Касові операції
1	Проведення перевірки  каси (раптово)	Касові документи; касова книга; регістри за рахунком; готівкові кошти
2	Перевірка оборотів і  залишків за рахунком 30 «Каса» та їх відповідність  даним Головної книги	Касова книга; Відомості; журнали; машинограми за рахунком 30; Головна книга
3	Вибіркова перевірка  цільового використання грошових коштів, отриманих з банку, дотримання ліміту каси й установленого ліміту розрахунків  між юридичними особами готівкою	Виписки банку; касові документи; відомості; журнали; машинограми за рахунками 30, 31 та ін.
4	Вибіркова перевірка  правильності оформлення касових документів і відповідності їх даних записам  у Касовій книзі та облікових  регістрах за рахунком 30. Перевірка  правильності кореспонденції рахунків	Касові документи; касова книга; відомості; журнали; машинограми за рахунками 30, 31 та ін.

4.2 Контроль каси та  дотримання умов зберігання грошових  коштів, контроль касових операцій

З метою контролю за наявністю  готівкових коштів на підприємствах  проводяться інвентаризації кас. Для  проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника підприємства, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт.

У строки, що встановлені  керівником, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з  покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком готівки в касі. При застосуванні підприємством у розрахунках РРО звіряється наявна готівка на місці проведення розрахунку касиром-оператором РРО із сумою, зазначеною в денному звіті РРО. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. При цьому сума нестачі стягується з винної особи, а надлишок оприбутковується в касу та зараховується в дохід підприємства.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців та керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому чинним законодавством порядку.

Інвентаризація каси є внутрішнім контролем, а зовнішнім контролем виконання касової дисципліни являється аудит касових операцій.

Послідовність аудиту касових  операцій наведено на рис. 4.1.

 

		Документування одержаних  результатів

 

Рис. 4.1 Послідовність  аудиту касових операцій [40; с. 126]

Аудит касових операцій підприємства рекомендується проводити  в кілька етапів [23; с. 136].

На підготовчому етапі  аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:

інтенсивність касових  операцій;

основні напрямки касових  надходжень і видатків;

кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність;

забезпеченість обліку касових операцій електронне обчислювальною технікою;

обладнання приміщення каси на підприємстві.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти  думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок.

Перший етап аудиту касових  операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов’язань). При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов’язково зафіксувати результати рангової ревізії каси в робочих документах. Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства.

Інвентаризацію каси належить проводити не рідше одного разу на квартал, у строки, встановлені  керівником підприємства. Раптові ревізії  каси також необхідні і є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни. Для цього вивчаються накази керівника підприємства про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії та інвентаризаційні відомості.