Шпаргалка по "Строительству"

, Для""Переходов по фермам  или балкам нужно закрепить  карабин предохра-нительного пояса  монтажника. Для это¬го на высоте 1,2 м от уровня перемеще¬ния  натягивают страховочный стальной  канат диаметром 8,3...19 мм. *~*" Рабочие  должны надежно закрепля¬ться  карабином предохранительного пояса  за конструкции в местах, которые  заранее указаны производителем  работ (мастером).

".Монтажникам,  выполняющим роль подсобных рабочих  при работе с элек-трогазосварщиками,  выдаются щитки или очки с  защитными стеклами.

Рабочие, занятые на монтаже кон-струкций, обеспечиваются спецодеж¬дой и спецобувью.

Грузоподъемные  машины, механиз¬мы и приспособления до начала работ должны быть зарегистрированы и" тех-нически освидетельствованы в /соответ-ствии с правилами Госгортех  над¬зора.

Суммарная   масса   поднимаемой   кон-струкции и захватного приспособления не должна превышать грузоподъемнос-ти крана  при данном вылете стрелы. Груз поднимают  сначала на 100 мм для проверки правильности подвески, ус-тойчивости крана и  надежности дей-ствия его тормозов, а затем на проект-ную отметку.

По  горизонтали груз перемещают на расстоянии 0,5 м над встречающимися препятствиями.

При ветре силой более 6 баллов (ско-рость 10,8...13,8 м/с) работу прекра-щают, а кран закрепляют противоугон-ными   приспособлениями.

Монтажные лебедки для подъема гру-зов  испытывают раз в год нагрузкой, в 1,25 раза превышающей рабочую, а  лебедки для подъема людей  — стати-ческой и динамической нагрузками, пре¬вышающими их грузоподъемность соот¬ветственно в 1,5 и 1,1 раза.

Домкраты  испытывают раз в год ста-тической нагрузкой, превышающей пре-дельную  грузоподъемность не менее чем на 10 %, в течение 10 мин.

Съемные грузозахватные приспособ-ления при  техническом освидетельст-вовании  после изготовления или ремон-та, а при эксплуатации через каждые 6 месяцев осматривают и испытывают нагрузкой, в 1,25 раза превышающей их номинальную грузоподъемность, с  длительностью   выдержки   10   мин.

  Лица, ответственные за содержание  грузоподъемных машин, или прорабы  и мастера, прошедшие проверку  спепи-альных знаний, осматривают  ^траверсы не реже чем через  каждые 6 месяцев, клещи и другие  захваты — через ме¬сяц, стропы, тару, цепи — через каж¬дые  10 дней.

При пережимах, сплющивании, умень¬шении  диаметра на небольшой длине, слабине  или выпирании прядей, обра¬зовании невыпрямляемых петель на ка¬натах строп  не допускается к эксплуа-тации.

Монтаж  строительных конструкций ве¬дут под  руководством прораба или мас¬тера по ППР, где содержатся указа¬ния  по охране труда.

Совмещение  монтажа с какими-либо другими  работами по одной вертикали в  пределах монтажного участка запре¬щается*

Перед подъемом конструкции очища-ют и  при необходимости красят и уси-ливают.

Для предотвращения раскачивания поднимаемые  конструкции удерживают оттяжками  из пенькового каната.

При разгрузке машин нельзя переме-щать конструкции над кабиной води-теля.

В ППР и на площадке обозначают границы  опасных зон, т. е. расстояние по горизонтали  от возможного места падения груза  при его перемещении краном из расчета 7 м при высоте подъ-ема  груза до 20 м и */10 большей высоты, но не менее Юм. На границеопасной зоны устанавливают предупре-дительные  знаки и надписи, хорошо ви-димые  в любое время суток.

На  монтажной площадке должен су-ществовать единый порядок сигнализа-ции. Установку, временное закрепление, расстроповку и постоянное закрепле¬ние конструкций  следует производить с перекрытий, инвентарных подмостей, стремянок, лесов. Пользоваться при-ставными лестницами, а также нахо-диться на стене в  этих случаях запре-щается,

I Временные крепления удаляют  после .закрепления конструкции  всеми сред-ствами, предусмотренными  проектом.

 

 

14. Зведення бетонних і ЗБ к-й в зимових умовах

 

 

 

15. Зведення каменних к-й в зимових умовах

Загальні  положення. Зимовими умовами під  час зведення кам'я¬них конструкцій  вважають такі, за яких середньодобова і максимальна добова температура  зовнішнього повітря нижча відповідно 5 °С і 0 °С.

