Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з Законом України «Про амністію

Вочевидь, наведений приклад демонструє, як законодавець взяв На озброєння презумпцію винуватості і водночас виявив дискримі­наційне ставлення щодо осіб польської національності.

Поряд з подібними негативними рисами окремі документи міс-Гили надзвичайно прогресивні положення, котрі заслуговують на підновлення в сучасному законодавстві. Так, в Інструкції про засто-Сування амністії до IV річниці Жовтневої революції від 7 листопада І()2І р. зазначалося: «Будь-які сумніви при тлумаченні амністії Мають бути вирішені на користь винуватих» (ст. 16).

Позитивним також є намагання досягти у процесі помилування ииховного впливу на засуджених. Це передбачалося, зокрема, у Постанові Президії Верховної Ради Української РСР від 18 жовтня 1962 р. «Про порядок розгляду в Президії Верховної Ради Україн-і ЬКОЇ РСР клопотань про помилування»: «14. З метою підвищення ІМЙЧЄННЯ актів помилування в справі перевиховання засуджених і І&лучення їх до суспільно корисної праці встановити, що постано-іні  Президії Верховної Ради Української РСР про помилування і-п уджених можуть, за розсудом адміністрації місць ув'язнення, пі і йотуватись на зборах ув'язнених даного підрозділу або виправ­но і рудової установи, або доводиться до відома ув'язнених по бри-і.ні,їх, загонах, підрозділах».

Загалом акти про амністію і помилування вирізняються динаміч­ним характером — їх зміст постійно вдосконалюється з огляду на

дійсний принцип законності, правила юридичної техніки і навіть з точки зору звичайної граматики — йде постійний пошук оптималь­них формул, права людини набувають першочергового значення. Так, врешті-решт, вирішення питань про застосування амністії бу­ло покладено виключно на суди (ст. ] 1 Закону України від 5 липня 2001 р. «Про амністію»); ще раніше — у постанові Президії Верхов­ної Ради Української РСР від 11 липня 1991 р. «Про порядок засто­сування Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про амністію з нагоди річниці прийняття Декларації про державний су­веренітет України»» зазначено, зокрема, що дія цього Указу «не по­ширюється на осіб, підданих адміністративному стягненню, в тому числі притягнутих до адміністративної відповідальності із звільнен­ням від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому статтею 51 Кримінального кодексу Української РСР» (ст. 9); закон про амністію не може, приміром, передбачати зняття судимості що­до осіб, які звільняються від відбування покарання (ч. 2 ст. 2 Зако­ну України від 1 жовтня 1996 р. «Про застосування амністії в Украї­ні»). Не передбачено зняття судимості і Положенням про здійснен­ня помилування, затвердженим Указом Президента України від 19 липня 2005 р.

З моменту проголошення незалежності України усунута практи­ка видання актів про амністію і помилування з будь-якими обмежу­вальними грифами.

Раніше після оголошення амністії зазвичай видавалися постано­ви, інструкції, накази, в яких висвітлювався порядок застосування відповідного акта про амністію. Прикладом може бути Декрет ВЦВК від 13 квітня 1922 р. «Правила застосування амністії до неплатників податку». Зараз всі необхідні питання стосовно амніс­тування, тобто звільнення відповідних осіб від кримінальної відпо­відальності чи покарання, викладаються в єдиному нормативно-правовому акті — законі про амністію. Втім, це не завжди повною мірою задовольняє потреби суб'єктів правозастосування. Нерідко ними пропонуються суперечливі тлумачення положень правових актів про амністію, виникають складнощі в судовій практиці. Тому Верховному Суду України доводиться спеціально вивчати ці аспек­ти й давати відповіді на

Висновок

З моменту звільнення особи від кримінальної відповідальності припиняється дія кримінально-правових відносин між державою і людиною, яка вчинила злочин. Закон не містить підстав відновлення припинених внаслідок звільнення від кримінальної відповідальності кримінально-правових відно­син. То­му вчинення особою злочину після звільнення її від кримінальної відповідальності не створює юридичної повторності злочину.

У всіх випадках звільнення від кримінальної відповідаль-ості може застосовуватися лише стосовно людини, винної у вчиненні злочину, склад якого передбачено у відповідній статті кримінального закону. За цим положенням закон про звільнення від кримінальної відповідальності відрізняеться від закону про малозначність діяння, за яким діяння не було злочинним у момент його вчинення, оскільки через малозначність не являли собою суспільної небезпеки.

Звільнення від кримінальної відповідальності не тотожне припиненню кримінальної справи. Останнє має місце і за умови неможливості реалізувати існуючі кримінально-правові відносини. Це може бути, зокрема, за таких умов, як смерть винної особи чи її психічне захворювання, або за умов скасу­вання того закону, за яким була у свій час засуджена особа.

Список використаних джерел:

1.           Александров Ю. В. Амністія // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Рел кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.- К.: Укр. енцикл., 1998.- Т.1

2.           Архірейський Д. В. Амністія як елемент боротьби з українським І встанством у 20-х роках // Науковий вісник Дніпропетровського юридич ного інституту МВС України.- 2000.- № 2.

3.           Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія.- К.: Атіка, 2004.

4.           Березюк Олег, Хавронюк Николай. Амнистия: карать НвЛЬЗЯ ПОМП вать // Зеркало недели.- 2005.- 1-7 октября.

