Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 23:05, реферат

Описание работы

Міжнародний кредит – важлива складова сучасних міжнародних економічних відносин. Він являє собою сукупність кредитних відносин, що функціонують на міжнародному рівні, коли позичковий капітал переміщується з однієї країни до іншої. Безпосередніми суб'єктами кредитних відносин на міжнародному рівні є банки, підприємства, держава, населення, міжнаціональні фінансово-кредитні інститути (Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші подібні організації)

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………….……3
1. Загальні принципи та основні напрямки роботи МВФ……………….……5
2. Досвід співробітництва України з МВФ……………………………………8
3. Особливості Програми EFF………………………………………………….9
4. Перспективи співробітництва України з МВФ……………………..……..14
ВИСНОВОК………………………………………………………………..……….17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….………19

Работа содержит 1 файл

ГКС.doc

— 148.50 Кб (Скачать)

Заходи, які підтримувались позиками Stand-by, були спрямовані на стабілізацію грошово-кредитної та бюджетної сфери, прискорену приватизацію (в тому числі грошову), дерегулящйну реформу та поглиблення структурних реформ в енергетичному секторі (електроенергетика, газовий сектор, вугільна галузь) та сільському господарстві.

Здійснення Урядом цих заходів вже у 1996 році' почало давати суттєвий позитивний ефект.

Вдалося взяти під контроль інфляцію. В цілому індекс інфляції у 1996 році становив 139,7% і був значно нижчій ніж в 1995 році (281,7%) та у 1994 році (502%). Середньомісячний темп приросту цін (тарифів) у 1996 році склав 2,8%, що нижче у 3 рази за відповідний показник у 1995 році. Номінальна заробітна плата робітників і службовців за 1996 р. у цілому по галузях економіки зросла на 21,8%. Фінансова стабілізація призвела до стабілізації і навіть зростання у 1996 році курсу національної валюти, що дозволило успішно здійснити грошову реформу. Прогрес був досягнутий і в проведенні структурних реформ, в галузі приватизації, лібералізації цін та лібералізації торгівлі.

 

 

3. Програма розширеного фінансування (ЕFF): параметри і цілі

Досягнутий в рамках реалізації програм Stend-by прогрес надав змоги Уряду розпочати обговорення можливості започаткування нової середньострокової програми, спрямованої на економічне зростання реального сектору економіки. 11 серпня 1998 року Уряд України і Національний банк України направили до МВФ спільний лист-звернення про надання Україні позики в рамках Програми розширеного фінансування (далі - Програма).

Хочу наголосити на тому, що програма розширеного фінансування має свою специфіку, яка полягає у тому, що вона підтримується позикою, яка видається не на звичайну підтримку платіжного балансу, як Stend-by. Позика в рамках програми ЕFF надається державам які здійснюють кардинальні структурні реформи свого народного господарства. Адже, є аксіомою, що під час докорінної реформи господарського комплексу держави, при оновленні системи управління, а в Україні - ще й під час становлення самостійної держави, має місце зниження обсягів ВВП і виробництва. Так було і в нас. і в Росії, і в Польщі, Чехії, зрештою в Німеччині повоєнних років. Підтримати країни на етапі такого переходу, забезпечити їх фінансову і макроекономічну стабільність - ось мета Програми розширеного фінансування.

Перевагою кредитування в рамках Програми є те, що кошти надаються на більш тривалий строк (термін погашення - 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років), у більшому обсязі (загальний обсяг позики складає 2,226 млрд. доларів США) та під невеликі відсотки (до 7% річних).

Не менш важливим аспектом є те, що здійснення Програми робить можливим отримання фінансової допомоги інших міжнародних фінансових організацій, зокрема Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку, а також сприяє реструктуризації зобов'язань України перед зовнішніми приватними інвесторами. Наприклад, лише завдяки схваленню Радою Директорів МВФ Програми розширеного фінансування у вересні 1998 року, Україна отримала на фінансування дефіциту бюджету 340 млн. доларів США по схвалених раніше програмах Світового банку, які були “заморожені” до моменту відновлення Україною успішного співробітництва з МВФ.

Рішеннями Ради Директорів МВФ визначено, що запит на отримання коштів в рамках програми розглядається МВФ лише за умови надання Фонду детального Меморандуму економічної політики з конкретними засобами досягнення цілей програми. Відповідно, такий проект Меморандуму був підготовлений урядом. Він ліг в основу проекту. Джерелом основних положень Меморандуму є не ультимативні вимоги МВФ, а реалії нашого економічного життя, які знайшли своє відображення в останніх Законах, прийнятих Верховною Радою, виступах і Указах Президента, Програмі дій Кабінету Міністрів 1996 року, затвердженій Верховною Радою.