За  звичайних умов у свіжій кладці внаслідок  капілярно-пористої структури каменю діє вологообмін — вільна вода з розчину перехо¬дить у камінь, шви ущільнюються. У зимових умовах цей процес припи¬няється одночасно  із замороженням розчину. Більша частина  вільної води, що залишається у  розчині, перетворюється на лід, розширюється і заважає ущільненню швів. Таким  чином у замороженому розчині  кладки виникають сили внутрішнього тиску, які значно підвищують міцність розчину. З початком весни до кінця  розмерзання міцність розчину зни-жується  до критичної, близької до нуля, — різко  знижується і міцність кладки. Не пояснюється  тим, що під час замерзання розчину  сили внут-рішнього тиску частково порушують структуру початкових утворень цементного каменю, яка при  твердінні після розмерзання  відновлю¬ється неповністю.

З урахуванням цих фізико-хімічних процесів, що відбуваються у масиві кладки при від'ємних температурах, застосовують такі способи зведення кам'яних конструкцій у зимових  умовах: заморожування (повне замерзання розчину у швах кладки при обмеженні  висоти конструкцій з подальшим  розмерзанням і твердінням при потеплінні або з штучним відігріванням  кладки нижніх поверхів у разі відповід¬ного  підсилення конструктивних елементів будівлі); на розчинах марки не нижче М50 з протиморозпими добавками; прогрівання (обігрівання) кладки на розчинах марки не нижче М10; ;/ тепляках.

Кладка  способом заморожування. Це найбільш економічний  спосіб зведення кам'яних конструкцій  у зимових умовах. Його можна заето-совувати для конструкцій із каменів правильної форми, великих блоків, а також  постілястого буту.

Якщо  під час розмерзання розчи¬ну у швах кладки можливі динаміч¬ні дії або район будівництва  має під¬вищену сейсмічність, спосіб заморо-жування застосовувати на можна.

Для кладки способом заморожу¬вання застосовують пластичні зручні для укладання  цементні і складні розчини марки  не нижче М10 рухли-вістю, см: 9... 13 —  для конструкцій з повнотілої цегли і бетонних ка-менів, 7...8 —  з дірчастої цегли і порожнистих  каменів, 4...6 ~~ з біто¬вого каменю. Розчин готують на підігрітій воді й заповнювачах. Цеглу і камені ретельно очищають від снігу і  полою (намерзлого льоду).

Температура розчину під час укладання  залежить від температури повітря  та швидкості вітру і має бути достатньою, щоб за тривалістю охолодження (15...20 хв) забезпечити деякий час  вологообмін між розчином і кладкою, а також обтискання шва до замерзання розчину (табл. VII. 1).

Оскільки  при замерзанні на початковій стадії кінцева міцність роз-чину знижується, його марку, порівняно з літньою, треба збільшувати (рис. VII. 15). Так, марку розчину збільшують на один ступінь при середньодобовій температурі зовнішнього повітря від -4 до -20 °С і на два — при температурі нижче -20 °С. Марку розчину призначають такою самою, як і для літніх умов, якщо середньодобова температура зовнішнього повітря не нижче -З °С, а також якщо кам'яні конструкції навантажені не більш як на 70 % розрахункової несівної здатності. Це пояснюється тим, що зниження міцності кладки, виконаної за будь-яких морозів, не перевищує ЗО %.

 

Отже, марки розчину для кладки з  цегли і каменів правильної фор¬ми мають бути не нижче М10 — для  фундаментів і стін, М25 — для  стовпів, М50 — для карнизів, рядових  перемичок і армованої клад¬ки; для кладки фундаментів і стін із каменів неправильної форми —  М25.

Кладка, що відтає, потребує ретельного нагляду  і у разі потреби вживання заходів, що забезпечать стійкість зведених конструкцій (заті-нювання стін рулонними  матеріалами для запобігання  однобічного їх-нього прогрівання  сонцем, тимчасове закріплення висячих  стін тошо). Спостереження проводять  за розміром, напрямком і рівномірністю  осі-дання кладки, розвитком деформацій (у разі їхньої появи), процесом твердіння  розчину у швах кладки. Середнє  розрахункове осідання клад-ки, що відтає, з буту беруть 1...2 мм, а з бетонних каменів і цегли — 0,5 мм на 1 м  висоти. Розмерзання розчину знижує монолітність клад¬ки. З надходженням відлиги слід гранично обмежити навантаження на перекриття від матеріалів, інвентарю, зменшити передавання на кладку горизонтальних зусиль від елементів даху.

Якщо  виниклії значні відхилення від вертикалі  у перші дні після відтавання стін, стовпців, їх виправляють стискачами, схватками, підкоса¬ми на клинах, а  в більш складних випадках тросами, що натягують за допомогою поліспастів  і лебідок.

При надмірних навантаженнях на свіжу  кладку під балки, прогони і перемички  встановлюють тимчасові розвантажувальні стояки; під стоя¬ки вкладають  клин для створення можливості регулювання  їхньої ви¬соти відповідно до осідання кладки.

