Реструктуризація санацiя підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 19:28, курсовая работа

Описание работы

Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою вироб­ництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснюва­ти, з одного боку, за допомогою проведення ефек­тивної політики реструктуризації та санації потен­ційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншо­го — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

Содержание

Вступ………………………………………………………….3

1. Проблеми підприємств на сучасному етапі. Причини кризи підприємства..............................................................4

2. Поняття реструктуризації та санації, причини та етапи їх проведення............................................................10

3. Практика реструктуризації та санації: досвід та проблеми...............................................................................29

Висновки...............................................................................45

Використана література.....................................................47

Работа содержит 1 файл

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА ЯК КОМПЛЕКСНА ІННОВАЦІЯ.doc

— 302.00 Кб (Скачать)
text-align:justify">*        спад виробництва

*        зубожіння населення (неплатоспроможність =               зниження попиту)

*        збідніння підприємств: відсутність/дефіцит обігових коштів

*        неплатоспроможність підприємств - криза неплатежів

*        застарілість - невідповідність обладнання,

*        відсутність накопичених коштів для інвестування

      Недосконалість законодавчого регулювання (правове середовище)

*        нестабільність

*        недосконалість

*        неповнота правового середовища

*        відсутність врегульованих механізмів втілення законів, контролю за їх виконанням

      Система оподаткування

      Велика облікова ставка - недоступність кредитних коштів для інвестування

      Недосконалість ринкової інфраструктури:

*        Банки

*        Біржі (фондові, товарні ... )

*        Інфраструктура оптової торгівлі

*        Страхові компанії

*        Небанківські фінансові інститути

*        Транспортна інфраструктура

*        Інформаційна інфраструктура

*        консалтингові послуги

 

      Криміногенна ситуація

*        грабіжництво

*        рекет

*        корумпованість

      Бюрократизація [28, 31, 38, 42]

 

              Аналіз внутрішнього середовища підприємства здійснюється якісний і кількісний (доходи, витрати, результати, майно, фінансування). Аналіз може  проводитись за допомогою різноманітних методик,  але найбільш поширеними є ре­сурсний аналіз і функціональний аналіз. Головною рисою такого аналізу повинна бути його комплексність, оскільки найменша непомічена вада може стати причиною серйозних проблем у майбутньому. Не менш важливою є і об’єктивність аналізу.

                            Методика ресурсного аналізу внутрішнього середовища підприєм­ства полягає у аналізі всіх груп ресурсів у плані  можливості  до­сягнення за їх допомогою стратегічних цілей:

1.      Технічні ресурси (оцінка обладнання з точки зору наявності, застарілості (морального і фізичного зносу), з точки зору відповідності вимогам якості товару, економічності, трудоємності виробництва і простоти обслуговування обладнання). Як окрема складова ресурсів вивчається приміщення: відповідність вимогам, потреби у ремонті/розширенні/переобладнанні, оцінюється, також оптимальність розташування обладнання.

2.      Технологічні ресурси. (оцінка сучасності і конкурентноздатності технологій виробництва, наявність або відсутність власних розробок, а в разі наявності - їх конкурентноздатність, наявність патентів, ліцензій на винаходи, ноу-хау. В разі, якщо підприємство не займається власними дослідженнями та розробками, слід     розглянути питання про створення відповідних відділів або інші джерела технологічних ресурсів, оскільки конкурентне середовище  вимагає постійного технологічного розвитку.

3.      Кадрові ресурси  (визначається кваліфікаційний, демографічний (віковий) склад працівників, їх здатність до адаптації, сприйняття змін, тощо). Також, має бути вивчена і проаналізована система мотивації, можливості її зміни)

4.      Організаційна структура (чи немає “зайвих” підрозділів,  чи є незавантажені підрозділи, які підрозділи є “затратними”)

5.      Структура управління підприємством (оцінюється простота структури: чи немає “зайвих” сегментів, чи немає дублювання управлінських функцій, оцінюється швидкість передачі інформації: чи достатньо швидко передається інформація та управлінський імпульс, чи немає втрат інформації, тощо)

6.      Фінансові ресурси. Склад активів: Чи оптимальна пропорція між основними та оборотними фондами. Склад пасивів, структура терміновості заборгованості. Ліквідність. Структура витрат: які ланки приносять найбільше витрат, можливість виділення їх у самостійні підрозділи; структура собівартості продукції: співвідношення між постійними і змінними витратами, тощо.