Всі основні положення, включені в Меморандум, неодноразово і публічно виголошувались керівниками Уряду. І тому не можна прийняти критику про те, що Урядом підготовлено якісь таємні документи на догоду МВФ.

Меморандум складається з 5 розділів. Розділ 1 Макроекономічні ціпі та політика Ми хочемо:

1.1 Досягти зростання обсягів виробництва на 3-5 відсотків щорічно; 1.2 Утримати інфляцію на рівні 8-10 відсотків;

1.3 Скоротити дефіцит бюджету до 2 відсотків ВВП

Розділ 2 Податково-бюджетна політика та система соціального захисту

Передбачено:

2.1 Погашення прострочених заборгованостей з виплат заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат; реструктуризація та погашення всіх інших видів бюджетних прострочених заборгованостей;

2.2 Реформування системи пенсійного забезпечення з метою досягнення її фінансової стабільності, в тому числі запровадження персональних накопичувальних рахунків у рамках загальнообов'язкової пенсійної системи;

2.3 Реформа системи соціального захисту, поліпшення системи адресної допомоги незахищеним верствам населення;

Так, Уряд ставить питання про підвищення тарифів, на комунальні послуги.

Тому що система є неправильною, коли держава дотує комунальні послуги для всього населення країни. Газ, вода, електроенергія повинні коштувати стільки, скільки вони коштують. Тільки так можемо запобігти банкрутству підприємств, які обслуговують населення. При цьому Уряд зобов'язується через уже створену і перевірену систему адресної підтримки допомогти найбіднішім верствам населення.

Другий розділ Меморандуму.

2.4 Реформування бюджетної сфери з метою підвищення ефективності відповідних видатків та якості послуг, які надаються населенню:

2.5 Забезпечення прозорості податково-бюджетної системи (консолідація всіх позабюджетних фондів у бюджеті, за винятком Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування);

2.6 Розширення бази оподаткування, скасування звільнень від оподаткування, зниження реальної ставки оподаткування фонду заробітної плати до 38 відсотків:

2.7 Зниження, за рахунок зростання обсягу ВВП, частки податкових надходжень до бюджетів.

2.8 Вдосконалення роботи Державної податкової адміністрації та Державної митної служби, подальший розвиток системи Державного казначейства. вдосконалення відносин державного та місцевих бюджетів:

Розділ 3 Монетарна політика, політика щодо валютного курсу та реформа банківської системи

У цьому розділі, зокрема, передбачається:

3.1 Підтримання стабільного обмінного курсу гривні завдяки жорсткій монетарній політиці,

3.2 Реформа банківського сектора (скорочення обсягів кредитування бюджету з боку НБУ, зростання кредитування економіки банківською системою, посилення системи банківського нагляду з боку НБУ, запровадження страхування депозитів населення у банківський системі тощо);

Розділ 4 Інші напрями структурної реформи

Передбачає проведення структурних реформ, у тому числі, по наступних основних напрямках:

4.1 Дерегуляція та адміністративна реформа (скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької' діяльності та процедур перевірок їх діяльності тощо;

реформування системи виконавчої влади, включаючи консолідацію урядових установ, усунення дублювання функцій, поліпшення координації їх діяльності, реформування системи державної служби);

4.2 Приватизація та демонополізація (завершення процесу приватизації, заохочення іноземних інвесторів до участі в приватизації, розвиток фондового    ринку,    вдосконалення    процедур    банкрутства, реструктуризація природних монополій та окремих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності);

4.3 Реформа сільськогосподарського та паливно-енергетичного секторів прискорення земельної реформи, приватизація та реструктуризація підприємств по постачанню ресурсів сільськогосподарському комплексу, маркетингу та збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення енергетичного сектору, в тому числі подальша приватизація енергопостачання, реструктуризація підприємств та поліпшення платіжної дисципліни споживачів;

лібералізація системи газопостачання, запровадження аукціонів з продажу газу, отриманого як плата за транзит, передача газопровідної системи на тендерній основі в управляння консорціуму українських та іноземних компаній;

реформування вугільного сектору, спрямування бюджетних асигнувань на реструктуризацію вугільних шахт, поступове скасування бюджетних асигнувань)

Розділ 5 Платіжний баланс та зовнішнє фінансування

5.1 Зростання зовнішньоторговельного обороту приблизно на 5-8 відсотків, лібералізація торговельного режиму:

5.2 Дотримання зваженої стратегії зовнішніх запозичень, зменшення їх вартості та частки короткострокових боргових зобов'язань, поліпшення системи управління державним боргом; забезпечення відповідності зовнішніх запозичень органів місцевої влади державній політиці зовнішніх запозичень та встановлення дієвого контролю за ними;

5.3 Збільшення валютних резервів НБУ з еквіваленту 4 тижнів імпорту до еквіваленту 8 тижнів імпорту

Тепер відповідь на питання, як Меморандум погоджувався з МВФ. Проект підготовленій у форматі, якого вимагає кредитор. Відверто кажучи,  така форма документу є більш зрозумілою і конкретною, ніж програми з їхніми “посилити...”, “покращити...”, “підняти...” і т.п. Далі експерти Фонду вносять свої зауваження і пропозиції. З ними ведуть дискусії українські спеціалісти. В ході цих дискусій і готується остаточний текст Меморандуму.

