Інтенсивна технологІя вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 19:39, курсовая работа

Описание работы

Основне призначення озимої пшениці – забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст її у зерні пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В1 , В2 , Р , Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти – лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50% загального вмісту білка. 400 - 500г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) – у повноцінних білках, 50 - 60% – у вітамінах групи В, 80% – у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі та залізі, на 40% – у кальції.

Содержание

Вступ
1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури.
2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку.
3. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування озимої пшениці в господарстві.
4. Розрахунок можливого рівня врожайності озимої пшениці.
5. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці.
5.1 Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів.
5.2 Розміщення озимої пшениці в сівозміні.
5.3 Обробіток ґрунту.
5.4 Удобрення озимої пшениці.
5.5 Підготовка насіння та сівба.
5.6 Догляд за посівами.
5.7 Строки та технологія збирання врожаю.
6. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимої пшениці.
Висновки.
Додатки.
Використана література.

Работа содержит 1 файл

Озима пшениця К.Р..docx

— 148.76 Кб (Скачать)

         Отже вітчизняна врожайність втричі нижча, ніж у США, в 2,5 раза - ніж у країнах ЄС. Упродовж останніх п'яти років середня врожайність пшениці у Великій Британії сягала 6,4 т, у нас - 3 т. До того ж, у цій країні в 16 разів більше використовують мінеральних добрив, а засобів захисту рослин - у 3,5 раза. Ще тамтешні аграрії в шість-сім разів краще забезпечені сільгосптехнікою.

        Якби нашим селянам хоча б удвічі вдалось поліпшити ресурсну базу, говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, вони могли б подвоїти виробництво зерна, адже в Україні чудові погодні умови і земля. В перспективі наша держава матиме величезний експортний потенціал. Валове виробництво зерна оцінюється в 20 млрд. дол. Фахівці кажуть, що реально збільшити його в два-три рази і експортувати збіжжя на 30-40 млрд.. дол. Це сприятиме створенню додаткових робочих місць, підвищенню заробітків і споживчого попиту. Якщо наша країна матиме таку потужну «зброю» як експорт продовольчого зерна у 40 млрд. дол., то зможе ефективно впливати на світову політику. За такого сценарію членство у СОТ даватиме Україні великі переваги.

       Таким чином, продовольчий, і перш за все зерновий потенціал України, який за оцінками окремих експертів дозволяє прогодувати до 300 млн.. чол., реалізований лише на 25-30 відсотків. Ця проблема навіть стала темою спеціального обговорення на конференції в Лондоні під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) та Європейського банку реконструкції і розвитку, де мова йшла про перспективи розвитку сільського господарства у пострадянських державах. Учасники наради, стурбовані безпрецедентним зростанням цін на продовольство, пропонували зупинити цю тенденцію шляхом реалізації невикористаного потенціалу сільськогосподарського сектору країн Східної Європи та СНД. Отже, іноземні інвестори розглядають цей регіон, до якого належать Росія, Казахстан та Україна, як потенційно важливий світовий центр сільськогосподарського виробництва.

       Як відомо, впродовж останніх трьох років ціни на зерно суттєво зростали, зокрема на пшеницю на 152%. Динаміка росту цін на пшеницю зараз підтримується й значним попитом на неї з боку найбільших країн-імпортерів зернових. За 2007 р. світові ціни на пшеницю збільшилися на 50%. Експерти Світового банку прогнозують, що зростання цін на сільськогосподарську продукцію не припинятиметься як мінімум до 2015 року. В наступному році пшениця може подорожчати на 103-127%.

        Наказом Міністерства аграрної політики України від 30 травня 2007 року №371 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 28 квітня 2007 року №301» затверджені мінімальні та максимальні закупівельні ціни на об'єкти державного цінового регулювання та розміри бюджетних позик, що надаються під заставу цих об'єктів у 2007-2008 маркетинговому періоді.

