Шпаргалка по "Організации обліку"

Основним критерієм побудови ієрархії елементів системи бухгалтерського обліку, контролю і аналізу є адекватність організаційної і технологічної структур господарства. Наприклад, облік матеріалів будується адекватно організації складського господарства: за кожною матеріально відповідальною особою, місцем зберігання матеріалів; облік витрат на виробництво — за цехами, дільницями, бригадами, продукцією (виробами, роботами, послугами, групами виробів тощо), облік витрат на управління — за рівнями управління, структурами, підрозділами.

У процесі контролю і аналізу господарську діяльність розглядають як багаторівневу (робоче місце, цех, бригада, дільниця і т. ін.) і багатогранну (постачання, збут і  т. ін.). Тому в основу побудови ієрархії елементів контролю і аналізу  покладено також адекватність організаційної і технологічної структури виробництва.

 

8.Сутність організації номенклатур.

Облікова номенклатура — це перелік господарських фактів про форми функціонування майна  — засоби господарства — та капіталу — джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають бути відображені в бухгалтерському обліку. На підприємствах облікова номенклатура формується залежно від фактичних умов організації, технології та інших факторів.

Під час розробки облікових  номенклатур особливу увагу приділяють даним первинного, вторинного та кінцевого  оформлення.

До даних  первинного оформлення відносять первинні відомості, наприклад видачу грошей з каси, матеріалів зі складу (комори), наявність матеріальних цінностей на складі під час інвентаризації тощо.

Даними вторинного оформлення є відомості, які отримують уже  після первинної реєстрації в  облікових реєстрах даних первинного оформлення, наприклад розрахунки розподілу  загальновиробничих, загальногосподарських витрат тощо.

До даних кінцевого  оформлення належать показники бухгалтерського  балансу та звітності.

9.Загальна побудова облікового процесу.

За своїм характером технологія бухгалтерського обліку поділяється на три етапи доказовості: первинний, вторинний та третинний. основу технології облікового процесу становлять операції, які поділяються на три види (категорії): механічні, переробні, творчі. Такий поділ дає змогу вдосконалювати структуру облікового процесу, визначати виконавчі місця, правильно організовувати поділ та кооперацію праці, нормувати працю виконавців, будувати графіки процесів.

Сукупність операцій формує інформаційну процедуру. Кілька інформаційних процедур утворюють  облікову фазу обробки. Фази формують облікові ділянки, що визначають обліковий процес, його етапи. Основними етапами облікового процесу, як уже зазначалося, є первинний, поточний і підсумковий. При організації технології облікового процесу слід відрізняти технологічні прийоми, які відображають обробку інформації, від методологічних правил, що визначають метод обліку. Це дуже важливо в разі застосування ЕОМ (персональних комп’ютерів), коли значну частку облікових робіт здатна виконати машина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Загальна побудова контрольного процесу.

В організації контрольного процесу розрізняють три етапи: 1) підготовка даних для контролю; 2) перевірка даних різними прийомами контролю; 3) узагальнення результатів контролю.

Перший  етап —комплекс робіт, який забезпечує підготовку різних необхідних даних, і насамперед носіїв інформації про господарські факти, до контролю (перевірки).

Підготовчий етап передбачає кілька видів робіт: визначення об’єктів перевірки, перевірка справжності  та вірогідності інформації про господарські факти — явища або процеси, — арифметична і логічна їх перевірка.

Другий  етап — перевірка (контрольна обробка) даних та інформації різними методами контролю з метою виявлення відповідності або невідповідності здійсненого господарського факту (операції) передбаченим нормативним документам — закону, кошторису, квоті, нормі тощо.

Третій  етап — узагальнення результатів контролю методом оформлення та підготовки висновків і реалізація результатів контролю.

На кожному  етапі об’єкти організації контрольного процесу такі:

• контрольні номенклатури;
• носії контрольної інформації (номенклатур);
• технологія контрольного процесу (рух носіїв під час виконання різних методичних і технічних прийомів контролю). 
  

11.Загальна побудова аналітичного процесу.

Аналітична  операція — це дія над економічними даними (або економічною інформацією) з метою одержання різних проміжних або кінцевих показників аналітичного характеру, які можуть бути використані для розроблення та прийняття управлінського рішення.