Отже, ідеї, заявлені у Меморандумі, не виходять за межі стратегії розвитку держави, закріпленої у Конституції та законах України, враховують вимоги Президента України до дій уряду, відображають загальновідому позицію Кабінету Міністрів, яка неодноразово і по всіх питаннях, викладених у Меморандумі, публічно виголошувалась керівниками Уряду.

Позика в рамках Програми EFF це - перш за все позика, яка є частиною

Програми державного зовнішнього запозичення. Бюджет на 1999 рік, як закон вже прийнятий, та 'Програма державного зовнішнього запозичення" як проект закону, який вже передано до Верховної Ради, передбачають залучення:

- на фінансування дефіциту Державного бюджету та погашення державного зовнішнього боргу

825,5 млн. доларів

- на підтримку національної валюти

520 млн. доларів

Кредити МВФ і Світового банку є: а) Найдешевшими (ставка LIBOR+0.5%; LIBOR+1%); б) Найдовшими (3-20 років)

 

 

4. Перспективи співробітництва України з МВФ

У випадку успішної' реалізації Програми розширеного фінансування, Україна починаючи вже з 2001 року могла би обмежитись консультативною підтримкою фахівців МВФ. До такої практики відносин з МВФ перейшли Польща, Чехія, Угорщина після завершення фінансових програм, направлених на підтримку переходу національних економік до ринкових відносин.

Це, звичайно, не означає виходу цих держав, а в подальшому - і України з ринків зовнішніх запозичень. Основними кредиторами України, очевидно, залишаться. Світовий банк, ЕБРР та приватні інвестори. Однак, на той час основними позичальниками з української сторони мали би стати окремі суб'єкти підприємницької діяльності.

Якими можуть бути можливі наслідки розірвання Україною програм співробітництва з МВФ та виходу зі складу членів Фонду? Програма розширеного фінансування не є самодостатньою а продовження співробітництва з Фондом - не самоціль для нас. Успішна реалізація програм Фонду є умовою не тільки подальшої співпраці з майже усіма міжнародними фінансовими організаціями, але і найважливішим сигналом, своєрідним “зеленим світлом” для приватних інвесторів.

Процедурами діяльності МВФ передбачене дострокове погашення країною-членом всіх отриманих від Фонду кредитів. Це відбувається у разі, коли Фонд дійде висновку, що рішення про надання кредитів було прийнято на основі інформації про виконання умов (у тому числі юридичних), яку було спростовано даними, що надійшли пізніше.

Чого ж можна очікувати у разі прийняття Верховною Радою рішення про відклик Меморандуму економічної політики та денонсацію договору про вступ України до МВФ? Можливі наслідки можна розділити на дві групи: політичні та соціально-економічні. Політичні наслідки: Перш за все, внаслідок такого безпрецедентного випадку, Україна не тільки надовго опиниться серед аутсайдерів світового економічного співтовариства, але буде завдано значної шкоди і політичному іміджу нашої молодої держави.

Вихід зі складу учасників МВФ стане для всього світу чітким сигналом про те, що Україна обрала курс на політичну самоізоляцію. Це “клеймо” на довгі роки залишить Україну “за бортом” європейської інтеграції. Слід також очікувати зниження авторитету України в таких впливових організаціях, як ООН.

Економічні наслідки: Прийняття рішень щодо розірвання відносин з МВФ матиме як коротко - так і довгострокові наслідки. Це дуже швидко призведе до оголошення суверенного дефолту, пред'явлення до негайної сплати всіх зовнішніх боргових зобов'язань (а це - близько 11 мільярдів доларів) та накладання арешту на іноземні активи не тільки України як держави, але й на майно суб'єктів підприємницької діяльності.

В цих умовах на довгі роки нам можна буде забути не тільки про комерційні запозичення, але й про прямі іноземні інвестиції в "реальну економіку", що унеможливить її структурну перебудову та технологічне переозброєння.

Крім того, слід зауважити, що навіть одностороннє розірвання Україною договору про вступ до Фонду не означатиме миттєвого виходу з нього. Фонд прекрасно розуміє, що Україна на протязі декількох років не зможе погасити заборгованість перед ним у розмірі 2,8 млрд. доларів. А до врегулювання проблеми заборгованості перед МВФ. розробки графіку її погашення ніхто нас "не відпустить".

Информация о работе Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом