Фальшиві гроші та їх значення підриву економіки в світовій історії

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України

Чернігівський державний інститут економіки і  управління

 

 

 

 

Кафедра економічної  теорії

 

 

 

 

 

 

ФАЛЬШИВІ ГРОШІ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ  ПІДРИВУ ЕКОНОМІКИ В СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ

 

 

 

 

 

Курсова робота з дисципліни:

“Політична економія”

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентка: Лелюк Д.О.

Спеціальність: фінанси та кредит

Курс 1, група ФК-122

 

-------------------

(підпис студента)

Дата подання на кафедру:              .

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Мекшун Л.М.

 

---------------------

(підпис)

 

 

 

 

Чернігів, 2013

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………….3-4

Розділ 1. Теоретичні основи визначення грошей……………………………5-17

1. Виникнення та суть грошей……………………………………………5-10
2. Функції грошей………………………………………………………..10-17

Розділ 2. Використання фальшивих  грошей для підриву економіки                  в світовій історії………………………………………………………..….…18-24

Розділ 3. Фінансова безпека держави………………………………..……...25-34

3.1. Інфляція – наслідок  порушення фінансової стабільності  держави. Механізм регулювання  інфляційного процесу………………………..…...25-30

3.2. Заходи подолання впливу  фальшивих грошей на безпеку держави……………………………………………………………………….31-34

Висновки…………………………………………………………………………35

Список літератури……………………………………………………………….36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вся перевага мати гроші полягає в

 можливості  ними користуватися.

Франклін Б.

 

Вступ

Актуальність  теми. "Гроші - один з найбільших винаходів людства - найбільш захоплюючий аспект економіки. Гроші зачаровують людей, через них вони мучаться, для них вони трудяться... Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші - це чарівна, неповторювана змінююча маски загадка..."

Гроші є одним із найбільш важливих розділів економічної науки. Вони настільки міцно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого надзвичайного. А між тим, це одне із самих надзвичайних винаходів людини. Гроші не являють собою цінність, а лише служать матеріалом вартості всіх оточуючих нас речей та мають здатність перетворюватися на будь – яку з них.

Гроші являються основним феноменом економічного життя, оскільки виступають в якості реального зв’язку господарюючих суб’єктів держави. Немає нічого дивного в тому, що мислителі минулого часу та сучасної епохи присвячували свої праці теорії грошового обігу. Гарно функціонуюча грошова система сприяє максимальному використанню матеріальних та трудових ресурсів. І навпаки, розбалансована грошова система порушує кругообіг доходів та витрат, паралізує життєву силу суспільства, викликаючи різкі коливання рівня виробництва, зайнятості та цін.

Один відомий американський бізнесмен Дональд Джон Трамп казав: “Гроші дійсно керують світом” і єдиний шлях до володіння ними в достатній кількості - лежить через принципи управління ними та розуміння дійсної важливості грошей.

Метою роботи є обґрунтування існування проблем наявності та функціонування фальшивих грошей та його впливів на розвиток світової економіки минулих часів та сучасної епохи.

Досягнення поставленої  мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких задач:

• дослідити теоретичні основи визначення грошей;
• визначити роль використання фальшивих грошей;
• розкрити суть поняття «інфляція», як проблему порушення фінансової стабільності держави;
• дослідити механізми інфляційного процесу;
• визначити заходи подолання впливу фальшивих грошей на безпеку держави.

Об`єктом дослідження є процеси, які зумовлюють існування проблем наявності фальшивих грошей, що порушують закони грошового обігу, сприяють збільшенню темпів інфляції і як наслідок загрозі фінансової безпеки.

Предметом дослідження є положення, основоположні принципи, методи і аспекти досліджень існування фальшивих грошей та впливів на економіку світу.

Методи дослідження. Дослідження положень роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах економічної теорії, роботах провідних вчених-економістів з питань розвитку світової економіки.

Дослідженням процесів, пов’язаних з фальшивомонетництвом  займались І.П. Бліщенко, Л.Н. Галенська, О.О. Дудоров, Р.А. Каламкарян, І.І. Карпець, І.І. Лукашук, А.В. Наумов, В.П. Панов та інші. При цьому увага зверталась на складність розкриття таких правопорушень, недосконалість законодавства у боротьбі з ними.

 

Розділ 1. Теоретичні основи визначення грошей

 

1.  Виникнення та суть грошей

 

Добре відомо, що виникненню грошей передувала епоха безпосередньо  товарного (бартерного) обміну. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації.

