Зміст

Вступ 3

I. Характеристика розділів МСА 600 4

II. Послідовність діяльності аудиторів з використання інформації інших аудиторів 7

III. Оцінка і тестування роботи внутрішнього аудитора 13

Висновки 14

Список  використаної літератури: 15 

Вступ

     Аудиторська діяльність в Україні регулюється  спеціальним законодавством та нормативно-правовими  актами з аудиту. Зокрема, це Закон України «Про аудиторську діяльність», Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Національні норми аудиту (ННА), Кодекс етики професійних бухгалтерів, Господарський кодекс тощо.

     Під час проведення аудиту підприємств, враховуючи обсяг перевірки, термін, основні завдання та специфіку перевірки  існують випадки, коли основний аудитор  використовує результати роботи іншого аудитора, внутрішнього аудитора та експертів.

     Саме  у Міжнародному стандарті аудиту 600 «Використання роботи іншого аудитора» вказується, що при плануванні використання роботи іншого аудитора головний аудитор повинен проаналізувати професійну компетентність іншого аудитора в контексті конкретного завдання.

     Метою Національного нормативу аудиту № 23 «Використання результатів роботи іншого аудитора» є встановлення правил роботи аудитора в тих ситуаціях, коли він дає висновок про фінансову звітність підприємства, використовуючи результати роботи іншого аудитора, який перевіряв фінансову інформацію одного або декількох підрозділів підприємства, показники діяльності котрих є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

1. Характеристика  розділів МСА 600

     У контексті МСА 600 головний аудитор - це аудитор, що відповідає за підготовку звіту (висновку) фінансової звітності  суб'єкта у випадку, коли така звітність  містить фінансову інформацію по одному або декільком компонентам, які перевіряє інший аудитор. Інший аудитор - це аудитор, який не є головним і несе відповідальність за підготовку висновку ПО фінансової інформації компонента, включеної у  фінансову звітність, що перевіряється  головним аудитором. Поняттям «інший аудитор" позначають афілійовані фірми під  тим же або під іншою назвою; фірми-кореспонденти, а також аудиторів, не пов'язаних з даним суб'єктом. Згідно з розділом «Прийняття призначення  в якості головного аудитора»  аудитор повинен визначити, чи є  його власна участь в аудиторській перевірці достатнім для того, щоб дозволити йому діяти в  якості головного аудитора.

     У розділі «Процедури, що виконуються  головним аудитором» говориться, що, плануючи використання роботи іншого аудитора, головний аудитор повинен проаналізувати професійну компетентність іншого аудитора, а також виконати процедури для  отримання достатніх і доречних аудиторських доказів того, що робота іншого аудитора відповідає цілям головного  аудитора в контексті конкретного  завдання.

     Головний  аудитор повинен поставити іншого аудитора до відома про вимоги незалежності як стосовно суб'єкта, так і щодо компонента і отримати письмову заяву, що підтверджує дотримання цих вимог.

     Стандартом  передбачено право головного  аудитора обходитися без додаткових процедур контролю робочої документації іншого аудитора, якщо головний аудитор  отримав достатні відповідні аудиторські  докази того, що інший аудитор у  своїй роботі дотримується прийнятною політики та процедур контролю якості роботи.

     Від головного аудитора потрібно, щоб  він брав до уваги значущі результати, отримані іншим аудитором. Головний аудитор може також прийняти рішення  про необхідність додаткової перевірки  облікових документів або фінансової інформації компонента. Подібну перевірку може виконувати головний або інший аудитор в залежності від обставин.

     До  обов'язків головного аудитора також  входить оформлення виконаних процедур і отриманих висновків (наприклад, йому слід вказати перевірені їм робочі документи іншого аудитора і результати проведених з іншим аудитором  обговорень).

     У розділі «Співробітництво між аудиторами»  сказано, що інший аудитор, знаючи, в  якому контексті головний аудитор  буде використовувати його роботи, повинен співпрацювати з ним (наприклад, інший аудитор повідомляє головному  аудитору про будь-яких аспектах своєї  роботи, які не можуть бути виконані у відповідності до вимог). Аналогічним  чином інший аудитор повинен  бути проінформований про будь-яких аспектах, про які стало відомо головному аудитору і які можуть серйозно вплинути на роботу іншого аудитора.

     Згідно  з розділом «Питання, які потребують розгляду при складанні звіту (висновку)", якщо головний аудитор приходить  до висновку, що роботу іншого аудитора не можна використовувати, а сам  головний аудитор не може виконати достатні додаткові процедури щодо фінансової інформації компонентів, перевірених  іншим аудитором, головний аудитор  повинен висловити думку з  застереженням або відмовитися  від висловлення думки, оскільки існує обмеження обсягу аудиторської перевірки. Якщо аудитор має намір  видати модифіковане аудиторський висновок, головний аудитор повинен проаналізувати, чи мають застереження такий характер і чи настільки вони значущі для  звітності економічного суб'єкта, що необхідно модифікувати висновок головного  аудитора.

     У розділі «Розподіл відповідальності»  зазначено, що національні правила  деяких країн дозволяють головному  аудитору формувати аудиторський думку  про фінансову звітність суб'єкта в цілому винятково на основі звітів іншого аудитора по одному або декільком  компонентам. Якщо головний аудитор  діє таким чином, в його висновку повинні бути чітко вказані цей факт і значимість тієї частини фінансової звітності, яка була перевірена іншим аудитором.

