Банківська справа та пропорції грошей

 

           Мінімальний розмір статутного фонду становить:

           S для банків з національним капіталом — еквівалент не менше ніж 1 млн євро;

          S для банків з іноземним капіталом, якщо частка іноземного капіталу становить менше ніж 50%, — еквівалент не менше ніж5 млн євро; якщо частка іноземного капіталу 50% і більше, — неменше ніж 10 млн євро;

        S якщо у формуванні статутного капіталу банку беруть участь підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства, частка іноземного капіталу в яких перевищує 50%) і частка таких підприємств у статутному капіталі банку становить10% і більше, та мінімальний розмір статутного фонду має бути не менший ніж 3 млн євро.

          Внески засновників, акціонерів до статутного капіталу комерційного банку здійснюються у грошовій формі в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів).

         Частка будь-якого із засновників банку не повинна перевищувати 35% статутного фонду банку.

         Для формування статутного фонду до реєстрації комерційного банку в регіональному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок. На цей рахунок кожен із засновників вносить визначену установчими документами частку статутного фонду. Підставою для відкриття такого рахунку є заява на відкриття рахунку та установчий договір.

         На момент реєстрації комерційного банку статутний фонд має бути сплачений у розмірі 30% для банків відкритого типу і50% — для банків закритого типу.

        Після реєстрації банку зібрані кошти перераховуються з тимчасового рахунку комерційного банку на його кореспондентський рахунок у регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження. Організаційна структура банку. Банк для виконання своїх функцій має бути упорядкований,тобто мати таку будову, що дасть можливість ефективно координувати використання фінансових, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів відповідно до стратегічних цілей діяльності банку.

           Банки самостійно обирають організаційну структуру управління залежно від таких факторів:

          S законодавчі обмеження;

           S розмір банку і масштаби його діяльності;

          S юридичний статус (реалізація відносин власності);

          S спеціалізація чи універсалізація діяльності.

          У міжнародній банківській практиці найпоширеніші три види організаційних структур: лінійна, багатолінійна (штабна), лінійно-штабна. Усі вони грунтуються на двох основних принципах:

           S субординація — інстанції органів управління, що приймають рішення;

         S функціональна спрямованість діяльності — поділ управлінських та виконавських функцій на всіх рівнях.

         Найвищим органом управління комерційного банку є загальні збори товариства, до компетенції яких належить:

        S визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звіту про їх виконання;

        S затвердження річних результатів діяльності банку, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів, визначення порядку покриття збитків;

        S затвердження внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури;

       J деякі інші повноваження.

       Загальне керівництво діяльністю банку здійснює рада банку(спостережна рада банку), яка контролює діяльність правління банку, а також виконує інші функції, делеговані загальними зборами. Виконавчим органом банку є правління (дирекція — для ТОВ) або інший орган, передбачений статутом. Типову структуру управління комерційним банком, побудовану за функціональними ознаками.

          Правління вирішує всі питання, пов'язані з поточною діяльністю банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради банку. Очолює правління голова, який має заступників(менеджерів, які очолюють структурні підрозділи банку). Голова правління несе персональну відповідальність перед акціонерами за результати діяльності банку.

          Кредитну стратегію та кредитну політику банку формує кредитний комітет. Він виконує такі функції: затверджує організаційну структуру процесу кредитування, встановлює напрями диверсифікації кредитного портфеля, аналізує кредитний ризик портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов'язані з кредитуванням, оцінює адекватність резервів на можливі втрати за позиками, приймає рішення щодо надання «великих» кредитів та періодичне списання безнадійних позик.

          Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія. Без її висновку загальні збори акціонерів неправомочні затвердити баланс.

          1.4. Розвиток і розширення ринку банківських послуг в Україні.

           Стратегія зливань і поглинань банківських інститутів і корпорацій спрямована як на придбання з метою розширення ринку і зони присутності, так і на оборонне злиття (поглинання) з метою зміцнення позицій на ринку.

