Товарна біржа, її види

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2013 в 13:54, контрольная работа

Описание работы

Ситуація 4. Акції компанії Avalon коштують $15. Початковий рівень маржі – 60%, мінімальний рівень – 35%. Інвестор купує з використанням маржі 100 акцій. До якого рівня повинен знизитись ринковий курс акцій цієї компанії, щоб інвестор отримав запит на поповнення маржі? Інвестор купив 100 акцій компанії Avalon по $15 за штуку. Початковий рівень маржі 60%. Тобто інвестор повинен заплатити брокерській фірмі $900 (0,6 x 100 акц. х $15). Решта вартості, $600 [(1-0,6) x 100 акц. х $15], покривається за рахунок позики від брокерської фірми. Якщо фактична маржа знизиться до 35%, ринковий курс акцій впаде до $9,23[$600/(1-0,35)] за штуку або до$923 за 100 акцій. Тобто ринковий курс акцій цієї компанії повинен знизитись до $9,23 за штуку, щоб інвестор отримав запит на поповнення маржі.

Содержание

Викуп емітентом власних акцій здійснюється за:
номінальною вартістю
ринковою вартостю +
емісійною вартостю

Работа содержит 1 файл

контр_Бирж_справа.docx

— 102.51 Кб (Скачать)

4. Заснування товарної  біржі здійснюється шляхом укладення  засновниками угоди, яка визначає  порядок її створення, склад  засновників, їх обов'язки, розмір  і строки сплати пайових, вступних  та періодичних внесків. Засновники  сплачують пайовий внесок.

5. Товарна біржа діє  на підставі статуту, який затверджується  засновниками біржі.

6. Державна реєстрація  товарної біржі провадиться відповідно  до вимог статті 58 цього Кодексу.

7. Товарна біржа не займається  комерційним посередництвом і  не має на меті одержання  прибутку.

8. Товарна біржа здійснює  свою діяльність за принципами  рівноправності учасників біржових  торгів, публічного проведення біржових  торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

1. Особливий характер товарної  біржі як суб'єкта господарювання  розкривається через її функції  (див. коментар до ч. 1 ст. 278).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» вона є організацією, що об'єднує юридичних  і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладення біржових угод, виявлення  товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з  ним торговельних операцій. Тобто  біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові  регулятивні (організаційні та економічні), функції в економіці шляхом виявлення  курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета — сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і  пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.

У світовій практиці біржової торгівлі товарні біржі класифікують на види залежно від ряду критеріїв.

Так, залежно від характеру  асортименту товарів товарні  біржі поділяються на:

вузькоспеціалізовані (предметом  торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

спеціалізовані (предметом  біржової торгівлі є, як правило, однотипні  групи товарів);

універсальні (предметом  торгівлі є широкий асортимент різноманітних  товарів).

Залежно від характеру  біржових угод виділяють: біржі реального  товару, на яких предметом купівлі-продажу  є реальний товар (як вироблений, так  і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких, здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами  на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю  або продаж реальних товарів або  контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди  щодо реального товару, а також  ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні  біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і  відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в  біржових торгах і укладення біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

2. Товарна біржа як суб'єкт  господарювання діє на основі  самоврядування, господарської самостійності,  є юридичною особою, має відокремлене  майно, самостійний баланс, власні  поточні та вкладні (депозитні)  рахунки в банках, печатку із  своїм найменуванням.

Самоврядування як основа діяльності товарної біржі означає, що вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами  членів товарної біржі управління нею  здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом  товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія  обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі.

3. Частина 3 коментованої  статті встановлює особливості  створення товарної біржі. Остання  створюється на основі добровільного  об'єднання заінтересованих суб'єктів  господарювання. Цим вона відрізняється  від господарських товариств,  якими визнаються підприємства  або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами  та/або громадянами шляхом об'єднання  їх майна і участі в підприємницькій  діяльності товариства з метою  одержання прибутку.

Товарна біржа може бути створена лише суб'єктами господарювання, тоді як господарське товариство — юридичними та/або фізичними особами. Товарна  біржа є об'єднанням заінтересованих  суб'єктів господарювання, а господарське товариство — об'єднанням майна  і участі в підприємницькій діяльності. Крім того, товарна біржа не має  на меті одержання прибутку, а мета створення господарського товариства — саме одержання прибутку.

Відповідно до положень ЦК (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 85) товарна біржа  відноситься до непідприємницьких  товариств.

Особливість створення товарної біржі полягає і в тому, що її засновниками і членами не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також  державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утри­муються за рахунок  Державного бюджету України або  місцевих бюджетів.

Членами товарної біржі є  засновники, а також прийняті до її складу, згідно із статутом біржі, вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи. Порядок прийняття у члени  біржі та вибуття з її складу визначаються статутом товарної біржі.

4. Заснування товарної  біржі здійснюється шляхом укладення  засновниками угоди, яка визначає  порядок створення товарної біржі,  склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових,  вступних та періодичних внесків.

Пайовий внесок — це внесок, що його сплачує кожний із засновників.

Вступний внесок — це внесок, що його сплачують інші члени біржі (не засновники), тобто прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про товарну біржу» вступний внесок члена біржі має дорівнювати  вартості «біржового місця», яка визначається виходячи з попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває  управнення власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права  за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Періодичний внесок — це встановлений товарною біржею внесок, що його періодично (у встановлені  засновниками терміни) мають сплачувати члени біржі.

5. Товарна біржа діє  на підставі статуту, який затверджується  засновниками біржі. Відповідно  до ст. 6 Закону України «Про  товарну біржу» у статуті товарної  біржі визначаються:

найменування та місцезнаходження біржі;

склад засновників;

предмет і цілі діяльності біржі;

види фондів, що утворюються  біржею, та їх розміри;

органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;

порядок прийняття у члени  біржі та припинення членства;

права та обов'язки членів біржі  та біржі — перед третіми особами, а також членів біржі — перед  біржею та біржі — перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися  й інші положення, що стосуються створення  та діяльності товарної біржі.

6. Державна реєстрація  товарної біржі провадиться відповідно  до вимог ст. 58 ГК, тобто в порядку,  встановленому для державної  реєстрації суб'єктів господарювання (див. коментар до ст. 58).

7. Оскільки товарна біржа  є носієм спеціальної господарської  компетенції (особливим суб'єктом  господарювання, як зазначено у  ч. 1 коментованої статті), вона не  займається комерційним посередництвом  і не має на меті одержання  прибутку. Тому товарна біржа  не може здійснювати діяльність, не пов'язану з організацією  біржової торгівлі, в тому числі  торговельну, торговельно-посередницьку  (комісійну, агентську, брокерську, дилерську тощо) та іншу, що має  на меті одержання прибутку.

8. Подібні основні принципи  діяльності товарної біржі встановлені  ст. 2 Закону України «Про товарну  біржу»

 


 

3.3. ВИДИ БІРЖ

Для кращого розуміння  особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто  об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під  ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

До ознак класифікації бірж належать:

* вид біржового товару;

* принцип організації  (роль держави в організації  біржі);

* правовий стан (статус  біржі);

* форма участі відвідувачів  у біржових торгах;

 

 

* номенклатура товарів,  що є об'єктом біржового торгу;

* місце і роль у світовій  торгівлі;

* сфера діяльності;

* переважаючий вид біржових  угод;

* характер діяльності.

Види бірж можна подати таким чином:

1. У світовій практиці  залежно від виду біржового  товару прийнято виділяти товарні  і товарно-сировинні, фондові,  валютні біржі і біржі праці.  У відповідності з Законом  України "Про товарну біржу", "під товарною біржею розуміється  організація, що об'єднує юридичних  і фізичних осіб, які здійснюють  виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг  в укладенні біржових угод, виявлення  товарних цін, попиту і пропозиції  на товари, вивчення, упорядкування  і полегшення товарообігу і  пов'язаних з ним торговельних  операцій".

 

 

На товарних біржах можуть укладатися угоди з виробленими  товарами (промисловими, сільськогосподарськими), вторинними ресурсами, сировиною, відходами  виробництва. У свою чергу, товарні  біржі мають певну спеціалізацію: одні обслуговують торгові зв'язки сільськогосподарських підприємств  з промисловими, інші підприємства однієї галузі господарства з підприємствами іншої. Можлива і предметна спеціалізація: є біржі, які сприяють укладанню  угод з металопродукцією, нафтопродуктами, цукром, виробничим устаткуванням тощо. І нарешті, існують універсальні товарні біржі, які сприяють укладанню  угод з будь-якими товарами.

Створення акціонерних товариств, збільшення випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів  для довгострокового інвестування і фінансування державних програм  і боргу призводять до появи ринку  цінних паперів, що інтенсивно розширяється, і викликають необхідність регулювання  їх обігу з боку держави. В міру формування ринку цінних паперів  виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі покликані  замінити громіздку, витратну і неефективну  ієрархічну, вертикальну систему  галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фондова біржа являє  собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює  можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довгостроковому  інвестуванні державних програм  і боргу.

Потрібно зазначити, що за кордоном сучасні фондові біржі  перетворилися не тільки в органи, які регулюють національні фінансові  ринки країни, але й в організації, що визначають форми, напрями і характер розвитку міжнародних господарських  зв'язків.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються  спеціальні валютні біржі. Валютні  біржі внаслідок своєї специфіки  і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Нацбанку України) на відміну від інших видів  бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена  від торгівлі цінними паперами.

Основна кількість бірж, що виникли в Україні 1990 -1991 pp., припадає на товарні і товарно-фондові. Чисто  фондових і валютних бірж практично  не було.

У перші роки діяльності в  нашій країні був відсутній законодавчий поділ бірж на товарні, фондові і  валютні, оскільки товарні біржі  торгували як товарами, так і цінними  паперами, а фондові -спеціалізувалися тільки на цінних паперах. У даний  час товарні біржі мають право  торгувати цінними паперами тільки при наявності спеціального фондового  відділу і відповідної ліцензії на торгівлю цінними паперами.

Поява змішаних товарно-фондових бірж в українській економіці  пов'язана з тим, що сучасним посередникам (торговцям) вигідніше працювати  на одному ринку одночасно як з  товарами, так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає  від продавця не тільки додаткового  часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах.

загрузка...

Слід розуміти, що подальший  розвиток ринку і посилення конкурентної боротьби в економіці України  зажадає спеціалізації бірж. Це буде результатом розвитку самого ринку  незалежно від втручання держави  в ринкові відносини.

2.3а принципом організації  (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два  види бірж:

* публічно-правові (державні  біржі);

* приватно-правові (приватні  біржі).

Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і  створюються на основі Закону про  відповідні біржі. Членом такої біржі  може стати будь-який підприємець  даного району, занесений до торгового  реєстру і який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами  біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).

Информация о работе Товарна біржа, її види