Комплекс машин та обладнання для механізації виробничих процесів на молочно-товарній фермі з розробкою лінії водопостачання

 

Перед початком роботи оператори, майстри машинного доїння, скотарі, фуражири повинні оглянути приміщення, в яких утримують тварин, ознайомитися із засобами доставки кормів, видалення  гною, доїння корів, організацією прогулянки тварин, з правилами внутрішнього розпорядку та ін.

Заступаючи на чергування, змінні оператори і скотарі перевіряють  стан тварин, наявність запасного (аварійного) освітлення, справність прив’язі, автонапувалок, систем вентиляції і розписуються в контрольному журналі, що чергування прийнято.

Стороннім особам заборонено входити в телятники, родильні відділення, приміщення для відгодівлі тварин, корівники та інші виробничі приміщення тваринницьких ферм і комплексів.

Поблизу від тварин необхідно бути особливо обережним. Не дозволяється входити в станки, де знаходяться бички, стояти в проходах і воротах пвд час прогону худоби, впускати і випускати тварин під час роботи гноєзбирального транспортера або роботи інших механізмів.

Поводитись з тваринами  необхідно упевнено, спокійно і ласкаво, особливо під час доїння і роздавання кормів. Кожний раз при наближенні необхідно озватися до тварин рівним, владним тоном. Дражнити і знущатися  над тваринами забороняється.

Щоб запобігти захворюванню необхідно утримувати в чистоті своє робоче місце, тваринницькі приміщення, інвентар, тварин. Регулярно прати і дезінфікувати спецодяг; перед їдою і після закінчення роботи очищений спецодяг вішати на спеціально відведеному місці;  старанно мити руки теплою водою з милом, мийними засобами і витирати чистим рушником.

Оператори машинного  доїння повинні старанно мити руки перед доїнням теплою водою з  милом. Під час доїння не дозволяється торкатись руками тіла корів і  свого обличчя.

Адміністрація тваринницьких ферм і комплексів повинна забезпечити тваринників рушниками, милом, посудом, спецодягом, спецвзуттям та іншими захисними засобами відповідно до діючих норм, організувати зберігання, ремонт, прання і дезінфекцію спецодягу. В кожному приміщенні повинна бути аптечка.

За охорону праці  в цілому по галузі тваринництва відповідають головний зоотехнік і ветлікар.

У відділеннях і на фермах практичну роботу з охорони  праці виконують керівники відділень, завідуючі фермами, зоотехніки і ветлікарі, а на виробничих дільницях, у бригадах – керівники дільниць, бригадири.

За справність машин, механізмів і обладнання ферм відповідає інженер з механізації виробничих процесів у тваринництві, за правильну  експлуатацію машин, механізмів і обладнання у відділеннях, бригадах, на фермах – керівники цих підрозділів.

Особи, відповідальні  за охорону праці в тваринництві, зобов’язані:

добиватись всебічного оздоровлення і поліпшення умов праці;

впроваджувати комплексну механізацію та дійові засоби техніки  безпеки, створювати санітарно-гігієнічні умови праці і добиватись нормального функціонування санітарно-побутових приміщень (душових, умивальників, гардеробів, кімнат відпочинку тощо), забезпечувати працівників тваринництва аптечками, милом, рушниками та іншими речами особистої гігієни;

своєчасно постачати  спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального  захисту відповідно до існуючих норм, а також організовувати їх зберігання, прання і ремонт;

організовувати періодичні методичні перевірки стану здоров’я працівників ферм;

проводити інструктажі  працівників ферм з техніки безпеки;

постійно контролювати дотримання правил і норм техніки  безпеки і виробничої санітарії, правил внутрішнього розпорядку;

організовувати регулярне  проведення оперативного контролю за станом охорони праці і техніки безпеки в тваринництві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

1. Аналізуючи господарську  діяльність даного господарства,ми дійшли висновку, що для зменшення собівартості молока необхідно механізувати всі процеси.

