Східницьке родовище НГВУ "Бориславнафтогаз"

Для смт. Східниця та пансіонату “Верховина” на р. Східничанка діє водозабір питної води потужністю 10 тис. м³/рік. Водозабір на безіменному струмку в с. Улично для НГВУ “Бориславнафтогаз” потужністю 20 тис. м³/рік.

На Східницькому нафтовому родовищі водоносні горизонти спостерігаються у еоценових, ямненських та стрийських відкладах. Пластові води, які видобуваються з різних покладів родовища, мають досить різний хімічний склад. Всі води Східницького родовища належать до гідрокарбонатнонатрієвого типу, окрім деяких глибинних проб води, що відносяться до хлоркальцієвого типу.

Глибина залягання водонасичених  прошарків в еоценових відкладах становить 150 м у склепінній частині та майже 550 м у занурених частинах складки. В ямненському пісковику пластові води зустрічаються на глибинах від 330 м у склепінній частині структури і до 600 м на занурених її ділянках, а в розрізі стрийської світи – на глибинах від 450 до 900 м.

Пластові води ямненських відкладів належать до гідрокарбонатнонатрієвого  типу. Мінералізація вод ямненських відкладів (від 3 до 21 г/дм³) дещо вища за мінералізацію еоценових вод (від 5,3 до 18,5 г/дм³). Проби вод у свердловинах, розміщених в долині р. Східничанки і в підвищеній частині Східницької антикліналі, характеризуються значно нижчою мінералізацією (до 7 г/дм³) в порівнянні з іншими ділянками. Це пояснюється поступленням поверхневих вод. Найбільш мінералізовані хлоридні лужні води зустрічаються у стрийських відкладах у північно-західній частині структури.

Як уже зазначалося, нафтові  поклади Східницької ділянки  в плані співпадають з Східницьким  родовищем мінеральних вод типу "Нафтуся" (менілітові відклади), яке відкрито інженером Стоцьким О.О. Після проведення комплексу аналітичних досліджень він зробив висновки про їх високі лікувальні властивості. Гідрогеологічні дослідження проводились Одеським науково-дослідним інститутом курортології, Львівською геологічною експедицією тресту Київгеологія, Всесоюзним науково-дослідним інститутом гідрогеології і інженерної геології і Центральним науково-дослідним інститутом курортології і фізіотерапії з 1959 по 1975 рр. Мінеральна вода "Нафтуся" Східницького родовища, на відміну від оригінальної води "Нафтуся" Трускавецького родовища, має дещо інший хімічний склад органічних речовин, що є похідними менілітових сланців з домішками заліза, які при контакті з повітрям утворюють осад.

В геоструктурному відношенні Східницьке родовище мінеральних вод належить до Скибових Карпат, до зони насуву Сколівської скиби на Орівську і складене флішевими відкладами верхньої крейди, палеоцену, еоцену і олігоцену, а також четвертинними відкладами. У складі флішовидних утворень району розповсюджені головним чином глини, аргіліти, сланці і мергелі, тобто водонепроникні породи. Пісковики і алевроліти, які в більшості водоносні, утворюють в них проверстки, які і в розрізі, і по простяганню швидко змінюються на глинисті породи. Це обумовлює невеликі фільтраційні властивості і водоносність порід і відсутність в районі водоносних горизонтів, які б простежувались на значних відстанях.

Живлення підземних вод  родовища здійснюється головним чином  за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, снігових вод, в деяких випадках за рахунок поступлення глибинних вод по розломах. Просочуванню атмосферних опадів сприяють широко розвинуті зони розривних дислокацій, а також літогенетична та екзогенна тріщинуватість порід.

На території курорту  Східниця знаходиться 38 джерел і 17 свердловин, в яких представлені чотири типи вод:

- слабомінералізовані води (до 1 г/дм³) з підвищеним вмістом органічних речовин (джерела № 1, 3, 26) та джерела з більш вираженою жовчогінною дією (джерела № 8, 9, 10, 25, 1 "С", 18 "С");

- слабомінералізовані залізисті води (до 0,5 г/дм³), джерела № 13, 15;

- середньомінералізовані, гідрокарбонатні і хлоридно-гідрокарбонатні  натрієві води (свердловина 2 "С");

- хлоридно-натрієві води (від 35 до 100 г/дм³ і більше) з підвищеним вмістом брому.