Недооцінка  явищ, що відбуваються у кладці в  процесі відтавання, може призвести  не тільки до псування конструкцій, а  й до аварій. Отже, у технологічних  картах на виконання кам'яних робіт  мають бути наведені спеціальні вказівки, що враховують зимові умови (граничні висоти стін і стовпів, засоби тимчасового  закріплення стін, простінків, стовпів, бал-конів, карнизів тощо), а також  заходи щодо підвищення міцності клад¬ки (сітчасте армування, застосування розчину  підвищених марок). Без подібних вказівок виконувати кам'яну кладку способом заморожуван¬ня не допускається.

Щоб забезпечити стійкість кам'яних конструкцій, які зводять спосо-бом  заморожування, виконують низку  конструктивних, організаційних і технологічних  заходів: у кутах, примиканнях і  перетинах стін уклада¬ють сталеві  в'язі; у прорізах над віконними  і дверними блоками зали¬шають щілини на осідання не менше ніж 5 мм при  цегляній кладці і З мм — при  кладці зі штучного і природного каменю правильної фор¬ми; зразу після закінчення кладки стін і стовпів кожного  поверху укладають плити перекриттів  і аикерують їх до стін не рідше  ніж через 2...З м; крокви даху роблять  безрозпірними; різниця висоти рівнів кладки суміжних ділянок стін (якщо немає осадкового шва) має бути не більше ніж 4 м.

Щоб захистити замерзлу кладку від осідання навесні і підвищити її несівну  здатність, одночасно із зведенням  верхніх поверхів організову-ють  внутрішнє обігрівання і сушіння  приміщень калориферами. Про-тягом  перших 3...5 діб підтримують температуру  ЗО...50 °С, потім знижують її до 20...25 °С і при сушінні стін протягом 4...7 діб забезпе-

 

 

16. Вимоги техніки безпеки при виконанні робіт на висоті

К работам на высоте допускаются лица не моложе 18 лет, прошедшие медицинский  осмотр и не имеющие противопоказаний, получившие инструктаж по охране труда, прошедшие стажировку на рабочем  месте и допущенные к самостоятельной  работе, а также обученные на право  производства этих работ.

 

   I. Общие требования безопасности.

   1. К работам на высоте относятся  работы, выполняемые на высоте 1,3 и более от поверхности грунта  или перекрытий.

   2. К работам на высоте допускаются  лица не моложе 18 лет, прошедшие  медицинский осмотр и не имеющие  противопоказаний, получившие инструктаж  по охране труда, прошедшие  стажировку на рабочем месте  и допущенные к самостоятельной  работе, а также обученные на  право производства этих работ.

   3. Работающий на высоте обязан:

   - выполнять только ту работу, которая ему поручена и по  которой он проинструктирован;

   - знать и выполнять правила  внутреннего трудового распорядка. Во время работы не разрешается  курение, употребление спиртных  напитков и наркологических веществ.  Курение допускается только в  специально отведенных местах;

   - поддерживать чистоту и порядок  на рабочем месте;

   - работать только исправными  инструментами, приспособлениями, механизмами;

   - выполнять работу в спецодежде  с применением индивидуальных  средств защиты, предусмотренных  Типовыми отраслевыми нормами;

   - знать и уметь оказывать первую  помощь пострадавшему при несчастных  случаях на производстве. О происшедшем  несчастном случае немедленно  сообщить бригадиру, Шеф-мастеру  и Директору по производству;

   - знать назначение, устройство и  правила технической эксплуатации  применяемого оборудования, инструмента,  приспособлений и соблюдать их;

   4. Рабочее место работающего на  высоте должно быть оборудовано  первичными средствами пожаротушения  (огнетушитель, вода, ящик с песком).

   Опасными и вредными производственными  факторами , действующими на организм  человека, являются: высота, загазованность  и запыленность рабочей зоны, повышенная и пониженная температура  воздуха рабочей зоны, повышенный  уровень шума, повышенная или  пониженная влажность воздуха,  повышенная подвижность воздуха.

   5. Выполняя трудовые обязанности  необходимо соблюдать следующие  требования:

   - ходить только по установленным  проходам и площадкам;

   - не садиться и не облокачиваться  на случайные предметы и ограждения;

   - не подниматься и не спускаться  бегом по лестничным маршам;

   - не прикасаться к электрическим  проводам, кабелям электротехнических  установок;

   - не устранять самостоятельно  неисправности в осветительной  и силовой сети, а также в  электротехнических установках; не  находиться в зоне ведения  погрузочно-разгрузочных работ;

   - не отвлекаться посторонними  разговорами;

   - не оставаться безучастным, заметив  нарушение требований безопасности  другими работниками, а предупредить  об опасности и необходимости  их соблюдения;