Шпаргалка по "Організации обліку"

39. Розробка  організаційних регламентів.

Організаційні регламенти — це нормативні документи, що регламентують функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ тощо), управління (бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня.

Специфіка облікового, контрольного й аналітичного процесів, особливо в умовах застосування ПК, потребує жорсткої їх регламентації, що має бути відображено в регламентаційних документах. Організаційні регламенти з обліку, контролю та аналізу з позиції їх розроблення і застосування класифікують за такими ознаками: обов’язковістю застосування, конкретизацією, сферою застосування, поширенням на елементи організаційної структури.

За ознакою обов’язковості застосування організаційні документи розподіляють на обов’язкові (Положення про бухгалтерський облік та звітність в Україні), основні, покладені в основу організації тих або інших робіт, процесів, і рекомендаційного характеру (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу за умов автоматизованого бухгалтерського обліку).

За ознакою конкретизації розрізняють типові й індивідуальні організаційні документи. За сферою застосування організаційні документи залежно від поширення їх на об’єкти організації обліку, контролю та аналізу поділяють на види робіт, що регламентують:

· обліковий процес (графіки, стандарти і т. ін.);

· контрольний та аналітичний процеси (графіки, схеми);

· обліковий і аналітичний процеси (положення про нормативний облік, стандарти);

· роботу апарату управління (положення про відділи, посадові інструкції);

· обліковий і аналітичний процеси та роботу апарату управління (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу в умовах автоматизованого обліку).

З позиції поширення на елементи організаційної структури документи  поділяють на загальнооб’єктні, що охоплюють усі елементи керованого об’єкта (загальнозаводські, загальнорадгоспні), внутрішньооб’єктні, посадові, які поширюються на окремі елементи

 

 

 

 

40. Організація  проектування

Мета проектування — забезпечити  ефективне функціонування інформаційної  системи обліку, а також взаємодію автоматизованої інформаційної технології з фахівцями, які використовують у сфері обліку, контролю та аналізу сучасну комп’ютерну техніку.

Основними принципами утворення автоматизованих  інформаційних систем є системність, стандартизація та уніфікація, сумісність, розвиток, ефективність.

Принцип системності дає змогу виявити на основі цілісності взаємозв’язки між структурними елементами.

Принцип стандартизації та уніфікації дозволяє скоротити термін упровадження автоматизованої інформаційної системи обліку, а також трудові та вартісні витрати на створення цієї системи.

Принцип сумісності дозволяє забезпечити нормальне функціонування економічних об’єктів, підвищувати ефективність управління підприємством.

Принцип розвитку сприяє постійному поповненню й оновленню функцій системи та видів її забезпечення. Передбачає, що інформаційна система обліку має постійно нарощувати свої потужності новими технічними та програмними засобами,

Принцип ефективності полягає в раціональному співвідношенні між витратами на створення автоматизованої інформаційної системи обліку та ефектом, отриманим завдяки її функціонуванню.

Життєвий цикл автоматизованої  інформаційної системи обліку поділяють  на такі стадії:

Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку; Технічне завдання;  Ескізний проект; Технічний проект;  Робоча документація; Упровадження в дію;  Промислова експлуатація.

41. Організація інформаційного  
забезпечення обліку, контролю та аналізу

Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників  облікового процесу про стан об’єктів обліку, їх функціонування відповідно до нормативно-правових актів та законодавства  у господарському механізмі підприємства. Крім того, інформаційне забезпечення є засобом комунікації бухгалтерів з питань, що стосуються їх професійної діяльності.

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена,  на працівників бухгалтерії, а також  підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

До компонентів  інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення  завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему  уніфікованих документів, систему та методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку.

Важливим елементом  організації інформаційного забезпечення є розроблення форм видання вихідної інформації (машинограм, відеограм).

Важливим питанням інформаційного забезпечення аналізу  є організація узгодження вхідної інформації в часі і просторі. Вхідна інформація для розв’язання аналітичних завдань контролю має бути максимально аналітичною. Для кожного завдання слід установити рівень аналітичності вхідної інформації.

42. Організація технічного забезпечення  обліку, контролю, аналізу.

Технічне  забезпечення — це комплекс технічних засобів і методів, які становлять відповідну основу функціонування бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Елементами технічного забезпечення обліку є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документація, персонал.

Організація технічного забезпечення здійснюється на основі застосування методичних і керівних матеріалів, а також технічної документації.

Методичні й  керівні матеріали поділяють на загальносистемні - (державні і галузеві стандарти), спеціалізовані - (методики вибору комплексу технічних засобів в цілому і окремих його складових частин, побудови технологічного процесу, перетворення інформації)і нормативно-довідкові документи – (належать номенклатура технічних засобів, що застосовується в АСУ, альбом структурних схем АСУ, методика розрахунку площ для розміщення КТЗ і т. д.)

