Впровадження технологічної схеми переробки зерна рису в борошно у млинцеху №2 ТОВ «ДМК»

В схемі пропонується використовувати вальцьові верстати марки А1-БЗН і розсійники марки  ЗРШ -4М.

     Розсійник складається з таких основних вузлів: чотирьохприймальний корпус у вигляді шафи, електродвигун, приймальні, випускні і аспіраційні патрубки. Основні робочі органи - сита. 
 
 

     

     

     В модернізованих розсійниках ЗРШ-4М  використовуються більш ефективні  технологічні схеми, що призводить до більш ефективного сепарування  продуктів. Розсійник має таку конструкцію, яка дозволяє здійснювати оптимальне налагодження технологічних схем в  процесі експлуатації. В розсійнику використаний один тип піддону і  два типа ситових рамок з одностороннім  і двохстороннім виходом продукту. Ситові рамки і піддони у всіх групах мають однакову висоту. Все  це полегшує експлуатацію машини, дозволяє швидко змінювати технологічні схеми. Більш суттєві зміни технологічних  схем здійснюються перестановкою перепускних  коробок в дверях і задніх торцевих частинах секцій.

Технічна  характеристика вальцьових верстатів представлена в таблиці 1.3

Характеристика  розсійників представлена в таблиці  1.4

    Таблиця 1.4 Технічна характеристика розсійника ЗРШ - 4М 

 

     Навантаження  на вальцьові верстати при цьому помелі - 130-170 кг/см * доб, а на розсійники - 1700 - 2300 кг/м²  добу. 

     1.5 Кількісний баланс помелу 

     Розробляють кількісний баланс для млинів, що проектуються, або реконструюються. Знімають баланс на діючих млинах. Крім кількісних показників, баланс помелу дає змогу одержати і якісні показники. За ними аналізують правильність формування проміжних продуктів - по системах і  
 

борошна - за сортами. Кількісно-якісний баланс помелу може бути частковим або повним. 

     

      Частковий баланс знімають для оперативного контролю окремих етапів технологічного процесу (вилучення крупок і дунстів на драних системах, відбір борошна на перших трьох розмелювальних системах тощо). Повний баланс помелу одержують  двічі за рік, бажано за місяць до зупинки  підприємства на капітальний ремонт та після нього. У такий спосіб визначають ефективність роботи окремих  етапів технологічного процесу, розробляють  заходи щодо їх удосконалення і виявлення  окремих недоліків.

     Для розробки кількісного балансу треба  мати технологічну схему помелу зерна  та дані про базисний вихід готової  продукції. На основі схеми складають  таблицю балансу. В кожну клітинку таблиці заносять назву окремих  систем або машин - послідовно щодо руху проміжних продуктів. Крім того, по горизонталі перед цими клітинками передбачено графу "навантаження, %". Для спрощення розрахунків, як правило, навантаження на І драну систему приймають за 100 %.

     Тому, якщо прийняти навантаження на І драну  систему за 100%, то необхідно збільшити вихід борошна за сортами і висівок.

Перерахунок виходів наступний:

     В_б = (100 * 90) / (100 – 3,7)

     В_вис=100-93 = 7 % 

     Для рекомендованої технологічної схеми  односортного помелу рису приймаємо  на І драну систему -100 %, після чого навантаження на II -100 %-(вилучення -14 %) = 86 %, на III - 86% - (52,9%) = 33,1 %, на IV -33,1 % -(19%) + 7,3%( з 2р.с.) = 21,4 % продукту, на 1 розмелювальну систему -30,2 %, на 2р.с- 17,3, контроль борошна -93,7 %. Баланс і технологічну схему розмелювального відділення млина помелу рису наведено в графічній частині (лист 1).

     

     Кваліфікований  аналіз фактичного кількісно-якісного балансу процесів розмелу й сортування зернопродуктів є невід'ємним елементом керування процесом переробки збіжжя та його раціонального використання. Під час проектування кількісного балансу - один з головних чинників, що визначає ефективність роботи як розмелювального відділення, так і заводу в цілому. 

     1.6 Розрахунок та підбір технологічного обладнання 

                  Розподіл вальцьових верстатів по системах

      Визначають  довжину мелючої лінії (L, см) на I др.с. за формулою: 

     L = (Q*a*1000) / (q*100),    (1.1) 

де а  – навантаження на вальцьову лінію  по балансу, %;

    Q – продуктивність заводу, т/добу;

     q – рекомендоване питоме навантаження на дану систему, кг/см*добу; 

                  L = (30*10*1000)/(600*100) = 50 cм

Кількість вальцьових верстатів розраховуємо за формулою: 

     n = L3/ l                     (1.2)

де       L₃ - довжина мелючої лінії даної системи, см;

       l - довжина мелючої лінії одного верстата, см.

Визначають кількість  вальцьових верстатів (n, шт.) на данну систему за формулою  (1.2):

                  n = 50/200 = 0,25 шт; n=0.5

Приймають до встановлення 0,5 вальцьових верстатів марки А1-БЗ-Н.

Визначають фактичне навантаження (Q_ф кг/см*добу) систему за формулою:

                  Q_ф = (Q*a*1000) / ( L_ф * 100),                                      (1.3)

де  Q – продуктивність заводу, т/добу;

       а – навантаження за балансом  на дану систему, %;

       L_ф – фактична довжина мелючої лінії, см.

            Q_ф = (30*100*1000) / (100*100) = 300 кг/см*добу

Інші системі  розраховують аналогічно, а результати розрахунків заносять в таблицю 1.5

Таблиця 1.5 Розрахунок вальцьових верстатів

    

     Визначають  фактичне навантаження (Q_ф кг/см*добу) на мелючи лінію за формулою: 

     Q_ф = (Q₃ *1000)/ L_ф ,                           (1.4)

де   L_ф – фактична довжина мелючої лінії, см.

                        Q_ф = 30*100 / 60 = 50 кг/см*добу

            Розподіл просіюючої поверхні по системах.

      Загальну  довжину мелючої лінії визначаємо за формулою:

                        F_заг = Q₃ * 1000 / q,  м²     (1.5)

де  Q – продуктивність заводу, т/добу;

        q – питоме навантаження на просіюючи поверхню, кг / м²*добу

                        F_заг = 30*100/1700 = 17,6 м² 

Визначають просіюючу поверхню I др.с. (F) за формулою:

                        F = Q₃ * a / 100,      (1.6)

де   а –  розподіл  просіюючої поверхні, %.

                        F = 17,6*16/100 = 2,8 м²

Кількість секцій (n) I др.. с. розраховують за формулою:

                        n_c = F/ f_c ,       (1.7)

де f_c – просіюючи поверхня однієї секції, м².

                        n_c = 2,8 / 4,25 = 0,66

Приймають 1 секцію розсійника

      Інші  системи розраховують аналогічно. Дані розрахунків заносимо до таблиці 1.6. 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 1.6 Розрахунок розсійників по системах