           Фінансове консультування включає такі послуги:

          - проведення процедури комплексної перевірки компанії;

          - фінансове моделювання;

          - оцінка інвестиційної привабливості;

          - аналіз ринку здійснення угоди;

          - складання бізнес-плану компанії;

          - підготовка інформаційного меморандуму для інвесторів та учасників угоди;

          - вибір потенційних інвесторів;

          - структурування угоди.

          З практичної точки зору процедура надання банківських послуг складається з кількох етапів - підготовчого, аналітичного, маркетингових досліджень і завершення угоди.

         Процес злиття банків охоплює три етапи:

          1 - визначення мети зближення чи об'єднання, структури і статусу майбутнього об'єднання, стратегії, тактики розвитку і принципів управління персоналом;

         2 - розробка конкретної програми зближення банків, яка включає складання і аналіз його сценаріїв з урахуванням спеціалізації банків і особливостей їх організаційних структур, розрахунок прибутку від реалізації угоди, визначення загальної організаційної моделі майбутнього об'єднання, розробку програми адаптації інформаційних та операційних систем;

         3 - процес об'єднання банків, реструктуризація персоналу, створення єдиної інформаційної системи і системи безпеки.

         Між датою підписання протоколу про наміри до повного об'єднання банків проходить від 18 до 30 місяців. Витрати на проведення угоди -10- 20% річних витрат банків. Термін окупності витрат - 2 роки з часу функціонування нового банку.

          Серед проектів електронної комерції особливе місце посідає Інтернет -банкінг, онлайнові аукціони та біржі (фондові і товарні), різноманітні брокерські системи, інтернет-магазини тощо.

          Послуги в Інтернеті надають понад 300 американських банків. Chase Manhattan Bank, наприклад, із кінця лютого 1999 року запровадив нову послугу, що дає змогу клієнтам здійснювати доступ до своїх банківських рахунків і проводити оплату через Інтернет. Ряд банків (наприклад, Citіbank) фінансує і впроваджує масштабні проекти.

          Сім провідних світових фінансових інституцій - Bank of Amerika, Credit Suisse First Boston, Goldman Sachs, HSBC, J.P. Morgan, Morgan Stanley Dean Witter i UBS Warburg - сповістили 6 червня 2000 року про запуск нової системи онлайнового доступу до торгів на валютному ринку Fxall.com. Клієнтам пропонується дешева система цілодобового онлайнового доступу до світового ринку купівлі-продажу валют, щоденний оборот якого становить 1,4 трлн. доларів /48, с.21/ Fxall.сom автоматизує процес торгів валютою та дає змогу клієнту спілкуватися безпосередньо зі своїм валютним дилером, а також отримувати всю необхідну інформацію про стан справ на ринку. Deutsche Bank, наприклад підписав угоду з Yahoo!, реалізація якої дасть змогу клієнтам переглядати свої банківські рахунки на персональній сторінці Yahoo!. За рахунок рекструктуризації банківського обслуговування дрібних вкладників банк планує закрити 300 своїх відділень і скоротити 1200 співробітників. Із метою зменшення витрат передбачається перехід від традиційної банківської системи до розвитку Інтернет-послуг. А для збільшення персоналу необхідних онлайнових служб планується виділити 500млн. марок.

          Розвиток Інтернету спонукає до закриття відділень банків Великобританії. Так, наприклад, банк Barclays закрив на початку квітня 2000 року десяту частину своїх відділень (171) і попередив про можливість подальшого скорочення через розширення спектра банківських послуг за допомогою телефону або через Інтернет. У відповідь на протест громадських організацій банк пояснив свої дії аналогічними кроками конкурентів.

          Банки розраховують на солідний прибуток у новій сфері. Наприклад, у березні 2000 року у Стогольмі почав роботу перший іпотечний інтернет-банк Europeloan. Усі операції здійснюються через Інтернет, є ліцензії для роботи по всій Європі, і до середини наступного року банк планує вийти на всі основні європейські ринки. Із травня він почав операції в Бельгії, через три місяці - у Німеччині. На черзі - Австрія і Фінляндія. Завдяки використанню Інтернету банк планує відмовитися від створення розгалуженої мережі відділень, що дасть змогу знизити витрати і ставки кредитування. Так, він пропонує 5-річні позики під 6,86%, тоді як головний шведський іпотечний банк - 7,40%. За оцінками, для беззбиткової роботи банку достатньо 2000 - 5000 клієнтів /48,с.23/. Таким чином, завдяки Інтернету утворилися і динамічно розвиваються зовсім нові ринки, які вже сформували самостійний сегмент світової економіки.

