Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 16:35, шпаргалка
Управління являє собою цілеспрямований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування.
Механізм системи характеризується її теорією (визначення мети, предмета та методу) і практикою, система у статиці — її структурою, складовими елементами й співвідношеннями між ними, а також техніка, система в динаміці—технологічними процесами, які в ній відбуваються.
65. Скласти графік річної
ГРАФІК проведення інвентаризації в Міністерстві економіки України станом на 01.11.2006
N |Прізвище, ініціали | Період проведення || з/п | | інвентаризації |
| 10 |Лесик Л. А. | 02.11-02.11 |
| 11 |Поліщук В.І. | 14.11-21.11
| 12 |Слободченко М. І. | 07.11-09.11
| 13 |Ткаченко О. Г. | 03.11-03.11
| 14 |Трет'як О. П. | 14.11-16.11 |
| 15 |Лівінська І. Ю. | 01.11-01.11
Заступник директора фінансово-
господарського департаменту -
начальник відділу господарських розрахунків,
бухгалтерського обліку та зведеної звітності,
головний бухгалтер
66. Бухгалтерський
облік, контроль
та аналіз у системі управління підприємством
Бухгалтерський облік, контроль і аналіз — специфічні види управлінської роботи — як функції управління є складниками загальної трудової діяльності людей у сфері керування. Водночас бухгалтерський облік, контроль і аналіз являють собою напрями управління як інформаційного процесу та окремі підсистеми економічної інформації. У єдності двох аспектів — роду (виду) діяльності й виду інформації — облік, контроль і аналіз утворюють підсистеми управління.
Користувачів бухгалтерської інформації можна поділити на три такі основні категорії:
Адміністрація — група працівників, котрі несуть повну відповідальність за управлінську діяльність підприємства (індивідуальні власники, співвласники, рада директорів, управлінський апарат підприємства, менеджери, керівники підрозділів, майстри);
Користувачі з прямим фінансовим інтересом — нинішні та потенційні інвестори, які аналізують звітність, аби визначити фінансову перспективу підприємства, і нинішні та потенційні кредитори, котрі визначають фінансовий стан підприємства з метою своєчасного погашення заборгованості;
Користувачі з непрямим фінансовим інтересом — державні податкові адміністрації, установи банку, органи статистики та інші органи, що контролюють або вивчають фінансову звітність підприємств.
Облік господарської діяльності виник як функція реєстрації фактів господарського життя
обліку — поділ на види, а саме: оперативний, статистичний і бухгалтерський.
Контроль і аналіз господарської діяльності як прийоми її перевірки й оцінки застосовуються як система спеціальних знань, пов’язаних з вивченням і дослідженням економічних процесів у їхньому взаємозв’язку, науковим обґрунтуванням прогнозів та планів, виявленням позитивних і негативних чинників, розкриттям тенденцій розвитку господарства та узагальненням досвіду, вони почали формуватися порівняно недавно.
Тепер у системі управління бухгалтерський облік, контроль та аналіз характеризуються, з одного боку, як види діяльності, а з іншого — як види інформації, що мають окремі різновиди
67. Характеристика математичного, правового, лінгвістичного та ергономічного забезпечення
Математичне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку являє собою сукупність засобів та методів, які дозволяють будувати економіко-математичні моделі і алгоритми задач обліку, контролю, аналізу та аудиту.
Побудова математичних моделей проходить такі етапи:
-побудова економіко-математичних моделей;
-визначення оптимального рішення за допомогою математичних методів;
-аналіз оптимального результату.
У процесі побудови економіко-математичних моделей, виділяють критерії оптимальності. Визначаються найбільш лімітовані для модельованого процесу види ресурсів, а також норми витрат кожного виду ресурсів на одиницю продукції, і складаються формальні математичні співвідношення, які відображають модельований обліковий процес.
На етапі визначення оптимального рішення установлюється, до якого типу завдань обліку, контролю, аналізу, аудиту належить побудована модель, вибирають обчислювальний метод (алгоритм) отримання оптимального рішення. Критеріями вибору методу можуть бути:
-обчислювальна складність алгоритму;
-необхідність точного обчислювання;
-наявність спеціального програмного забезпечення.
Перевірка та аналіз отриманих рішень проводиться з метою виявлення помилок в алгоритмах розв’язання задач обліку, контролю, аналізу та аудиту. На цьому етапі також визначається відповідність побудованої економіко-математичної моделі реальним умовам функціонування обліку, контролю, аналізу й аудиту.
Правове забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють та закріплюють організацію цієї системи, її цілі, завдання, структуру і функції, правовий статус системи та усіх її ланок і регламентуючий порядок створення та функціонування АІСО.
Правове забезпечення АІСО складається з нормативних актів, які регулюють питання організації та функціонування АІСО, і актів спеціального призначення, що регулюють юридичну підтримку прийняття рішень.
