Особливості адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення

Після того, як протокол складений, уповноважена особа надсилає його органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне  правопорушення. Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення. У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилається до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного  корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.

При розгляді справ про  адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 172²-172⁹ КпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Справи про адміністративне корупційне правопорушення розглядаються у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне корупційне правопорушення та інших матеріалів справи. КпАП передбачено випадки, коли строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення може зупинятися. Так, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Під час провадження у справі про вчинене адміністративне корупційне правопорушення, передбачене статтями 172²-172⁹ КУпАП, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою. Після розгляду справи про вчинене адміністративне корупційне правопорушення виноситься постанова у справі. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

Висновки

За час проходження  практики я закріпив та поглибив отримані раніше знання по юридичним дисциплінам, поглибив практичний досвід роботи судових органів, здобув професійні навики та уміння, необхідні для роботи на посаді судді. Цікаво було вивчати конкретні кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення, прийняті до розгляду. Приймав участь в досудовій підготовці справ, а також був присутнім в судових засіданнях при їх розгляді судом. В процесі розгляду судових справ складав проекти рішень та ухвал. Ознайомився з методикою підготовки справ до слухання та вирішення справ на різних етапах судового розгляд. По конкретним категоріях кримінальних справ ознайомився зі зверненням судових рішень до виконання та вирішення судом питань, пов’язаних із їх виконанням.

Враховуючи вимоги індивідуального плану стажування, особливу увагу було приділено набуттю навичок розв’язання реальних завдань правового характеру на посаді судді, поглибленню і закріпленню теоретичних та практичних знань, закріплено навички з складання рішень та ухвал. Відповідно до поставлених завдань під час стажування також було докладно охарактеризовано внутрішні акти бази практики.

Опираючись на мету стажування, яка полягала у оволодінні сучасними методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії, формуванні професійних умінь та навичок для прийняття самостійних рішень в реальних умовах, виконанні потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності можна говорити про те, що мета стажування досягнута.