Інформатизація суспільства:стан та перспективи

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ  УКРАЇНИ 

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МИКОЛАЇВСЬКА  ФІЛІЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ» 

Факультет менеджменту і  бізнесу

 

Кафедра документознавства та інформаційних систем 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

на  тему: «Інформатизація суспільства:стан та перспективи» 
 
 
 

                              Виконала:

                                                           студентка групи ДМ-4”А”

                                                       денної форми навчання

                                         Красник К.В. 

                                                    Науковий керівник:                                                     к.і.н., доцент

                                         Бородіна Г.Г. 
 

                                     
 

Миколаїв-2009

Зміст 
 

Вступ…………………………………………….............................…3-4

Розділ  I . Розвиток цивілізації та інформатизації суспільства……………………………………….............................5-10

1. Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизаціїї суспільства................................................................................................5-7
2. Концепція інформаційного суспільства………..........................…..7-10

Розділ  II . Наслідки інформатизації суспільства…..................14-16

2.1    Соціально-економічні та науково-технічні наслідки інформатизації суспільства................................………….......................................................11-12

2.2    Світовий досвід інформатизації...............…..........................…....…12-14

Розділ  III . Стан та перспективи розвитку сфери інформатизації в Україні...........................................................................................15-24

3.1     Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні......................................................................…...................................15-18

3.2    Побудова інформаційного суспільства…........................……….....19-21

3.3    Інформатизація в Україні.....................……….........................….…21-24

Розділ  IV . Інформаційне суспільство в Україні.....................25-38

1. Місце України в глобальній інформаційній спільноті................25-30
2. Основні результати виконання Національної програми інформатизації.....................................................................................30-38

Висновки…………………………………………...........…......….39-40

Список  використаної літератури……………….............…..…41-43 
 
 
 

Вступ

  Актуальність  теми дослідження обумовлена нагальною потребою формування, визначення та побудови суспільства нового типу, яке у країнах світу протягом останніх десятиліть все частіше характеризується як інформаційне суспільство. Перехід від індустріального до інформаційного устрою у світі відбувається нерівномірно, що обумовлюється як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства. Існують різноманітні підходи до розвитку інформаційного суспільства, які відрізняються навіть у розвинутих демократичних країнах світу. Теоретичне обґрунтування такого розвитку значно відстає від практичних потреб, що розвиваються у світі досить швидкими темпами. Доцільно розглянути такий розвиток із теоретичного боку для того, щоб Україна усвідомила свою роль та місце в нових умовах і змогла, вибудовуючи стратегію власного розвитку, підійти до системного усвідомлення ідеології цих процесів [2].

  На  глобальному рівні існує ціла низка найбільш актуальних питань, які людство покликане вирішити у найближчий час. Використання можливостей  сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в сучасних умовах розглядається не як розвиток окремого високотехнологічного сектору економіки, а в якості ефективного інструменту та механізму задля подолання проблем у багатьох сферах життєдіяльності суспільства, сталого розвитку як окремої країни, так і будь-якої особистості.

  Сьогодні  настав час для практичних дій  – наукового обґрунтування суспільних процесів, які відбуваються у світі, їх уніфікації та подальших кроків щодо усвідомлення наслідків тих  або інших дій. Нині практично  кожна країна світу постала перед серйозним викликом здійснення інноваційних реформ шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних знань та інформації як найважливішого ресурсу життєдіяльності суспільства ХХІ століття у політичній, економічній та соціальній сферах.  

   Світ крок за кроком просувається у напрямі до створення інформаційного суспільства, в якому нові системи виробництва потребують також і якісно нового устрою людських відносин. Нова модель суспільства, що пов'язана з поняттям інформації, потребує також значного переосмислення наших уявлень сутності процесів розвитку людської цивілізації. Для цього потрібно поглянути на історію людства під новим кутом зору, а саме: як на процес не стільки пошуків все нових і більш ефективних засобів виробництва, але як на процес пошуків нових і більш ефективних засобів комунікації.

   Мета курсової роботи полягає у дослідженні особливостей становлення та розвитку інформатизації суспільства, проблем, які виникають на цьому шляху. Для досягнення мети в курсовій роботі будуть вирішені наступні завдання:

  - дати визначення поняттям «інформаційне суспільство» та «інформатизація»;

•    розглянути передумови становлення інформаційного суспільства в світі;
•    проаналізувати сучасний стан інформатизаціїї суспільства;
•    визначити перспективи розвитку сфери інформатизації в Україні та світі;
• охарактеризувати місце України в глобальній інформаційній спільноті.

   Об’єктом курсової роботи є інформаційне суспільство.

   Предметом курсової роботи є особливості функціонування, проблеми та перспективи розвитку сфери інформатизації в Україні та світі.

  Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I. Розвиток цивілізації та інформатизації суспільства 

1. Об'єктивна  необхідність, місце  та роль інформатизації суспільства

 

   Спілкування, комунікації, обмін  інформацією властиві усім живим  істотам, але в особливому випадку  – людині. Одержання інформації  ії навколишнього світу,її аналіз  і генерування складають одну з головних функцій, що відрізняє людину від іншого живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому оточенні, стимулює його діяльність, визначає його поводження в конкурентній боротьбі, забезпечує його життєдіяльність.