 

              При проведенні ресурсного аналізу визначається, також, що є обмежуючими факторами (найчастіше оцінюється потужність - обладнання, територія, оборотні кошти, ефективність виробництва, трудові ресурси, технології, ноу-хау). [34, 36, 37]

              Одним з головних питань ресурсного аналізу є визначення “вузьких місць”, які є визначальними і саме які повинні бути покращенні.

              За методикою  функціонального  аналізу  внутрішнє  середовище вивчається за функціональними областями (складовими єдиного циклу).

      Кадрова функція

      Фінанси і бухгалтерський облік (управління засобами і облік їх руху)

      Забезпечення поставками (організація процесу обслуговування виробничої системи всіма ресурсами (крім людських)

      Дослідження, розвиток, винаходи (R&D) - розвиток продукту і процесу виробництва (найважливіший фактор для виживання - конкурентноздатності фірми на довгостроковому періоді)

      Розповсюдження продукції - доведення товарів до споживача

      Виробнича функції - забезпечення процесу виготовлення товару (надання послуги), прийняття рішень у сфері технологій, календарного планування виробництва і запасів, контролю якості

      Маркетинг - виявлення і задоволення потреб

 

                            Визначаються підрозділи, що виконують кожну функцію і що від­повідальні за її виконання.

                            Оцінюються наступні  характеристики:

                            1. Відповідність підрозділу, що відповідає за виконання функ­ції, поставленим завданням.

                            2. Простота структури управління функцією, швидкість передачі інформації, втрати та деформація інформації в процесі передачі, швидкість прийняття управлінських рішень.

3. Результативність, ефективність функціональних підрозділів.

4. Оптимальність  структури затрат,  що визначаються на виконання функції.

                            На основі проведеного вище комплексного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища проводиться SWOT-аналіз підприємства,  під час якого визначаються сильні сторони підприємства,  можливості  у короткостроковому і  довгостроковому  періоді  і слабкі сторони та загрози, також, у короткостроковому та довгостроковому плані.

              По закінченні аналізу зовнішнього середовища, ресурсного  або функціонального аналізу внутрішнього середовища проводиться SWOT-аналіз підприємства, визначаються його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. Результати заносяться у таблицю:

Сильні сторони підприємства

 

 

Слабкі сторони підприємства

 

Можливості, що постають перед підприємством

 

Загрози у короткостроковому та довгостроковому періоді   

       

 

              Результатом проведення SWOT-аналізу має бути перелік  сильних сторін підприємства, на яких має ґрунтуватися його подальша діяль­ність і перелік слабких сторін,  які повинні бути покращенні у про­цесі санації та реструктуризації. [20, 33, 35]

 

              Згідно цілей, які переслідує підприємство в процесі санації, комплекс оздоровлення складається з наступних груп заходів.

 

Заходи по покращенню платоспроможності:

 

              Для забезпечення платоспроможності здійснюються наступні кроки:

1. Введення постійного контролю за витратами та результатами господарської діяльності:  введення щоденної/щотижневої/щомісячної звітності підрозділів по статтям і розмірам витрат підрозділу та отриманим результатам, що виражаються у грошовій формі. Для аналізу звітів може бути створений окремий підрозділ, але кращим є використання окремих консультантів (можливо власних): фахівців у фінансовому менеджменті (наприклад, фінансового директора), у матеріальному постачанні, технолога, які б визначали доцільність витрат, можливість їх зменшення чи уникнення. Аналізуються можливості збільшення результату: підвищення продуктивності, підвищення прибутковості, додаткові джерела (зовнішні) отримання прибутку. Результатом аналізу мають бути рекомендації (у випадку відносної самостійності підрозділу: делегування прийняття рішень) або наказ (у випадку командного стилю управління).

 

2. Зниження витрат для непов`язаних з виробництвом об`єктів (або їх закриття).

 

3. Зниження запасів матеріалів і незавершеного виробництва:

- ліквідація (продаж) товарних запасів (можливий продаж за собівартістю або нижче собівартості для вивільнення коштів),

- постійне визначення запасів по частоті їх застосування,

- ліквідація (продаж запасів), використання яких не планується до використання у найближчий час.

 

4. Забезпечення розрахунків з дебіторами

- використання взаємозаліків

- використання факторінгу

- позов до суду щодо визнання дебітора банкрутом

 

5. Реалізація непотрібного обладнання за ринковою вартістю. Непотрібним вважається обладнання, що не планується до використання у майбутньому (протягом року і більше), і те, що має бути замінене (є морально чи фізично застарілим, не відповідає нашим вимогам)

 

6. Зниження витрат

- основного виробництва

- допоміжного виробництва (поетапне виведення цехів допоміжного виробництва на повний госпрозрахунок, санація цехів, вивчення можливості і вигідності придбання продукції та послуг допоміжного виробництва на стороні)

 

              Програма зниження витрат, що реалізується на підприємстві під час  проведення комплексу інновацій (реструктуризації) дозволяє знизити собівартість продукції на 9-45%. [9, 12, 28, 36]

 

 

Заходи по збільшенню товарообігу

 

              Для збільшення об`єму товарообігу підприємство може здійснити наступні заходи:

      Покращити роботу відділу збуту (через підвищення кваліфікації співробітників, забезпечення сучасною оргтехнікою для покращення доступності інформації, покращення інформаційного забезпечення відділу, введення системи стимулювання, винагороди за результат)

      Створити відділ маркетингу, що займався б аналізом ринку з метою створення нових товарів і розвитку існуючих товарів, аналізував причини успіху та невдачі товарів підприємства на ринку.

      Створити сервісну службу для клієнтів, що одночасно займалася б і збиранням зворотної інформації про товар.

      Створення торгівельної мережі (каналів товароруху):                                                                            створення власних підрозділів і залучення інших фірм (пошук дистриб`юторів, укладання контрактів з розповсюджувачами)

      Покращення іміджу продукції (введення товарного знаку і фірменного найменування, марки)

      Покращення зовнішнього вигляду товару:

                 дизайн товару

                 дизайн упаковки

                 упаковка для транспортування і для пересилки (для збереження товарного вигляду)

      Стимулювання продажу шляхом популяризації фірми (фірменного найменування)

              участь у виставках

              акції по розсилці (опитування, пропозиції (прямий маркетинг), розсилка каталогів)

              цілеспрямована реклама

      Розробка і реалізація комплексної концепції маркетингу    (див. Розробка концепції підприємства)

      Стратегічний аналіз ситуації (які переваги має підприємство перед конкурентами). Аналіз здійснюється за допомогою SWOT-аналізу з використанням моделі факторів конкуренції М. Портера

      Визначення ринків і цільових сегментів, їх аналіз. Підприємство визначає для себе: на яку саме цільову групу споживачів воно працює, визначає ємність попиту цієї групи, потреби цієї групи, які задовольняються товарами підприємства і ті, що можна задовольнити шляхом розробки нових товарів. Диверсифікація, розширення товарного асортименту підприємства повинно здійснюватися у межах задоволення потреб саме цієї цільової групи. Особливо важливо дотримуватися цього правила підприємствам, товари яких конкурують за іміджем, тобто у певної групи споживачів сформоване уявлення про підприємство, і споживач очікує від підприємства товари визначеної якості, типу, для задоволення потреб певної групи людей

Информация о работе Реструктуризація санацiя підприємства