Митний контроль експорту бетонних виробів

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи  митної справи»

на тему «Митний контроль експорту бетонних виробів»

 

 

 

 

 

 

Студент 3 курсу 5 групи

Денної форми навчання

Факультету товарознавства і 

торговельного підприємництва

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення бетонних виробів через митний кордон України
2. Особливості класифікації виробів з бетону за УКТЗЕД
3. Декларування експорту виробів з бетону
4. Митний контроль при експорті бетонних виробів

Висновки  та пропозиції

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Бетонами називають  штучні каменеподібні матеріали неоднорідної конгломератної будови, які утворюються внаслідок тверднення суміші вихідної сировинних матеріалів (в’яжучого, води та природних або штучних заповнювачів у вигляді піску, щебеню чи гравію), а також різноманітних модифікуючих добавок.

 Бетони належать  до числа найскладніших композиційних  матеріалів. Вони є основними  конструкційними матеріалами для  різних галузей будівельного  виробництва. На відміну від  багатьох будівельних матеріалів, властивості бетону можуть змінюватися  в широких межах, що зумовлено не тільки властивостями вихідної сировинних матеріалів, а й великою різноманітністю та ефективністю застосування технологічних прийомів (заходів) на всіх стадіях виробництва бетонних та залізобетонних конструкцій.

Розглядаючи питання експорту бетонних виробів, слід відмітити, що у 2012 році показники експорту є дещо нижчими, ніж у попередньому році. Але все ж дане питання є актуальним, так як Україна має великі поклади сировинних матеріалів для виробництва бетонних виробів.

Одним із найважливіших показників економічного розвитку країни є наявність стабільного експортного потенціалу, який безумовно має перевищувати імпортний попит. З метою досягнення даної тенденції головним завданням України, як країни з багатими родовищами, є підтримання вітчизняних виробників та створення відповідних умов для успішного виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Таким чином розвиток експортного потенціалу вітчизняних виробників (особливо в умовах світової економічної кризи) є першочерговим заходом збереження ліквідності українських підприємств.

Ця проблема властива всім українським підприємствам, у  тому числі й підприємствам, що виготовляють бетонні вироби. Проблему експорту бетонних виробів розглянемо нижче.

Головними експортерами бетонних виробів є такі країни: Азербайджан, Казахстан, Молдова, Російська Федерація, Румунія.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків щодо митного контролю  бетонних виробів  при експорті через митний кордон України.

Об’єктом курсової роботи є бетонні вироби, зокрема плитка декоративна з бетону.

Предметом курсової роботи є митний контроль при експорті бетонних виробів через митний кордон України.

Для   досягнення   поставленої   мети   необхідно   було   вирішити   наступні завдання:

• проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила переміщення бетонних виробів через митний кордон України;
• перевірити правильність класифікації плитки декоративної за УКТ ЗЕД;
• здійснити декларування бетонних виробів в режимі експорту;
• проаналізувати митний контроль за переміщенням бетонних виробів через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення бетонних виробів через митний кордон України

Основним законом, яким визначено загальні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності є Закон України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть», який Верховна Рада України прийняла 16.04.1991.

Так, згідно з ним зовнiшньоекономiчна  дiяльнiсть – це дiяльнiсть суб'єктiв  господарської дiяльностi України  та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами [1].

Згідно зі статтею 7 цього  Закону України регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється  за допомогою:

- законiв України;

- передбачених в законах  України актiв тарифного i нетарифного  регулювання, якi видаються державними  органами України в межах їх  компетенцiї;

- економiчних заходiв  оперативного регулювання (валютно-фiнансового,  кредитного та iншого) в межах  законiв України;

- рiшень недержавних  органiв управлiння економiкою,  якi приймаються за їх статутними  документами в межах законiв  України;

- угод, що укладаються  мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної  дiяльностi i якi не суперечать законам  України [1].

Забороняється регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi прямо не передбаченими у цiй частинi актами i дiями державних i недержавних органiв.

Тепер проаналізуємо  законодавство, яким регламентовано порядок  переміщення через митний кордон України товару «плити декоративні з бетону» в режимі експорту.

Так, згідно зі ст. 82 Митного  кодексу України «Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари випускаються для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення» [2].

При чому, ст. 75 Митного  кодексу України визначено обов’язки  особи, на яку покладається дотримання вимог митного режиму:

1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв  у митному режимi експорту, документи  на такi товари;

2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

3) виконати вимоги  щодо застосування передбачених  законом заходiв нетарифного регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

4) у випадках, встановлених  законодавством, подати митному  органу дозвiл на проведення  зовнiшньоекономiчної операцiї з  вивезення товарiв у третю країну (реекспорт) [2]. (дану вимогу розглядати не будемо, оскільки в нашому випадку екпортна поставка має кінцевого отримувача)

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України  митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в  межах своїх повноважень з  метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю наведено у ст. 335 Митного кодексу України. Згідно з нею, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують  повноваження особи, яка подає  митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний  договір (контракт) або інші документи,  що підтверджують право володіння,  користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні)  документи;

4) комерційні документи,  наявні у особи, яка подає  декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують  дотримання заходів нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених  цим Кодексом, - документи, що підтверджують  країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують  сплату та/або забезпечення сплати  митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують  право на пільги із сплати  митних платежів, на застосування  повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують  зміну термінів сплати митних  платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують  заявлену митну вартість товарів  та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу [2].

Таким чином, при вивезенні  товару «плити декоративні з бетону»  у режимі експорту, декларант повинен  подати митному органу:

1. Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами;
2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів тощо;
3. Довiдку про проведення декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про вiдсутнiсть за межами України валютних цiнностей та майна) (ДПА України);
4. Міжнародну автомобільну накладну (CMR) тощо;
5. Книжку МДП (Carnet TIR);
6. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару;
7. Рахунок-фактуру (інвойс);
8. Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено");

Далі проаналізуємо  порядок використання та подання  митному органу наведених вище документів:

1. Порядок облiку осiб, якi здiйснюють операцiї з товарами та порядок заповнення граф картки облiку особи, яка здiйснює операцiї з товарами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 634 [3].
2. Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» визначено основний документ на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція. Це зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) –  матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй діяльності [1].

Його форму із переліком  обов’язкових реквізитів наведено у  Положенні про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затвердженому  наказом Міністерства економіки та з питань європеської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 [4].

3. Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється  суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 в  регiональних вiддiленнях Нацiонального  банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької діяльності [5].

4. Порядок використання Міжнародної автомобільної накладної (CMR) визначено Міждержавною угодою від 19.05.1956 "Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ)". Зокрема, сфера дії Конвенції: «Настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством транспортных средств, когда место погрузки груза и место доставки груза, указанные в контракте, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участницей Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон.» [6].
5. Порядок переміщення із застосуванням книжки МДП та пред’явлення її митному органу визначено Міждержавною угодою від 14.11.1975 "Митна конвенцiя про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiя МДП)" та Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Держмитслужби України від 21.11.2011 № 755. Зокрема, даними нормативами визначено, що дія Конвенції МДП поширюється на перевезення товарів, які виконуються без проміжного перевантаження останніх, з митниці відправлення в митницю призначення транспортними засобами, зчепами дорожніх транспортних засобів або в контейнерах з перетином одного чи декількох кордонів за умови, що все МДП чи його частина від початку й до кінця здійснюється автомобільним транспортом [7,8].