   Головним засобом приборкання інформаційних потоків служило залучення до інформаційної сфери додаткової кількості людей. Із розвитком продуктивних сил,ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігалося прискорення цього процесу. Це пов'язано з тим, що обсяги інформації поостійно збільшувались, а складність її обробки зростала [9].

   Принципові зміни відносно людини  до інформації відбулися в  зв'язку  з новою можливістю  перейти від ручних способів  збору й обробки інформації  до автоматизованого.Комп'ютер, що відкрив для людини майже необмежені можливості в питаннях оперування інформацією, дозволив перетворити її на ресурс, від стану якого залежить розвиток економіки будь-якої країни.

   Інформаційні ресурси – це  сукупність інформації, що використовується в усіх сферах людської діяльності, яка організована та обробляється спеціальним чином. У наш час загальновизнаною стала теза про те, що без накопичення і умілого використання інформації немислимий науково-технічний і соціальний прогрес. Інформація служить визначальним чинником розвитку міжнародної, економічної, технічної і наукової сфер людської діяльності.  У сучасному світі ні одну значну міжнародну проблему не можна розв'язати без переробки величезних обсягів інфорації та налагодження міжнародних комунікаційних процесів.

   Інформаційні ресурси, що є  продуктом інтелектуальної діяльності  найбільш кваліфікованої й творчо  активної частини працездатного  населення, в останні роки зростають  особливо швидко. Це зростання  в останній чверті XXст. досягло таких рекордних розмірів, що багато фахівців почали говорити  про «інформаційних вибух» та «інформаційну революцію».

   У промислово розвинених країнах  до процесу обробки інформації  включені значні людські ресурси.  Адже з інформаційної маси  необхідно витягнути насамперед потрібну інформацію. Крім того, інформація має бути суттєвою, точною, своєчасною. Статистика говорить про те, що розроблювач або дослідник витрачає приблизно половину свого робочогу часу на пошук необхідної інформації.

   Інформація забезпечує радикальну інтенсифікацію суспільного виробництва на базі використання інформаційних технологій, вихід суспільства на передові рубежі з продуктивності праці, широке впровадження безлюдних виробництв, облагороджування праці, підвищенння в ній творчого елемента, перехід до сучасних моделей діяльності людей і способів життя, що відрізняться, насамперед, високим рівнем інформаційно-організаційного комфорту, доступністю й ефективністю застосування величезних інформаційних багатств [10].

   Поняття інформаційного середовища містить у собі всі чинники, що впливають на інформаційні процеси протягом усього їх життєвого циклу – від проектування до закінчення використання. Це – апаратні засоби, банки даних, програмне забезпечення, телекомунікаціі і т.п.

   Програмоване створення машинно-інформаційних середовищ у різних сферах суспільної практики (виробництві, керуванні, науці, медицині,сфері послуг) замість історично сформованих «паперових середовищ»(формування машинної інформатики замість «паперової» інформатики) – це і є інформатизація.

   Концепція інформатизації протистоїть  пануючій дотепер системно-технічній  концепціїї, відповідно до якої  майже вся увага звертається  на розвиток ЕОМ(включаючи програмне  забезпечення), тоді як перетворення  соціально-економічних середовищ, в які впроваджуються ЕОМ, здійснюється емпірично, несистемно, поверхово. Це не просто позбавляє сенсу процес комп'ютеризації, багато в чому нівелює значення самих перспективних її напрямків, але і веде до величезної втрати матеріальних ресурсів і часу. 

2. Концепція інформаційного суспільства

 

     Інформаційне  суспільство - соціологічна і футурологічна  концепція, яка покладає головним фактором суспільного розвитку виробництво  і використання науково-технічної  й іншої інформації. Концепція  інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства. 

     У 50-70-і роки стало очевидно, що людство  вступає в нову епоху, дорогу до якої проклав бурхливий розвиток техніки  і, у першу чергу, комп'ютерів, і  НТР у цілому. Проблема існування і буття людини в цілком «технізованному» і «інформатизованному» світі не могла не займати філософів, що викликало до життя концепцію «інформаційного» суспільства. Жоден з філософів, які писали про дану проблему, не сумнівався в радикальному відновленні всього життя людства в рамках цієї нової формації, але більшість з них аналізували проблему односторонньо, будь то з політичної, економічної чи соціальної точки зору. Це породило величезна кількість різноманітних назв і визначень. Цікаво помітити, що майже всі запропоновані назви мають латинську приставку "пост-", тобто "після-", немов їхні творці очікують якогось всесвітнього катаклізму, глобального перевороту в техніку й у свідомості людей, після якого раптом почнеться нова ера, нова епоха, виникне нове суспільство. Саме тому було так важливо знайти принципово нову назву, що одночасно показує наступність і принципову новизну прийдешнього суспільства. І такою назвою стало придумане Тоффлером «інформаційне суспільство».