Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодів та овочів

     — матеріалом, з якого вони виготовлені;

     — функціями, які вони виконують;

     — ступенем обробки

       Перець заморожений шукаємо у розділі ІІ, групу 07 “ Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Отже, перші дві цифри коду будуть 07.

     Другий  рівень — товарні позиції. Деталізація  товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так  у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди” як критерій використовується вид та ступінь обробки.

     Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є  номером групи. Отже, товарна позиція  перцю 0710.

     Третій  рівень — підпозиція. На цьому рівні  здійснюється подальша деталізація. Товарні  підпозиція — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

     Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,0710 „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені”: 

       071080 - перець роду Capsicum або роду Pimenta

     Четвертий рівень — категорія. Це восьмизначний код товару. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

     Отже, у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,  в підпозиції  071080  „перець роду Capsicum або роду Pimenta”, перець належить до категорії 07108051- перець солодкий  .

     П’ятий  рівень – підкатегорія. Це десятизначний  код товару.

     0710805100

     Отже, можна сказати, що за УКТ ЗЕД заморожена плодоовочева продукція класифікується у 07 товарній групі  “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Заморожений овочевий перець класифікується , 10 позиції „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені” , 80 підпозиції, 51 категорії та 00 підкатегорії.

     Таким чином, різноманітні класифікації, можуть застосовуватись для різних цілей: урахування особливостей виробництва, реалізацій, митного оформлення. 

     1.5. Сучасні вимоги до пакування, маркування та зберігання

     замороженої  плодоовочевої продукції 

     В умовах сучасної ринкової економіки  маркування є дуже важливим і невід¢ємним джерелом інформування покупця про споживні властивості товару.

     Маркування  – це текст, малюнок, умовні позначення, які нанесені безпосередньо на товар  або тару і призначені ідентифікації  товару. Основними функціями, які  виконує маркування у процесі  товароруху є інформаційна, ідентифікаційна, мотиваційна та емоційна, вказівна, пропагандистська, рекомендаційна, регламентаційна, попереджувальна функції. Інформаційна функція полягає у чіткому і своєчасному доведені  до споживача максимального обсягу інформації про товар на будь – яких носіях.

     Ідентифікація полягає у встановленні відповідності товару його ідентифікатору на всіх етапах товароруху. Мотиваційна та емоційна функції викликають взаємозалежні та позитивні емоції і є мотивацією щодо вибору товару. Вказівна функція полягає у керівній постанові та поясненні окремих положень щодо використання товару. Пропагандистка функція це розповсюдження певних поглядів та ідей на товар.

     Загальні  вимоги щодо маркування товарів полягають  у наступному:

• виробниче маркування забезпечується виробником товарів, який несе відповідальність за якість і достовірність інформації згідно з законодавством України;
• інформація про товар подається  державною мовою та повинна мати однозначне розуміння;
• зміст маркування повинен бути доступним, достатнім та достовірним для забезпечення безпечного використання товарів;
• інформацію, яка необхідна для маркування, одержують із компетентних джерел або за результатами власних досліджень, які проведені відповідно до  вимог нормативної документації;
• маркування повинно бути чітким, розбірливим;
• маркування має відповідати конкретному товару та його пакованню;
• маркування повинно бути розміщене в одному або декількох місцях , зручних для читання;
• маркування має відповідати умовам обігу товару та зберігатися у процесі товароруху.

     При неможливості забезпечення маркування на товарі, інформація про товар має бути викладена у товаросупровідних документах: ВМД, сертифікаті відповідності, специфікації на продукт, карантинному сертифікаті, декларації митної вартості, однак, конкретні вимоги до змісту маркування, місця та способу його здійснення, якості виконання та контролю встановлюються у нормативних документах та контрактах. (Додатки А, Д, Е)

     Крім  того стаття 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” встановлює, що:

     Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів (крім підакцизних товарів) без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

     1) назву харчового продукту;

     2) назву  та  повну адресу  і телефон   виробника,   адресу потужностей  (об'єкта)  виробництва,  а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

     3) кількість нетто харчового продукту  у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

     4) склад харчового продукту у  порядку переваги складників,  у тому   числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

     5) калорійність та поживну цінність  із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

     6) кінцеву дату споживання "Вжити  до" або дату виробництва та строк придатності;

     7) номер партії виробництва;

     8) умови зберігання та використання, якщо харчовий  продукт потребує  певних  умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

     9) застереження щодо споживання харчового продукту  певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками),  якщо такий  продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.

     Маркування  нефасованих харчових продуктів  здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів.

     У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

     У маркуванні харчових продуктів повинні  використовуватися затверджені  у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.

     Опис  специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [2].

     Особливостями маркування  замороженої плодоовочевої продукції є те, що згідно з Директивою ЄС 89/108 на пакуванні обов’язково повинно бути зазначено „Швидкозаморожена продукція”, „Не рекомендується повторно заморожувати після розморожування”.