Операції, що використовуються в аналітичному процесі, поділяють  на три типи (категорії): механічні, переробні та творчі.

До операцій першого типу відносять пошук і одержання різних звітних, планових, нормативних та інших таблиць, переміщення їх у просторі (передача), зберігання, запис у аналітичні таблиці.

Операції другого  типу — це виконання різних математичних розрахунків, упорядкування певної сукупності даних тощо.

До операцій третього типу належать складання і формування аналітичних висновків, розроблення рекомендацій, пропозицій тощо.

Організаційно аналітичний  процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: підготовчого, аналітичної обробки та завершального (узагальнення результатів аналізу).

Підготовчий етап аналітичного процесу передбачає комплекс самостійних робіт, під час яких здійснюється підготовка різної інформації до аналітичної обробки. У свою чергу, цей етап поділяють на кілька самостійних робіт.

Другим етапом аналітичного процесу є аналітична обробка даних за допомогою різних методичних і технічних прийомів. На цьому етапі здійснюють комплекс розрахунків (арифметичних, логічних і т. ін.) і процедур, які дають змогу добути підсумкові дані для використання в підготовці управлінських рішень.

Завершальним етапом аналітичного процесу є узагальнення аналітичної інформації. На цьому етапі дають оцінку результату діяльності підприємства, об’єднання або їхніх підрозділів, готують висновки, пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи.

На кожному етапі  об’єктами організації аналітичного процесу є аналітичні номенклатури, носії аналітичних номенклатур, рух носіїв аналітичної номенклатури в процесі обробки та формування показників, забезпечення аналітичного процесу.

12.Організація облікових номенклатур.

Насамперед визначаються господарські факти, які слід відобразити  в системі бухгалтерського обліку та зафіксувати в первинних документах — носіях обліково-економічної інформації. На склад облікових номенклатур впливають система звітності, об’єкти проміжного контролю їх формування. Для того, щоб визначити перелік облікових номенклатур з кожного топологічного підрозділу бухгалтерського обліку (обліку коштів, матеріалів, основних засобів тощо), складають перелік усіх об’єктів, які мають бути зафіксовані в первинних документах.

Після визначення облікової  номенклатури переходять до вибору носіїв облікової інформації.

За своїм змістом облікові номенклатури поточного обліку бувають двох видів: прості (тобто такі, які в майбутньому не будуть деталізовані) і складні (які треба далі деталізувати). Облікова номенклатура поточного обліку є основою майбутнього робочого плану рахунків. Організація підсумкового (узагальнюючого) обліку починається з виявлення складу облікових номенклатур, які мають бути відображені у відповідних підсумкових носіях облікової інформації. Ці номенклатури являють собою систему показників, що характеризують стан та зміну стану господарських фактів — явищ і процесів, — а також активів, пасивів, затрат, доходів і результатів діяльності. Формування показників залежить від багатьох факторів, які впливають на організацію підсумкового обліку. Облікові номенклатури підсумкового обліку як система фінансової звітності регламентовані законодавчими актами та стандартами бухгалтерського обліку. Тому кожну таку номенклатуру вибирають, переглядаючи ці нормативні акти. 

13.Організація аналітичних номенклатур.

В аналітичному процесі використовують різні за характером номенклатури, які мають натуральні та вартісні характеристики. в аналітичному процесі формуються три типи номенклатур: первинні (вхідні), проміжні та підсумкові (кінцеві, результатні).

Ступінь деталізації  аналітичних номенклатур завжди визначається потребами майбутнього управлінського рішення, для якого здійснювався аналіз господарської діяльності.

Вибір аналітичних  номенклатур визначається змістом  цільового завдання. Кожний господарський  факт — явище або процес —  формується під впливом різних факторів. Звідси першим елементом підготовчого етапу робіт є визначення та вибір факторів.

У процесі вибору аналітичних  номенклатур (системи показників) слід ураховувати, що аналітична обробка  дає змогу систематизувати взаємопов’язані узагальнюючі показники, за допомогою яких можна дати найповнішу характеристику роботи господарства, його виробничих та інших підрозділів.