          3.2 Шляхи подальшого розвитку ринку банківських послуг в Україні

          Процес формування ринкових відносин в економіці України поступово виявляє значне зростання попиту на послуги установ кредитної системи як з боку суб'єктів підприємницької діяльності, так і з боку фізичних осіб. Сучасні особливості організації бізнесу визначають потреби підприємств не лише у традиційному кредитно-розрахунковому банківському обслуговуванні, а й у значно ширшому спектрі різноманітних послуг комерційних банків, спроможних забезпечити оптимальні умови для ефективного, прибуткового господарювання своїх клієнтів.

          Щодо самих банківських установ, то потреба у розширенні діапазону їхніх операцій об'єктивно випливає з умов конкурентного середовища, яке поступово складається на вітчизняному ринку. Крім того, в умовах кризових явищ в економіці країни, спаду виробництва, інфляції традиційні кредитні операції банків неспроможні забезпечити їм належний рівень прибутковості, що поглиблює тенденції до універсалізації банківської справи та створення повноцінного ринку банківських послуг. Активний розвиток та розширення сфер діяльності банків вимагає окреслення пріоритетних напрямків упровадження нових послуг, на яких повинні бути сконцентровані зусилля.

 

Серед них можна відзначити: трастові операції; консультаційно-інформаційні послуги; допоміжні операції, пов'язані  із забезпеченням господарської  діяльності клієнтів; удосконалення  традиційних банківських послуг, насамперед депозитно-позичкових.

          В Україні серед перспективних напрямків функціонування комерційних банків особливе місце може належати трастовим операціям, які передбачають управління майном та виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. При здійсненні трастових операцій банк на підставі укладеного договору або за заповітом набуває відповідних прав і виступає розпорядником певного майна на користь довірителя чи третьої особи.

          У промислово розвинутих країнах трастові послуги вже давно посідають одне з провідних місць серед широкого набору операцій, які здійснюють комерційні банки. Розвиток цього виду послуг був зумовлений потребами підприємств та домашніх господарств у правильному розпорядженні їхніми коштами, передачі їх іншим особам, оптимальному управлінні ризиками при здійсненні різноманітних фінансових операцій, а також обставинами, що вимагають певного досвіду і професійних знань, необхідних для нормального управління майном. І хоча надання трастових послуг може здійснюватися спеціалізованими компаніями та страховими фірмами, однак комерційні банки, що мають значний досвід і широкі можливості з виконання таких функцій, як облік операцій, зберігання цінностей у сейфах, депозитні операції, фінансовий аналіз і прийняття рішень, займають, безумовно, лідируючі позиції у даному сегменті ринку. При цьому трастові послуги можуть надаватися як фізичним, так і юридичним особам.

          2.Ресурси комерційних банків та їх регулювання.

          Відділенням, філіям комерційних банків, які мають операційні каси, установою банку за згодою відповідного регіонального управління встановлюються граничні залишки готівки в цих касах.

           При цьому враховується:

          - обсяг готівкового обороту;

          - умови роботи даного банку.

          Граничний залишок операційних кас може бути встановлено в розмірі близькому до внутрішньо місячної потреби в касових ресурсах. Касове обслуговування установ банків здійснюється операційним відділом Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ на підставі укладених між ними угод.

           Підкріплення операційних кас установ банків проводиться із оборотних кас Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ за грошовим чеком або через інкасаторів НБУ. Суми підкріплення відносяться на кореспондентський рахунок. У цьому випадку установи банку надсилають в операційний відділ НБУ платіжні доручення для отримання готівки з коррахунка. Відповідальність сторін щодо виявлених недостач грошей при перевезенні обумовлюється між ними угодою.