     Пакувальні  матеріали, які використовуються для упаковки замороженої плодоовочевої продукції, повинні відповідати загальним вимогам: бути хімічно стабільними і нейтральними; бути стерильними; не мати у своєму складі токсичних речовин; не пропускати кисень; мати високу морозостійкість та здатність витримувати при низьких температурах удари, деформації, навантаження; бути еластичними; мати високу вологостійкість, здатність не розмокати, та не поглинати вологу при деформації, не прилипати до замороженого продукту; бути здатними захищати продукт від впливу світла, теплових випромінювань; не вступати у взаємодію з продуктом, внаслідок чого може змінюватись смак, запах, колір; бути не проникними для водяних парів, летких ароматичних речовин і зовнішніх запахів; захищати продукцію від бактеріального забруднення та інших зовнішніх забруднень; мати привабливий вигляд (прозорість, блиск, глянець...), легко відкриватися і закриватись [66,67].

     Швидкозаморожені  овочі упаковують в споживчу тару для роздрібної торгівлі: в пачки  із ламінованого  картону місткістю 0,5-1,0 кг; в пакети із  харчової поліетиленової плівки, або  лакованого целофану місткістю до 1 кг з наступним упакуванням в транспортну тару; ящики із гофрованого картону, які оснащені плівкою (мішками-вкладишами) місткістю до 15 кг. Також допускається використання фасування плодів і ягід в трьохшарові паперові мішки (до 15 кг).

     Отже  упаковка для плодоовочевої замороженої продукції розрізняється залежно від її призначення. Для кінцевих споживачів найбільш поширене пакування в пакети із ламінованого паперу, або поліетилену (переважно масою 450 г). Громадське харчування, або промспоживачі, купують заморожену продукцію упаковану в поліпропіленові мішки по 25-30 кг.

     Паперову  упаковку, яку використовують для  упакування замороженої продукції, можна поділити на такі групи: натуральний пакувальний папір; механічно відштампований папір; оброблений пакувальний папір.

     Оброблятись папір може механічним або хімічним способом. Найчастіше використовують натронний пакувальний папір. Це проклеєний з одного боку невибілений папір машинної обробки без наповнювача, виготовлений із сульфатної целюлози. Вона характеризується високою міцністю на розрив і великою в’язкістю.

     Для замороженої плодоовочевої продукції  використовують папір отриманий  механічним способом. Цей спосіб дозволяє одержати еластичний папір не змінюючи  властивості паперу, але впливаючи на його хімічний склад. Сучасну промисловість не можливо уявити без гофрованого паперу. До обох сторін хвилястого шару, такого паперу, приклеєні гладкі шари (водовідштовхувальні).

     За допомогою хімічної обробки паперу поліпшують його властивості, збільшують ступінь захищеності продуктів від різного роду шкідливих впливів. Основні способи обробки поверхні паперу полягають у глазуруванні – нанесенні тонкого плівкового шару з розплавлених синтетичних матеріалів, парафіну, клею тощо; просочені – обробці розчином речовин без утворення плівкового шару.

     Комбінації  паперу і штучних матеріалів одержують шляхом сполучення картону з іншими матеріалами. Так картон, покритий плівкою синтетичного матеріалу, і виготовлені з нього коробки добре захищають продукти від виділення і поглинання запахів, не псуються під дією жиромістких речовин та зручні для нанесення друкованого тексту. Обробка поверхні картону шляхом парафінування, дозволяє збільшити вологостійкість листа, а це важлива вимога до пакувального паперу  замороженої плодоовочевої продукції.

     Папір і картон є не тільки екологічно чистими пакувальними матеріалами, які забезпечують збереження якості продукції під час транспортування і зберігання, але й безпечними для довкілля, оскільки придатні для повторного використання.

     Металеве  пакування заморожених продуктів  використовується рідко. З металевих пакувальних засобів найчастіше використовують алюміній, іноді луджену жерсть (із захисною плівкою лаку). Металеві банки достатньо не проникні для водяної пари і летких ароматичних речовин і можуть використовуватись як для споживчої, так і для транспортної упаковки. Недоліками матеріалу є низька міцність на розрив та вигин.

     Також для пакування замороженої плодоовочевої  продукції використовують скляну тару. До її переваг належить її осьова міцність, хімічна інертність, прозорість, можливість повторного використання. Основним недоліком є крихкість при ударі. Скляна тара обмежено використовується для заморожування плодів і ягід у сиропі [53].

     Синтетичні  пакувальні матеріали найбільш поширені серед пакувальних матеріалів для  заморожених плодів і овочів. Їх виробляють із одношарової, комбінованої, чи жатої плівки. Порівняно з іншими видами упакувань полімерні упаковки мають низку переваг, а саме: високу щільність, довговічність, хімічну стійкість, паро-, газо-, аромато-, жиростійкість, добру зварюваність, пластичність та стійкість до механічних навантажень, індиферентність до агресивних мікробних впливів, стійкість до високих та низьких температур. Дані про основні види полімерних матеріалів, призначених для пакування швидкозаморожених продуктів, наведено у табл.1.3