Лінгвістичне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку — це сукупність термінів, мовних засобів, а також правил формування облікових даних із ціллю ефективної роботи та спілкування з ПЕВМ.
До складу лінгвістичного забезпечення АІСО входять:
інформаційна мова показників обліку, призначена для опису реквізитів, показників, документів і інших структурних одиниць інформаційної бази АІСО;
діалогові мови спеціального призначення;
мовні управління обліковими даними;
мовні засоби інформаційно-пошукових систем;
мовні засоби систем автоматизованого проектування АІСО;
мова запитань.
Ергономічне
забезпечення — це сукупність методів та
засобів, які призначені для вибору оптимальних
умов для роботи облікового працівника,
швидшого засвоєння АІСО з урахуванням
вимог високоефективної, якісної, безпечної
та безпомилкової
діяльності працівника в цієї системи.
До складу ергономічного забезпечення АІСО входять:
комплекс методів, методик, нормативних та довідкових документів, що забезпечують вимоги облікового персоналу, найбільш доцільні способи реалізації ергономічних вимог;
комплекс методів,
навчально-методичного
комплекс методів та методик, які забезпечують високу ефективність діяльності облікового працівника.
Для кожної категорії
АРМБ існують свої ергономічні вимоги.
Визначення чисельності персоналу
На підставі даних
про обсяги робіт у нормах часу
на один документ визначають загальну
кількість облікових
де х — середньомісячна кількість первинних документів; Нч — норма часу на один первинний документ; 9360 — місячний фонд робочого часу одного бухгалтера, хв.
Приклад 1. У бухгалтерії господарства в середньому за місяць обробляють 2200 первинних документів з обліку матеріалів. З них: з кількістю рядків від 1—5 та колонок 4—6 —1800, з кількістю рядків від 6 до 10 та колонок від 1 до 3 — 400. У першому випадку процент робіт, що здійснює ПК — 0 %, у другому — 4 %. Для розрахунку скористаємося даними табл. 12.1.
Обсяг робіт з обліку матеріалів, який буде передано на машинну обробку, становить 4 %. У цьому разі кількість працівників, необхідних для виконання робіт, становить:
(осіб);
у тому числі рахівників .
Розглянемо методику розрахунку чисельності облікових працівників на підставі норм обслуговування на прикладі чисельності бухгалтерів, зайнятих на роботах з оплати праці і робочого часу.
На підставі даних про чисельність працюючих за відрядною і погодинною системами оплати праці та норм обслуговування чисельність бухгалтерів для виконання робіт з оплати праці визначають за формулою
,
де Чв, Чп — чисельність працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці;
— норма обслуговування працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці.
Приклад 2. На підприємстві працює 4600 осіб, з яких 1240 — з відрядною і 1990 — з погодинною системами оплати праці. Характер виробництва — масово-потоковий. Обсяг робіт, які буде передано в обчислювальний центр, — 25 %. За даними табл. 12.2 маємо:
осіб; осіб;
осіб.
Чисельність працівників, потрібних для виконання табельного обліку, визначають за такою формулою:
,
де Чт — чисельність працюючих, охоплених табельним обліком, осіб;
— норма обслуговування працюючих одним табельником, осіб.
Приклад 3. На підприємстві працює 4071 особа. Система табельного обліку — пропускна, форма організації табельного обліку — децентралізована. Норма обслуговування табельників згідно з табл. 12.3 становить 400 осіб. Отже,
осіб.
1. Передумови та сутність організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
2. Принципи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
3. Стандартизація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
4. Предмет організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
5. Методи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.
6. Об’єкти організації аналітичного процессу.
7. Системний підхід до організації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу.
8. Сутність організації номенклатур.
9. Загальна побудова облікового процесу.
10. Загальна побудова контрольного процесу.
11. Загальна побудова аналітичного процесу.
12. Організація облікових номенклатур.
13. Організація аналітичних номенклатур.
14. Організація контрольних номенклатур.
15. Організація носіїв облікового процесу.
16. Організація носіїв контрольного процесу.
17. Організація носіїв аналітичного процесу.
18. Організація технології облікового процесу.
19. Організація технології контрольного процесу.
20. Організація технології аналітичного процесу.
21. Форми організації облікового процесу.
22. Особливості організації обліку (контролю, аналізу) в умовах автоматизованої обробки інформації.
23. Організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу на початковому етапі.
24. Організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу на другому етапі.
25. Організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу на підсумковому етапі.
26. Загальна організація організація облікового (контрольного, аналітичного) процесу за кожною ділянкою обліку.
27. Скласти графік документообороту з обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на початковому етапі.
28. Скласти графік документообороту з обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на другому етапі.
29. Скласти графік документообороту з обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на підсумковому етапі.
30. Сутність документопотоку.
31. Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на початковому етапі.
32. Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на другому етапі.
33. Визначити облікові номенклатури обліку (контролю, аналізу) вказаної ділянки на підсумковому етапі.