2. Розглядаючи різні  конструкції сучасних кормороздавачів, ми переконалися, що при доїнні корів при прив’язному способі утримання найдоцільніше застосувати кормороздавач КТУ-10.

2. Розглядаючи різні  конструкції сучасних напувалок, ми переконалися, що при при прив’язному способі утримання корів найдоцільніше застосувати напувалку АП-1А.

3. Проведені розрахунки по обґрунтуванню технологічних параметрів і режимів роботи удосконаленої лінії водопостачання свідчать про доцільність застосування удосконалених сучасних машин і обладнання.

Запропоновані фактори  по поліпшенню охорони праці на фермі  дозволить добитися зниження кількості  травматизмів і нещасних випадків, а заходи по покращенню екологічного стану – зберегти довкілля.

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Погорілий А., Ясенецький В. Шляхи зниження енергозатрат у тваринництві. /Техніка АПК. – 1997. – № 4 – с. 4.
2. Семенко А. Доїльна техніка, перспективи і розробки серійного виробництва. /Техніка АПК. – 1996. – № 1 – с. 6.
3. Луценко М., Смоляр В. Підвищення ефективності виробництва молока // Механізація тваринництва і кормовиробництва. – 1998. – № 4 – с. 26.
4. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование  по механизации животноводства 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Колос, 1991-191с.
5. Колесник А.А.,  Шаманский В.Г. Курсовое и дипломное проектирование 3-е изд., перер. и доп. – М.: Колос, 1991. – 320 с.
6. Механізація виробництва продукції тваринництва /І.І.Ревенко, Г.М.Кукта, В.М.Манько та ін.; За ред. І.І.Ревенка. – К.: Урожай, 1994 – 264 с.
7. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва / І.І.Ревенко, В.М.Манько, С.С.Зарайська та ін..; За редакцією І.І.Ревенка. – К.: Урожай, 1994. – 288 с.
8. Могильний О.П. Доїльні зали майбутнього //Техніка АПК. – 1999. – №3 – с. 23.
9. Луценко М.М. Порівняння сучасних доїльних апаратів //Вісник аграрної науки. – 1996. – № 9 – с. 83.
10. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств: Навчальний посібник /І.І.Ревенко. – К.: Урожай, 1999. – 192с.
11. Довгий А., Курочкін А. Удосконалювати технологію машинного доїння //Тваринництво України. – 1992. – № 7 – 10 с.
12. Церков О. Новий пристрій для доїння //АПК: наука, техніка, практика. 1990. – № 9 – с. 34.
13. Общетехнический справочник /Под ред Е.А.Скороходова. – М.: Машиностроение, 1982. – 415 с.
14. Короченко А.Б., Барт Ю.А. Основы сопротивления материалов. – М.: Машиностроение, 1984 – 224 с.
15. Березовский Ю.М., Чертиновский Д.В., Петров М.С. Детали машин. – М.: Машиностроение, 1983. – 384 с.
16. Методичні вказівки по виконанню курсових робіт з гідроприводу. – Кіровоград, КПІСГМ, 1985. – 25 с.
17. Левятов Д.С. Расчеты и конструирование деталей машин. – М.: Высшая школа, 1985. – 280 с.
18. Писаренко Г.С. Справочник по сопротивлению материалов. – К.: Наукова думка, 1988. – 736 с.
19. Флексер Я.М. Практикум по гидравлике и сельськохозяйственому водосна бжению. – М.: Колос, 1969. – 256 с.

20.Цыбин Л.А. Гидравлика и насосы. – М.: Высшая школа, 1976. – 256 с.                                                          21. Ясенецкий В. А., Гончаренко П. В. Машины для измельчения кормов.-К.: Техника, 1990.- 166 с.

22. Ревенко И. И., Ясенецкий В.  А. Общая оценка качества работы  машин для измельчения кормов ¤¤ Сб. науч. тр. ВНИИМОЖ- К., 1981.-С. 215-219.