5.              Гавриш С. Б. Амністія та помилування // В кн.:Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажвнов,  Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташина, В. Я.   Тація.- 2-е вид., перероб. і допов.- К.: Юрінком Інтер, 2004.

6.               Історія української Конституції / Упоряд. А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко.- К.: Право, 1997.

7.               Іщенко Ю. В., Мельник М. І. Амністія // Енциклопедія сучасної України.- К., 2001.- Т. 1.

8.              Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник.-Вид.3-тє,переробл. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В.А.Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.

9.              Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку. Вибрані наукові праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.- К: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.- 600 с.

10.         Музика А. А. Помилування // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред-кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.- К.: Укр. енцикл., 2002.-Т. 4

11.         Музика А. А., Школа С. М. Актуальні проблеми практики застосу­вання амністії і здійснення помилування в Україні // Вісник Запорізького державного університету.- Запоріжжя, 2003.— № 1.

12.         Музика А. А., Школа С. М. Амністія і помилування в системі сучас­ного українського права // Кримінальне право України.— 2006.— № 1.

13.         Музика А. А., Школа С. М. Історія виникнення, становлення і роз­витку інститутів амністії та помилування // Проблеми пенітенціарної тео­рії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ.- К.: СПБ Паливода, 2003.

14.         Музика А. А., Школа С. М. Правила застосування амністії та здійс­нення помилування // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щоріч­ний бюлетень / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора А. А. Музики.— К.: КЮІ КНУВС, 2005.

15.         Музика А. А., Школа С. М. Про необхідність узагальнення судової практики з питань застосування законодавства про амністію та помилу­вання // Часопис Київського університету права.— 2003.- № 1.

16.         Музика А. А., Школа С. М. Про результати вивчення громадської думки щодо амністії та помилування // Адвокат.- 2003.- № 3.

17.           Панєвін В. О., Чайка О. В. Узагальнення практики застосування су­дами України Закону України від 16 липня 1999 р. «Про амністію».- К., 2000.

18.              Телефанко Б. М. Проблеми соціальної адаптації осіб, звільнених з кримінально-виконавчих установ на підставі закону України про амністію або акта помилування: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Львівський національний університет імені Івана Франка.-Л., 2005.

19.             Школа С. М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України.- К., 2004.

20.             . Яценко. С. С. Інститут кримінальної відповідальності в новому Кримінальному кодексі України та інших нормативно-правових актах: аспект узгодженості // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 жовт. 2001 р. / Редкол.: Сташис В. В. та ін.- К.- X.: Юрінком Інтер, 2002.

21.              Яценко С. С. Конституційний принцип презумпції невинуватості та інститут кримінальної відповідальності в праві України і деяких інших європейських держав: порівняльний аспект // Вісник Конституційного Суду України.- 2005.- № 2.

22.              Яценко С. С. Кримінально-правовий та кримінально-процесуаль­ний аспекти інституту помилування за чинним вітчизняним законодав­ством на тлі положень Конституції України // Кримінальне право Украї­ни.- 2006.- № 5.

23.              П.С.Ромашкіним — «Амнистия и помилование в СССР» (М.: Госюриздат, 1959.— 364 с).

24.              Кримінальний кодекс України

25.              Алексеев Н.С. „Злодеяние й возмездие. Преступления против человечества”. — М., 1986.

26.              Зельдов С.И. „Освобождение от наказания й его отбьівания”. — М., 1982.

27.              Зельдов С.И. „Уголовно-правовьіе последствия судимости: Учебное пособие”. — Орджоникидзе, 1986.

28.              Коробков Т.Д. „Освобождение от уголовной ответственности й наказания по советскомууголовному праву”. — М., 1981.

29.              Копєйчиков В.В. „Правозднавство: Підручник” – 6-е видання – Київ6 Юрінком Інтер, 2002. – 736с.

30.              Матишевський П.С. „Кримінальне право України. Загальна частина:Підручник”. – Київ: ЮрінкомІнтер, 2000. – 272с.// ст. 233 – 235;

31.              Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.С. „Сучасне кримінальне правоУкраїни:курс лекцій”. – Київ: Паливода А.В., 2005. – 640 с.// ст.ст.39 – 44, 163 – 180;

32.              Фріс П.Л. „Кримінальне право України. З агальна частина: Навч. посібник”. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 362с.// ст. 258 – 273.

3

[1] КК України

[2] Я. Байнін, П. Матишевський, В. Осадчий;

[3] Л. Багрій – Шахматов, С. Келіна, П. Дагель;

[4] Н. Загородніков, О. Лейст;

[5] Ю. Баулін

[6] КК України

[7] Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.С. „Сучасне кримінальне правоУкраїни:курс лекцій”. – Київ: Паливода А.В., 2005.

[8] Школа С. М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України.- К., 2004.

[9] Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку. Вибрані наукові праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.- К: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.

[10] Маляренко В.Т., Музика А.А. Амністія та помилування в Україні: Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2007.

[11] Гавриш С. Б. Амністія та помилування // В кн.:Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажвнов,  Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташина, В. Я.   Тація.- 2-е вид., перероб. і допов.- К.: Юрінком Інтер, 2004.

[12] Маляренко В.Т., Музика А.А. Амністія та помилування в Україні: Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2007.