     У розділі «Перспективи державного сектора» міститься інформація про те, що основні принципи даного стандарту  застосовуються при аудиторській перевірці  фінансової звітності у державному секторі, однак необхідні додаткові  рекомендації щодо деяких інших питань, що виникають при використанні роботи іншого аудитора в державному секторі (наприклад, якщо законодавством пропонується дотримання конкретних аудиторських стандартів, головний аудитор суб'єкта державного сектору повинен забезпечити  їх дотримання іншим аудитором).

2. Послідовність діяльності аудиторів  з використання інформації 
   інших аудиторів

     На  основі МСА 600 розроблено ПСАД «Використання  роботи іншого аудиторської організацій», яким встановлені вимоги до дій аудиторської організації або аудитора, який працює самостійно як індивідуального підприємця, у випадках, коли аудиторська організація  проводить аудит бухгалтерської звітності, яка включає в себе показники одного або декількох  підрозділів, що аудіюються іншою аудиторською організацією. У цьому стандарті  визначено правила взаємодії  основної та іншої аудиторських організацій  під час проведення відповідного аудиту.

     У зазначеній ситуації основна аудиторська  організація повинна оцінити  вплив роботи іншої аудиторської організації на аудит бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

     Для цілей даного стандарту:

1. основною аудиторською організацією визнається аудиторська організація, яка відповідає за підготовку аудиторського висновку про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта, що включає в себе показники одного або декількох підрозділів цього суб'єкта, аудит яких проводить інша аудиторська організація (дане визначення відповідає визначенню терміну «головний аудитор", поданому в МСА 600 );
2. іншою аудиторською організацією вважається будь-яка відмінна від основної аудиторська організація (незалежно від її відносин з основною аудиторською організацією), яка відповідає за підготовку аудиторського висновку про показники підрозділи, які включаються в бухгалтерську звітність, аудит якої проводить основна аудиторська організація (дане визначення відповідає визначенню терміну «інший аудитор», поданому в МСА 600);
3. під підрозділом розуміється частина економічного суб'єкта, показники якої включаються в бухгалтерську звітність цього суб'єкта, а щодо самої бухгалтерської звітності суб'єкта основна аудиторська організація проводить аудит. Підрозділом можуть бути філія, представництво, інший підрозділ юридичної особи, дочірнє і залежне суспільство (товариство) і т.д. (Дане визначення відповідає визначенню терміну «компонент», наведеному в МСА 600).

     При проведенні аудиту основна аудиторська  організація повинна визначити, чи достатня виконувана нею робота для підготовки аудиторського висновку про бухгалтерську звітність  економічного суб'єкта, до складу якого  входять підрозділи.

     Для цього необхідно оцінити:

1. суттєвість тій частині показників підрозділів, аудит яких проводить сама основна аудиторська організація, і відповідно тієї частини показників підрозділів, аудит яких вона не проводить;
2. рівень власних знань діяльності підрозділів, аудит показників яких проводить інша аудиторська організація;
3. ризик істотних спотворень показників підрозділів, аудит яких проводить інша аудиторська організація;
4. можливість при необхідності виконати додаткові процедури щодо показників підрозділів, аудит яких проводить інша аудиторська організація, що повинно забезпечити істотне участь основний аудиторської організації в аудиті бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

     Основна аудиторська організація безпосередньо  повідомляє другу аудиторську організацію  про свій намір використовувати  результати роботи останньої при  проведенні аудиту бухгалтерської звітності  економічного суб'єкта. Отримавши повідомлення основний аудиторської організації, інша аудиторська організація повинна  співпрацювати з першою: вона повинна  спланувати і виконати свою роботу з урахуванням того, що показники  підрозділу, аудит яких вона проводить, входять в бухгалтерську звітність  економічного суб'єкта, аудит якої проводить  основна аудиторська організація.

     При необхідності основна аудиторська  організація має право знайомитися  з роботою іншої аудиторської організації з аудиту показників підрозділу. Ознайомлення з роботою  іншої аудиторської організації  може здійснюватися в таких формах (у тому числі при відвідуванні іншої аудиторської організації):

1. обговорення з іншою аудиторською організацією аудиторських процедур, застосовних при аудиті показників підрозділу;
2. вивчення процедур, здійснених іншою аудиторською організацією під час аудиту показників підрозділу (описи, запитальники і т.п.);
3. вивчення пов'язаної з аудитом показників підрозділи робочої документації іншої аудиторської організації і т.п.

     Вибір форми, обсягу і часу ознайомлення з  роботою іншої аудиторської організації  залежить від характеру і обсягу проведеного аудиту, оцінки професійної  компетентності іншою аудиторською організації, а також попереднього досвіду співпраці з нею.

     Інша  аудиторська організація зобов'язана  забезпечити можливість та умови  для ознайомлення основний аудиторської організації зі своєю роботою  з аудиту показників підрозділу.

     Якщо  при проведенні аудиту інша аудиторська  організація виявила факти, які, на її думку, могли б мати значення для роботи основної аудиторської організації, то перша повинна повідомити про  це основну аудиторську організацію. Це може бути зроблено, зокрема, шляхом безпосередньої передачі основної аудиторської організації відповідної інформації або розкриття відповідних обставин в аудиторському висновку. Передача іншою аудиторською організацією основний аудиторської організації інформації про підрозділ повинна бути узгоджена  з керівництвом цього підрозділу.