З глибиною спостерігається  їх вертикальна гідрохімічна зональність. Слабомінералізовані прісні води розташовані  в зоні активного водообміну (на глибинах до 600 м), а солені води і розсоли — в зонах застійного режимів (глибини від 550 до 2650 м). Найбільшу цікавість являють собою слабомінералізовані прісні води, які широко розповсюджені на площі родовища. За аніонним складом вони в більшості гідрокарбонатні, а за катіонним - натрієво-кальцієві, кальцієво-натрієві і рідше натрієві.

Характерним для мінеральних вод родовища є високий вміст заліза, особливо у водах джерел №№ 15, 20, 13 і свердловин 13с, 15с, а також кремнієві кислоти.

Специфічним компонентом мінеральних  вод Східницького родовища є органіка, вміст якої коливається в межах 2,4-19,2 мг/дм³, до того ж вміст органічного вуглецю залежить від сезонних коливань. Основним джерелом органіки у водах є кероген менілітових сланців, вміст якого в приповерхневій зоні розвитку мінеральних вод досягає 8-15 %, збільшуючись з глибиною до 20 %.

Характерним для Східницького родовища мінеральних вод є незначний вміст розчинених газів, який не перевищує 100 мг/дм³. Найбільшу густину в загальній кількості розчинених газів мають вуглекислота і азот. Вміст сірководню та метану має другорядне значення. Метан, хоч і в незначній кількості (2-14%), але широко присутній в мінеральних водах родовища. Вміст сірководню, як правило, не перевищує 2 мг/дм³, але його присутність надає специфічний присмак і запах мінеральним водам.

Мікрокомпонентний склад Східницького родовища мінеральних вод досить різноманітний. В незначній кількості мінеральні води вміщують марганець, мідь, молібден, хром, алюміній, стронцій, титан, фтор, бром, літій, срібло, олово і борну кислоту. Рідше зустрічаються цинк, кобальт, нікель. Не знайдені свинець, ртуть, селен, берилій.

При мікробіологічному вивченні мінеральних вод виявлено 12 фізіологічних груп мікроорганізмів: амілолітичні, целюлозо-розкладаючі, маслянокислотні, жиророзщеплюючі, метаностворюючі, амоніфіцируючі, денітріфіцируючі, азотфіксуючі, десульфуруючі, тіонові, залізобактерії. Вуглеводоксидуючі, десульфуруючі і тіонові бактерії, які є визначальними для води джерела “Нафтуся” № 1, присутні або всі разом, або частково майже у всіх східницьких мінеральних водах.

В 1972-1975 рр. Львівською експедицією пробурено 25 розвідувальних свердловин глибиною 70-140 м, підраховані і затверджені в ДКЗ запаси мінеральної води в кількості 64,6 м³/д за категоріями А і В. Запаси мінеральних вод типу “Нафтуся” Східницького родовища майже в 2 рази більші запасів Трускавецького родовища. Львівським філіалом інституту “Дніпроміст” встановлені границі округу і зон санітарної охорони курорту, які затверджені РМ УРСР № 339 від 20.06.1979 р. Всього на родовищі виділені 4 ділянки (першої зони санітарної охорони) переважно розвитку слабомінералізованих прісних вод. Це ділянки “Смерекова”, “Гуцулка”, “Карпати”, “Горби”. Ділянки “Гуцулка” і частково “Смерекова” знаходяться в межах Східницького нафтового родовища (джерела 1, 7, 8, 9, 10 та свердловини 3С, 357).

Ділянка “Карпати” розташована у північно-західній частині родовища мінеральних вод де існують джерела №№4а, 12, 13, 16, 20 з слабим запахом сірководню та помітним присмаком заліза і нафтової органіки, живлення яких забезпечується верхніми горизонтами нижньоменілітової світи. На території ділянки пробурені і гідрогеологічно випробувані 7 свердловин. По основній групі джерел ділянки максимальні і мінімальні сумарні дебіти змінюються відповідно в межах 48,4-69,8 м³/д і 14,4-20,1 м³/д.

Ділянка “Горби” розташована  у північно-східній частині родовища мінеральних вод в 0,8 км на південний схід від ділянки “Карпати”. В межах ділянки знаходяться ряд джерел (№№ 21, 144, 144-а) з мінералізацією від 0,1 до 0,4 г/дм³ і вмістом заліза 4-8 мг/дм³ з слабим запахом сірководню. На ділянці пробурені і гідрогеологічне випробувані свердловини 15с, 16с, 18с, 21с, 22с, 23с. Розкриті свердловинами мінеральні води характеризуються мінералізацією 0,4-0,7 г/дм³ і високим вмістом (особливо свердловина 18с) органіки.

Ділянка “Смерекова” розташована  у північно-західній частині родовища. В межах її знаходяться джерела №№ 1, 2, 3, з яких джерело №1 є одним з основних джерел родовища мінеральних вод, а також пробурені гідрогеологічні свердловини 4с, 5с, 7с, 9с, 19с і нафтова свердловина 26. Максимальні і мінімальні сумарні дебіти групи основних джерел ділянки коливаються в межах відповідно 18,4-29,1 м³/д і 8,1-13,7 м³/д.

Ділянка “Гуцулка” знаходиться  в південно-західній частині родовища мінеральних вод. В межах ділянки  розташовані мінеральні джерела  № 7, 8, 9, 10 типу “Нафтуся”, ліквідовані нафтова свердловина 357, звідки переливає мінералізована вода, а також мінеральне джерело №15 з високим вмістом (45-60 мг/дм³) двовалентного зазліза без запаху сірководню і високим вмістом органічного вуглецю. На ділянці також пробурена гідрогеологічна свердловина 3с.

Джерела 8, 9, 10 витікають з роговикового горизонту нижньоменілітової світи, а хімічні, мікробіологічні і  фізіологічні властивості мінеральних  джерел близькі між собою.

Сумарні максимальні і мінімальні дебіти групи джерел 8, 9, 10 становлять відповідно 33,4-78,4 м³/д та 15,1-25,8 м³/д. Велика амплітуда коливань дебітів окремих джерел ділянки “Гуцулка”, як і решти ділянок, зумовлена, в основному, нерівномірним розподіленням атмосферних опадів, обмеженою площею області живлення і віддаленням від джерела, умовами виходу на поверхню або під четвертинні відклади корінних флішевих відкладів, їх літологічним складом і ступенем тріщинуватості. Мінімальна потужність джерел спостерігається в кінці зими - на початку весни (лютий-квітень).

Правовий режим зон санітарної охорони (ЗСО) водних об'єктів регулюють  закон України "Про Курорти" за №2026-ІІІ від 05.10.2000 р. та постанова Кабміну за № 2024 від 18.12.1998 р. Згідно цих документів, ЗСО поверхневих та підземних водних об'єктів поділяються на три зони (пояси) особливого режиму:

- перша зона (суворого режиму) охоплює територію розміщення  джерел мінеральних вод, водозабору, майданчики водопровідних споруд  і водопідвідного каналу, родовища  лікувальних грязей, мінеральні  озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів;

- друга зона (обмежень) охоплює  територію, з якої відбувається  стік поверхневих і ґрунтових  вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту;

- третя зона (спостережень) охоплює всю сферу формування  і споживання гідромінеральних  ресурсів, лісові насадження навколо  курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори (Рисунок 2.12)

На території Східницького нафтового  родовища наявні всі три типа ЗСО. В зв’язку з цим у таблиці 2.4 наводиться перелік свердловин, устя яких розташовані в тій чи іншій  зоні (8 – в першій, 183 – в другій, 33 – в третій). В таблиці також враховуються свердловини, устя яких розташовані на території національного природничого парку (НПП) "Сколівські Бескиди" (122 свердловини).

Враховуючи особливості ведення  господарської діяльності НГВУ "Бориславнафтогаз" на території Східницького нафтового родовища, у межах ЗСО визначаються відповідні роботи і заходи, які дозволяється або забороняється здійснювати (таблиця 2.5). Додатково слід відмітити, що згідно БНіП 2-04.02-84 та розпорядження Кабінету Міністрів України №567-р від 11.09.1996р. за межами ІІ зони санітарної охорони виробнича діяльність, пов’язана з нафтогазовидобутком, не забороняється, а регулюється та погоджується з державним управлінням охорони навколишнього середовища у Львівській області, як це відбувалося і до сьогодення.

В даний час на території  курорту "Східниця" виконується "Програма розвитку курорту Східниця", затверджена  постановою Кабміну за №141 від 4 лютого 1999 р., яка передбачає заходи спрямовані на перетворення до 2009 року бальнеологічного курорту у всеукраїнську дитячу здравницю. В ній зокрема передбачається виконання вишукувальних та містобудівних проектних робіт:

- оновлення топогеодезичної  та газоґрунтової зйомки територій,  що перебувають під впливом  діючих і недіючих нафтових  свердловин;

- коригування генерального плану  та проекту зон санітарної  охорони курорту Східниця;

• продовження комплексних досліджень гідромінеральної бази курорту.

       Рисунок 2.12 Карта-схема  Східницького родовища, межі санітарних  зон, природно-заповідний фонд  
Таблиця 2.4 – Розподіл свердловин відносно зон санітарної охорони курорту "Східниця" та НПП "Сколівські Бескиди".