Жіноча злочинність

Список використаної літератури

Нормативний матеріал

1.  Конституція  Р.Ф. 1993 року. Коментарі. М., 1994

Література 

2. Антонян Ю.М.  Вивчення особистості злочинця  М; 1982

3. Антонян Ю.М.  Кримінологія. Вибрані лекції. М; 2004

4. Антонян Ю.М.  Причини злочинної поведінки.  М; 1992

5. Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1982

6. Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1998

7. Арсеньєва М.І., Серебрякова В.Л. Особливості  формування протиправної поведінки  жінок і деякі аспекти його  попередження / / Питання боротьби  зі злочинністю. Вип.36. М; 1982

8. Велика енциклопедія  Кирила і Мефодія. М; 1998

9. Гришко А.Я. Правова  культура і наркотизм / / Злочинність  і культура. М; 1999

10. Завадська Л.М.  Гендерна експертиза російського  законодавства. М; Бек, 2001

11. Заплатина Є.А.  Попередження рецидивної злочинності  жінок звільняються з місць  позбавлення волі / / проблеми боротьби  з рецидивною злочинністю.  Томськ; 1992

12. Заплатина Є.А.  Соціально-біологічні та психологічні передумови вчинення жінками рецидивних злочинів / / Проблеми боротьби з рецидивною злочинністю. Томськ. 1992

13. Карпець І.І.  Злочинність: Ілюзії та реальність. М; 1992

14. Карпець І.І.  Сучасні проблеми кримінального  права та кримінології. М; 1992

15. Кримінологія.  Підручник. М; Вид. МДУ. 1994

16. Кримінологія. Підручник. М; МАУП. 1995

17. Кудрявцев В.Н.  Генезис злочину: Досвід кримінологічного  моделювання. М., 1998

18. Лекарь А.К.  Профілактика злочинів. М, 1972

19.  Ленін В.І.  Повна. зібр. соч. Т. 15

20. Леонтьєв О.М.  Діяльність, свідомість, особистість. М., 1975

21. Малков В.Д.  Кримінологія. М; 2004

22. Мініна С.П.  Злочинність неповнолітніх. СПб., 1998

23. Під ред. Булакова В.М., Кропачова Н.М. Кримінологія. СПб, 2005

24. Під ред. Віцина С.Є., Уткіна В.А. Кримінологія. Навчальний посібник. М; 1999

25. Під ред. Кудрявцева В.М., Емінова В.Є. Кримінологія. М; 1995

26. Під ред. Кузнєцової Н.Ф., Міньковського Г.М. Кримінологія. М., 1994

27. Під ред. Борговий А.І. Кримінологія. М; 1997

28. Попередження  злочинів. М; Юрид. літ. 1986

29. Прокоф'єва Т.В.  Роль жінки в діяльності організованих  злочинних формувань. / / Насильство. Особистість. Товариство. М., 2000 р. 

30. Сидякін Т.П.  Жіноче підприємництво: проблеми та перспективи розвитку / / Жінка в мінливому світі. Міжвузівський збірник наукових праць. 1991

31. Фемінізація бідності  в Росії. М., 2000

32. Фромм Е. Дума  людини. М; 1992

33. Хоткіна З.А.  Жінка на ринку праці і просто  на ринку / / Права жінок в  Росії: дослідження реальної практики їх дотримання та масового створення. Т. 1. М; 1998

34. Шнайдер Ганс  І. Кримінологія. М., 1994  

Спеціальна література:

35. Антонян Ю.М.  Злочини, вчинені з особливою жорстокістю / / Держава і право. 1992. № 9

36. Арсеньєва М.І., Серебрякова В.Л. Особливості  формування протиправної поведінки  жінок і деякі аспекти його  попередження / / питання боротьби  зі злочинністю. Вип.36. М; 1982

37. Кунц Є.В.  Тенденції жіночої злочинності / / Законність. 2003. № 4

38. Радянська держава  і право. 1991. № 2

39. Статкус В.Ф.  Розкриття злочинів - найважливіший  засіб боротьби зі злочинністю.  Держава і право. 1998. № 4

40. Шотік С.А.  Держава  і право. 2004. № 9

41. Шотік С.А. Закон  і право. 2004. № 6

42. Явчунковская  Т.М., Степанова І.Б. Тенденції сучасної злочинності жінок / / Держава і право. 2000. № 12  

[1] Явчунковская  Т.М., Степанова І.Б. Тенденції сучасної злочинності жінок / / Держава і право. 2000. № 12. с.28.

