Крайня необхідність

Відмежування злочинної поведінки від незлочинної є фундаментальною проблемою кримінально-правового регулювання, вирішення якої можливе за умови встановлення заборони на вчинення тих чи інших суспільно небезпечних діянь, а також виключення злочинності за вчинене за певних обставин діяння, яке при інших рівних умовах має бути караним. Як свідчить досвід вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства, держава та суспільство завжди покладають певні сподівання на те, що завдяки таким встановленням мають вирішуватись проблеми кримінальної політики в цілому. До того ж сучасна держава, хоч би потужним правоохоронний апарат не мала, на жаль, не може будь-якої миті захистити громадянина від певної небезпеки, тому вона й створює законодавчі гарантії особистого захисту громадян від небезпеки. Механізмом реалізації такої гарантії в Україні є Кримінальний кодекс, у якому вперше на законодавчому рівні закріплено існування кримінально-правового інституту «Обставини, що виключають злочинність діяння», в якому традиційно закріплена така обставина, як крайня необхідність (ст.39 КК України).

Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Поняття крайньої необхідності…………………………………………………..7
2. Підстава наявності стану крайньої необхідності………………………………12
3. Ознаки діяння, що вчиняється у стані крайньої необхідності………………..19
4. Перевищення меж крайньої необхідності……………………………………...24
5. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони………………….31
Висновок…………………………………………………………………………….35
Список використаної літератури…