Митні режими, що застосовуються при митному оформлені товарів і транспортних засобів

Дозволи Мінекономіки на реекспорт  товарів іноземного походження, раніше ввезених в рамках угод про вільну торгівлю, надаються за умови надходження  від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України письмової згоди  на здійснення такої операції уповноваженого органу держави походження цих товарів, якщо цього вимагають відповідні міжнародні договори України [7].

Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних  типів спеціальних (вільних) економічних  зон із-за меж митної території  України, а також до товарів, які  вивозяться з територій таких  зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного  й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом[4].

Спеціальними митними зонами є  частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної  митної зони. Для цілей оподаткування  товари, ввезені на території спеціальних  митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території  України. Ввезення на митну територію  України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в  режимі імпорту.

Створюються спеціальні митні зони шляхом прийняття окремого закону для  кожної спеціальної митної зони з  визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення в таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами в межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов’язки органів управління зони з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

На території СМЗ здійснюються виробничі та інші комерційні операції з товарами за умови додержання положень КМУ[16].

Перелік видів товарів та операцій, що з ними здійснюються, визначається в законі про конкретну СМЗ[16].

З метою забезпечення виконання  законів та з урахуванням характеру  товарів законами можуть запроваджуватися окремі заборони й обмеження щодо здійснення операцій з товарами в  СМЗ.

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться  та реалізуються під митним контролем  у пунктах пропуску на митному  кордоні України, відкритих для  міжнародного сполучення, інших зонах  митного контролю, визначених митними  органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт  та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання[4].

Товари, а також супутні товарам  роботи, в режимі магазину безмитної  торгівлі реалізуються лише у спеціальних  торговельних закладах (магазинах безмитної  торгівлі).      

Строк перебування товарів у  режимі магазину безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років  з дня їх поміщення у цей  режим.       

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, які заборонені відповідно до законодавства до ввезення, вивезення та транзиту через територію України.      

Порядок відкриття, ліквідації магазинів  безмитної торгівлі, а також правила  продажу ними товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого  ввезені на митну територію України  товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів  переробки відповідно до митного режиму експорту[4].

Дозвіл на застосування митних режимів  переробки може бути наданий митним органом на підставі письмової заяви  суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, поданої в митницю за місцем державної  реєстрації суб'єкта.       

Кількість операцій щодо переробки  товарів у митному режимі переробки  на митній території України не обмежується.       

Операції щодо переробки товарів  можуть включати:  

1. власне переробку товарів;     
2. обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;    
3. ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;[16]     
4. використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.   

Кодексом встановлюється граничний  термін знаходження товарів в  режимі переробки, він не може бути більшим ніж 90 днів.      

Переробка за межами митної території  України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у  вільному обігу на митній території  України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну[4].

Переробку за межами митної території України наведено на рис.1.2.[16]

Рис. 1.2. Переробка за межами митної території України

 

Митний режим переробки за межами митної території України є свого  роду зворотним відображенням режиму переробки на митній території України, якщо взяти до уваги місце проведення операцій і товари які дозволяється розміщувати в зазначений режим.

Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем  чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також  без застосування заходів нетарифного  регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються[4].

Основні принципи при використанні митного режиму "Знищення або  руйнування":      

1. Не повинні завдатись збитки  державі або які-небудь видатки  бюджетних коштів.      

2. Обов'язковий контроль зі сторони  митних органів.      

3. Вся відповідальність за правомірність  заявленого режиму лежить на  власнику товару (декларанту, брокеру).     

 Митний орган вправі відмовити  у наданні дозволу на розміщення  товарів у митний режим "Знищення  або руйнування" у випадках, коли  знищення або руйнування неякісних  та небезпечних товарів може:     

• заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;
• негативно вплинути на здоров'я населення або створити небезпеку життя людям, тваринному та рослинному світу;      
• спричинити витрати для держави;      
• коли митний орган не має можливості здійснення контролю за фактичним його знищенням або руйнуванням; 
• в інших випадках, визначених законодавством України.       Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.      

