Сучасні тенденції розвитку грошових систем

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний економічний  університет

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА 
 
 
 
 
 

Реферат

На  тему : «сучасні тенденції  розвитку грошових систем» 
 
 
 

Виконала:

Студенка 1 курсу

Факультету  ЦМП

Групи 8104

Дегтярьова  О.В.

Перевірила

доц. Циганова Н.В. 
 
 
 
 

Київ-2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Створення та розвиток грошової системи………………………4
2. Сучасні тенденції розвитку грошових систем світу……………8

Висновки

Джерела 

ВСТУП

     Гроші — одне з найдавніших явищ у  житті суспільства — відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Часто згадується про них і в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки.

Гроші постійно рухаються між суб’єктами економічних відносин в процесі  суспільного відтворення. Цей процес являє собою грошовий оборот. Так, кожна країна має свою форму організації грошового обороту, встановлену загальнодержавними законами. Така форма має назву грошова система.

  Оскільки грошова система кожної країни визначається її внутрішнім законодавством, саме явище грошової системи постає на поверхні як суто національне. Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки. Наявність такої суверенної грошової системи є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави. 

1. СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ, СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

     Становлення України як незалежної держави обумовило  необхідність створення власної  грошової системи, яка забезпечувала  б можливість управляти  грошовим оборотом та грошовим ринком в інтересах  розвитку національної економіки. Організаційно-правові  засади створення грошової системи  України були закладені в Законі України «Про банки і банківську діяльність», ухваленому Верховною  Радою України 20 березня 1991 р.

     Перший  етап щодо створення власної грошової системи розпочався після виходу України зі складу СРСР, коли 10 січня 1992 р. були запроваджені українські купоно-карбованці багаторазового використання як доповнення до рублевої грошової маси. Тобто в  обороті одночасно опинилися  два види валюти — попередні рублі, емісія яких перейшла від союзного уряду до Російської Федерації, та купоно-карбованці, право емісії яких було закріплено за НБУ. Весь безготівковий оборот  обслуговувався виключно рублями (тепер  уже російською валютою).

     Паралельне  використання в 1992 р. двох валют (рублів та купоно-карбованців) було зумовлене  рядом обставин:

     1. Центральний банк РФ  з вересня  1991 р. перестав надсилати в  Україну рублеву готівку;

     2. на межі 1991—1992 рр. Україна стала  на шлях лібералізації цін,  унаслідок чого значно зріс  їх середній рівень, що відповідно  збільшило попит на готівку,  якої Україна не могла отримати  від Росії;

     3. Україна не мала в той час  власної бази для виготовлення  грошових знаків.

     Поступове запровадження нових грошей поряд  зі старими мало свої переваги: відкривало можливість уникнути обвального переповнення ними каналів обороту, не допустити  швидкого знецінення, забезпечити їм певні конкурентні переваги порівняно  з рублем.

     Однак, досить швидко виявилися суттєві  недоліки двовалютної системи грошового  обороту: істотно ускладнювалось управління внутрішнім готівковим обігом, організацією внутрішніх безготівкових розрахунків  та зовнішніх розрахунків, незабаром  купоно-карбованець став швидко знецінюватися.

     Стан  грошового обороту на початку  запровадження купоно-карбованця ускладнювався  чинниками, серед яких були:

     1. Обвальний спад виробництва під  впливом лібералізації цін та  розриву попередніх господарських  зв'язків, скорочення державного  замовлення. Тільки за січень 1992 р. обсяг промислового виробництва  скоротився на 19,8, а роздрібний  товарообіг знизився на 61%.  це  скорочувало попит на гроші,  і частина наявних в обороті  грошей виявилася зайвою.

     2. Використання російського рубля  на внутрішньому ринку України  сприяло  відпливу товарів  за межі України, підриву товарної  основи внутрішнього грошового  обігу. Тому уряд України змушений  був перевести весь готівковий  обіг на карбованцеву валюту, що забезпечило контроль НБУ  за сферою готівкового обороту.  Однак, він відкривав широкі  можливості для використання  емісії грошей для покриття  фінансових потреб уряду, що  стало одним із головних чинників  розкручування в Україні гіперінфляції.

     3. З ініціативи РФ у середині 1992 р. у рублевій зоні була  запроваджена система взаємозаліків  через кореспондентські рахунки,  відкриті в розрахунковому центрі  при Центральному банку РФ. Унаслідок  цього платежі між країнами  рублевої зони були взяті під  контроль Центральним банком  РФ. Курс українського рубля щодо  російського став швидко падати. Україна втратила будь-які переваги  від використання в безготівковому  обороті іншої валюти — рубля.