У документації з технічного забезпечення вказують склад технічних засобів, технологічний процес обробки даних.

До персоналу з технічного забезпечення відносять розробників обчислювального центру, периферійної техніки, монтажно-налагоджувальний, експлуатаційний і обслуговуючий персонал. 

43. Особливості організаційної побудови Плану рахунків (1 варіант)

Сукупність бух рахунків визначає структуру облікової інформації. Зв’язки між рахунками, які утворюються за допомогою подвійного запису визначають їх кореспонденцію.

На розробку впливають  специфіка галузі, вид діяльності. План рахунків визначає зміст аналітичного обліку та впливає на форму ведення  бух.обліку, яка застосовується на певному  підприємстві. Аналітичні рахунки розробляються  підприємством з урахуванням вимог законодавства та управлінських потреб.

 Суб’єкти господарювання  повинні використовувати типовий  План рахунків в якому передбачено  90 синтетичних рахунків (рахунків  першого порядку), тоді як субрахунки (рахунки другого порядку) застосовуються підприємствами залежно від потреб – для аналізу, контролю і складання звітності.

Розробка Плану рахунків повинна забезпечувати таку організацію  бух. обліку, щоб облікові регістри велися систематизованим способом і  забезпечувалося складання звітності. План рахунків затверджується керівником підприємства і є додатком до положення про облікову політику підприємства.

 Система рахунків  другого порядку плану рахунків  побудована у двох напрямках:

 Застосування субрахунків,які  мають конкретні номери та призначення згідно з планом рахунків.

Застосування субрахунків, які не мають встановлених номерів, номери яких і конкретні призначення  встановлюються підприємством.

Комп’ютерні програми  розширюють можливість вкладання бухгалтером  плану рахунків. План рахунків повинен бути гнучким і зручним у користуванні.

44. Нормативно-правове забезпечення  обліку контролю аналізу.

До основних видів  нормативно-правового забезпечення обліку і контролю відносять: Закони України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про державну контрольно-ревізійну службу”, “Про аудиторську діяльність”, “Про державну податкову службу України”; Укази Президента України; постанови і рішення Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, листи, роз’яснення міністерств та відомств; Кодекси України (Податковий, Бюджетний, Господарський, Цивільний, про адміністративні правопорушення, законів про працю тощо); вказівки, інструкції, положення; плани рахунків бухгалтерського обліку (національний, галузеві, спрощений, робочі); наказ про облікову політику підприємства; графіки документообігу, графіки виконання обліково-звітних та контрольно-ревізійних робіт і т.д.

відповідно  до закону на стадії організації бухгалтерського обліку підприємство самостійно визначає облікову політику. Крім того, воно самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як визначену систему реєстрів обліку, порядок та спосіб реєстрації й узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом про бухоблік, з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки даних; затверджує правила документообігу й технології обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку й інші визначені законом правила.

Головний бухгалтер: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку.

45. Організація планування розвитку  обліку, контролю та аналізу

Бухгалтерський облік, економічний контроль та аналіз потрібно, подібно до всієї системи управління, удосконалювати. Це можливо здійснювати тільки на планових засадах.

Загальні засади такого планування закладені в державній  організації бухгалтерського обліку. Організаційне керівництво обліком  в Україні покладено на два відомства — Державний комітет статистики та Міністерство фінансів.

Розробляючи систему  національних рахунків, Комітет статистики закладає основи майбутнього плану  рахунків бухгалтерського обліку.

Поряд із цим Державний  комітет статистики України вирішує (часто разом з Міністерством фінансів України) і методологічні питання обліку — розробляє єдину методологію обліку, визначає загальний мінімум показників звітності, здійснює загальне керівництво організацією первинного обліку, перевіряє стан обліку і звітності тощо.

Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерського обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти і т. ін.

 

 

46. Ефективність  заходів щодо розвитку  
бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Ефективність заходів  щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні  трудових, матеріальних і грошових витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.

Якісні показники відображують ступінь поліпшення методології, організації, техніки обліку й економічного аналізу, економічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших заходів. Під час оцінки проведення певного заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

зменшення трудомісткості роботи (у зв’язку з упровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);

зменшення затрат на ведення  обліку та аналізу;

середньорічний контингент, що навчається;

питома вага працівників механізованої праці в апараті;

частка механізованої  праці в загальних трудових затратах.

Питому вагу працівників  автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників  автоматизованої праці до загальної  кількості облікових працівників. Частку автоматизованої праці в загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості працівників, зайнятих автоматизованою працею, 
і коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт.