Судова система України

та інших осіб, тимчасово обмежених у свободі  і, внаслідок  цього,  нездатних

повною мірою  самостійно захищати свої  права.  Чинне  законодавство  наділяє

прокурора широкими  повноваженнями  у  цій  галузі  нагляду,  і  вони  мають

дістати своє закріплення  і в новому законі про прокуратуру[38].

      Предметом нагляду є додержання  законів при виконанні судових  рішень  у

кримінальних справах. Прокурорський нагляд здійснюється систематично з  тим,

щоб:  своєчасно    і  правильно  звертались  до  виконання  і   виконувались

відповідно до  вимог  закону  судові  рішення  у  кримінальних  справах;  на

законних  підставах  перебували  особи   в   місцях   тримання   затриманих,

попереднього ув’язнення, виправно-трудових та інших  органах  та  установах,

що виконують  кримінальні покарання; забезпечувалось  дотримання  встановлених

законом прав осіб, взятих під варту, засудженни, виконання  ними  обов’язків,

а також  дотримання  порядку,  умов  тримання  та  відбування  кримінального

покарання;  виконувалося  законодавство  про  звільнення   засудженних   від

відбування  покарання,  відстрочку  виконання  вироку  та  з  інших  питань,

пов’язаних з  виконанням вироку[39].

      Прокурор має право: відвідувати  безперешкодно в будь-який час   органи,

установи, що виконують  покарання,  а  також  місце  тримання  затриманих  та

місце  попереднього  ув’язнення;  опитувати  затриманих,   заарештованих   і

засуджених; знайомитися  з документими, на підставі яких ці особи  тримаються

в місцях позбавлення  волі або затримані чи взяті під  варту;  у  встановлених

законом  випадках  санкціонувати  акти  адміністрації  виправно-трудових  та

інших  установ,  що  виконують  покарання;  перевіряти  законність  наказів,

розпоряджень, постанов,  інструкцій,  інших  актів  адміністрації  виправно-

трудових та інших  установ, що виконують покарання;  вимагати  від  посадових

осіб органів, виправно-трудових та інших установ,  що  виконують  покарання,

пояснень  з  приводу  допущених  порушень,  а  також  проведення  перевірок;

звільняти  негайно  своєю  мотивованою  постановою  осіб  які  без  законних

підстав тримаються в місцях затримання, попереднього  ув’язнення,  виправно-

трудових  та  інших  установах,  що   виконують   покарання,   у   штрафних,

дисциплінарних  ізоляторах, карцерах, приміщенях камерного  типу  та  в  інших

місцях   тримання   під   вартою;   вимагати   скасування    незаконних    і

необгрунтованих наказів, розпоряджень, інструкцій, постанов та  інших  актів

органів виправно-трудових та інших установ, що виконує покарання.

      Постанови, вимоги і вказівки  прокурора, щодо  додержання  встановлених

законодавством  порядку   і   умов   тримання   затриманих,   заарештованих,

засуджених до позбавлення волі та інших  покарань  підлягають  обов’язковому

покаранню адміністрацією  місць  позбавлення  волі,  а  також  органами,  що

виконують інші покарання.

      Генеральний прокурор України  та підпорядковані йому прокурори  в  межах

своїх  повноважень  беруть  участь  у  здійсненні  помилування  та  амністії

відповідно до закону.

      Предметом  нагляду  є   стан  додержання   законів   при   застосуванні

примусових  заходів  медичного  та   виховного   характеру,   пов’язаних   з

обмеженням особистої  свободи, при адміністративному  затриманні,  арешті  та

нагляді, а також  при  триманні  громадян  у  приймальниках-розподільниках  і

застосуванні спеціальних  заходів примусу.

      Прокурорський  нагляд  здійснюється  систематично  з   тим   щоб:   не

допускалися незаконні  і безпідставні будь-які  обмеження  особистої  свободи

громадян, гарантованною  Конституцією України; поновлювалися  порушені  права

громадян, усувалися  допущені незаконні і  безпідставні  обмеження  особистої

свободи  громадян;  обмеження  особистої  свободи  громадян  застосовувалися

тільки тоді, коли для невідкладного захисту інтересів  громадян  або  держави

інші заходи  будуть  визнані  недостатніми  або  малоефективними;  примусові

заходи  медичного  і  виховного  характеру  застосовувалися  до  осіб   лише

суспільно  небезпечних  за  наявності  достатніх   медичних,   психіатричних

підстав. 

      “””””””””””””””””””””””””””””’