Знищення або руйнування проводиться  в присутності власника товару або  особи, уповноваженої ним (брокер, декларант). Після чого складається акт про  знищення або руйнування.       

Відходи (залишки), що утворилися в  результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний  митний режим як товари, що ввезені  на митну територію України і  перебувають під митним контролем.    

Відходи (залишки), які перебувають  під митним контролем, можуть бути поміщені у інші митні режими, крім таких  режимів як реімпорт, реекспорт, тимчасове  вивезення, магазин безмитної торгівлі, відмова на користь держави.      

Порядок поводження з відходами (зберігання, транспортування, захоронення, утилізація, використання, надання дозволів, а  також ведення реєстру місць видалення відходів, тощо) встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, або за його дорученням іншим органом виконавчої влади у відповідності до компетенції.

Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник  відмовляється від товарів, що перебувають  під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У митному режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються податки  й збори, до товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання[4].

Порядок надання митним органом  дозволу на відмову на користь  держави від товарів, що перебувають під митним контролем[9]. Цей порядок також визначив перелік товарів, що не можуть бути поміщені в митний режим відмови на користь держави. До таких товарів належать:

• товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через її митну територію;
• товари, що не перебувають на митній території України;
• товари, строк зберігання або використання яких закінчився;
• товари, що потребують особливих умов зберігання у разі, - якщо митний орган не має можливості забезпечити такі умови;
• товари, щодо яких не здійснено встановлених у статті 27 Митного кодексу України[4] видів контролю (якщо вони підлягають цим видам контролю);
• товари, вилучені митними органами відповідно до Митного кодексу України;
• ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини;
• товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.

Товари, щодо яких надано дозвіл, зберігаються на складах митних органів з дати їх оформлення в митному режимі відмови  на користь держави до моменту розпорядження цими товарами[4].

Умовою поміщення товарів у  митний режим відмови на користь  держави є дозвіл митного органу. У разі прийняття власником товарів, що перебувають під митним контролем  на митній території України, рішення  про відмову від цих товарів  на користь держави дозвіл на поміщення  цих товарів у митний режим  відмови на користь держави надається  начальником або вповноваженою  посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого перебувають  товари, на підставі письмової заяви  власника товарів, поданої за формою, наведеною в додатку до Порядку. Власник подає митному органу разом із заявою копії таких документів:

• що засвідчують право заявника розпоряджатися товарами;
• дозволів, виданих іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України;
• товаротранспортних та інших товаросупровідних.

Для здійснення митного контролю й  митного оформлення товарів у  митному режимі відмови на користь  держави їх власник або вповноважена ним особа доставляє товари на склад митного органу в строк, що не перевищує трьох діб з  дня отримання дозволу на поміщення  товарів у митний режим відмови  на користь держави. Цей дозвіл є  підставою для поміщення товарів  на склад митного органу. Оформлення ВМД може бути завершене за умови  поставлення на облік цих товарів  митним органом, який провів їх митне  оформлення.

Митне оформлення товарів, що ввезені  на митну територію України й  перебувають під митним контролем, у митному режимі відмови на користь  держави здійснюється без нарахування  податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання. Товари, у поміщенні яких у митний режим відмови на користь держави було відмовлено, повинні бути оформлені в іншому митному режимі або вивезені за межі митної території України.

 

 

3. Характеристика окремих зовнішньоекономічних угод та їх взаємозв’язок з митними режимами

 

Угоди купівлі-продажу є найбільш поширеними угодами, застосовуваними  учасниками зовнішньоекономічної діяльності на міжнародному ринку[17, c.57].

Угоди купівлі-продажу у зовнішньоекономічних відносинах передбачають продаж експортером  товарів іноземному партнеру на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. У такій угоді  продавець зобов'язується поставити  товар, представити документи, що стосуються цього товару, а також передати право власності на товар відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Покупець, у свою чергу, зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти його поставку згідно з  вимогами, передбаченими в зовнішньоекономічному  договорі (контракті).