Становлення та розвиток грошової системи України

     Україну має турбувати і проблема здешевлення  механізмів грошової стабілізації —  якою ціною вона досягається? Раніше ніколи про це не говорили. Це, знову  ж таки, багатоаспектна проблема. Один із аспектів — кредити МВФ, які  спрямовуються виключно на підтримку  національної валюти. Лише на підготовку грошової реформи 1996 року було витрачено  майже 2 млрд. дол. відповідних запозичень. Про це із зрозумілих причин не говорилося. Нині за це потрібно розплачуватися. Як відомо, НБУ, який розраховується по боргах з МВФ, грошей як еквівалента вартості не створює. Він лише друкує знаки  вартості, яка створюється живою  працею у реальній економіці. Купуючи  валюту на відповідні цілі, НБУ обслуговує свої зовнішні зобов'язання за рахунок  інфляційного податку. Торік практично  вся емісія була спрямована на розрахунки з кредиторами. Здійснено близько 1 млрд. дол. боргових платежів. Це також  ціна стабілізації.

     Існують й інші не менш гострі проблеми, без  розв'язання яких говорити про надійність грошової стабілізації було б передчасно. У контексті проблеми, що розглядається, для нас дуже важливе удосконалення  немонетарних інструментів грошової стабілізації. Нині це має стати головною турботою уряду, його економічного блоку. Тут  є багато позицій, однак зупинимося лише на визначальних. По-перше, збереження політики бездефіцитного і водночас збалансованого бюджету. У нас немає  альтернативи цьому. Бездефіцитний  бюджет — не лише основа стабільності гривні, а й головний інструмент зниження боргового навантаження на економіку. По-друге, відчутне зниження податкового тягаря. Податкова складова в структурі витрат, а відтак і  в ціновій динаміці, залишається  надзвичайно високою. По-третє, створення  ефективного антимонопольного конкурентного  середовища і насамперед — подолання  свавілля природних монополій, які  весь час штучно завищують тарифи. Зазначу, що це найслабше місце у  політиці реформ. По-четверте, детінізація  української економіки та ін. Рада НБУ готова активно співпрацювати  насамперед з Міністерством економіки  із цих питань. Знову ж таки, йдеться  про органічне поєднання інструментарію грошово-кредитної та немонетарної антиінфляційної політики. Реалізація поставлених Президентом України  завдань щодо відчутного поглиблення  стабільності гривні можлива лише на основі такого комплексного підходу.[11] 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Грошово система не є довільним витвором державної влади, а залежить від  реально існуючих економічних відносин. Враховуючи надзвичайно важливу  роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади.

     Так, було досліджено, що багато труднощів  в економічному будівництві виникає  через недосконалу грошову систему, будівля якої недовершена. Одна з  найгостріших проблем української  економіки – це платіжна криза, яка  паралізувала економічний оборот і  господарське життя, спотворила та зробила  ненадійними відносини між підприємствами. Великої шкоди Україні завдає нав'язувана ззовні жорстка монетарна  політика. У країні не сформовано внутрішнього ринку як бази національного економічного розвитку. Найуспішніше український  ринок освоюють транснаціональні корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн. Потенційні резерви відродження  національної економіки, зокрема розвитку внутрішнього ринку, в Україні майже  не задіяні.

     Є кілька ключових позицій, які визначатимуть  зміцнення грошової системи не лише у короткостроковій, а й у середньостроковій  перспективі. Це насамперед курсова  політика. На відміну від девальвації, зміцнення валютних позицій національної грошової одиниці більш вигідне  для України. Рада НБУ готова активно  співпрацювати насамперед з Міністерством  економіки з питань поліпшення функціонування грошової системи України та її елементів. Йдеться про органічне поєднання  інструментарію грошово-кредитної  та немонетарної антиінфляційної політики. Реалізація поставлених Президентом  України завдань щодо відчутного поглиблення стабільності гривні можлива  лише на основі такого комплексного підходу. 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА

1. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р.
2. Лаврушин О.И. Деньги, кредит, банки - М.: Финансн й статистика, 2005.-448с.
3. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006.-181с.
4. Левша Р.Я. История зкономических учений. Учеб. пособие. - М.: 2005. - 175 с.
5. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин та ін. - К.: Основи, 2007. - 963 с.
6. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник/ За ред. Б.Л. Луціва - 2-ге видання. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225с.
7. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 2006.-404с.
8. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Тернопіль: АТ "Тарнекс", 2005
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика: Навч. посібник. - К.:Основи, 2006.-180с.
10. Гроші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 2007.-404с.
11. Основи економічної теорії. під редакцією Климко Г.Н. - Київ: Вища школа, 2006.
12. Гроші та кредит: Підручник /М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.