 

        Необхідність комплексного удосконалення функціонування ринку зерна, створення умов для реалізації експортного потенціалу галузі ґрунтуються на основних державних пріоритетах аграрної політики, визначених Законом України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», відповідає законодавчо визначеним стратегічним цілям аграрної політики, зокрема в частині гарантування продовольчої безпеки держави та перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки 

В Ерастівській дослідній станції на дослідних  полях порівнюються різні технології вирощування озимої пшениці та інших  с/г культур. 
     Характерними особливостями енергозаощаджуючої технології вирощування озимої пшениці є мінімальний ґрунтозахисний обробіток грунту, кращі попередники, адаптовані пластичні сорти, диференційовані норми і терміни сівби, збалансована система удобрення та інтегрований захист рослин. Вона включає такі технологічні операції: • основний обробіток грунту безполицевим плугом без перевертання пласта; • передпосівний обробіток грунту на глибину загортання насіння культиватором з універсальними лапами; • висівання пшениці сорту Альбатрос одеський дисковою сівалкою на глибину 4-6 см; • боронування грунту ранньою весною упоперек посіву важкими зубовими боронами; • одноразове підживлення посівів азотними добривами весною у фазі кущіння рослин; • інтегрований залежно від наявності шкідників, хвороб і бур'янів захист рослин шляхом обприскування посівів інсектицидами та гербіцидами.

      Випробування технології показали, що при одноразовому підживленні  повною нормою добрив рослини  краще засвоюють азот, завдяки  чому урожайність пшениці стабільно  висока — 65-70 ц/га. Крім того, за рахунок мінімального обробітку грунту і зменшення кількості проходів агрегатів по полю енергозатрати на вирощування 1 кг зерна знижуються з 16,45 до 4,79 МДж, тобто вони у 3,4 раза менші, ніж при застосуванні інтенсивної технології, а в порівнянні із звичайною енергозатрати перевищують у 10 і більше раз, так це при тому, що у господарстві відсутня нова енергозаощаджуюча техніка. 
 
 
 

         Додатки 

  1. Технологічна  карта.
  2. Зимостійкість сортів озимої пшениці.
  3. Характеристика сортів озимої пшениці.
  4. Програма позакореневих підживлень «Еколист».
  5. Боротьба з хворобами.
  6. Боротьба з шкідниками.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        Використана література  

  1. Зінченко  О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Озима пшениця // Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 183 – 210.
  2. Алімов Д.М., Білоножко М.А., Бобро М.А. та ін.. Рослинництво: Лаб. - практ. Заняття: Навч. посіб.. – К.: урожай, 2001 р..
  3. Животков Л.О., Бірюков С.В., Бабаянець Л.Т. та ін.. Озимі зернові культури. К.: Урожай, 1993. – 288 с.
  4. Ткаченко А.Н., Денисенко А.Г., Зиневич Л.Л. и др.. Рабочая тетрадь агронома по интенсивным технологиям возделывания озимых культур. – К.: Урожай, 1986. – 152 с.
  5. Носатовский А.И. Пшеница (биология). - – М.: Колос, 1965. – 568 с.
  6. Бучек Е.Г. Озимая пшеница в Степи Украины. – Днепропетровск: Проминь, 1977. – 132 с.
  7. Возделывание озимой пшеницы по интенсивной технологи в Степи УССР: Сб. Науч. тр. – Днепропетровск, 1988. – 160 с.
  8. Лихочвор В.В., Грець Р.Р. Озима пшениця: Навчально-практичне видання. – Львів: НВФ ”Українські технології”, 2002. – 88 с.
  9. Бабіч Ю.В. Строки сівби на продуктивність озимої пшениці по чорному пару // Хранение и переработка зерна. -  Днепропетровск, 2003, № 9(51), с. 24 – 26.
  10. Орлюк А.П., Сергієнко В.Л. Вплив норм і строків сівби на продуктивність озимої пшениці // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України: Матеріали наукових конференцій агр. фак./ Відп. ред. Ушкаренко В.О. – Херсон, ХДАУ, 2003 – с. 122 – 124.
  11. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. : Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - с. 131 - 141.
  12. Доспехов Б.А. Методика полевых опытов. – М.: Колос. 1979. - 416 с.
  13. Уліч О. Нові сорти озимої пшениці // Пропозиція. – К., 2004, - № 8 – 9 (112). – с. 44-46.
  14. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2000. – 415 с.
  15. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: Екологічно    

    обґрунтувані  структури. Полтава: Видав. „Інтерграфіка”, 2002. – 288 с.

  1. Ретьман С.В., Сторчоус І.М., Бабич С.М. Озима пшениця // Захист рослин: Науково-виробничий журнал. – Київ / Інтегрований захист рослин, 2005 № 1 (103), с. 7 – 12.
  2. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія.: Навчал. Посібник. – Суми: ВТД „ Університетська книга”, 2003. – 416 с.

Информация о работе Інтенсивна технологІя вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці