Суть фінансової політики держави

      У майбутньому, для запобігання ускладненням з обслуговуванням зовнішніх  державних боргів, Уряд має перейти  до застосування інструментів активного  управління державним боргом – викупу боргових зобов’язань України на вторинному ринку з дисконтом, сек’ютиризації боргу з дисконтом, прямого обміну боргових цінних паперів на корпоративні, конверсії боргу в майнові активи або в програми розвитку.

      Поряд з тим важливе значення має  контроль за процесом утворення зовнішнього  боргу держави. Для зниження гостроти боргових проблем доцільно ввести законодавчу заборону на переведення у державний борг зовнішньої заборгованості підприємств і банків .

      Структура власності на засоби виробництва  є визначальною у розробці стратегії  фінансової політики держави та її регіонів. Глибокий аналіз змін, що відбуваються у структурі власності на засоби виробництва в країні та її регіонах, дасть змогу правильно зрозуміти тенденції, що відбуваються в розвитку продуктивних сил, і сприятиме розробці заходів, спрямованих на подальший розвиток виробничих відносин.

      Успішне проведення фінансової політики на державному і місцевому рівнях можливе тільки на основі найповнішого обліку потреб держави та регіонів, а також проведення глибокого аналізу економічного й соціального розвитку країни. Ігнорування такого підходу може призвести до відриву фінансової політики від економічних процесів і, як наслідок, до зниження темпів економічного й соціального розвитку держави в цілому і кожного регіону зокрема .

      Мета, яку необхідно досягти в Україні  на основі оптимізації фінансової політики має бути окреслена максимально чітко. Це – комплексний вплив всіх її складових на розвиток реального сектора національної економіки. Проведення ефективної та узгодженої грошово-кредитної і фіскальної політики має стати запорукою досягнення сталого економічного зростання в Україні .

Висновки

      Отже, державна фінансова політика – система  заходів (законів, адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної  системи та національної економіки загалом .

      Головним  завдання державної фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу  фінансових ресурсів для стимулювання матеріального виробництва та соціального  захисту населення. Залежно від  тривалості періоду та характеру розв’язуваних завдань державна фінансова політика поділяється на:

• фінансову стратегію;
• фінансову тактику.

     Перша визначає довготривалий курс держави  у сфері фінансів і передбачає вирішення великомасштабних завдань, друга – розв’язання завдань  конкретного етапу розвитку шляхом своєчасного перегрупування фінансових ресурсів і зміни способів організації фінансових відносин.

      Основними напрямами державної фінансової політики в Україні мають бути:

• сприяння розвиткові виробництва, підтримання підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості;
• мобілізація і використання фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій;
• вплив за допомогою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів і заборону технологій, що загрожують здоров’ю людини;
• активізувати інвестиційну діяльність для перебудови, структурної побудови нового господарства;
• вдосконалити оподаткування і всі фінансові відносини з метою досягнення фінансової стабілізації, оздоровлення фінансів підприємств.

     Фінансова політика держати має бути побудована таким чином, щоб її складові елементи – бюджетна, податкова, грошово-кредитна політики сприяли підвищенню ефективності господарської діяльності кожного підприємства, створювали для нього можливість виконувати плани виробничого та науково-технічного розвитку, соціальні програми.

      Науково обґрунтована фінансова політика держави, продумане використання податкових, інвестиційних і цінових механізмів для стимулювання розвитку продуктивних сил сприятиме прискореному виходу економіки з структурної кризи, стабільному нарощуванню виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, збільшенню дохідності підприємств і надходженню коштів до державного бюджету .

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України
2. Бюджетний кодекс України
3. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”
4. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями бюджетної політики на 2004 рік”, від 19 червня 2003 року.
5. Рішення Ради Національного банку України № 21 від 17.09.2003 “Про основні засади грошово-кредитної політики на 2004 рік”
6. Бабич В.П., Сало И.В., Государственное управление финансами в рыночной экономике/К: - 1994, с – 49
7. Буковинський С.А., Фінансова стабілізація як основа фінансової політики // Фінанси України, № 4, 1997 р. – с. 3-19
8. Василик О.Д., Теорія фінансів: Підручник – К.: НІОС – 2000, с. 57-64
9. Ван Хорн Дж. К. Основы управления государственных финансов / М.,2001
10. Вахненко Т., Напрями вдосконалення боргової політики держави // Економіка України, 2002, № 5 – с. 16-24
11. Вахрин П.И., Немитой А.С., Финансы. Гл. 3 – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000 – с. 502
12. Діденко В.М., Прядко В.В., Курс лекцій “Фінанси” – Чернівці.: “Ратуша”, 1998 р. с. 53-58
13. Загородній А.Г., Вознюк, Смовженко Т.Г., Фінансовий словник – 4-те видання, випр. Та доп. – К.: Т-во “Знання” КОО; Л.: Вид-во “Львів” – с. 412
14. Іванух Р.А., Колобова Л.В., Фінансова політика держави на шляху стабілізації економіки // Фінанси України № 5, 1997. С. 36-41
15. Кемпбелл Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю, Аналітична економія, принципи, проблеми і політика, Частина І, Макроекономія / Тринадцяте видання / Львів.: “Просвіта” – 1997 р. С. 290-312
16. Лагутіч В., Монетарна політика і державні фінанси // Економіка України, 2002, № 7, с. 10-16
17. Лаптев С.В., Основы теории государственных финансов, М.: - 2001
18. І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога, Державне регулювання економіки / За ред. Д-ра екон. Наук, проф. і акад. АН Вищої школи України І.Р. Михасюка / – Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів: “Українські технології”, 1999 р. С. 164-170
19. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник – 2-ге вид. доп. і перероб. К.: КНЕУ, с 47-73
20. І.О. Петровська, Д.В. Клиновий, Фінанси (з елементами статистики фінансів), навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. С. 18-19
21. Пинзеник В., Шанс, который мы упустили // Зеркало недели, 1997 № 35, с.11
22. Пирожков С.І., Сухоруков А.І., Григоренко О.В., Фінансова політика в Україні та Російський Федерації: порівняння, досвід, проблеми; Монографія / За ред. А.І. Сухорукова – К.: МІУРВ, 2000, с. 64-65, 140
23. Полозенко Д.В., Фінансова політика перехідної економіки // Фінанси України, № 8, 1999 – с. 3-11
24. Романенко О.Р., Фінанси: Підручник – К.: Центр навчальної літератури. 2004 – с. 36-41
25. Финансы / Под ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевской, Б.М. Сабанти. Гл-3 – М.: Изд-во «Перспектива» , Изд-во «Юрант» 2000 – с. 520
26. Фінанси: вишкіл студії, навчальний посібник / За ред. Д.ек.н., проф. Юрів С.І. – Тернопіль: Карт – Баланш, 2002 р. С. 37-38
27. Фінансове право: Підручник / (Алісов Е.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авторського колективу і відп. Ред. Л.К. Воронова – Х.: Фірма “Консули”, 1998 – С. 10-11
28. Фінансово-кредитні важелі державного регулювання економіки: [Ред.кол. Л.І. Даниленко (відп. Ред) та ін.] – К – 2002 – 160 с, 92-95
29. Черняк В., Сколько “украинских” долларов осело за рубежом? Или как повысить эффективность внешней торговли? // Деловая Украина, 1994, № 31, с. 2
30. Юрій С.І., Бескид Й.М., Бюджетна система України: Навчальний посібник: К.: НІОС, 2000 – С. 46
31. Яцюта В.П., Удосконалення фінансової політики // Фінанси України / 2001, № 8, с. 60-66
32. www. bigmir. referat. com. ua
33. www. edu. meta.ua
34. www. ets mate, org ua / ghg emis / 1 nat/ com
35. www/ Kmu. gov. ua / control. uk / publish / article? art – id
36. www. nau. com. Ua / ukr – web / ukrweek / hotline / Kp 031472 htm
37. www. niurr. gov. ua / ukr / econom / finans / vstup

Додаток

Таблиця 1

Фінансово-валютні  показники України до і після

грошової  реформи 1996 р. [21]

Таблиця 2

Основні фіскальні індикатори 2000-2007 років

(Зведений  бюджет України відсотків до  ВВП)