     Запровадження карбованця в готівкову сферу  при обслуговуванні безготівкового обороту виключно рублем призвело до механічного розриву єдиного  грошового обороту на дві окремі частини. Перехід грошей із однієї частини в іншу вимагав обміну їх за валютним курсом. Виникла спотворена ситуація, за якої валютний курс грошей при використанні їх у готівковому та безготівковому оборотах роздвоївся. Це сприяло розвитку масових фінансових спекуляцій, пов'язаних з переведенням грошей з однієї форми обороту в іншу, відпливу грошових капіталів з України за кордон.

     Щоб послабити негативні наслідки паралельного обігу двох валют, указом Президента України «Про реформу грошової системи  України» від 12 листопада 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець у сферу безготівкового обороту і вилучено з нього  рублеві гроші. Нові гроші були названі  «український карбованець», дістали  статус тимчасових національних грошей і стали єдиним на території України  засобом платежу.

     Уведенням у загальний оборот українського карбованця завершився перший етап формування національної грошової системи України.

     На  другому етапі Національний банк України, спираючись на норми Закону України «Про банки і банківську діяльність» (1991 р.), відпрацьовував окремі елементи та організацію функціонування грошової системи. До основних напрямів та результатів розвитку грошової системи  на цьому етапі можна віднести:

     1. Розбудову власного емісійного  механізму, що включає:

     — створення Банкнотно-монетного двору  НБУ, що має повний цикл високоякісного виробництва паперових грошей та монети;

     — розроблення дизайну, установлення номіналу, платіжних ознак, забезпечення системи захисту грошових знаків та монет;

     — розроблення правил випуску в  обіг, зберігання, інкасації, вилучення  з обігу готівки, ведення касових  операцій тощо.

     2. Формування механізму регулювання  НБУ пропозиції грошей, завданням  якого є:

     — відпрацювання механізму централізованого регулювання банківськими резервами;

     — запровадження механізму рефінансування комерційних банків;

     — розвиток операцій на відкритому ринку.

     3. Розроблення методики та методології  грошово-кредитної політики НБУ,  накопичення досвіду практичного  застосування інструментів грошово-кредитної  політики, розмежування сфер застосування  фіскально-бюджетної та грошово-кредитної  політики.

     4. Розбудова національної платіжної  системи, що охоплює:

     —створення системи електронних платежів на міжбанківсь- кому рівні;

     —розроблення методичних та інструктивних документів щодо організації безготівкових розрахунків на міжгосподарському рівні;

     — розроблення методичних та організаційних засад створення електронної  систем й масових платежів.

     5. Формування механізму валютного  регулювання, який включає:

     —розвиток інфраструктури валютного ринку та формування методичних та організаційних засад здійснення операцій на ньому;

     — порядок регулювання валютного  курсу;

     —створення механізму формування та використання золотовалютних резервів;

     — формування звітності щодо платіжного балансу країни, здійснення його аналізу  та прогнозування.

     6. Розроблення та випробування  на практиці спеціальних заходів  з подолання гіперінфляції та  регулювання інфляції.

     Перелічені  заходи дали можливість сформувати протягом 1993—1996 рр. правові та організаційні  основи національної грошової системи  ринкового типу.

     Проте, тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших  функцій — функцію нагромадження. Це підриває інтереси економічних суб'єктів  до накопичення грошей як джерела  інвестування, стримує економічне зростання, знижує ефективність антиінфляційної  політики, зміцнення державних фінансів. У зв'язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в  оборот постійної грошової одиниці  — гривні. Згідно з Указом Президента України  «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р., з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був вилучений український карбованець і введена постійна грошова одиниця — гривня та її сота частина — копійка. Цим закінчився другий етап розбудови грошової системи України і розпочався третій.

     На  третьому етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової системи, що були розроблені на попередньому етапі. Важливою віхою  тут стало прийняття Верховною  Радою України в травні 1999 р. Закону «Про Національний банк України», а  у грудні 2000 р. – Закону “Про банки  і банківську діяльність”.

     Подальшого  розвитку грошова система України  набула в законі «Про платіжні системи  та переказ грошей а Україні», прийнятому в квітні 2001р. Цим законом визначені  основні засади , форми організації, порядок документообороту, взаємна відповідальність сторін у процесі безготівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та між банками. 

2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ СИСТЕМ СВІТУ

     Головна сучасна тенденція розвитку світових економічних відносин пов'язана  із поширенням інтеграційних процесів, які охоплюють не лише економічні зв’язки, а й національні грошові  системи держав

     Вплив світових інтеграційних процесів на трансформацію національних грошових систем найбільш яскраво проявляється в Європі; особливо в Європейському Співтоваристві, де з 1 січня 1999 р. у безготівковий обіг було введено нову грошову одиницю – євро, яка замінила ЕКЮ, а у перспективі замінить національні грошові знаки, та стала єдиною валютою країн Європейського валютного та економічного союзу, який завершить формування в країнах ЄС єдиного внутрішнього ринку товарів, послуг, капіталу.