[2] Сидякін Т.П.  Жіноче підприємництво: проблеми та перспективи розвитку / / Жінка в мінливому світі. Міжвузівський збірник наукових праць. 1991. с.43

[3] Антонян Ю.М.  Вивчення особистості злочинця  М; 1982. с.6

[4] Фемінізація бідності  в Росії. М; 2000. с.132

[5] Арсеньєва М.І., Серебрякова В.Л. Особливості  формування протиправної поведінки  жінок і деякі аспекти його  попередження / / Питання боротьби  зі злочинністю. Вип.36. М; 1982. с.24

[6] Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1982 с.38

[7] Мініна С.П.  Злочинність неповнолітніх. СПб; 1998. с.9

[8] Прокоф'єва Т.В.  Роль жінки в діяльності організованих  злочинних формувань .. / / Насильство. Особистість. Товариство. М; 2000. с.132-134  

[9] Шнайдер Ганс  І. Кримінологія. М; 1994

[10] Антонян Ю.М.  Причини злочинної поведінки.  М; 1992 с.115

[11] Кримінологія \ За ред. Н.Ф. Кузнєцової, Г.М. Миньковского. М; 1994. с.339

[12] Завадська Л.М.  Гендерна експертиза російського  законодавства. М; Бек. 2001. с.176-181

[13] Заплатина Є.А.  Соціально-біологічні та психологічні передумови вчинення жінками рецидивних злочинів / / Проблеми боротьби з рецидивною злочинністю. Томськ. 1992. с.76

[14] Кунц Є.В. Тенденції жіночої злочинності / / Законність. 2003. № 4 с.22

[15] Заплатина Є.А.  Попередження рецидивної злочинності  жінок звільняються з місць  позбавлення волі / / проблеми боротьби  з рецидивною злочинністю. Томськ. 1992. с.90

[16] Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1998. с.225-226

[17] Ленін В.І. Повна.  зібр. соч. Т. 15. с.368

[18] Леонтьєв О.М.  Діяльність, свідомість, особистість. М; 1975. с.105

[19] Хоткіна З.А.  Жінка на ринку праці і просто  на ринку / / Права жінок в  Росії: дослідження реальної практики їх дотримання та масового створення. Т. 1. М; 1998. с.217

[20] Кримінологія / під ред. А.І. Борговий. М; 1997. с.217

[21] Кримінологія / під ред. А.І. Борговий. М; 1997. с.292

[22] Кудрявцев В.Н.  Генезис злочину: Досвід кримінологічного  моделювання. М; 1998. с.158

[23] Кримінологія / під ред. В.Н. Кудрявцева В.Є. Емінова. М; 1995. с.304

[24] Антонян Ю.М.  Злочини, вчинені з особливою жорстокістю / / Держава і право. 1992. № 9. с.65

[25] Кримінологія. Підручник. М; Юрист. 1995. с.105-106

[26] Попередження  злочинів. М; Юрид. літ. 1986. с.143

[27] Лекарь А.К.  Профілактика злочинів. М, 1972. с.27

[28] Карпець І.І.  Сучасні проблеми кримінального  права та кримінології. М; 1992

[29] Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1992. с.212

[30] Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1992. с.220

[31] Антонян Ю.М.  Злочинність серед жінок. М; 1992. с.222

[32] Радянська держава  і право. 1991. № 2 стор. 226

[33] Радянська держава  і право. 1991. № 2 стор. 219

[34] Карпець І.І.  Злочинність: ілюзії та реальність. М; 1992. с.98  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Введення. 3

1. Стан, динаміка  і структура злочинності жінок. 4

2. Причини злочинності  жінок. 8

3. Попередження жіночої  злочинності. 12

4. Висновок. 16

5. Список використаної  літератури. 17  

 Введення.  

 За весь час  існування людства на Землі  воно шукає методи ізасоби  боротьби зі злочинністю. З найдавніших часів роздуми прозлочинців, причини скоєння злочинів фіксувалися в роботахвідомих філософів, істориків, психологів і правознавців. Незабаром з'явилисявчені, які зайнялися докладно даною проблемою, і поступово сформуваласянаука, яка отримала назву «кримінологія».  

 Кримінологія, перш  за все, гуманістична наука,  оскільки їїосновними цілями  є пізнання злочинності, з'ясування причин цьогоявища, вивчення особистості злочинця, а також розробка заходів щодопопередження злочинів.  

 Кримінологія  вчить людей правильно «читати»  кримінальну статистику йдалі  робити практичні висновки: де  вжити заходів економічногохарактеру,  де посилити виховну роботу, а  де і щодо якихвидів злочинності  активізувати правоохоронну систему  і з більшоюсилою використовувати  заходи кримінального покарання.  Кримінологія робить висновок, щооскільки  злочинність явище соціальне, то успішної боротьба з нею можебути лише тоді, коли підхід до розробки заходів попередження будекомплексним. Тому боротьба зі злочинністю в широкому плані євикористання заходів економічних, соціально-культурних, виховних, і,нарешті, правових.  

 У даній роботі передбачається розглянути таке явище, як

«Жіноча злочинність», охарактеризувати основні поняття, пов'язані зданим явищем. А також обгрунтувати причини жіночої злочинності і заходів їїпопередження.  

1. Стан, динаміка  і структура злочинності жінок.  

 Злочинність жінок  відрізняється від злочинності чоловіків своїмикількісними показниками, характером злочинів та їх наслідками,способами і знаряддями вчинення, роллю, яку виконують при цьому жінки,вибором жертви злочинного посягання, впливом на їх правопорушеннясімейно-побутових і супутніх їм обставин. Ці особливості пов'язані зісторично обумовленим місцем жінки в системі суспільних відносин,її соціальними ролями, біологічними і психологічними особливостями.

Зрозуміло, соціальні умови і спосіб життя, ролі жінок змінюються, у зв'язкуз чим змінюються характер і способи їх злочинної поведінки.  

 Протягом 80-90-х  років частка жінок у загальній  злочинностістановила 10-15%.  

 Найбільш поширеними злочинами жінок є крадіжки (близько

15% у загальній  структурі злочинності жінок,  з них 12% - крадіжки особистогомайна), розкрадання чужого майна шляхом  присвоєння або розтрати 

(18-20%), обман споживачів (13-14%). Значно рідше жінки здійснюютьрозкрадання за допомогою крадіжок, грабежів, розбоїв та шахрайства, а також розкраданняу великих розмірах. Переважна більшість розкрадань ними відбуваються взалежно з приводу виконання різних обов'язків, що маютьбезпосереднє відношення до виконуваної роботи. Три чверті розкрадань маютьмісце в містах, що й зрозуміло, оскільки на селі значно меншекомерційних підприємств, торговельних точок, підприємств громадськогохарчування, будівництв.  

 Жінки набагато  частіше, наприклад, ніж чоловіки, караються за обманспоживачів.  Це пояснюється більшою, у порівнянні  з чоловіками зайнятістюжінок  у таких сферах, як громадське харчування, торгівля, обслуговування іматеріально-технічне постачання населення.  

 Серед тих,  хто визнаний винним в обмані  споживачів, як правило,особи до 40 років.  

 У минулому  жінки в основному давали хабарі  або були посередником ухабарництві, зараз же дещо зросла частка  тих, хто бере хабарі. За -Мабуть, це потрібно пов'язувати, з одного боку, із збільшеною соціальноїактивністю жінок, у тому числі і в правоохоронній сфері, а з іншого --з розвитком ринкової економіки та пов'язаної з нею адміністративноїдіяльністю. Збільшення частки жінок серед осіб, що скоїли злочинипроти державної влади, - досить характерна риса сучасноїзлочинності.  

 За останні  роки зросла кількість крадіжок, скоєних жінками, За вибірковим  даними, кількість скоєних ними  крадіжок особистого майна громадян  збільшилася з 17 до 20% у структурі  їх злочинності. Інакше кажучи, кожна п'ята виявлена злочинниця - воровка. Число тих жінок, які здійснюють крадіжки особистого майна громадян, в 2-2,5 рази вище чисельності що здійснюють інші види крадіжок.  

 Крадіжки всіх  видів найчастіше відбуваються  жінками в містах. Серед них значна частка тих, хто постійно здійснює крадіжки, і вже карався за це. В основному це жінки старшого віку, багато хто з них довгі роки ведуть бездомну існування  

 Для жінок характерні крадіжки, вчинені «шляхом довіри», особливо на залізничному транспорті та з квартир,