Проблеми з прямим обміном  товарів наштовхнули людей на думку, що варто обмінювати свій товар  на товар, який потрібен кожному, і вже  потім цей товар обмінювати на потрібний собі. Так виникла ідея грошей і розпочалися пошуки того, що могло б стати цим універсальним  товаром. Людство випробувало на роль грошей чимало товарів, відшукуючи такий, котрий би найкраще відповідав своєму призначенню. Такі гроші отримали назву товарні гроші. Наприклад, у давнину на Русі як гроші певний час застосовували хутро соболя. Фізично стійкішою була така грошова  одиниця, як гривня. У Північній Європі роль потрібного всім товару відігравали  сокира та стріли, в Африці — худоба, в американських індіанців —  намисто з черепашок і бісеру, ескімосів — кістки риби. Упродовж століть люди зробили чимало експериментів, відхиляючи один за одним можливих претендентів на роль грошей. Це пов'язано  з тим, що гроші повинні мати певні  властивості для реалізації своїх  основних функцій.

У міру розвитку товарного  виробництва, зростання продуктивності суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну, ринок  неухильно посилював вимоги до грошового  товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко  ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності  тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування цих вимог  привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних  товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами–прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім – кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).[4]

Даючи науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження. Найбільш відомі теорії походження грошей відображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Теорії походження грошей*

 *побудовано автором на основі [5]

Світова економічна думка не дала однозначного пояснення процессу походження грошей. Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші.

Наукові відкриття поступово  нагромадили значні матеріально-речові надбання, які дозволили відкинути  ненаукові концепції походження грошей та розробити еволюційну концепцію. Такі вчені, як А. Сміт і Д. Рікардо, К.Маркс  довели, що провідними передумовами становлення  товарно-грошових відносин та їх носіїв (грошей) стали процеси піднесення продуктивності суспільної праці до рівня створення додаткового  продукту, який ставав предметом обміну між виробниками.

Виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком  товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним  і створює сприятливу базу для  вияснення сутності грошей. З нього  випливає ряд важливих висновків:

•      По–перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;
•    По–друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;
•     По–третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.[2]

Існування еволюційної концепції  походження грошей не є запереченням творення раціонального фактора, а  саме ролі держави. Суспільна природа і надзвичайно важливі економічні та соціальні функції грошей й держави існують у тісному взаємовпливі і взаємозв’язку.

Природа грошей як загального еквівалента визначається насамперед їх походженням. Як було зазначено раніше, гроші виникли внаслідок стихійного виокремлення з безліч товарів одного, найпридатнішого за своїми фізичними  властивостями виконувати роль загального еквівалента. Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їхнім  походженням чи закріпленням їхньої суспільної ролі за певним конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй суті, що визначається їхнім місцем у товарних відносинах.

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей набули поступово настільки  важливого значення, що відбулося  розмежування природної споживної  вартості грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу  людини і його специфічної споживної  вартості як грошей — здатності  задовольняти потреби ринку в  засобах обігу, зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задовольняти будь–яку потребу людини, знеособлену абстрактну людську потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної вартості грошового товару послаблювався зв'язок грошового товару з першочерговими життєвими потребами. Врешті–решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.[12]

 

В економіці еволюційні процеси, що були причиною демонетизації золота, створили підґрунтя для запровадження нематеріальних носіїв грошової суті – так званих кредитних грошей.

Гроші в обороті функціонують реально, як наявна цінність і тому повинні мати певну форму, яка забезпечувала б їм довіру з боку суб’єктів ринку та створювала достатні зручності останнім. З розвитком ринкових відносин ускладнювалися вимоги до грошової форми з боку суб’єктів ринку. Відповідаючи на це, гроші змінювали свою форму, постійно вдосконалюючи її. Упродовж століть постійно змінювалися форма та зміст грошей, і сьогоднішній їхній стан не є завершальною фазою.

Не можна досконало  пізнати суть грошей, не пізнавши причини  їх виникнення, походження, не з’ясувавши їх природу, не дослідивши історичний розвиток, зокрема, розвиток та зміну  функціональних форм грошей. Можна  сказати, що сутність реально проявляється лише через форми грошей, оскільки вони взаємопобудовані історією розвитку грошових відносин, внаслідок чого відбувалась модифікація грошових форм, поява нових. 

Гроші потрібні не ради них  самих, а ради речей, які можна  за них купити. Ми не хочемо безпосередньо  споживати гроши; швидше, ми використовуємо їх, позбавляємось від них. Навіть коли ми вважаємо за краще тримати  гроші, вони цінні лише тому, що ми можемо їх пізніше витратити.

Використання паперових грошей стає широко поширеним, оскільки вони є зручним засобом обміну. Ці гроші  легко транспортувати і зберігати. При ретельному гравіюванні, цінність грошей може бути захищена від підробок. Той факт, що приватні особи не можуть створювати їх, підтримує їх рідкість.

При такому обмеженні пропозиції, гроші мають цінність. За них можна купувати речі. Поки люди можуть платити паперовою готівкою по своїх зобов'язаннях, поки паперові гроші приймають як засіб платежу, вона (паперова готівка) виконує функцію грошей.