Аналіз діяльності господарств  та їхніх структурних виробничих підрозділів або завдань, які  вони вирішують, має здійснюватися в такій послідовності: спочатку подається попередня характеристика діяльності за системою узагальнюючих показників, далі проводиться глибокий усебічний аналіз факторів, які визначають показники, виявляються причини упущень у роботі, резерви і, нарешті, на основі поглибленого вивчення показників та  
факторів дається загальна оцінка роботи господарства. Тому узагальнююча аналітична номенклатура має характеризувати ефективність діяльності відповідного господарського комплексу, ланки, підрозділу та напрями їхньої роботи.

14.Організація контрольних номенклатур.

Під номенклатурою контролю (контрольною номенклатурою) слід розуміти склад (перелік) даних інформації, яка є в законах, нормативних актах, кошторисах, квотах, планах і фактично зафіксованих характеристиках господарських фактів та процесів, використовуваних у контрольному процесі для підготовки управлінських рішень. У виборі контрольних номенклатур, особливо в умовах застосування ПК, суттєвим є забезпечення економічності, юридичної та технічної вірогідності.

Номенклатури контролю добирають за такими критеріями:

• вірогідністю й об’єктивністю даних та інформації;
• раціональним використанням ресурсів;
• діяльністю і дією кожної особи;
• затратами виробництва;
• фінансовими результатами та їхньою доказовістю;
• майновим і правовим станом.

На формування номенклатури контролю впливає організація внутрішньогосподарських, орендних, кооперативних або акціонерних  відносин.

Контрольні  номенклатури дають змогу обґрунтовано вибирати або проектувати носії, формувати контрольні таблиці, визначати обсяги робіт та інші дані для організації контрольної роботи.

Від вибору контрольних  номенклатур підготовчого етапу  залежить якість майбутньої контрольної  роботи. Тому для їх визначення слід виконувати такі дії:

• обмежувати кількість номенклатури найнеобхіднішими даними;
• використовувати дані багаторазово;
• максимально спрощувати технічні процедури, особливо якщо вони здійснюються вручну. 
  

15.Організація носіїв облікового процесу.

Організація носіїв облікової  інформації потребує додержання трьох особливостей бухгалтерського обліку як процесу формування доказів.

Перша особливість полягає в тому, що кожний господарський факт — має бути насамперед зафіксований на носії як доказ, тобто як документ, що його закріплено в спеціальному законодавчому акті — Положенні про документи та документообіг у бухгалтерському обліку. Основою для записів у бухгалтерські облікові реєстри можуть бути лише оформлені згідно з цим Положенням документи.

Друга особливість — усі господарські факти —з первинних документів, тобто доказів про їхню реальність, підлягають обов’язковому запису (реєстрації) і нагромадженню в облікових реєстрах. Це означає, що останні після того, як у них буде зроблено записи про відповідні господарські факти та виконано потрібні математичні процедури (додавання, віднімання та визначення нового стану об’єкта обліку), стають автоматично носіями облікової інформації.

Третя особливість бухгалтерського обліку полягає в тому, що облік як процес не закінчується визначенням нового стану об’єкта в облікових реєстрах. Підсумкові дані мають бути перенесені з облікових реєстрів у звітні форми, які після заповнення їх, автоматично стають носіями облікової (підсумкової, звітної) інформації та, відповідно, доказами.

Отже, характерні особливості  бухгалтерського обліку як технологічного процесу визначають три види способів формування облікової інформації: документи (докази), облікові реєстри, звітні форми.

16.Організація носіїв контрольного процесу.

розрізняють зовнішню і внутрішню контрольну інформацію та її матеріальні носії.

Зовнішні носії контрольної  інформації, які формуються за межами контрольного процесу, практично готові для здійснення контролю (норми, нормативи, законодавчі акти, кошториси, плани, прогнози, первинні документи, облікові реєстри, звітні форми). Основними носіями контрольної інформації на другому етапі контрольного процесу є різного роду та виду таблиці (на паперових або технічних носіях), у яких, з одного боку, систематизують матеріали результатів перевірки, а з іншого — виявляють ступінь порушення. Контрольні (перевірні) таблиці мають бути побудовані так, щоб можна було визначити абсолютні і відносні значення порушень, які характеризують відхилення від законів, норм, квот, кошторису тощо.